Побудова технологічної операційної карти

 

Для найбільш раціональної організації робіт з ТО і ремонту автомобілів, їх агрегатів і систем складаються технологічні карти операцій. Вони використовуються як стадії планування і організації технологічного процесу, так і безпосередньо на робочих місцях.

На основі технологічних карт визначаються обсяги робіт по технічним впливам, а також розподіл робіт (операцій) між виконавцями.

Складаються технологічні карти, карти на робоче місце кожному виконавцю і карти на окремі операцій.

В технологічних картах вказують перелік операцій, місце їх виконання (знизу, зверху чи збоку автомобіля), обладнання і інструменти, які застосовуються, норму часу на операцію, стислі технічні умови на виконання робіт, розряд робіт і фах виконавців.

При розробці технологічних карт необхідно передбачити:

- зручність установки, зняття і переміщення автомобіля або агрегатів в процесі виконання операцій;

- необхідне оглядове, підйомно-транспортне обладнання;

- застосування високопродуктивного технологічного обладнання, інструментів і пристосувань;

- створення зручних, безпечних і гігієнічних умов праці для робітників згідно з вимогами НОП;

- засоби і способи контролю якості робіт.

Операційні карти складаються з декількох переходів, заходів і являють собою детальну розробку технологічного процесу тієї або іншої операцій ТО, діагностування або ремонту.

Операційна карта складається за наведеною формою на основі контрольно-діагностичних, регулювальних, монтажно-демонтажних, розбірно-складальних та інших робіт, які виконуються на постах зон ТО, ремонту, діагностування та ін.

Карта на робоче місце вміщує операції, які виконуються на робочому місці (місцях) і визначають коло обов'язків одного або кількох робітників.

Формулювання операцій і переходів повинно вказуватись в суворій технологічній послідовності, стисло, в наказовому испособі;

наприклад: ''Установити автомобіль на пост;

підняти капот і т.д.''

Технологічна карта виконується за формою:

ТО-2 автомобіля ЗіЛ-130 для поста № 1

(вказати вид ТО та номер поста або спеціалізованої

ланки зони ПР, діагностування).

Зміст роботи: ТО систем живлення та електрообладнання двигуна

Трудоміскість робіт________________________ люд. хв.

Виконавці ______________________ люд

(вказати загальну кількість)

Фах _______________________ розряд ________________________

 

 

№ опе-рації, пере-ходу	Найменування операцій, переходів та прийомів	Місце виконання операцій	Кількість місць або точок обслу- говування	Фах і розряд	Обладна-ння і інстру-мент	Трудоміс- кість люд/хв	Технічні умови і вказівки

Додаткові вказівки по оформленню діагностичних карт.

 

Для процесу діагностування вказана форма дещо зміниться. Зокрема в заголовку записується ''карта діагностування'' з зазначенням виду діагностування (Д-1; Д-2) та номеру поста (пост №1, пост №2 і т.д); в першій графі записується ''Назва параметрів''; в четвертій графі проставляються умовні позначення виконавців (СД або (і) МД) в залежності від його - зайнятті операцією обидва виконавці чи ні, тому, що на постах діагностування одночасно працюють два виконавці і слюсар-діагност (СД) ІVрозряду і майстер-діагност (МД) V розряду - для робіт Д-1; і слюсар-діагност (СД) ІV-V розряду і майстер-діагност (МД)V-го - VІ-го розряду. Фах і розряд вказуються в рядку ''Виконавці''.

 

3. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ

 

Завданням передбачається розробка або модернізація засобів механізації і автоматизації профілактичних і ремонтних робіт. Цей розділ може займати 3-4 сторінки курсового проекту в пояснювальній записці і 1 аркуш формату А1 в графічній частині. Як правило, розроблена конструкція пристосування повинна відповідати темі завдання на курсовий проект.

В курсовому проекті, як правило, розробляється пристосування, зйомники, спеціалізований інструмент, загальний вигляд якого (складальне креслення) виконується на форматі А2, а робочі креслення - на форматах А3 і А4.

Складальне креслення виконується по ГОСТ 2. 109-73 і використовується для зборки.

Складальне креслення повинно містити:

- зображення складальної одиниці, що дає уявлення про розміщення і взаємозв'язок складових частин, що з'єднуються по даному кресленню;

- габаритні розміри (що визначають зовнішні і внутрішні габарити), встановлювальні (по яким виріб може бути встановлений на місці монтажу), з'єднувальні розміри (для приєднання даного виробу до інших), а також необхідні довідкові розміри, параметри і вимоги;

вказівки про характер і спосіб з'єднання деталей, в тому числі і нероз'ємних з'єднань (зварювальних, клепаних, паяних і т.п.);

- вказівки про характер стикування та методах його виконання, якщо точність стикування забезпечується не заданим відхиленням розмірів, а підгонкою, підбором;

- номера позицій складаючих частин, що входять до складу складальної одиниці, розміщених на полках ліній-виносок;

- основні характеристики виробу (маса, потужність, частота обертів і т.п.).

На складальних кресленнях слів застосовувати спрощення і умовності, що допускаються ГОСТ і ЕСКД, наприклад дрібні елементи, фаски, скруглення, проточки, виступи, галтелі, накатка, насічки, зазори між стержнями і отвором не зображуються.

В розрізах і перетинах сумісні зображення деталей штрихуються в різні боки або в один бік - із зміщенням штихових ліній або зміною відстані між ними.

Суцільні деталі: болти, гайки, заклепки, шарики, шпильки, шайби та інші подібні вироби при повздовжньому розрізі на складальних кресленнях зображуються нерозсіченими.

Всі складові частини складальної одиниці на складальному кресленні нумеруються відповідно з номерами позицій, вказаних в специфікації цієї складальної одиниці. Номера позицій вказуються на полках ліній-виносок, що проводяться від зображення кожної складової частини виробу, на якій ставиться крапка і від неї починається лінія-виноска від видимих зображень. Номера позицій розміщуються поза контуром зображення, паралельно основному напису і грунтують їх в строку або колонку, тобто вертикально або горизонтальною прямою.

Лінії-виноски не повинні перетинатися між собою і не повинні перетинати розміри і виноски лінії, а також не повинні бути паралельними лініями штриховки.

Шрифт номерів позицій повинен бути на один-два номери більшим, ніж шрифт розмірних чисел на тому ж кресленні.

Розміщення зображень на складальних кресленнях залежить від багатьох факторів:

від розмірів складального виробу, від складності конструкції пристосування, від формату креслення та інших.

Тому необхідно самостійно визначити і виконати необхідну кількість зображень, вірно розмістити види, розрізи, перетини, виноски елементи і все необхідне на складальному кресленні.

Специфікація визначає склад складальної одиниці. В неї заносять складові частини, що входять до виробу: складальні одиниці, деталі, а також конструкторські документи, що відносяться до виробу.

В конструкторському розділі пояснювальної записки необхідно висвітити такі питання:

Призначення і місце застосування пристосування.

 

В цьому підрозділі слід пояснити доцільність і місце застосування пропонуємого пристосування.

 

3.2. Будова пристосування і принцип його дії.

В цьому підрозділі слід описати конструкцію і принцип дії пропонуємого пристосування. Також при необхідності слід привести необхідні розрахунки на міцність, кручення та інші. Опис конструкції і розрахунки бажано ілюструвати ескізи, схемами, графіками та ін.

 

3.3. Техніка безпеки при використанні пристосування.

Обов'язковою умовою використання пристосування є його безпечність, тому слід розробити інструкцію для його безпечного використання.

 

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ЗАХОДИ ПО НАУКОВІЙ

ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ (НОП),

ПЕРЕДБАЧЕНІ ПРОЕКТОМ

Заходи по НОП і виробнича естетика повинні бути відображені в проекті, тому що науково організована праця - це доцільна діяльність людини, упорядкована і приведена у систему у відповідності з вимогами сучасної науки і передової практики. Великий вплив на збільшення продуктивності праці і зниження стомлюваності робітників має виробнича естетика.

В проекті необхідно відобразити такі питання:

- розподіл і кооперація праці;

- організація обслуговування робочих місць;

- режим праці і відпочинку;

- умови праці;

- нормування праці;

- способи і методи праці;

- механізація і автоматизація праці;

- гігієнічні, естетичні умови і безпека праці.

Опис цих питань необхідно вести по конкретним заходам і діям, прийнятим у даному проекті, так, щоб цей розділ підвів підсумки проробленій роботі.

Необхідною умовою для цього розділу є інструкції по ТБ і протипожежного захисту відповідні для проектуємого підрозділу.