№ з/п
| Розділи і теми
| Кількість годин
|
| Обов’язкова для вивчення складова
|
|
| Розділ 1. Основи матеріалознавства
| (1)
|
| Тема 1.1. Матеріали синтетичного походження, їх властивості
|
|
| Розділ 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями
| (10)
|
| Тема 2.1. В’язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва
|
|
Тема 2.2. Елементи в’язання спицями. В’язання візерунків
|
|
Тема 2.3. Виготовлення виробу, в’язаного спицями
|
|
| Тема 2.4. Оздоблення виробу. Догляд за виробом
|
|
| Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
| (3)
|
| Тема 3.1. Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація сучасних технологічних процесів
|
|
Тема 3.2. Основи проектної діяльності
|
|
Тема 3.3. Проектування майбутньої професійної діяльності
|
|
| Розділ 4. Технологія побутової діяльності
| (2)
|
| Тема 4.1. Технологія проектування власного стилю
|
|
Тема 4.2. Мистецтво макіяжу
|
|
| Варіативна складова
|
|
| Варіативний модуль
|
|
| Резерв часу
|
|
| Разом
|
|
№ з/п
| К-сть
год
| Зміст навчального матеріалу
| Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учня
|
|
| Розділ 1. Основи матеріалознавства
|
|
| Тема 1.1. Матеріали синтетичного походження, їх властивості
Загальні відомості про волокна синтетичного походження та їх властивості. Речовини, з яких виготовляють синтетичні волокна.
Технологія виготовлення синтетичних волокон. Види синтетичних волокон. Властивості тканин, виготовлених із синтетичних волокон. Використання матеріалів, виготовлених із синтетичних волокон у виробництві.
Види пряжі. Властивості пряжі
| Учень:
називає матеріали синтетичного походження;
види синтетичних волокон та речовини, з яких їх виготовляють;
характеризує властивості синтетичних матеріалів, пряжі; матеріали для в’язання;
розрізняє види пряжі
|
|
| Розділ 2. Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями
|
|
| Тема 2.1. В’язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва
Із історії в’язання спицями. Види виробів, в’язаних спицями. Матеріали, інструменти та пристосування для в’язання спицями. Види спиць. Номер спиць. Добір спиць відповідно до пряжі.
Використання пряжі з старих речей. Підготовка пряжі для в’язання
| Учень:
характеризує в’язання спицями як вид декоративно-ужиткового мистецтва;
називає види виробів, в’язаних спицями; розрізняє інструменти, пристосування для в’язання спицями;
характеризує матеріали для в’язання спицями;
мотивує економне використання матеріалів для в’язання спицями;
добирає спиці відповідно до пряжі;
готує пряжу для в’язання
|
| Тема 2.2. Елементи в’язання спицями. В’язання візерунків
Основні види петель. Умовні позначення на схемах.
Прийоми в’язання спицями. Способи набору петель. Набір петель початкового ряду. Способи вив’язування основних петель.
| Учень:
читає умовні позначення петель на схемах; схеми для в’язання спицями;
набирає петлі початкового ряду;
виконує лицьові, виворітні,
|
| Основні етапи в’язання полотна прямокутної форми.
Утворення візерунків із лицьових і виворітних петель. Накиди. Зняті петлі. Збільшення і зменшення кількості петель. Читання схем.
Ажурні візерунки
| пружкові петлі;
називає основні етапи в’язання полотна прямокутної форми;
виконує зразки візерунків із лицьових і виворітних петель, резинки, збільшення і зменшення петель
|
| Тема 2.3. Виготовлення в’язаного виробу
Вибір виробу для виготовлення. Добір візерунків, пряжі та спиць для виготовлення виробу. Щільність в’язання по горизонталі й вертикалі.
Розрахунок кількості петель і рядів для в’язання деталей виробу. В’язання за схемою (з використанням викрійки). Використання орнаментів у виробах, в’язаних спицями. Рапорт.
Способи з’єднання деталей виробу. Види трикотажних швів для з’єднання деталей в’язаного виробу. З’єднання петель лицьового полотна.
З’єднання деталей виробу горизонтальним та вертикальним швами, кетельним швом
| Учень:
характеризує особливості в’язання за схемою та з використанням викрійки;
визначає щільність в’язання по горизонталі й вертикалі;
розраховує кількість петель і рядів для в’язання деталей виробу;
добирає візерунок для в’язання, пряжу, спиці;
визначає рапорт;
виготовляє деталі виробу з дотриманням безпечних прийомів праці;
називає види трикотажних швів для з’єднання деталей виробу;
виконує з’єднувальні шви, що вивчаються;
добирає шов для з’єднання та з’єднує деталі виробу, що виготовляється
|
| Тема 2.4. Оздоблення виробу. Догляд за виробом
Сучасні напрями оздоблення в’язаних виробів. Види оздоблень в’язаних виробів. Добір оздоблення для виготовленого виробу. Оздоблення виробу.
Остаточна обробка в’язаного виробу.
Догляд за в’язаним виробом (прання, сушіння).
Особливості волого-теплової обробки (ВТО) в’язаних виробів
| Учень:
характеризує сучасні напрями оздоблення в’язаних виробів;
добирає вид оздоблення та оздоблює в’язаний виріб;
виконує остаточну обробку в’язаного виробу;
називає особливості виконання ВТО в’язаного виробу;
виконує ВТО;
усуває виявлені недоліки
|
| | Ознайомлення з професіями: в’язальниця спицями
|
| | Орієнтовний перелік об’єктів праці: прихватка, серветка, сувенір, дитяча іграшка, сумочка для мобільного телефону, шкарпетки, рукавиці, сумка, гаманець, шарф, головний убір, одяг тощо
|
|
| Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
|
|
| Тема 3.1. Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація сучасних технологічних процесів
Автоматизація та роботизація технологічних процесів.
Застосування автоматичних пристроїв на виробництві та в побуті.
Використання комп’ютерної техніки в сучасних технологічних процесах
| Учень:
наводить приклади автоматизації, комп’ютеризації та роботизації технологічних процесів;
обґрунтовує застосування автоматичних пристроїв на виробництві та в побуті
|
| Тема 3.2. Основи проектної діяльності
Основи біоніки в проектуванні.
Біонічні форми у створенні предметного середовища та інтер’єру.
| Учень:
називає основні елементи біоніки;
характеризує біонічні форми, які використовуються під час створення виробів;
застосовує біонічні форми під час проектування виробів
|
| Тема 3.3.Проектування майбутньої професійної діяльності
Професії у різних галузях людської діяльності. Збір інформації про різні професії. Мотиви вибору професії: інтерес, обов’язок, самооцінка професійної придатності. Типи професій. Тестування для виявлення схильності до певного типу професій.
| Учень:
обґрунтовує необхідність проектування майбутньої професійної діяльності;
називає структурні компоненти професійного плану; умови,які необхідні для оптимального вибору професії
|
|
| Розділ 4. Технологія побутової діяльності
|
|
| Тема 4.1. Технологія проектування власного стилю
Стилі в одязі. Врахування особливостей фігури при виборі власного стилю.
Види одягу та його вибір (шкільний одяг, робочий, спортивний, святковий, для урочистих подій тощо). Дрес-код.
Краватки, їх види. Вибір краваток. Способи зав’язування краваток
| Учень:
характеризує складові, що впливають на вибір власного стилю;
визначає особливості своєї фігури;
застосовує способи зав’язування краваток;
називає вимоги до одягу відповідно до типу закладу, який відвідується;
вибирає і обгрунтовує власний стиль в одязі;
здійснює пошук моделей-аналогів обраного стилю;
виявляє найкращі ознаки в кожному зразку;
застосовує методи проектування;
розробляє графічне зображення власного стилю;
презентує спроектований власний стиль в одязі
|
|
| Тема 4.2. Мистецтво макіяжу
Із історії макіяжу. Макіяж як корекція форми та рис обличчя.
Види макіяжу.
Засоби для макіяжу. Правила добору й нанесення макіяжу.
Окуляри як елемент оздоблення обличчя. Корекція рис обличчя окулярами
| Учень:
характеризує макіяж як засіб корекції форми й рис обличчя; прикрашання обличчя в підлітковому та юнацькому віці;
називає основні форми обличчя; види макіяжу;
добирає засоби для макіяжу власного обличчя;
корегує за допомогоюмакіяжу риси обличчя;
добирає оправуокулярів з урахуванням форми обличчя
|
|
| Ознайомлення з професіями стиліст, модельєр-конструктор одягу, косметолог, візажист
|