Факультатив, спецкурс, спецсемінар. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Факультатив, спецкурс, спецсемінар.



 

Факультатив - навчальний предмет, курс, що вивчається сту­дентами вищого навчального закладу за бажанням з метою по­глиблення й розширення наукових і прикладних знань. Факультатив­ні заняття сприяють розвитку творчості, здібностей, талантів студен­тів, оскільки вони обирають факультативи відповідно до своїх ба­жань, нахилів, інтересів. Склад факультативу формується із студентів однієї групи, паралельних груп, а з гуманітарних дисциплін — із сту­дентів різних курсів та факультетів. Найпоширеніші у вищих навча­льних закладах чотири типи факультативних курсів: курси, які пог­либлюють програмний матеріал, що вивчається на аудиторних занят­тях; позапрограмні факультативні курси; факультативи, зорієнтовані на практичне застосування знань; факультативи, що мають міжпредметний характер.

Спецкурс — курс, який вивчається студентами на старших кур­сах з метою оволодіння вузькоспеціалізованими, новітніми знаннями з певної науки, формування актуальних для певної спеціалізації умінь і навичок. Під час викладання матеріалу спецкурсу висвітлю­ються новітні досягнення і актуальні завдання певної науки. Де­тально і глибоко розкриваються ті розділи і питання, які мають най­більший науковий інтерес і є актуальними або слабо висвітлені в на­уковій літературі, а також ті, які особливо складні для студентів. Спецкурс висвітлює не лише минуле, а й перспективи розвитку нау­ки, вказує і характеризує її нерозв'язані проблеми. Важливим є зв'я­зок спецкурсу із загальним курсом, а також із суміжними дисцип­лінами. Важливою умовою є відповідна теоретична і практична під­готовка студентів, оскільки спецкурси проводяться переважно на старших курсах. Науковий рівень спецкурсу повинен бути вищим, ніж загальна і професійна підготовка аудиторії. Високий рівень лек­цій зі спецкурсу досягається не лише її теоретичним і методологіч­ним аспектами, а й уважним підбором фактичного матеріалу, а також відповідною структурою, чітким визначенням місця спецкурсу серед інших дисциплін, в т. ч. інших спецкурсів, стилем лекції тощо.

Спецсемінар - курс, що вивчається студентами на старших курсах в межах вузької спеціалізації і передбачає оволодіння спеціа­льними засобами професійної діяльності в обраній для спеціалізації галузі науки або практики. Беручи участь у роботі спецсемінару, в колективному обговоренні доповідей, студенти під керівництвом ви­кладача розширюють і поглиблюють свої знання з певної наукової проблеми, вчаться робити наукові доповіді, виступати з рецензіями. Спецсемінари проводять на старших курсах вищого навчального за­кладу. До їх ведення залучають відомих вчених, а також спеціалістів — працівників підприємств, наукових установ, інших організацій. Спецсемінар, яким керує вчений, авторитетний фахівець, набуває ознак наукової школи, розвиває у студентів мислення і творчі здібно­сті.

Готуючись до доповіді, студенти повинні ознайомитися зі спи­ском літератури з досліджуваної проблеми з метою з'ясування, якою мірою вона вивчена і висвітлена в науковій літературі, які джерела існують тощо. Система обговорення доповіді на спецсемінарі може бути різною. Якщо з нею всі ознайомлені, то можна розпочинати зра­зу ж з обговорення її змісту. Більшість керівників семінарів спершу заслуховують доповідь (цілком або її основний зміст), а відтак про­понують студентам обговорювати її. За таких умов студенти вчаться сприймати матеріал на слух. Слід вибудовувати обговорення так, щоб виступили всі студенти із запитаннями або зауваженнями. Вони можуть не лише вказувати на переваги і недоліки доповіді а й розви­вати, розширювати її положення. Окрім того, доцільно призначати одного-двох рецензентів. Ефективною є практика письмових рецен­зій на доповідь і зачитування їх після виступу доповідачів. Це змушує рецензента серйозно підготувати рецензію. Важливим завданням спецсемінару є вироблення у студентів вміння об'єктивно аналізувати доповіді і рецензії своїх товаришів, індивідуально і колективно обго­ворювати матеріал, дискутувати.

 

4. Порядок проведення поточного, модульного та семестрового контролю.

Поточний контроль.

1. Студент, відповідно до затвердженої робочої навчальної програми з дисципліни, виконує певні види навчальної роботи (лабораторні роботи, реферат, розрахунково-графічну роботу тощо), передбачені в кожному навчальному модулі, і захищає їх результати у встановлені терміни. Причому, виконання курсової роботи або проекту здійснюється в межах окремого навчального модуля.

2. Оцінювання виконаної студентом навчальної роботи здійснюється в балах за багатобальною та національною шкалою. При цьому можуть бути передбачені як заохочувальні так і “штрафні” бали (наприклад, за додержання встановлених термінів виконання різних видів навчальної роботи тощо).

3. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав необхідну кількість балів.

4. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи в межах даного модуля, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

5. Якщо студент успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи, то він допускається до модульного контролю з цього модуля.

Модульний контроль.

1. Модульний контроль здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин під час аудиторних занять.

2. Модульні контрольні завдання студенти отримують безпосередньо на початку контролю, їх виконання здійснюється кожним студентом індивідуально. Під час їх виконання студенти можуть користуватись допоміжними, довідковими матеріалами та засобами, якщо це передбачено робочою навчальною програмою дисципліни.

3. Сума поточної та контрольної модульної рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою.

4. Контрольні та підсумкові модульні рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення модульного контролю.

5. Модуль зараховується студенту, якщо він успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи та під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку, а відтак, позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку.

6. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці “Контрольна модульна рейтингова оцінка” відомості модульного контролю робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова модульна рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

7. При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

8. Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

10. Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

11. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою.

12. Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку то від допускається до семестрового контролю з дисципліни, що здійснюється в формі семестрового екзамену.

Семестровий контроль.

1. Тривалість семестрового контролю під час зимової та літньої екзаменаційних сесій становить в університеті по одному тижню.

2. Студент має право не складати семестровий екзамен і отримати підсумкову семестрову рейтингову оцінку із зарахуванням йому навчального курсу з дисципліни у даному семестрі, якщо він виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, успішно пройшов модульний контроль і набрав кількість балів, яка відповідає позитивній (за національною шкалою) підсумковій семестровій модульній рейтинговій оцінці.

3. У протилежних випадках він повинен обов’язково складати семестровий екзамен.

4. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка студента, який виконав протягом семестру всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів, отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку і вирішив не складати екзамен, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та відповідної екзаменаційної рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.

5. Семестровий екзамен здійснюється в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу, з розрахунку не більше одного екзамену з передекзаменаційною консультацією на день, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.

6. Якщо студент під час семестрового екзамену отримав позитивну (за національною шкалою) екзаменаційну рейтингову оцінку, то навчальний курс з дисципліни у даному семестрі йому зараховується. У протилежному випадку він повинен повторно складати семестровий екзамен в установленому порядку.

7. Сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

8. Екзаменаційні та підсумкові семестрові рейтингові оцінки доводяться до відома студентів протягом трьох днів після проведення семестрового контролю.

9. У випадку відсутності студента на семестровому екзамені, який він повинен обов’язково складати, з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонках “Екзаменаційна рейтингова оцінка” заліково-екзаменаційної відомості робиться запис “Не з’явився”, а у колонці “Підсумкова семестрова рейтингова оцінка” – “Не атестований”.

- При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до семестрового екзамену і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

- Питання подальшого проходження студентом семестрового контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

10. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в семестрі, в якому передбачений диференційований залік, дорівнює сумі підсумкової семестрової модульної рейтингової оцінки та залікової рейтингової оцінки, встановленої для кожної категорії підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок.

11. Перескладання позитивної підсумкової семестрової рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

12. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS заноситься до заліково-екзаменаційної відомості, навчальної картки та залікової книжки студента.

13. Планування навантаження науково-педагогічним працівникам з проведення модульного та семестрового контролю здійснюється відповідно до чинного Положення і відображається в індивідуальних планах науково-педагогічних працівників.

14. Результати виконання письмових та тестових комп’ютерних модульних та семестрових контрольних завдань зберігаються на кафедрі протягом встановленого терміну і знищуються за актом, затвердженим завідувачем кафедри.

 

5. Переведення, відрахування, поновлення студентів, надання повторного навчання, академічної відпустки.

Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у “Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого наказом Міністерства освіти від 15.07.1996 № 245.

При переведенні до іншого вищого навчального закладу студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення, та форм контролю.

При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу навчальних модулів та визначає академічну різницю (з не більше ніж 10 навчальних дисциплін).

Відрахування студента з університету здійснюється за академічну неуспішність у випадку невиконання ним індивідуального навчального плану, за порушення умов договору про навчання тощо відповідно до чинного Положення.

Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеним у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти”.

6. Стипендіальне забезпечення студентів.

Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень “Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 № 950, на основі семестрового рейтингу студента.

При перевищенні граничного терміну навчання стипендія студентам не призначається у зв’язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.

 

 

ЛЕКЦІЯ 4 (2 години)

Тема: Фахова підготовка у вищому навчальному закладі

План

1. Професійне й моральне становлення молоді. Єдність прав та обов'язків українського студентства.

2. Система професійної освіти в Україні.

 

1. Професійне й моральне становлення молоді. Єдність прав та обов'язків українського студентства

 

Головними інструментами соціалізації особистості є освіта і праця, права на які декларується у Конституції України і забезпечується державними інститутами.

Зауважимо, що права кожної особистості на освіту і працю не можна розглядати окремо від обов'язків перед суспільством. У ст. 43 Конституції України проголошено: „Кожний має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно вибирає і на яку він вільно погоджується”.

Держава створює умови для повної реалізації громадянами права на працю, гарантує рівні можливості при виборі професії і фаху (спеціальності), реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

В Україні концептуальні основи й державні пріоритети розвитку освіти розглядаються насамперед з погляду ролі й місця особи в забезпеченні життєдіяльності суспільства, безпосереднього взаємозв'язку освіти зі сферою праці. Ведеться системна робота:

- зі створення умов для визначення проблем у сфері освіти, зважаючи на розвиток країни та її регіонів, відповідно до політичного бачення і прийняття рішень на державному рівні;

- проблемами освіти, що виникають на ринку праці;

- наданням системі освіти більшої гнучкості й ширших можливостей одержання громадянами професійної підготовки.

На відміну від різноманіття структур і форм національних систем освіти, структури і форми систем праці більшості країн світу здебільшого відповідають вимогам Міжнародної стандартної класифікації професій. Відповідно до неї професійна кваліфікація - це здатність працівника виконувати конкретні завдання й обов'язки на визначеній посаді.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 247; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.20.56 (0.027 с.)