Характеристика окремих синдромів

· Синдром прискореної евакуації з товстої кишки (при домінуванні проносів):

- кашицеподібний світло-коричневий стілець зловонного запаху, нейтральної або слабокислої реакції;

- копроскопічно – мало м’язевих волокон і мил;

- багато йодофільної флори і перевареної клітковини, крохмалю.

 

· Синдром сповільненої евакуації з товстої кишки (при домінуванні закрепів):

 

- твердий темнокоричневий кал зі слабким запахом і лужною реакцією;

- копроскопічно – незначна кількість м’язевих волокон, крохмалю і перевареної клітковини.

 

· «Цекальний синдром» (у» 60% хворих ХК):

- багато йодофільної флори;

- багато неперевареної клітковини і внутріклітинного крохмалю.

 

· Синдром бродильної диспепсії:

- кашицеподібний пінистий жовтуватий стілець слабокислого запаху і кислої рН;

- мала кількість жирних кислот і мил;

- багато перевареної клітковини, крохмалю і йодофільної грампозитивної мікрофлори;

- різке підвищення вмісту органічних кислот в добовій кількості кала.

 

· Синдром гнилісної диспепсії:

- кал темного кольору, кашицеподібний, гнилісного запаху, різко лужної рН;

- багато перевареної клітковини, неперевареної сполучної тканини;

- різко збільшений вміст аміаку в добовій кількості калу.

 

· Синдром кишкового дисбактеріозу:

- різке підвищення активності кишкових ферментів (a–амілази, кала, лужної фосфатази), особливо при дисбактеріозі ІІІ–IV ст.;

- бактеріологічно (посів кала на поживні середовища) – зміни якісного і кількісного складу мікрофлори (див. ступені важкості дисбактеріозу).

Даний синдром спостерігається у 70% хворих хронічним колітом.

 

· Запальний синдром:

- запальні елементи в калі, слиз, лейкоцити, іноді – еритроцити в невеликій кількості;

- невелике підвищення або нормальна активність кишкових ферментів (якщо дисбактеріоз невиражений) і висока – при супутньому дисбактеріозі ІІІ–IV ст.

 

5.4. Ірригоскопія та пасаж кишок (рентгенологічне дослідження товстої кишки):

- локалізація запального процесу;

- характер змін рельєфу слизової та дискінезії товстої кишки.

 

5.5. Ендоскопічне дослідження товстої кмшки

(колоноскопія, ректороманоскопія).

Виявлення:

- запальних змін слизової оболонки;

- атрофії слизової оболонки;

- ерозій;

- діагностика сегментарного коліта;

- гістологічне дослідження біоптату (диференційна діагностика раку товстої кишки, мікроскопічних колітів).

 

Діагностичні критерії ХК

§ скарги; § анамнез(виявлення етіологічних чинників); § дискінетичний синдром (зміни моторики і тонусу кишок); § інструментальні методи дослідження (виявлення органічних і функціональних змін у товстій кишці): ~ колоноскопія, ректороманоскопія з біопсією слизової оболонки; ~ рентгенологічні методи. § Лабораторні методи дослідження: ~ копроскопія – основний аналіз; ~ посів кала на дисбактеріоз і (при його виявленні) – на чутливість мікрофлори до антибіотиків; ~ додатково-загальні аналізи крові, сечі, a–амілаза сечі, біохімія крові – для диференційної діагностики з іншими захворюваннями органів травлення

 

Диференційна діагностика (з хронічним ентеритом, раком товстої кишки, синдромом подразненої кишки)

7.1. Диференційна діагностика хронічного коліту і ентериту (таб.3)

 

Ознаки	Хронічний ентерит	Хронічний коліт
1. Біль	В районі пупка, тупого, розпираючого харак-теру, через 3–4 години після їжі, іноді посилюється після стільця	По ходу товстої кишки залежно від локалізації процесу, різного ха-рактеру (тупий, давля-чий, або переймопо-дібний), через 7–8 годин після їжі або відразу після неї (гастроінтестинальний рефлекс), тимчасово зменшується після стільця
2. Проноси	1–3 рази на день, зви-чайно в другу половину дня, дефекація не болюча, стілець вели-кого об’єму, масля-нистий	До 10 і більше разів на добу, після їжі, особ-ливо після сніданку, іноді – під ранок (симптом «будиль-ника»), перед дефека-цією може посилюва-тися біль і зменшува-тися після неї; стілець малого об’єму, з до-мішками слизу, гною, іноді – з слідами крові.
3. Закрепи	Не характерні	Бувають
4. Зміни загаль-ного стану	Характерні, у вигляді: – порушення білково-го, вуглеводного, ліпідного обміну, електролітного ба-лансу, рівня вітамі-нів; – загальноневротичні розлади; – схуднення; поява ендокринних дисфункцій, пору-шень в роботі серця (екстрасистолія, гі-потонія), нирок тощо	Не виражені (здебіль-шого при приєднанні дисбактеріозу ІІІ–Ivст.)
5.Пальпаторно	Болючість в області пупка, точці Поргеса, симптом Образцова (сильне урчання в області цекум).	Болючість, спазмо-ваність чи розширення певного відділу товс-тої кишки.
6. Зміни біохі-мічних показ-ників крові	Характерні	Не характерні
7. Характер стільця	– запальні ознаки в калі не характерні; – стілець великого об’єму; стеаторея (в основ-ному за рахунок жирних кислот, мил), креоторея, амілорея.	– «цекальний синдром», синдром запальних змін; – стілець невеликого об’єму; – стеаторея не харак-терна.
8. Проба з Д–ксилозою	Зниження всмоктуван-ня Д–ксилози	Без змін
9.Інструменталь-ні методи (рен-тгеноскопія, ірригоскопія, колоноскопія)	Ознаки органічних і функціональних змін в 12–палій, тонкій кишках	Органічні та функціо-нальні зміни в товстій кишці.

 

7.2. Диференційна діагностика хронічного коліту та раку товстої кишки:

a) на початковому етапі розвитку раку товстої кишки характерних симптомів немає, а процес виявляється випадково при колоноскопії, ректороманоскопії, пальцьовому дослідженні прямої кишки;

b) в подальшому розвивається так званий «загальний інтоксикаційний синдром»:

– загальна слабість;

– зниження апетиту;

– схуднення; невизначені болі в животі, відчуття важкості після їди;

– нестійкий стілець;

– анемія, підвищення ШОЕ;

– слиз, кров в стільці;

– біль при дефекації;

c) симптоматика раку товстої кишки залежить від локалізації пухлини (таб. 4)

 

Рак правої половини товстої кишки	Рак лівої половини товстої кишки
1. Скрита чи явна кишкова кровотеча та гіпохромна анемія.     2. Біль в правій половині живота постійного характеру.     3. Пальпаторно – бугриста щільна пухлина в області сліпої кишки, висхідного відділу чи поперечної ободової кишки.     4. Відсутність симптомів кишкової непрохідності.	1. Виділення крові з калом (прожилки крові), слизу та гною (при розпаді пухлини в прямій кишці).   2. Переймоподібні болі в животі, чередування проносів та закрепів.   3. Пальпаторно – бугриста пухли-на в лівій половині товстої кишки (при процесі вище прямої кишки). Рак прямої кишки легко визначається при пальцьовому її дослідженні.   4. Картина часткової кишкової непрохідності.

 

d) пухлина прямої та сигмовидної кишки виявляється при ректороманоскопії;

пухлина поперечної ободової кишки, правої половини товстої кишки – за допомогою колоноскопії;

e) необхідно проводити біопсію підозрілих ділянок (3–4 біоптати) слизової оболонки – для гістологічного підтвердження діагнозу раку;

f) ірригоскопія.

 

Диференційна діагностика синдрому подразненої кишки (СПК) та хронічного невиразкового коліту (таб. 5)