Система права та її компоненти. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Система права та її компоненти.



Система права – це обумовлена характером суспільних відносин внутрішня будова (структура) права що полягає в об’єднанні правових норм в інститути, підгалузі та галузі права .

Ознаки системи права

цілісне структурне утворення, що характеризується єдністю та узгодженістю складових елементів;

розкриває внутрішню умову організації системи права, співвідношення її структурних елементів;

має об’єктивних характер, відображає реальний стан суспільних відносин.

Галузі права

Система права поділяється на галузі залежно від предмету та методу правового регулювання. Таким чином галузь права — це система правових норм, які властивими їм методами врегульовують відносини у певній сфері суспільного життя. В Україні існують такі галузі права: Цивільне право, Сімейне право, Кримінальне право, Земельне право, Міжнародне право, Господарське право, Фінансове право тощо. Галузь права може включати в себе підгалузі, наприклад: Корпоративне право - підгалузь Господарського права, Право інтелектуальної власності - підгалузь Цивільного права; Банківське право та Бюджетне право - підгалузі Фінансового права; тощо.

Поняття галузі права та її класифікації

Система права поділяється на галузі залежно від предмету та методу правового регулювання. Таким чином галузь права — це система правових норм, які властивими їм методами врегульовують відносини у певній сфері суспільного життя. В Україні існують такі галузі права: Цивільне право, Сімейне право, Кримінальне право, Земельне право, Міжнародне право, Господарське право, Фінансове право тощо. Галузь права може включати в себе підгалузі, наприклад: Корпоративне право - підгалузь Господарського права, Право інтелектуальної власності - підгалузь Цивільного права; Банківське право та Бюджетне право - підгалузі Фінансового права; тощо.

Інститути права та їх особливості

Інститут права — система відносно відокремлених від інших і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) однорідних суспільних відносин. Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ.

Якщо система права складається з галузей, то самі галузі складаються з підгалузей, інститутів і норм права. Окремими взаємозалежними елементами галузі є інститути права.

Інститути права — необхідна ланка в цілісній системі права. Як правило, кожна галузь права має інститути права як свій самостійний структурний підрозділ.

Проте інститути права можуть складатися з правових норм різних галузей, бути міжгалузевими. Головне призначення інститутів права — у межах своєї групи однорідних суспільних відносин забезпечити суцільне, відносно закінчене регулювання.

Наведемо класифікацію інститутів права.

Інститути права за сферою поширення (або за складом):

— галузеві (інститут спадкування);

— міжгалузеві (інститут відповідальності за екологічні правопорушення, інститут приватної власності).

Інститути права за функціональною роллю:

— регулятивні (інститут міни);

— охоронні (інститут кримінальної відповідальності). Інститути права за субординацією у правовому регулюванні:

— матеріальні (інститут підряду);

— процесуальні (інститут порушення кримінальної справи). Родинні інститути однієї й тієї самої галузі права утворюють підгалузі права.

Форми систематизації законодавства

Систематизація законодавства — це діяльність з впорядкування чинних нормативно-правових актів у єдину узгоджену систему, з метою забезпечення ефективного правового регулювання. Систематизація здійснюється трьома способами: інкорпорацією, кодифікацією та консолідацєю. Інкорпорація— це об'єднання групи чинних нормативно-правових актів в одному збірнику за певним критерієм (хронологічним, тематичним тощо) без зміни їхнього змісту.

Види інкорпорації:

1) За юридичною значимістю: офіційна інкорпорація— тобто впорядкування нормативно-правових актів шляхом видання правотворчими або уповноваженими їхнім рішенням компетентними органами збірників чинних нормативно-правових актів (наприклад, публікація законів у Відомостях ВР України, внесення змін та доповнень); неофіційна інкорпорація— це підготовка і видання збірників чинних нормативно-правових актів неправотворчими органами держави або іншими організаціями чи особами.

2) За обсягом: загальна (генеральна), галузева, міжгалузева, спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі права).

3) За критерієм об'єднання нормативно-правових актів: предметна, тобто за предметом регулювання; хронологічна (за часом видання нормативно-правових актів); суб'єктна (залежно від органу, який видав акти).

Кодифікація— це змістовна переробка, узгодження й об'єднання певної групи юридичних норм, пов'язаних спільним предметом правового регулювання, в єдиному нормативному акті.

Види кодифікації:

1) За обсягом: загальна, в результаті якої утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (Звід законів); галузева, яка охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси); міжгалузевата підгалузева (інституційна), що, відповідно, розповсюджується на кілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів (Митний кодекс).

2) За формою виразу: основи (головні засади) законодавства; кодекси; положення; статути.

Консолідація — вид систематизації в процесі якого кілька актів об’єднуються в новому документі. В процесі консолідації правотворчим органом створюється новий НПА, який повністю замінює попередні; усі нормативні положення раніше прийнятих актів об’єднуються в ньому без змін, хоча, як правило здійснюється їх редакційна правка: усуваються суперечності, повтори тощо. В країнах романо-германської правової системи консолідація виконує лише допоміжну роль (усуває множинність НПА, їх надзвичайну роздробленість, дублювання).

Понятт ята ознаки правовідносин.

Правовідносини - це специфічні вольові суспільні відносини, що виникають на основі відповідних норм права, учасники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридичними обов'язками.

Вони виникають, зникають або змінюються тільки на основі правових норм, які неопосередковано породжують правові відносини і реалізуються через них.

Ознаки:

1. Являє собою різновид суспільних відносин, соціальним зв'язком. Правовідносини складаються між людьми або колективами як забезпечення яких-небудь інтересів.

2. Є ідеологічним відношенням -- результатом свідомої діяльності (поведінки) людей. Правовідносини не можуть виникати, не проходячи через свідомість людей: норми права не можуть вплинути на людину, її поведінку, поки вміст правових норм не буде усвідомлений людьми, не стане їх правосвідомістю.

3. Є вольовим відношенням, яке проявляється в двох аспектах:

а)у втіленні в нім волі (інтересу) держави, оскільки правовідношення виникає на основі правових норм;

б)у втіленні в нім волі (інтересу) учасників правовідношення - вони зв'язані предметом інтересу, досягненням його результату.

4. Виникає, припиняється або змінюється, як правило, на основі норм права в разі настання передбачених нормою фактів.

5. Має, як правило, двосторонній характер і є особливою формою взаємного зв'язку між конкретними суб'єктами через їх права, обов'язки, повноваження і відповідальність, які закріплені в правових нормах.

Види:

- За характером змісту

Загальні правовідносини є украй своєрідними правовими явищами. Вони, як відзначалося, не мають поіменної індивідуалізації по суб'єктах. Для їх виникнення не потрібно юридичні факти, окрім існування суб'єкта, що має громадянство, ряду інших обставин, що відносяться до суб'єкта. По терміну дії вони відповідають часу існування юридичної норми.

- за функціями права

- За характером обов'язку

- По мірі визначеності суб'єктів

- За галузями права





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 163; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.91.0.112 (0.007 с.)