ТОП 10:

СЕМІНАР 13 Українська філософія (2 год.)



1. Феномен «української філософії» та його особливості

2. Філософія Г.Сковороди (етика, онтологія та гносеологія)

3. „Філософія серця” (П.Юркевич, М.Гоголь)

4. Філософські ідеї Т.Шевченка, І.Франка

Обов’язкова література

Г.Сковорода, Наркіс. Твори у двох томах, Т.1, К., 2005.

Г.Сковорода, Благодарний Еродій. Твори у двох томах, Т.1, К., 2005.

Додаткова література

М.Попович, Г.Сковорода: Філософія свободи, Київ, 2007

І.Франко. Поза межами можливого. Твори у 50 т. Т.45. К.1988

Г.Сковорода, Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті. Твори у двох томах, Т.1, К., 2005.

І.Франко. Що таке поступ? Твори у 50 т. Т.45. К.1988, с.76-139

О.Забужко, Шевченків міф України, Київ, 2006

Д.Багалій, Український мандрівний філософ Григорій Сковорода, К., 1992

П.Юркевич. Вибране. К., 1993

Д.Донцов. Шевченко і Драгоманов. Дві літератури нашої доби. Л., 1991

Забужко О.Філософія української ідеї та європейський контекст. К., 1993

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992.

А.Макаров, Світло українського бароко, К., 1994

М.Попович. Микола Гоголь. К., 1989

В.Горський. Історія української філософії. К., 2001

Абрамович Д. Києво-Печерський патерик. К., 1991

Філософія Відродження на Україні. К., 1990.

Повість временних літ. К., 1990

Ключові поняття:три світи, дві натури, сродна праця, нерівна рівність, філософія серця, поступ, шевченків міф, мікрокосм, макрокосм, символічний світ, кордоцентризм.

 

СЕМІНАР 14 Онтологія та кінеологія як вчення про буття у його статиці та динаміці (2 год.)

1. Проблема буття в історії філософії. Особливості онтології та кінеології.

2. Природа остаточної реальності: фізична чи ментальна. Проблема субстанції. Матеріалізм, дуалізм, ідеалізм, нейтральний монізм. Монізм , дуалізм, плюралізм.

3. Структура остаточної реальності: атомістична чи холістична-цілісна. Атомізм, холізм.

4. Склад остаточної реальності: індивідуалії чи універсалії. Реалізм, концептуалізм, номіналізм.

5. До пояснення змін у світі. Детермінізм, індетермінізм. Проблема зміни та необхідність її пояснення, рухомі і нерухомі рушії.

6. Типи загальних принципів, які пояснюють індивідуальні події. Механіцизм, телео-механістичний дуалізм, телеологічна метафізична позиція, пантелеомеханізм.

Обов’язкова література

Кант, Критика чистого розуму, К.,2000, с.56-75

Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1991

Додаткова література

С.Кримський, Запити філософських смислів, Київ, 2003

С.Кримський, Під сигнатурою Софії, Київ, 2008

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. М., 1980.

Сартр Ж.-П. Буття і Ніщо. К., 2001

Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики, Современная западная философия

Пригожин Н. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. М., 1986.

Тилих П. Мужество быть. Избранное. Теология культуры. М., 1995

Гартман Н. Старая и новая онтология. ИФЕ, 1998. с.320-324.

Добронравов М. Синергетика: становление нелинейного мышления. М., 1994.

Ключові поняття: форми буття, субстанція, ідея, єдність світу, матерія, рух, спокій, розвиток, простір, час, метафізика, онтологія, небуття, механіцизм, телео-механістичний дуалізм, телеологічна метафізична позиція, пантелеомеханізм, реалізм, концептуалізм, номіналізм, детермінізм, індетермінізм, атомізм, холізм.

 

СЕМІНАР 15 Гносеологія як вчення про пізнання (2 год.)

7. Проблема пізнання в історії філософії. Класична і некласична теорії пізнання. Скептицизм і агностицизм

8. Про можливість знання у сфері метафізики (види знання та суджень: апріорні, апостеріорні, синтетичні та аналітичні), емпіризм, раціоналізм; види знання:

9. Про відношення між досвідом та реальністю (теорії сприйняття: каузальна, реалістична, ідеалістична, критично-ідеалістична, феноменалістична; первинні та вторинні якості);

10. Проблема істини, її критерії та провідні теорії істини: прагматична, когерентна, кореспондентна. Іронія: позиція щодо істини у Р.Рорті

Обов’язкова література

Джеймс В. Прагматизм. К., 2000, лекції 6

Гадамер. Істина і метод, К.

Кант І. Критика чистого Розуму, Вступ, с.39-55

Додаткова література

Уайтхед А. Истина//Избранные философские произведения. М. 1990

С.Кримський, Запити філософських смислів, Київ, 2003

С.Кримський, Під сигнатурою Софії, Київ, 2008

Сурова Л. От теории познания – к философии познания? Вест. МГУ. Сер.7 Философия. 2001, №2

Рассел Б. Человеческое познание, К., 1997

Ильин В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. М. 1994

Нарский И. Современные проблемы теории познания. М.1989

Серл Дж. Істина та відповідальність//Філос. і соціол.думка. 1993, №9-10

Шевченко В. Концепція пізнання в українській філософії. К. 1993

Ключові поняття: агностицизм, суб’єкт, об’єкт, містицизм, скептицизм, епістемологія, гносеологія, раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, емпіричний та теоретичний, істина та її види, методи пізнання, експеримент, аналіз, синтез, індукція, ідеалізація, моделювання, формалізація, дедукція, факт, проблема, гіпотеза, теорія

 

СЕМІНАР 16-17 Соціальна філософія, тенденції глобалізації у сучасному світі та філософська антропологія (4 год.)

С.16

1. Громадянське суспільство і правова держава. Поняття „нація”. Філософія історії (Шпенглер, Тойнбі, Гегель).

2. Поняття і сутність глобалізації та глобалізму. Ключові дебати щодо глобалізації. Концептуальні підходи до глобалізації (гіперглобалісти, скептики і трансформісти). Теорії глобалізації (Фрідман, Хелд, Гідденс)

3. Глобалізація політики та трансформації держави, економічна та культурна глобалізації. Феномен макдональдизації.

Обов’язкова література

А.Карась, Класичні та некласичні інтерпретації громадянського суспільства, 2004. Розділ 6

Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. - Львів., 2002. c.3-24

С.17

4. Феномен антиглобалізму. Транснаціональне громадянське суспільство і транснаціональні соціальні рухи. Антиглобалістський рух.

5. Людина, природа, суспільство. Проблема і форми ідентичності особи.

6. Проблема сенсу людського життя: любов, самотність, абсурдність, відповідальність

Обов’язкова література

Арендт Г. Становище людини, Л., 2000, ст.16-33

С.Гантінгтон, Протистояння Цивілізацій та Зміна Світового Порядку, Львів, 2006, с.10-36

Додаткова література

Д.Хелд, Д.Гольдблатт, Э.Макгрю, Дж.Перратон. Глобальные трансформации. Москва, 2004, с.2-33, 488-537

А.Гідденс, Нестримний світ. Як глобалізація перетворює наше життя, Київ, 2004, с.6-19

Дж.Роулз, Теорія справедливості, Глава 1, Справедливість як чесність, К., 1999

Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопр.философии. – М., 1990. ‑ № 3.

Ф.А.Гаєк, Конституція свободи, Л.,2002

Е.Ренан, Що таке нація.Українські варіанти, 1997

Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Избр. произв. М., 1990.

Франк С. Духовные основы общества. М., 1992.

Гегель, Вступ, Філософія Історії (видрук)

Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас, Вибрані твори, К., 1994

Тойнбі А. Дослідження історії, К., 1995

Ф.Фукуяма, Последний человек, в Конец истории и последний человек, Москва, 2004

Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991

Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. М., 1992.

Юнг К.Г. Архетип и символ. М., 1991.

Гірц К. Інтерпретація культур. Вибрані есе. - К., 2001.

Ідея культури: виклики сучасної цивілізації. – К., 2003.

Тойнбі А. Дослідження історії, К., 1995

Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективних суспільств. Доповідь Римському клубові. - К.: Основи, 1993.

Фромм Э. Бегство от свободы, М., 1989

Франкл В. Человек в поисках смысла. М. 1990

Камю А. Бунтівна людина. К. 1997

Аббаньяно Н., Экзистенция как свобода // Вопросы философии. 1992. №8

Адлер А. Понять природу человека. СПб. 1997

Маркузе Г. Одномерный человек, М., 1994

Святий Августин. Сповідь.

Маритен Ж., Интегральный гуманизм //Философ в мире, М., 1994, с.52-75

Бубер. Два образа веры. М.1995

Головко Б.А. Філософська антропологія. К. 1997

Проблема человека в западной философии. М. 1988

Гейзінга. Homo ludens.

Фромм Э.Исскуство любить, М., 1990

Мунье Э. Персонализм, М., 1992

Бердяєв Н. Философия свободы, М., 1989

Сартр Ж.П., “Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов, М., 1989

Мир философии: Книга для чтения. Ч.2. Человек, общество. Культура. М., 1991

Тейяр де Шарден. Феномен человека. М. 1987

Фуко М. Слова и вещи. М. 1994

Шелер М. Сутність моральної особистості//Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К. 1996

Ключові поняття: глобалізація, глобалізм, громадянське суспільство, нація, антиглобалізм, макдональдизація, гіперглобалісти, скептики, трансформісти, глокалізація, я і ти, індивід, особа, особистість, індивідуальність, сенс життя, самість, ідентичність, абсурд, любов, відповідальність, свобода, екзистенція

 

 

СЕМІНАР 18 Філософія як мудрість любові.

Семінарські заняття

Вивчення філософії потребує розвивання певних навичок, над якими вам слід працювати під час занять та вдома, перш за все це читання філософських текстів та дискутування на семінарах.

Читання

Читання філософських текстів відрізняється від читання художньої літератури чи газет. Швидкість і кількість у читанні не настільки цінується у філософії як належне розуміння проблем, глибокий погляд у питання та проблеми і усвідомлення різних можливостей тлумачення. Тому краще читати менше, але глибше, ніж багато і поверхово. Тому читаючи робіть анотації, примітки, виписуйте цікаві чи складні міркування, формулюйте питання, аргументовано реагуйте на позицію автора, виробляйте власну позицію на проблему яку розглядає автор тексту.

Спілкування

Під час семінарів ми більшу частину заняття будемо проводити в обговоренні обов’язкової літератури, намагаючись виявити ключові ідеї та проблеми, пропонувати власні аргументи і дискутувати прочитаний текст. Тому коли вдома читаєте тексти, робіть примітки, записуйте філософські терміни, і занотовуйте найвідповідніші для семінару думки.

Зважаючи на розміри академічних груп, не всі студенти матимуть можливість виступити на кожному семінарі чи довго дискутувати. Однак усні виступи є необхідними для отримання балів та розвитку ефективного спілкування, вміння чітко формулювати власні думки та аргументи і належним чином обговорювати їх з колегами. Тому будьте активними під час семінарів та лекцій. Не соромтесь говорити власні позиції, але не зловживайте часом та увагою інших, старайтесь слухати своїх колег і реагувати аргументовано на їх виступи.

Система оцінювання студентів юридичного факультету з курсу „Філософія”

Оцінка студента/ки за курс базується на сумі балів набраних під час семінарських занять (25 балів), проміжного тестування (25 балів), іспиту (50 балів):

1. Проміжне тестування (25 балів): протягом семестру буде проведено одне аудиторне тестування (з відкритими та закритими відповідями) з тем розглянутих до дня тестування. Дата проведення тестування – 7 листопада 2011. Питання для тестів складатимуться на базі прочитаних лекцій, завдань та текстів обов’язкової літератури винесених на семінарські заняття, тому для успішної здачі є необхідним відвідування лекцій, підготовка та прочитання літератури до семінарів. Студент, який пропустив тестування з поважної причини має право перездати тестування під час офіційних годин консультації лектора узгодивши з ним дату, але не пізніше 1 грудня 2011, максимальна кількість балів у такому випадку дорівнює 15 балам за тест.

2. Участь у семінарах (25 балів):від студентів очікуєтьсявідвідуваність семінарів (кожне пропущене заняття мусить бути відпрацьоване у викладача семінарів), активна участь у обговоренні та прочитання літератури на семінар. Бали ставляться на таких підставах:

4-5 балів: прочитання обов’язкової літератури та розуміння теми, підготовка і виступ по есе;

2-3 бали: розуміння теми на рівні підручника;

1-2 бали – суттєві доповнення.

3. Відпрацювання пропущених занять:

а) реферат (0 балів): кожне пропущене заняття (але не більше двох) студент/ка має відпрацювати написавши реферат та подавши його семінаристу, перед тим узгодивши з ним тему та структуру. Обсяг роботи: до 10 000 знаків. Списаний реферат віднімає 3 бали. Реферат не додає балів, а лише або зараховується або ні. !!!кожне пропущене і невідпрацьоване заняття знімає 3 бали

б) відпрацювання за пропущене заняття з поважної причини (до 3 балів): студент має право після поданого реферату за пропущене заняття (але не більше двох занять) отримати додаткові бали за це заняття здавши тему заняття викладачеві семінарів або лектору у години консультацій вказаних викладачів. У даному випадку студент не може отримати більше 3 балів за заняття. Всі відпрацювання мають бути здійснені до 15 грудня.

5. Добирання балів:студент, якому бракує балів може їх отримати лише через участь у семінарських

заняттях. Якщо підсумкова оцінка не задовільняє студента, він може йти на здачу по «талону» і добрати необхідні бали.

6. Іспит (50 балів):в кінці семестру проводиться іспит зі всього курсу філософії. Іспит буде проведений у комбінованій формі: тестування (40 балів) та усна відповідь на два питання (10 балів).

Свої поточні бали, відповіді на питання щодо курсу, можна дізнатись у лектора в години офіційних консультацій на кафедрі філософії (а.316, гол.корпус, п’ятниця, год. 11.44-12.55)

Nota Bene: Викладачі подають лектору журнали з підсумковими балами студентів до 30 грудня







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.95.131.208 (0.012 с.)