Система органів з нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров’я на виробництві

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які, як вже підкреслювалось, не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу. До їх числа належать: Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики України; Комітет по нагляду за охороною праці України; Державна інспекція охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці; Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України; органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України; органи і заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України; органи державного енергетичного нагляду Міністерства енергетики й електрифікації України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю й охорону здоров'я на виробництві здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Ці органи створюють систему органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю й охорону здоров'я підприємствами (установами, організаціями) всіх форм власності і діють на основі відповідних нормативно-правових актів, що регламентують їхню діяльність.
Державна інспекція Міністерства праці та соціальної політики України (далі - Державна інспекція) згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. (ЗП України. - 1996. - №16. - Ст. 432), здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності й складається з Головної державної інспекції праці та є структурним підрозділом центрального апарату Міністерства праці і територіальних державних інспекцій праці в областях, містах Києві й Севастополі, які відповідно входять до складу управлінь праці та зайнятості населення обласних державних адміністрацій, управлінь праці та зайнятості Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Державна інспекція здійснює контроль за додержанням законодавства про працю з таких основних питань:
- про трудовий договір і ведення трудових книжок;
- про робочий час і час відпочинку;
- про оплату праці, гарантії і компенсації;
- про укладання та виконання галузевих і регіональних угод, колективних договорів;
- про трудові відносини у разі банкрутства та приватизації підприємств;
- про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків;
- про працю жінок, молоді, інвалідів та інших категорій громадян, які потребують соціального захисту;
- про трудову дисципліну і матеріальну відповідальність працівників;
- про виплату працівникам допомоги з державного соціального страхування.
Свою діяльність Державна інспекція здійснює у взаємодії з органами державного управління охороною праці, органами державної податкової служби, правоохоронними органами, місцевими органами державної виконавчої влади й органами місцевого самоврядування, профспілковими об'єднаннями, представниками сторін, які підписали галузеві, регіональні угоди та колективні договори.
Відповідно до покладених на неї завдань Державна інспекція виконує, зокрема, такі функції:
а) контролює додержання законодавства про працю на підприємствах, вимагає усунення виявлених порушень;
б) вносить на розгляд власника (керівника) підприємства або уповноваженого ним органу, органів державної виконавчої влади пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю, а у разі необхідності доводить їх до відома органів прокуратури;
в) складає у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення вимог законодавства про працю, а також розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення згідно із законодавством;
г) сприяє організації правового навчання власників (керівників) підприємств або уповноважених ними органів та проведенню роз'яснювальної роботи щодо законодавства про працю;
д) веде прийом громадян, розглядає листи, заяви, скарги громадян, підприємств з питань додержання законодавства про працю. При цьому посадові особи Державної інспекції не виступають як посередники чи арбітри під час розгляду індивідуальних трудових спорів, зберігають конфіденційність джерела інформації (скарги) про порушення законодавства про працю.
Державна інспекція має право залучати до перевірок підприємств громадських інспекторів праці, які діють на основі Положення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 березня 1998 р. №43 (Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. - 1998. - №5).
Посадові особи Державної інспекції мають право:
а) безперешкодно відвідувати підприємства з метою контролю за додержанням законодавства про працю;
б) знайомитися з документами й одержувати від міністерств, інших центральних і місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з питань додержання законодавства про працю, інші документи і відомості, необхідні для виконання інспекцією своїх завдань;
в) у разі виявлення порушень законодавства про працю давати власнику (керівнику) підприємства або уповноваженому ним органу приписи про їх усунення. Приписи посадових осіб інспекції підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням у місячний термін про вжиті заходи;
г) ставити перед власниками (керівниками) підприємств або уповноваженими органами питання про накладення стягнення на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та зайнятість населення.
Разом з тим усі посадові особи Державної інспекції зобов'язані: забезпечувати якісне проведення перевірок додержання законодавства про працю, об'єктивність їх результатів; надавати допомогу підприємствам у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням законодавства про працю, організацією правового навчання працівників; зберігати державну, службову і комерційну таємницю, отриману під час здійснення своїх посадових повноважень, не повідомляти підприємствам відомостей про осіб, які звернулися до них із заявою, скаргою, якщо цього вимагає заявник; проводити роботу з роз'яснення та пропаганди законодавства про працю, аналізувати його застосування.
Дії працівників Державної інспекції можуть бути оскаржені до вищої посадової службової особи або до вищого органу Державної інспекції та до суду в порядку, встановленому законодавством.
Державна інспекція праці накладає штрафи в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок накладення штрафів Державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 13 лютого 1998 р. №23/35 (Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. - 1998. - №5).
Згідно зі ст. 230-1 КпАП України органи Міністерства праці та соціальної політики України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог посадових осіб Державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України (ст. 188-6 КпАП).
Від імені органів Міністерства праці та соціальної політики України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
- головний державний інспектор праці - заступник міністра праці та соціальної політики України, його заступники; головні державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці, їх заступники; державні інспектори праці Головної державної інспекції праці - штраф до 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- державні інспектори праці територіальних державних інспекцій праці - штраф до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ст. 188-6 КпАП невиконання законних вимог посадових осіб Державної інспекції праці Міністерства праці та соціальної політики України про усунення порушень законодавства про працю спричиняє накладення штрафу на посадових осіб від 5 до 9 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.
Комітет по нагляду за охороною праці України діє на основі Положення, затвердженого Указом Президента України від 9 березня 1998 р. №182/98 (Офіційній вісник України. - 1998. - Число 10), є центральним органом виконавчої влади, підлеглим Міністерству праці та соціальної політики України. Безпосередньо здійснює державну політику в сфері охорони праці, здійснює нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, державний гірський нагляд, профілактику травматизму виробничого і невиробничого характеру.
Відповідно до затвердженого Положення основними задачами Комітету по нагляду за охороною праці є:
- комплексне управління охороною праці;
- державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;
- координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру;
- проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об'єктів і засобів виробництва;
- координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці й підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці, контроль за їх виконанням, державне замовлення наукових досліджень з цих питань;
- встановлення і розвиток міжнародних зв'язків з питань нагляду за охороною праці.
Комітет по нагляду за охороною праці відповідно до покладених задач виконує, зокрема, наступні функції:
- бере участь у формуванні державної політики з охорони праці та профілактики травматизму виробничого і невиробничого характеру, охороні надр, розробляє механізм її реалізації;
- бере участь у формуванні Державного фонду надр;
- здійснює управління Державним фондом охорони праці й контроль за надходженням і використанням за призначенням коштів фондів охорони праці, дає роз'яснення з питань формування, обліку і використання коштів цих фондів;
- координує роботу міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування й об'єднань підприємств з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, травматизму невиробничого характеру;
- організує і здійснює державний нагляд за: додержанням в процесі трудової діяльності вимог законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів з охорони праці; своєчасним забезпеченням працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до нормативних актів; проектуванням, виготовленням, монтажем, ремонтом, реконструкцією, налагодженням і експлуатацією машин, механізмів, обладнання, транспортних та інших засобів виробництва згідно з вимогами нормативних актів про охорону праці;
- проводить експертизу проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, наукових розробок з питань нових технологій, засобів виробництва, коштів колективного та індивідуального захисту працюючих на їх відповідність нормативним актам про охорону праці й бере участь у введенні в експлуатацію виробничих об'єктів і об'єктів соціально-культурного призначення;
- видає дозволи на введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого і соціально-культурного призначення;
початок роботи підприємств, установ і організацій всіх форм власності і видів діяльності.
Комітет по нагляду за охороною праці виконує також цілий ряд інших функцій відповідно до затвердженого Положення.
У процесі здійснення своєї діяльності Комітет по нагляду за охороною праці має право:
- безперешкодно в будь-який час без попереднього попередження відвідувати підконтрольні підприємства, установи й організації для перевірки додержання законодавства про охорону праці й надр, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з цих питань;
- залучати за погодженням з керівниками відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств (об'єднань підприємств), установ і організацій фахівців для розгляду питань, що входять до їх компетенції;
- направляти (давати) керівникам і посадовим особам підприємств, установ і організацій, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання розпорядження на усунення порушених вимог, що стосуються охорони праці й користування надрами;
- припиняти до усунення порушених вимог, що стосуються охорони праці, експлуатацію підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць, машин, механізмів, обладнання, транспортних та інших засобів виробництва, а також роботу, пов'язану з використанням надр, якщо ці порушення створюють загрозу для життя або здоров'я працюючих;
- накладати штрафи на підприємства, установи й організації у разі порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, що стосуються безпеки, гігієни праці й виробничого середовища;
- притягувати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих й інших нормативно-правових актів про охорону праці, надр і ведення підривних робіт та ін.
Рішення, прийняті Комітетом по нагляду за охороною праці в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності й громадянами. Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державного комітету України по нагляду за охороною праці по усуненню порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів спричиняє накладення штрафу на працівників від 3 до 5 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 10 до 14 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (ст. 188-4 КпАП).
Для виконання своїх функцій Комітет по нагляду за охороною праці створює територіальні управління і державні інспекції. Державний нагляд здійснюють державні інспектори і посадові особи Комітету по нагляду за охороною праці та його територіальних управлінь. Державні інспекції охорони праці Комітету України по нагляду за охороною праці (далі - держінспекції) діють згідно з Типовим положенням про Державну інспекцію охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 19 червня 1995 р. №92 (Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних документів. - К., 1995. - Т. 4. - С. 39). Державна інспекція охорони працює структурним підрозділом територіального управління Комітету України по нагляду за охороною праці, що здійснює функції державного органу щодо організації управління охороною праці і здійснення нагляду за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (користування надрами) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, а також за виробничою діяльністю підприємців у галузі на території регіону і не залежить від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих органів державної виконавчої влади.
Держінспекції створюються, реорганізуються і ліквідуються Комітетом України по нагляду за охороною праці за поданням територіальних управлінь.
У процесі здійснення своєї діяльності Держінспекція має право:
- безперешкодно у будь-який час проводити перевірку підконтрольних підприємств щодо додержання законодавства та інших нормативних актів про охорону праці та надр, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;
- залучати за погодженням з відповідними об'єднаннями, підприємствами, місцевими органами державної виконавчої влади їхніх спеціалістів для проведення перевірок;
- надсилати (подавати) керівникам підприємств обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у галузі охорони праці та користування надрами;
- зупиняти експлуатацію з накладанням пломби підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів і дільниць, робочих місць та устаткування до усунення порушень вимог щодо охорони праці та використання надр, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих чи суперечать законодавству про надра, або в разі відсутності дозволу органів Комітету по нагляду за охороною праці на початок роботи підприємства;
- накладати на підприємства штрафи за результатами комплексних перевірок та в разі невиконання розпоряджень (приписів) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці та користування надрами;
- притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, надр і ведення підривних робіт;
- надсилати (надавати) власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття заходів і передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності;
- перевіряти додержання встановленого порядку допуску працівників до роботи, їх інструктажу, навчання безпечних методів роботи, перевірки знань з питань охорони праці, відстороняти від виконання небезпечних і спеціальних робіт осіб, які не мають на це права;
- перевіряти знання з питань охорони праці у посадових осіб до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично згідно з чинними нормативними актами;
- вилучати дозволи на право проведення підривних робіт, свідоцтва на право придбання промислових вибухових матеріалів і виготовлення найпростіших вибухових речовин у разі порушень вимог нормативних актів про охорону праці;
- припиняти випуск або вилучати дозволи на початок виробничої діяльності підприємств, виготовлення машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, технологічні процеси у разі порушення умов дії дозволів або невідповідності вимогам нормативних актів про охорону праці вказаних об'єктів і обладнання;
- проводити у встановленому порядку розслідування обставин і причин аварій, випадків виробничого травматизму, випадків розкрадання, розкидання і втрат промислових вибухових матеріалів, приймати за результатами розслідування обов'язкові для виконання рішення з питань, віднесених до компетенції органів Комітету по нагляду за охороною праці та інші права.
Від імені органів Держнаглядохоронпраці України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:
1) за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці України, а також за невиконання законних вимог органів Держнаглядохоронпраці України:
- державні інспектори - штраф до 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- головні державні інспектори, начальники інспекції Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- начальники управлінь і відділів Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Голова Держнаглядохоронпраці України та його заступники - штраф до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за порушення законодавства про надра, нормативних актів про зберігання, використання й облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об'єктах, підконтрольних органам Держнаглядохоронпраці України, а також за невиконання законних вимог органів Держнаглядохоронпраці України:
- державні інспектори - штраф до 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- головні державні інспектори, начальники інспекцій Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- начальники управлінь і відділів Держнаглядохоронпраці України та їх заступники - штраф до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Голова Держнаглядохоронпраці України та його заступники - штраф до 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 231 КпАП).
Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії згідно із Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 р. (Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №12. - Ст. 81) здійснюють Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки (Мінекобезпеки) України, Міністерство охорони здоров'я України та інші органи державної виконавчої влади (ст. 23 Закону). До їх компетенції, зокрема, входить: здійснення державного нагляду за додержанням норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, а також умов дії наданих дозволів; при виявленні порушень застосування адміністративних санкцій до персоналу, посадових осіб підприємств, установ і організацій згідно із законодавством.
Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки створюють державні інспекції, на які покладається державний нагляд за додержанням вимог ядерної та радіаційної безпеки. Державні інспекції діють згідно з положеннями про них, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Державні інспектори мають право:
- безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, для перевірки за додержанням законодавства про використання ядерної енергії, отримувати від ліцензіата або власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань;
- застосовувати у встановленому порядку фінансові санкції до підприємств, установ і організацій та підприємців за порушення законодавчих актів, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та умов наданих дозволів;
- обмежувати, припиняти чи зупиняти експлуатацію підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення вимог щодо ядерної і радіаційної безпеки;
- притягати у встановленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про ядерну і радіаційну безпеку та інші права.
Спеціальними автономними підрозділами в структурі органів, що здійснюють наглядові функції по забезпеченню ядерної і радіаційної безпеки, є: Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою Мінекобезпеки України (див. Положення про Головну державну інспекцію з нагляду за ядерною безпекою Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1995 р. №751 // ЗП України. - 1996. - №2. - Ст. 41) і Державний санітарний нагляд Міністерства охорони здоров'я України.
Специфіка діяльності Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою як надвідомчого наглядового органу відбивається вже в самій назві, що свідчить про те, що владні повноваження цієї інспекції поширюються на організації, підприємства та осіб, які здійснюють експлуатацію ядерних установок незалежно від їх відомчої приналежності й форм власності.
Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах, незалежно від форм власності, здійснюється відповідно до чинного законодавства державною пожежною охороною в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України. Державний пожежний нагляд здійснюють управління державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України згідно з Положенням про державну пожежну охорону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. №508. Органи державного пожежного нагляду здійснюють контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки керівниками органів державної виконавчої влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами, а також виконують деякі інші покладені на них завдання.
Державні інспектори з пожежного нагляду мають право: 1) проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію; 2) давати (надсилати) керівникам центральних органів державної виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки. У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадках випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, дію виданих дозволів на право проведення робіт; 3) здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами при проектуванні (вибірково), будівництві, реконструкції, розширенні або технічному переоснащенні, капітальному ремонті підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт; 4) притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням; 5) застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду згідно із Законом України " Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 р. (Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №27. - Ст. 218) державний санітарна-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за додержанням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства з метою запобігання, виявлення, зменшення або усунення шкідливого виливу небезпечних чинників на здоров'я людей та із застосування заходів правового характеру до порушників.
Міністерство охорони здоров'я України є спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює контроль і нагляд за додержанням санітарного законодавства, державних стандартів, критеріїв і вимог, направлених на забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.
Систему державної санітарно-епідеміологічної служби становлять органи і заклади санітарно-епідеміологічного профілю Міністерства охорони здоров'я України, відповідні заклади, частини і підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету в справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України. На ці заклади і підрозділи покладаються функції спеціально уповноважених органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підлеглих їм територіях, об'єктах, в частинах і підрозділах.
Державну санітарно-епідеміологічну службу України очолює головний державний лікар України - перший заступник міністра охорони здоров'я України.
Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. №1109 (Юридичний вісник України. - 1999. - 12-18 серпня), установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у формі попереджувального та поточного нагляду за виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарного законодавства. Основною формою здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду є перевірка додержання санітарного законодавства. Такі перевірки проводяться за планами установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланове залежно від санітарної, епідемічної ситуації за повідомленнями підприємств, установ і організацій та за заявами громадян.
Головний державний санітарний лікар України, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, районів, міст, районів у містах та їх заступники, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту та їх заступники, а також головні державні санітарні лікарі об'єктів, що мають особливий режим роботи, у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць та на об'єктах нагляду мають право видавати постанови, приписи, а також вносити пропозиції (подання): власникам підприємств про відсторонення від будь-яких видів діяльності, робіт, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які хворі на інфекційні хвороби або є носіями збудників інфекційних захворювань чи були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється МОЗ; про приведення нормативно-технічних, розпорядчих та інших документів державних, громадських органів та їх посадових осіб у відповідність з вимогами санітарного законодавства; про обмеження діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду в разі виявлення порушень ним санітарного законодавства, що безпосередньо не впливають негативно на здоров'я людей, але можуть зумовлювати негативний вплив на нього; видавати постанови: про тимчасову заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду в разі виявлення порушень ним санітарного законодавства, що можуть негативно вплинути на здоров'я людей, але ці порушення можна усунути здійсненням відповідних заходів; про заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду у разі виявлення порушень санітарного законодавства, що негативно впливають на здоров'я людей і не можуть бути усунуті здійсненням відповідних заходів, а також мають інші права.
За порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, висновків органів санітарно-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні правопорушень, можуть бути накладені адміністративні штрафи.
Державний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії здійснюється Державною інспекцією по нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергопотребнагляд), яка створюється Міністерством енергетики і електрифікації і діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996р. №929 (ЗП України. - 1996. - №16. -Ст. 40).
Метою державного нагляду за режимами споживання енергії є:
- проведення єдиної державної політики в сфері енергопостачання;
- забезпечення безаварійного енергопостачання споживачів шляхом контролю за використанням схем живлення;
- організація контролю за експлуатацією і технічним станом електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж споживачів щодо надійності енергопостачання і керівництва режимами електроспоживання;
- забезпечення виконання заходів по управлінню режимами споживання електричної і теплової енергії;
- організація впровадження нових і виведення з експлуатації застарілих енергоустановок, які не відповідають вимогам надійної і безаварійної роботи;
- впровадження нових розробок коштів контролю й обліку електричної і теплової енергії, а також автоматизованих систем збору, обробки інформації і управління енергоспоживанням;
- здійснення контролю за дотриманням споживачами і виробниками електричної і теплової енергій вимог до якості енергії, договірних умов енерговикористовування і технічних умов на приєднання енергоустановок до мереж електропостачання організації.
Головному державному інспектору з енергетичного нагляду України, його заступникам, старшим державним інспекторам і державним інспекторам надається право давати обов'язкові для виконання підприємствами, установами й організаціями розпорядження по відстороненню від роботи на електричних і тепловикористовуючих установках осіб, рівень знань яких не відповідає встановленим вимогам або які порушують їх; припиняти роботи, пломбувати електричні й тепловикористовуючі установки, якщо їх стан загрожує аварією, пожежею, небезпекою для життя обслуговуючого персоналу або може призвести до значних збитків, і передавати відповідні матеріали правоохоронним органам тощо.
Серед органів державного нагляду особливе місце посідають органи прокуратури України, повноваження яких визначено Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. (Відомості Верховної Ради України. - 1991.- №53. - Ст.793).
Необхідно відмітити, що в ст. 121 Конституції України серед функцій прокуратури не вказується функція загального нагляду. Функцію нагляду за дотриманням і застосуванням законів прокуратура виконує до введення в дію нових законів, що регулюватимуть діяльність державних органів з контролю за дотриманням законів.
Згідно із Законом України "Про прокуратуру" вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відомствами, іншими органами державного і господарського управління та контролю, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими радами, їхніми виконавчими і розпорядчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадовими особами і громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
У здійсненні функції нагляду, в тому числі за правильним виконанням законодавства про працю й охорону праці, прокурор має право:
1) безперешкодно, за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі, за письмовою вимогою, й тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідн<