Облік коштів на рахунках п-ва у банку в націон. Валюті.

ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Приймання готівки,її зберігання і витрачання п-во здійснює згідно з Положенням про ведення касових операцій у нац.валюті в Укр. від 15.12.2004р. П-ва мають право зберігати у своїх касах,що одержані в установі банку для виплати пов’язаних з оплатою праці, пенсій,стипендій понад встановлений ліміт протягом 3 днів, включається день одержання готівки в установі банку. Керівник п-ва одночасно із зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матер. відповідальність. У строки встанов. керівником п-ва не рідше 1 разу в квартал на кожному п-ві проводиться раптова ревізія каси з покопюрним перерахуванням всіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знодяться у касі.

Приймання готівки в касу оформляється Прибутковим касовим ордером у якому зазнач.від кого прийняті гроші, на які підставі, суму цифрами і прописом. Отримання грошей з банку здійсн.за грошовим чеком. Видача готівки з каси п-ва проводиться за Видатковим касовим ордером або платіжними відомостями. Надходження і видачу готівки касир відобр.в Касовій книзі,яка пронумерована, прошита, кількість аркушів завіряється підписом керівника і головним бухгал., записи здійсн.у 2 примірниках через копірку. Другий відривний служить звітом касира. В кінці робочого дня касир підраховує підсумки операцій за день і виводить залишок грошей в касі і перадає до бухгалтерії, як звіт касира з прибут.і видатковим касовим ордерами під розписку у Касові книзі. Головний бухгал.це все ретельно перевіряє. Про наявність і рух грошових коштів в касі п-ва призначено рах.30. При надходженні готівки в касу Дт-30 і Кт 31-при одержанні грошей з банку; 36- при одержані від покупців; 37-від різних дебіторів; 50,60- за рахунок позик.

ОБЛІК КОШТІВ НА РАХУНКАХ П-ВА У БАНКУ В НАЦІОН. ВАЛЮТІ.

Для зберігання коштів і здійснення безготівкових розрахунків в установі банку за місцем реєстрації підприємства або будь-якому банку України за згодою сторін відкриваються рахунки.

З банком при відкритті рахунку укладається договір на обслуговування. Для цього у банк подано: заяву про відкриття рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію статуту, картку із зразками підписів керівника і головного бухгалтера господарства і відбитком печатки та довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України. Між банком і підприємством укладається угода на здійснення розрахунково-касового обслуговування, в якій зазначається номер відкритого рахунку, передбачені зобов'язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунку, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунку та ін. На поточний рахунок підприємства зараховуються виручка від реалізації продукції, робіт, послуг, вільні кошти з каси, суми отримані від дебіторів в погашення заборгованості, кошти цільового фінансування, а також усі інші надходження, які стосуються основної діяльності підприємства. З цього рахунка здійснюються платежі постачальникам за одержані матеріальні цінності, підрядникам за виконані роботи і послуги, погашення банківських позик, перерахування органам соціального страхування, видача готівки для виплати заробітної плати та на інші господарські потребиПри необхідності отримання готівки підприємство виписує чек в одному примірнику. Суму записують цифрами і прописом. Кожний аркуш чекової книжки складається з двох частин – чека і його корінця. Підписує чек керівник і головний бухгалтер. Правильно оформлений чек відрізається і є юридичною підставою для одержання готівки у банку, а його корінець залишається у чековій книжці.Облік коштів на поточному рахунку ведуть у бухгалтерії підприємства на активному рахунку 31 “Рахунки в банках”. Він призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій. Операції на рахунку 31 “Рахунки в банках” відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них.

ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ІНШИХ РАХУНКАХ В БАНКУ

Облік інших рахунків в банку ведуть на рахунку 31 “Рахунки в банках” і субрахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”. Тут обліковують акредитиви, ощадні сертифікати, чекові книжки тощо. Кошти в сумі акредитиву перераховують з поточного рахунка покупця на рахунок акредитивів або покупцю видається з цією метою позичка. Акредитивна форма розрахунків – одна із форм іногородніх безготівкових розрахунків за товари і послуги. Акредитив – це розрахунковий документ, який є дорученням однієї кредитної установи іншій провести за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги. Для покупця така форма невигідна, оскільки він позбавляється коштів ще до відвантаження матеріалів постачальником. Це відбувається тому, що сума акредитива списується із рахунка покупця незалежно від того, коли буде оплачена продукція.

кореспонденція рахунків з обліку операцій на інших рахунках в банку:Відкрито акредитив за рахунок власних коштів Дт313 Кт311, Відкрито акредитив за рахунок короткострокових позик банку Дт313 Кт601, Відкрито акредитив за рахунок довгострокових позик банку Дт313 Кт501, Використано акредитив Дт631 Кт313, Невикористані суми акредитиву повернуто на поточний рахунок Дт311 Кт313 Відповідно до чинного законодавства для розрахунків при здійсненні поточних операцій в установах банків, підприємства можуть відкривати валютні рахунки. Через валютні рахунки здійснюються розрахунки між юридичними особами при зовнішньоекономічній діяльності, операції на міжбанківському валютному ринку України. Проте в Україні досить багато підприємств здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, то вважаємо за доцільне коротко зупинитися на обліку операцій в іноземній валюті. Для обліку іноземної валюти передбачені субрахунки 312 “Поточні рахунки в банку в іноземній валюті” і 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”. Субрахунки призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

ОБЛІК ІНШИХ КОШТІВ.

Бухгалтерський облік інших коштів здійснюється на активному рахунку 33 “Інші кошти”, на якому ведеться узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті), що знаходиться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового збору, оплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо), та кошти в дорозі, тобто грошові суми, внесені до кас банків, ощадних кас або поштових відділень для подальшого їх зарахування на рахунках підприємства в банках. Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами. До коштів, що вважаються коштами в дорозі, належать: виручка, одержана підприємствами за послуги, реалізовану продукцію і виконані роботи і внесена до банку, відділення ощадбанку, каси поштового відділення зв’язку для зарахування на розрахунковий рахунок. До рахунку 33 відкривають такі субрахунки: 331 – Грошові документи в національній валюті; 332 – Грошові документи в іноземній валюті; 333 - Грошові кошти в дорозі у національній валюті; 334 – Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті. На субрахунку 331 “Грошові документи в національній валюті» обліковують за номіналом грошові документи і оплачені путівки в будинки відпочинку, санаторії, поштові марки, проїздні талони на службові поїздки тощо.. Підприємства відображають суми одержані від вищих організацій згідно з повідомленням по прийнятих банком до оплати документах по яких відповідні суми ще не зараховані на поточний чи інший рахунок у банку. Кореспонденція рахунків на рахунку 33 “Інші кошти”: Відображення погашення довгостро- кового векселя чи іншої дебіторської заборгованості, коли ці кошти ще не зараховані банком на поточний рахунок Дт33 Кт 18; Передані з каси грошові кошти для зарахування на поточні рахунки через інкасатора для здачі у вечірню касу Дт 33 Кт 30; Придбані грошові документи (марки, путівки) з оплатою через банк Дт 33 Кт31 Операції з обліку інших коштів за журнально-ордерною формою обліковують в журналі-ордері №2 та відомості. Записи до яких проводять на підставі первинних документів, виписок банку.

ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ВЕКСЕЛЯМИ

Вексель являє собою письмове боргове зобов'язання векселедавця сплатити векселедержцю (власнику векселя) по настанні строку суму, вказану у векселі.

Розрізняють векселі прості і переказні. У простому векселі беруть участь дві сторони: векселедавець І векселедержєць. У ньому фіксується безумовне зобов'язання векселедавця сплатити вказану суму пред'явнику векселя або особі, зазначеній у векселі, через певний час. При одержанні векселів від покупців (замовників) за відвантажені (відпущені) товари (виконані роботи, послуги) в бухгалтерському обліку постачальника роблять запис по дебету рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Одночасно роблять запис на списання відвантажених товарів (робіт, послуг) по дебету рахунка 90 «Собівартість реалізації» в кореспонденції з кредитом рахунків 26 «Готова продукція», 28 «Товари», 23 «Виробництво» тощо. Погашення покупцями (замовниками) заборгованості, забезпеченої векселями, в бухгалтерському обліку постачальника відображається записом по дебету рахунка ЗІ «Рахунки в банках» і кредиту рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані».

У разі, якщо векселедержцю (постачальнику) знадобляться гроші раніше настання строку оплати векселя, він може одержати в установі банку позику під заставу векселя із сплатою банку відповідного відсотка (дисконтовий вексель). Вексель передається банку по індосаменту (передавальному надпису). Дисконтовий вексель знаходиться в банку, але рахується на обліку підприємства (векселедержця). При цьому векселедержець одержує вексельну суму, за вирахуванням облікового відсотка (дисконту), що складає доход банку від операції, і робить запис по дебету рахунків: 31 «Рахунки в банках» (на вексельну суму, за вирахуванням облікового відсотка), 951 «Відсотки за кредити» (на суму облікового відсотка) і кредиту рахунка 60 «Короткострокові позики» (на суму кредиту, виданого банком по дисконтових векселях).

Аналітичний облік розрахунків по одержаних векселях ведеться на підставі одержаних векселів і платіжних доручень, за якими погашається заборгованість по векселю.

ОБЛІК ОРЕНДНИХ ОПЕРАЦІЙ

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 14 "Оренда". Взаємовідносини орендаря з орендодавцем регулюються договором оренди. В ньому обговорюються склад і вартість переданих в оренду об'єктів основних засобів, розмір орендної плати, тривалість оренди, обов'язки сторін по виконанню договірних умов. Виходячи з умов, на яких передається в користування орендарю орендодавцем власність, оренда поділяється на операційну і фінансову. Операційна оренда - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку орендної угоди. При цьому право власності на орендовані основні засоби залишається в орендодавця протягом всього строку дії договору оренди. Прийняті в оперативну оренду основні засоби зараховуються на позабалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи" за вартістю, що зазначається у договорі. Регістрами аналітичного обліку таких основних засобів є копія інвентарної картки цього об'єкта або витяг з інвентарної книги, що повинна бути додана бухгалтерією орендодавця до акта приймання-передачі орендованих об'єктів. Ці картки (витяги) зберігаються бухгалтерією орендаря окремо. Прийняті в оперативну оренду основні засоби обліковуються в орендаря за інвентарними номерами орендодавця. Нарахування амортизації об'єкта операційної оренди здійснюється у орендодавцем. Належна за користування об'єктом операційної оренди плата визнається іншими операційними витратами відповідного звітного періоду. На підставі документів, що засвідчують повернення об'єкта орендодавцю, бухгалтерія орендаря списує його з позабалансового рахунку 01 "Орендовані необоротні активи" та вилучає з картотеки відповідну інвентарну картку (витяг) і зберігає разом з актом приймання-передачі. Фінансова оренда - оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків і вигід, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

1) орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;

2) орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;

3)строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;

4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди. Мінімальні орендні платежі - платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені на суму його гарантованої ліквідаційної вартості.Гарантованою ліквідаційною вартістю є: 1) для орендаря - частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або пов'язаною з ним стороною; 2) для орендодавця - частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати за гарантією. Орендар відображає в обліку одержаний у фінансову оренду об'єкт бухгалтерським записом: Д-т рах. 10 "Основні засоби" К-т рах. 531 "Зобов'язання з фінансової оренди" - за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ТОВАРІВ

На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 "Товари" застосовується для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості ютової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцям окремо. Постачальники, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 "Товари" ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих ми господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи" чи 20 "Виробничі запаси". Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки:

281 "Товари на складі";

282 "Товари в торгівлі";

283 "Товари на комісії*";

284 "Тара під товарами";

285 "Торгова націнка".

286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для

продажу". На субрахунках 281-284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення. На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах. На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі. На субрахунку 283 "Товари на комісії" ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості. Аналітичний облік ведеться за видами товарів і підприємствами (особами)-комісіонерами. На субрахунку 284 "Тара під товарами" ведеться облік наявності й руху тари під товарами й порожньої тари. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 "Торгова націнка". На субрахунку 285 "Торгова націнка" торговельні, постачальницькі та збутові підприємства при веденні обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунка 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом - зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунка 285 і кредитом субрахунків 281 і 282. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунка 28. На субрахунку 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" ведеться облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття, які визначаються утримуваними для продажу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинення діяльності". Субрахунок 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу" за дебетом вступає в кореспонденцію з кредитом рахунків: 10 "Основні засоби"; 11 "Інші необоротні матеріальні активи"; 12 "Нематеріальні активи"; 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"; 16 "Довгострокові біологічні активи"; 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи"; 21 "Поточні біологічні активи"; 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"; 23 "Виробництво"; 25 "Напівфабрикати"; 26 "Готова продукція".

ХАРАКТЕРИСТИКА РАХУНКА 63

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки: 1. "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";2. "Розрахунки з іноземними постачальниками";3. "Розрахунки з учасниками ПФГ".

За дебетом рахунка 63 відображаються суми оплати рахунків і заліків за заздалегідь виданими у встановленому порядку авансами.
Відфактуровані та оплачені товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі або не вивезені зі складів постачальників, враховують як дебіторську заборгованість.

За кредитом рахунка 63 відображається вартість товарно-матеріальних цінностей, що фактично надійшли, прийнятих робіт, спожитих послуг у кореспонденції з дебетом рахунків обліку цих цінностей або відповідних затрат. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть за кожним окремо пред'явленим рахунком.

Дебетове сальдо аналітичного обліку розрахунків за товари (роботи, послуги) наводиться в активі "Балансу підприємства" (ф. №1), кредитове сальдо - у пасиві "Балансу підприємства" (ф. №1), тобто заборгованість в розрахунках наводиться розгорнуто.Розрахунки з постачальниками і підрядниками можуть здійснюватися покупцями (замовниками) шляхом заліку взаємної заборгованості у випадку, коли покупець (замовник), у свою чергу, виступає постачальником (підрядником) товарів (робіт, послуг) своєму постачальнику (підряднику).

ОБЛІК СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників (учасників) фіксується в засновницьких документах підприємства.

Статутний капітал акціонерного товариства складається з коштів, унесених акціонерами (учасниками). Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. Водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, частка кожного в якому визначається вартістю належних йому акцій.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності і закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру (внаслідок припинення діяльності, банкрутства тощо).

Згідно із Законом України "Про господарський кодекс України" акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Статутний фонд акціонерного товариства не може бути меншим від суми, еквівалентної на момент його створення розміру, встановленому чинним законодавством України.

Випуск акцій супроводжується його реєстрацією в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

При створенні відкритого акціонерного товариства акції можуть розповсюджуватися відкритою підпискою на них.

Термін відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців. Протягом цього часу особи, які бажають придбати акції, повинні внести на поточний рахунок не менше ніж 10% вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій. Частка засновників у статутному капіталі повинна бути не меншою ніж 25%.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписані на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше ніж 50% номінальної вартості акцій, що підтверджується тимчасовими свідоцтвами. Акції сплачуються грошовими коштами у національній чи іноземній валютах або переданням майна і можуть бути видані покупцеві лише після повної сплати їх вартості.

Основними шляхами збільшення статутного капіталу є: - випуск нових акцій; - зростання номінальної вартості акцій.

У разі збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості статутний капітал збільшується за рахунок:

- додаткових внесків учасників;

- індексації основних засобів згідно з Положенням про порядок збільшення статутного капіталу за рахунок індексації основних засобів;

- реінвестування прибутку.

У бухгалтерському обліку ці зміни відображаються тільки після державної реєстрації нового розміру статутного капіталу.

При цьому складаються такі бухгалтерські проводки:

1. На суму додаткових внесків учасників дебет рахунка 46 "Неоплачений капітал", кредит рахунка 40 "Статутний капітал"..

2. На суму індексації балансової вартості основних засобів дебет субрахунка 423 "Дооцінка активів", кредит рахунка 40 "Статутний капітал".

3. На суму реінвестованого прибутку дебет субрахунка 443 "Прибуток, використаний в звітному періоді", кредит рахунка 40 "Статутний капітал".

4. На суму виплачених дивідендів акціями дебет субрахунка 671 "Розрахунки за нарахованими дивідендами", кредит рахунка 40 "Статутний капітал".

5. На суму обміну облігацій на акції дебет субрахунка 521 "зобов'язання за облігаціями", кредит рахунка 40 "Статутний капітал". Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватись:

зменшенням номінальної вартості акцій;

- зменшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості викупом їх у власників та їх наступним анулюванням.

ОБЛІК РЕЗЕРВІВ ПІДПРИЄМСТВА

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів наведені в П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Сумнівний борг - це дебіторська заборгованість, щодо якої існує імовірність її неповернення боржником.

Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув термін позовної давності.

Чинне законодавство виділяє чотири основні причини виникнення безнадійної заборгованості: закінчення терміну по30вної давності, недостатність майна боржника для погашення боргу перед кредитором, дія форс-мажору, смерть або позбавлення волі фізичних осіб-боржників.

Для обліку резерву сумнівних боргів призначено контрактивний регулюючий рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів". Величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за термінами її непогашення із встановлення коефіцієнта сумнівності для кожної групи.

Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товаром, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає із збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.

ОБЛІК ВИЛУЧЕНОГО КАПІТАЛУ

Вилучений капітал — це фактична собівартість акцій власної емісії (або її часток), які викуплені акціонерним товариством у його акціонерів.Процес вилучення акцій власної емісії відображається у бухгалтерському обліку записом: Дебет рахунка «Вилучені акції» Кредит рахунка «Каса» (або «Рахунок у банку»).
Вилучені акції можуть бути продані або анульовані. При продажу робиться запис:Дебет рахунка «Собівартість проданих акцій» Кредит рахунка «Вилучені акції». При анулюванні вилучених акцій попередньо потрібно перереєструвати статутний капітал, а потім зробити запис: Дебет рахунка «Статутний капітал»
Кредит рахунка «Вилучений капітал»
На суму номінальної вартості акцій. Якщо в момент продажу є різниця між номінальною та балансовою вартістю акцій, що анулюються, то така різниця буде відображена або на дебеті рахунка «Нерозподілений прибуток», або на кредиті рахунка «Додатковий вкладений капітал».

На рахунку 45 «Вилучений кaпітал» ведеться облік вилученого капітaлу, y разі викупу власних акцiй (чаcток) у акціонерів з метою їx перепродажу, анулювання (зменшення статутного кaпіталу) тощо.

За дeбетом рахунку 45 «Вилучений капітал» вiдображається фактична собівартість акцій власної eмісії або часток, викуплених гoсподарським товариством у його учасників, зa кредитом — вартість анульованих aбо перепроданих акцій (частoк).

Рахунок 45має субрахунки:

451 «Вилучені aкції»

452 «Вилучені вклади й пaї»

453 «Iнший вилучений кaпітал»

Аналітичний облік вилученого капіталу вeдеться за видами акцій (вкладів, пaїв).

ПЛАН РАХУНКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ТА ЙОГО СТРУКТУРА.

Залежно від економічного змісту й будови розрізняють три види рахунків:
активні, які призначені для обліку наявності й руху активів видатків бюджетної установи;
пасивні, які призначені для обліку наявності й руху власного капіталу бюджетної установи та її доходів;
- активно-пасивні, які призначені для обліку розрахунків.
Сальдо активних рахунків записують у дебеті, сальдо пасивних — у кредиті, а сальдо активно-пасивних рахунків може записуватись як у дебеті, так і в кредиті.

За способом групування і узагальнення облікової інформації бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні та аналітичні.
Синтетичні рахунки – це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності ведеться узагальнено.
Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких, крім грошового вимірника, застосовують натуральні і трудові вимірники. Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називають аналітичним обліком.

Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у бухгалтерському обліку використовують субрахунки, які застосовують для додаткового групування усередині синтетичного рахунку.
Для порівняння оборотів і залишків за всіма рахунками синтетичного обліку застосовується особливий прийом узагальнення й перевірки записів на рахунках — складання оборотної відомості. Планом рахунків б. о. в бюджетних установах називають систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовують для детальної та повної реєстрації всіх фінансово-господарських операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний
бюджетний рік.

 

ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

Приймання готівки,її зберігання і витрачання п-во здійснює згідно з Положенням про ведення касових операцій у нац.валюті в Укр. від 15.12.2004р. П-ва мають право зберігати у своїх касах,що одержані в установі банку для виплати пов’язаних з оплатою праці, пенсій,стипендій понад встановлений ліміт протягом 3 днів, включається день одержання готівки в установі банку. Керівник п-ва одночасно із зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матер. відповідальність. У строки встанов. керівником п-ва не рідше 1 разу в квартал на кожному п-ві проводиться раптова ревізія каси з покопюрним перерахуванням всіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знодяться у касі.

Приймання готівки в касу оформляється Прибутковим касовим ордером у якому зазнач.від кого прийняті гроші, на які підставі, суму цифрами і прописом. Отримання грошей з банку здійсн.за грошовим чеком. Видача готівки з каси п-ва проводиться за Видатковим касовим ордером або платіжними відомостями. Надходження і видачу готівки касир відобр.в Касовій книзі,яка пронумерована, прошита, кількість аркушів завіряється підписом керівника і головним бухгал., записи здійсн.у 2 примірниках через копірку. Другий відривний служить звітом касира. В кінці робочого дня касир підраховує підсумки операцій за день і виводить залишок грошей в касі і перадає до бухгалтерії, як звіт касира з прибут.і видатковим касовим ордерами під розписку у Касові книзі. Головний бухгал.це все ретельно перевіряє. Про наявність і рух грошових коштів в касі п-ва призначено рах.30. При надходженні готівки в касу Дт-30 і Кт 31-при одержанні грошей з банку; 36- при одержані від покупців; 37-від різних дебіторів; 50,60- за рахунок позик.

ОБЛІК КОШТІВ НА РАХУНКАХ П-ВА У БАНКУ В НАЦІОН. ВАЛЮТІ.

Для зберігання коштів і здійснення безготівкових розрахунків в установі банку за місцем реєстрації підприємства або будь-якому банку України за згодою сторін відкриваються рахунки.

З банком при відкритті рахунку укладається договір на обслуговування. Для цього у банк подано: заяву про відкриття рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію статуту, картку із зразками підписів керівника і головного бухгалтера господарства і відбитком печатки та довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України. Між банком і підприємством укладається угода на здійснення розрахунково-касового обслуговування, в якій зазначається номер відкритого рахунку, передбачені зобов'язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунку, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунку та ін. На поточний рахунок підприємства зараховуються виручка від реалізації продукції, робіт, послуг, вільні кошти з каси, суми отримані від дебіторів в погашення заборгованості, кошти цільового фінансування, а також усі інші надходження, які стосуються основної діяльності підприємства. З цього рахунка здійснюються платежі постачальникам за одержані матеріальні цінності, підрядникам за виконані роботи і послуги, погашення банківських позик, перерахування органам соціального страхування, видача готівки для виплати заробітної плати та на інші господарські потребиПри необхідності отримання готівки підприємство виписує чек в одному примірнику. Суму записують цифрами і прописом. Кожний аркуш чекової книжки складається з двох частин – чека і його корінця. Підписує чек керівник і головний бухгалтер. Правильно оформлений чек відрізається і є юридичною підставою для одержання готівки у банку, а його корінець залишається у чековій книжці.Облік коштів на поточному рахунку ведуть у бухгалтерії підприємства на активному рахунку 31 “Рахунки в банках”. Він призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій. Операції на рахунку 31 “Рахунки в банках” відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них.