Структура моделі управління ризиками.

- це специфічний функт-огран блок у структурі фін менедж, що відповідає за виявлення та ідентифікацію, оцінювання та нейтралізації ризику в процесі здійснення інв.фін.опер діял, а також сукупного ризику фін-господ діяльності.

Її впровадження потребує: групування і локалізації господ операцій за центрами формування ризику з метою їх подальшого аналізу.; виявл та ідентиф ризиків видів діяльності; структурування сукупного ризику, виділення його видів; обгрунтув викор фін-матем методів і моделей кількісного оцінюв ризику., визначення доцільності використання окремих фін показників і коеф для оцінюв окремого виду ризику, визначення ьа зведення основних критеріїв прийняття фін управл рішень в умовах невизначеності; формулювання критерії моніторингу ризику та оцінки рез-ті управління ризиком чи групою ризиків.

Практичне застосування – спирається на систематизацію системного та структурування сукупного ризику. За окремими видами ризику

Ризик-менеджмент-система управління ризиком і екон,точніше,фінан.відносинами,які виникли в процесі його управління.Організація ризик-менеджменту представляє собою систему заходів,направлених на раціональне сполучення всіх його елементів в єдиній технології процесу управління ризиком.1-м етапом орг-ції ризик-менеджменту є визначення цілі ризику і цілі ризикованих вкладів капіталу.2-м етапом є отримання інф-ї про навколишню обстановку,яка необхідна для прийняття рішення на користь тої чи ін.дії.На основі аналізу такої інф-ї можна визначити ймовірність настання події,виявити ступінь ризику і оцінити його вартість.3-м етапом на основі даної інф-ї про навколишнє оточення,ймовірності,стіпення і величини ризику розробляються різні варіанти ризикованого вкладу капіталу і проводиться оцінка їх оптим-ті шляхом співставлення очікуваного прибутку і величини ризику.4-м етапом є вибір стратегії і прийомів упр-ня ризиком,а також способи зниження ступеня ризику.5-м етапом є розробка програми дій по зниженню ризика.5-м-орг-я виконання намічених програм.6-м-контроль виконання намічених програм. 7-м-аналіз і оцінка результатів вибраного ризикованого рішення.

Орг-я ризик-менеджменту передбачає визначення органу упр-ня ризиком.Органом упр-ня ризиком може бути фін.менеджер,менеджер по ризику або відповідний апарат упр-ня:сектор страх.операцій,сектор венчурних інвестицій,відділ ризик.вкладень капіталу.

 

43. Кількісні показники, що використовуються в моделі управління фінансовими ризиками.

Ідентифікація та оцінка фінансових ризиків у структурі моделі управління ризиками потребує формування відповідної системи показників, що уможливлювала б як дослідження якісних характеристик фінансових ризиків, так і їх кількісну оцінку. Як вже згадувалося раніше, для кількісної оцінки фінансових ризиків прийнято використовувати показники варіації, перш за все, середнє квадратичне відхилення (див. формула [09.1.01]), або ж коефіцієнт (див. формула [09.1.02]). Однак, для розрахунку згаданих показників рівня ризику, а також дослідження та оцінки інших характеристик фінансових ризиків можуть використовуватися наступні показники, коефіцієнти та кількісні моделі:

очікувана величина цільового показника (як правило, очікувана доходність або прибутковість активу) розраховується на основі фактичних величин цільового показника за минулі періоди шляхом розрахунку математичного очікування на основі наступної формули (кількісно математичне очікування величини цільового дорівнює середній арифметичній фактичних величин за попередні періоди):

X - очікувана величина цільового показника;

Хі - абсолютне значення цільового показника в І - ому періоді;

п - кількість періодів, що аналізуються І передують плановому.

коваріація між окремими господарськими операціями, ризиками або ж факторами їх формування використовується для встановлення причинне - наслідкового зв'язку між окремими об'єктами процесу прийняття управлінських рішень та його кількісної оцінки:

УІ - абсолютне значення цільового показника Уві- ому періоді;

n - кількість періодів, що аналізуються і передують плановому.

Коефіцієнт кореляції між окремими цільовими показниками, наприклад. господарськими операціями, окремими видами ризиків або ж факторами їх формування; коефіцієнт кореляції використовується (подібно до коваріації) для встановлення взаємозалежності між цільовими показниками і розраховується за наступною формулою:

рх, y - коефіцієнт кореляції між цільовими показниками X та Y;

cov (x, y) - коваріація між цільовими показниками X та Y;

бх - середнє квадратичне відхилення для цільового показника X;

бу - середнє квадратичне відхилення для цільового показника Y.

Крім цього, для потреб моделі управління ризиками поряд із синтетичними (розрахунковими) коефіцієнтами можуть використовуватися окремі первинні показники, що характеризують операційну, інвестиційну та фінансову діяльність суб'єкта господарювання. серед таких показників можна відмітити наступні:

· чистий прибуток (Net income);

· абсолютна величина грошових потоків (Cash Flow)

· приведена теперішня вартість (Net Present Value) грошових потоків;

· поточний курс корпоративних прав підприємства (Share Price);

· прибуток до виплати відсотків та сплати податків (earnings before interests and tax);

· та інші показники, виходячи із потреб аналізу конкретного виду ризику.