Порядок проведення інвентаризацій

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Так, проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства є обов'язковим перед складанням річної фінансової звітності. Проведення інвентаризації також обов'язкове у разі: передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство; зміни матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ); встановлення фактів крадіжок або зловживань, зіпсуття цінностей, а також за приписом судово-слідчих органів; пожежі, стихійного лиха або техногенної аварії; ліквідації підприємства, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язкове у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).

У випадках, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, та облік яких ведеться на позабалансових рахунках. У разі одержання відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії.

У разі проведення раптових інвентаризацій всі товарно-матеріальні цінності підготовляються до інвентаризації у присутності інвентаризаційної комісії, в інших випадках - завчасно. Вони повинні бути згруповані, розсортировані та розкладені за назвами, сортами, розмірами, у порядку, зручному для підрахунку.

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах, розпорядчим документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.

Інвентаризація цінних паперів проводиться за окремими емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості, термінів їх погашення. Інвентаризація цінних паперів, переданих підприємством на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк), полягає у звірянні залишків, відображених на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок спеціальних організацій.

27.ВІДОБРАЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЙ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ.
Матеріали інвентаризації (описи, акти, порівняльні відомості, протоколи) оформлюються в одному примірнику і є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства за участю інвентаризаційної комісії складає порівняльні відомості цінностей, фактична наявність яких при інвентаризації відхиляється від даних обліку.До складання порівняльних відомостей, визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства перевіряє всі підрахунки в інвентаризаційних описах (актах). Виявлені помилки у цінах, таксуванні та підрахунках повинні бути виправлені й завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних осіб.Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність складання порівняльних відомостей, на підставі одержаних пояснень встановлює характер виявлених лишків, нестач цінностей. Висновки та пропозиції про покриття нестач та регулювання встановлених різниць комісія відображає у протоколі.Порядок урегулювання інвентаризаційних різниць:1) Нестача цінностей, а також втрати від їх псування відшкодовуються винними особами відповідно до порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Матеріали про нестачі та втрати, що виникли внаслідок зловживань, протягом п'яти днів підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.2) Якщо винних не встановлено або суд не задовольнив позов про відшкодування, то нестача цінностей та втрати від їх псування списуються на результати господарської діяльності.3) Цінності, що виявились у надлишку, підлягають оприбуткуванню і зарахуванню на результати господарської діяльності.

 

28.Облік особового складу та відпрацьованого часу.
На кожному торговому підприємстві ведеться облік особового складу, для чого кожному працівникові присвоюється табельний номер, за яким він числиться в табелі обліку робочого часу і у всіх документах на зарплату.Поряд з урахуванням руху чисельності працюючих організується облік робочого часу. У табелі робляться відмітки про причини відсутності на роботі, про тривалість робочого дня, про понаднормативну роботу й інші відхилення від нормальних умов праці.Облік використання робочого часу може здійснюватися двома способами: методом суцільної реєстрації чи за відхиленнями.Оплата прані — винагорода в грошовому вираженні, що сплачується власником чи уповноваженим органом за виконану роботу чи надані послуги.Оплата праці залежить від:СкладностіРезультатів праціГосподарської діяльності організаціїПрофесійних, ділових якостей працівниківКласифікація систем оплати праціЗа формами оцінки результатів праці: колективна, індивідуальна;За кількістю показників: багатофакторні, однофакторні;За характером впливу працівників на результат праці: прямі, непрямі.Форми і системи оплати праці — способи встановлення залежності величини зарплати від кількості затраченої праці за допомогою сукупності кількісних і якісних показників, що відбивають результати праці.Призначення: забезпечення правильного співвідношення між рівнем праці і рівнем її оплатиЗаробіток = Основна заробітна плата + Додаткова заробітна плата + Інші заохочувальні і компенсаційні виплатиПринципи організації оплати праціОплата залежно від кількості і якості праціДиференціація заробітної плати залежно від кваліфікації працівника, умов праці і галузевої приналежностіПеревищення темпів росту продуктивності праці над темпами росту заробітної платиСистематичне підвищення реальної заробітної платиНадання самостійності в питаннях організації й оплати праціКерівник підприємства самостійно вибирає форми і системи оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати.Заробітна плата робітників та службовців підприємства, організації - частка у фонді індивідуального споживання національного доходу.

29.Облік формування доходу і витрат іншої звичайної діяльності.
Для обліку доходів і витрат, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, призначені рахунки: 74 "Інші доходи" і 97 "Інші витрати". В таблиці 5. ІЗ наведено склад і порівняння доходів і витрат від іншої звичайної діяльності. Дамо стислу характеристику рахунків 74 і 97. Рахунок 74 "Інші доходи" належить до пасивних рахунків. За кредитом цього рахунка відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом належна сума непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору) та інших зборів (обов'язкових платежів) і списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".За рахунком 74 "Інші доходи" відкриваються субрахунки:741 "Дохід від реалізації фінансових інвестицій";742 "Дохід від відновлення корисності активів";744 "Дохід від неопераційної курсової різниці";745 "Дохід від безоплатно одержаних активів";746 "Інші доходи від звичайної діяльності".

30.Облік розрахунків за іншими поточними зобов'язаннями (рахунки 67,68)
Облік таких зобов'язань ведеться на рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями".Рахунок 68 "Розрахунки за різними операціями" має такі субрахунки:681 "Розрахунки за авансами одержаними"682 "Внутрішні розрахунки"683 "Внутрішньогосподарські розрахунки"684 "Розрахунки за нарахованими відсотками"685 "Розрахунки з іншими кредиторами".На субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними" ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконан­ня робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи.Зобов'язання, обумовлені авансовою оплатою покупцем товарів чи послуг, виникає внаслідок угоди, за якою продавець зобов'язується надати товари чи послуги за визначеними цінами, асортиментом, кількістю і якістю. Умовами договору може передбачатися, що продавець, отримавши певну суму, зобо­в'язується поставити Товари за цінами, що склалися на момент погашення заборгованості. Отже, з плином часу оцінка товарів і послуг може змінитися, але незмінним лишиться обумовлена кількість та якість товару.На субрахунку 682 "Внутрішні розрахунки" ведеться облік усіх видів по­точних розрахунків з дочірніми підприємствами.На субрахунку 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки" ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господар­ствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею витрат загальноуправлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств; за іншими видами розрахунків.На субрахунку 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками" ведеть­ся облік нарахованих відсотків за:

• використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;• використання майна, отриманого в користування (орендні операції тощо);• іншими операціями.

 

31.Облік інших довгострокових зобов'язань (рахунки 53, 55)
Для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов'язанням та облік яких не відображається на вищезгаданих рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання", призначено рахунок 55 "Інші довгострокові зобов'язання".Під орендою розуміють угоду, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку. Підприємство, яке бере будь-яке майно в оренду, вважається орендарем, а той, хто надає це майно, - орендодавцем. У ролі орендодавця та орендаря можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються договором оренди, в якому визначаються склад і вартість переданих в оренду об'єктів основних засобів, розмір орендної плати, тривалість оренди, обов'язки сторін виконання договірних умов. Строк оренди - період дії невідмовної орендної угоди, а також період продовження цієї угоди, обумовлений на початку строку оренди. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. Фінансова оренда – оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків і вигід, пов’язаних з правом користування та володіння активом. Амортизація об'єкту фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду- очікуваного використання активу. Операційна оренда — це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основним; засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку орендної угоди. При цьому право власності на орендовані основні засоби залишається в орендодавця протягом всього строку дії договору оренди.Для узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди, призначено рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»

32.Облік розрахунків пов’язаних з орендою земельних паїв.
Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.Умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням індексації), строк, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу;термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. Крім того, Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою — не більш ніж на 5 років і довгостроковою — не більш ніж на 50 років.Відповідно до Закону про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є:об'єкт оренди із зазначенням кадастрового номера, місцеположення й розміру земельної ділянки;строк дії договору оренди;розмір орендної плати за рік, розмір індексації, форма й строки платежу, порядок внесення й перегляду, відповідальність за несплату;умови використання й цільове призначення земельної ділянки, переданої в оренду;умови збереження стану об'єкта оренди;умови й строки передачі земельної ділянки орендареві;умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;визначення сторони, що несе ризик випадкового ушкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;відповідальність сторін;умови передачі під заставу й внеску до статутного фонду права оренди земельної ділянки.Згідно з п. 14 ПБО 16 плата за оренду земельних і майнових паїв включається до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у складі інших прямих витрат. Нараховано орендну плату: Дт23 (91, 92,93) —Кт685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;

 

33.Облік формування доходу і витрат фінансової діяльності.
Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. Суть власного та позикового капіталу розглядається у попередніх розділах підручника. Цей розділ буде присвячено методиці формування доходу і витрат фінансової діяльності на бухгалтерських рахунках, які сприяють зміні капіталу.Планом рахунків для обліку доходів і витрат фінансової діяльності передбачені рахунки: 72 "Дохід від участі в капіталі", 73 "Інші фінансові доходи", 95 "Фінансові виграти", 96 "Втрати від участі в капіталі". Для обліку доходів від участі в капіталі призначено пасивний рахунок 72 "Дохід від участі в капіталі", який має такі субрахунки:721 "Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства",722 "Дохід від спільної діяльності",723 "Дохід від інвестицій в дочірні підприємства".За кредитом рахунка відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом - списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

34.Фінансова та операційна оренда, їх облік.
Нормативним документом, який визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда” (далі — Положення (стандарт) 14).Норми Положення (стандарту) 14 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).Положення (стандарт) 14 не поширюється на:1) орендні угоди, пов’язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);2) угоди щодо використання авторських і суміжних прав;3) угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів.4) на оцінку біологічних активів - об'єктів оренди, які оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку З0 "Біологічні активи".Оренда — це господарська операція, яка передбачає надання орендодавцем основних фондів у користування іншій юридичній або фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням та за орендну плату.Орендарем вважається юридична або фізична особа, яка взяла певний об’єкт в оренду, орендодавцем — юридична або фізична особа, яка його передала.Гарантована ліквідаційна вартість:1) для орендаря — частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов’язаною з ним стороною;2) для орендодавця — частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати за гарантією.Мінімальні орендні платежі — платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені:1) для орендаря — на суму його гарантованої ліквідаційної вартості;2) для орендодавця — на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.У разі можливості та наміру орендаря придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання, мінімальні орендні платежі складаються з мінімальної орендної плати за весь строк оренди та суми, яку слід сплатити згідно з угодою на придбання об’єкта оренди.

Невідмовна орендна угода — орендна угода, за якою орендарем до початку строку оренди сплачено таку суму орендної плати, яка дає змогу орендодавцю бути впевненим у продовженні строку оренди, або яка може бути розірвана тільки:1) з дозволу орендодавця;2) якщо відбулася певна непередбачена подія;3) у разі укладання орендарем нової угоди про оренду цього самого активу або замість нього іншого аналогічного за призначенням активу з тим самим орендодавцем.

Негарантована ліквідаційна вартість — частина ліквідаційної вартості об’єкта оренди, отримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лише пов’язаною з ним стороною.

35.Облік цільового фінансування і цільових надходжень.
До цільового фінансування і цільових надходжень належать кошти, які виділяються для здійснення заходів цільового призначення (у тім числі отримана гуманітарна допомога). До таких заходів на сільськогосподарських підприємствах належать: протиепі30отичні (ветеринарно-санітарні); докорінне поліпшення земель (вапнування кислих та гіпсування солонцюватих ґрунтів, фосфоритування, роботи з меліоративного обробітку (солончакових ґрунтів); ведення лісового господарства: підтримка селекції в рослинництві та тваринництві; заходи щодо боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур; утримання оздоровчих таборів, профілакторіїв тощо.Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.Кошти, одержані з фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, мають також суворе цільове призначення, тобто їх використання на виплату допомоги й компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.Основними завданнями бухгалтерського обліку цільових надходжень і цільового фінансування є: своєчасне документальне оформлення операцій з цільового фінансування і цільових надходженнях та їх використання відповідно до чинного законодавства України; систематизація інформації про наявність та рух коштів для здійснення заходів цільового призначення, а також про обсяг цільового фінансування і цільових надходжень.Для обліку цільового фінансування і цільових надходжень призначений рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". За кредитом рахунка 48 відображають кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямами, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

36.Облік доходів і витрат, які виникають у ході інвестиційної діяльності.
Рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності" призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.На рахунках цього класу, крім рахунку 76 "Страхові платежі", протягом звітного року за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом - щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 "Фінансові результати".На рахунку 76 "Страхові платежі" узагальнюється інформація про надходження страхових платежів та їх повернення страхувальникам, із щомісячним віднесенням всієї різниці на субрахунок 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".