Подібність та відміність топографічних і спортивних карт.

55. Визначте і охарактеризуйте складові плану підготовки до багатоденної подорожі.

У залежності від мети вибирають район подорожі, складають маршрут та підбирають учасників. Важливим моментом у підготовці походу є розподіл обов’язків між членами туристської групи, адже з цього часу підготовка йде комплексно згідно об’єму робіт по кожному виду доручень.

Керівник особливо прискіпливо контролює підготовку спорядження, харчування, похідної аптечки та ремонтного набору. Регулярно потрібно проводити спільні тренування, перевіряти рівень фізичної, технічної та психологічної підготовки.

Всі туристські групи перед виходом на маршрут повинні оформити відповідні документи. Для походів вихідного дня чи на дво-, триденний похід достатньо маршрутного листка. Заповнюється маршрутний листок керівником групи, підписується відповідальною особою організації та завіряється печаткою. У маршрутний листок записують всіх учасників, а також вказується план руху. По закінченню подорожі маршрутний листок повертається в організацію, що видала його.

Маршрутна книжка – документ для групи, яка здійснює подорож терміном 3 дні та більше за межі своєї області чи категорійний похід. У книжку вписують список учасників з паспортними даними, детальний календарний план подорожі по днях, контрольні пункти і терміни подачі повідомлень з маршруту. Книжка видається керівнику тільки після перевірки в МКК розробленого маршруту і перевірки готовності учасників до такої подорожі. По приїзді до початкової точки походу туристська група повинна зареєструватися в контрольно-рятувальній службі (КРС) і отримати відмітку в маршрутній книжці. Під час походу керівник зобов’язаний ставити відмітки в маршрутну книжку в організаціях чи установах, що трапляються по дорозі. Про проходження контрольних пунктів та про закінчення походу сповіщається організація, яка організувала групу, а також ГКРЗ, що реєструвала перед походом даний маршрут. Ці заходи потрібні для того, щоб проконтролювати групу, а в разі порушення встановлених контрольних термінів – зв’язатися з групою чи надати їй допомогу.

Розкрийте актуальність та зміст страхування та самострахування.

Страховка - це організація засобів безпеки для учасників, які знаходяться в потенційно небезпечній зоні або рухаються по поручнях за допомогою спеціального спорядження (карабіни, мотузки).

Залежно від того, хто забезпечує страховку учасника на березі чи безпосередньо під час переправи, страховки розрізняють: а) самостраховку; б) командну страховку; в) суддівську страховку.

Самостраховка застосовується у випадках, коли учасник, зачепившись за допомогою індивідуальних засобів до перильних мотузок чи пунктів самостраховки, страхує себе сам від можливих зривів, падінь та їх негативних наслідків. Самостраховка виконується з основної мотузки або стрічки, міцність якої рівноцінна міцності основної мотузки і підтверджена сертифікатом виробника. Під час руху учасника по поручнях самостраховка повинна забезпечувати йому вільний рух і не перевищувати довжини витягнутої вгору руки.

Самостраховка на горизонтальних поручнях здійснюється "вусом" із ковзаючим карабіном, на похилих поручнях - схоплюючою петлею або спеціальними засобами, допущеними технічною комісією. Схоплюючі петлі самостраховки кріпляться карабіном в перехрестя грудної обв'язки. Діаметр мотузки схоплюючої петлі - 6 мм.

Перебування у небезпечній (робочій) зоні етапу на подвійних суддівських поручнях чи організація скельної командної страховки дозволяється із страховкою довжиною до 2 м.

Проілюструйте на прикладах найпростіші виміри на карті (лінійкою, курвіметром).

Для спрощення вимірювання відстаней на карті за допомогою циркуля або лінійки на поле карти виводиться лінійний масштаб - це графічне зображення числового масштабу. Він представляє собою пряму лінію, розділену на відрізки рівної довжини, названі основою лінійного масштабу. Основа вибирається з таким розрахунком, щоб їй на місцевості відповідало кругле число сотень або тисяч кілометрів. Якщо є необхідність побудувати лінійний масштаб для карти масштабу 1:50 000, то за основу краще прийняти відрізок у 2 см. Тоді кожному такому відрізку на місцевості буде відповідати відстань у один кілометр.

У практиці туризму часто доводиться користуватися картами неметричних масштабів або фотокопіями карт довільного масштабу. Щоб з такою картою можна було працювати, будують перевідний лінійний масштаб.

Коли потрібно виміряти відстань по кривій чи ламаній лінії, використовують курвіметр. Цей прилад має вигляд круглої коробочки з держаком. У центрі приладу знаходиться циферблат зі стрілкою, внизу - коліщатко, за допомогою якого обводиться маршрут. Коліщатко з’єднане системою передач зі стрілкою на циферблаті, що веде відлік величини пройденої відстані на карті. Щоб визначити довжину за допомогою курвіметра, необхідно стрілку приладу встановити на нульове положення циферблату. Потім курвіметр становлять вертикально коліщатком на початкову точку маршруту і з рівномірним натиском котять по лінії так, щоб покази на циферблаті зростали. Якщо курвіметр дає показання в сантиметрах, то для отримання віддалі потрібно число сантиметрів, що показала стрілка, помножити на величину масштабу карти у сантиметрах.

 

Дайте поняття про МКК і ГКРЗ і охарактеризуйте діяльність цих організацій.

Маршрутно-кваліфікаційна комісія - це структура в системі туристської роботи, що покликана забезпечувати всебічну підготовку до безаварійного проведення багатоденних та категорійних походів, що контролює сам процес походу, а також затверджує виконання певних нормативів.

Туристські МКК Федерації спортивного туризму - це колегії суддів змагань туристських спортивних походів.

В обов’язковому порядку МКК створюються при Федерації спортивного туризму України та її територіальних осередках. У разі необхідності МКК можуть створюватися при місцевих осередках федерації та при інших організаціях: туристських клубах, туристських секціях, спортивних товариствах, навчальних закладах системи освіти тощо за умови, що вони є колективними членами відповідних територіальних осередків Федерації.

Центральна МКК створюється рішенням Президії Федерації спортивного туризму України. ЦМКК має найвищі повноваження з розгляду маршрутних та розрядних документів.

У склад МКК входять досвідчені туристи. Вони перевіряють правильність розробки маршруту та графік руху групи за основним та запасним варіантами, наявність картографічного матеріалу, відповідність туристського досвіду учасників та керівника групи до складності вибраного маршруту, правильність підбору спорядження та медикаментів, розрахунок продуктів харчування, намічені групою заходи щодо безпечного проведення походу, правильність вибору контрольних пунктів і термінів походу і т.п. Крім ретельної перевірки, комісія надає консультації по складанню документації, проведенню подорожі. Маршрутно-кваліфікаційна комісія може зобов’язати групу, що планує похід ІІ-IV категорій складності, провести тренувальний похід для перевірки її фактичної готовності і, у випадку слабкої підготовки, заборонити подорож.

Перед виходом в складні походи в обумовлені терміни туристські групи повідомляють письмово чи безпосередньо відвідують гірські пошуково-рятувальні загони (ГПРЗ). У ГПРЗ лишається інформація про маршрут, терміни походу. По закінченню подорожі дана служба повинна отримати від керівника телеграму чи дзвінок з повідомленням про стан справ. У протилежному випадку ГПРЗ змушені шукати туристську групу, яка, можливо, не потребує допомоги. Дорогоцінний час та матеріально-людські ресурси повинні використовуватися справді для рятування людських життів, а не бути заручниками чийогось недбальства.

Похідний стрій в поході.