Семінар 1-2. Що таке філософія. (4 год. )

ПРОГРАМА

викладання нормативного навчального курсу

„ФІЛОСОФІЯ”

для студентів-юристів

(обсяг курсу 36 лекційних годин + 36 семінарських годин)

 

Лектор:

Остап Володимирович Одушкін, Ph.D., кафедра філософії, філософський факультет, [e-mail],

Години консультацій: п’ятниця, 11:44-12:55 (або за попередньою домовленістю), головний корпус ЛНУ, кафедра філософії, а.316 (3-й поверх), тел. [phone]

Мета курсу філософії – ознайомити студентів зі світовою філософською думкою та філософськими проблемами з урахуванням історико-філософського контексту для стимулювання та вироблення власного стилю філософування і розширення власного світогляду, сприяти формуванню і удосконаленню навиків самостійного творчого, аналітичного та абстрактного мислення, розвинути в студентів зацікавлення фундаментальними знаннями. Даний курс дає уявлення про особливості філософського знання, і його ролі в розвитку і функціонуванні культури, суспільства, держави і його значення для особистого розвитку людини.

Значення філософії – знання філософії підвищує культуру мислення і спілкування, філософія сприяє інтелектуальному та творчому розвитку, ефективному веденню дискусії та опрацюванню першоджерел, посилює логічність та аргументованість мовлення та письма, розвиває здібності усного мовлення і критичного аналізу письмових текстів.

Сутність філософії як навчальної дисципліни – у її плюралістичності позицій, єдності проблемних питань, якими вона займається протягом понад двох тисячоліть і багатоманітті відповідей, підходів і інтерпретацій даних питань.

Після закінчення вивчення даного курсу студент повинен: мати уявлення про специфіку філософського знання; знати історію становлення і розвитку філософського знання; вміти працювати з філософськими категоріями і застосовувати їх для аналізу філософських проблем своєї спеціальності.

Форми контролю:

Підсумковий контроль: два тести та іспит

Поточний контроль: семінарські заняття (контрольні-хвилинки, есе, активність, відвідуваність).

 

Рекомендовані загальні книги та підручники:

Ю.Гордер. Світ Софії. Л., 1998

Б.Рассел. Історія західної філософії. К.1995

В.Татаркевич. Історія філософії. Л., 1997

Д.фон Гільдебранд, Що таке філософія, Львів, 2008

Х. Янарас Нерозривна філософія: Нариси вступу до філософії, Київ, 2000

С.Кримський, Запити філософських смислів, Київ, 2003

С.Кримський, Під сигнатурою Софії, Київ, 2008

О.Кульчицький, Основи філософії, Мюнхен-Львів, 1995

Філософський енциклопедичний словник, К., 2002

Я.Нідельман „Серце філософії”, Львів, 2000

 

Семінар 1-2. Що таке філософія. (4 год.)

1. Філософія в системі університетської освіти та її цінність для юристів.

2. Генеза філософії: причини виникнення, її розуміння та визначення. Предмет та особливості філософії.

3. Буденна думка, міф та філософія.

4. Відмінності та подібності між філософією і релігією.

5. Відмінності та подібності між філософією і наукою.

6. Структура філософії та її основні проблеми.

Обов’язкова література

Платон, Апологія Сократа, Діалоги, К., 1995, ст..20-41

Кримський С.Б. Філософія – авантюра духу чи літургія смислу? // Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: 2003. – С. 8-21.

Сенека, Моральні листи до Луцілія (листи 88, 89, 90)

Додаткова література

О.Кульчицький, Основи філософії, Мюнхен-Львів, 1995, Розділ 1

Я.Нідельман „Серце філософії”, Львів, 2000, с.10-29

К.Ясперс, Что такое философия, (видрук), 1-2 параграф

Л.Керол, Аліса в Задзеркаллі, Київ, 2001,

Б.Рассел, Вступ, Історія західної філософії, Київ, 1995, с.5-14

Х.Янарас, Нерозривна філософія, Київ 2000,

М.Еліаде. Міфи, сновидіння і містерії, у Мефістофель і андрогін, Київ, 2001, с.117-301 (будь-який розділ)

М.Элиаде, Аспекты мифа М., 1995, с.11-30

И.Берлин, Назначение философии, Вопросы философии №5 - 1999, с.91-98

Р.Рорти, Философия и будущее,1976, в „Вопросы философии”.- 1994.- №6

С.Кримський «Філософія як життя» в збірнику «Дух і Літера»

Ю.Гордер. Світ Софії. Л., 1998.

К.Леві-Строс, Структурна антропологія. К., 2000, с.157-219

І. Нечуй-Левицький Світогляд українського народу, К., 2003

Уривки з О.Конта (с.57-65), В.Віндельбанда (с.67-76) і М.Гайдеггера (с.118-126) в книзі: Мир философии: Книга для чтения. Ч.1.

М.К. Мамардашвили Как я понимаю философию. М., 1990, с.14-26

М.К. Мамардашвили Введение в философию. М., 199, с.7-154

Мир философии. В 2-х тт. М., 1990.

И.Лосева, Миф и религия в отношении к рациональному познанию, «Вопросы философии»

О.Манюк, П.Гнатенко, «Нове покоління вибирає Лемурію» Дзеркало Тижня

Ортега-і-Гассет. Что такое философия? М. 1991, с.51-191

Делез Ж, Гватарі Ф. Что такое философия? М., 1998

Дж.Фаулз, Арістос, В., 2003

Г.Гегель, Лекции по истории философии, Спб, 1993, кн.1, с.142-147

Філософський енциклопедичний словник, К., 2002

Ключові поняття: філософія, світогляд, форми освоєння світу: світовідчуття, світосприймання, світорозуміння, історичні типи світогляду (міфологія, релігія, філософія), міф, логос, діалектика, метафізика, наука, онтологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія.

 

СЕМІНАР 3 Проблеми буття, пізнання і людини у Східній філософії (2 год.)

1. Поняття «філософія стародавнього сходу». Особливості східного і західного типу філософування, європоцентризм та роль стереотипів.

2. Філософські проблеми індійської філософії: ортодоксальні та неортодоксальні школи, основні категорії та джерела. Погляди на світ, пізнання та людину у буддизмі та джайнізмі.

3. Філософські проблеми китайської філософії, основні категорії, принципи та джерела. Погляди на світ, пізнання та людину у конфуціанстві та даосизмі.

4. Подібності та відмінності між індійською та китайською філософією.

Обов’язкова література

Лао-цзи, Дао-де-дзін, М., 2004 і Конфуцій, Лунь Юй, М.,2005 (по 10 сторінок)

К.Г.Юнг, Различие между Восточным и Западным Типом Мышления (видрук)

Додаткова література

Шераб Чодзин Кона “Життя Будди. Шлях до свободи ума”, 2007

Д.Т.Судзукі, Очерки о дзэн-буддизме, С-П, 2004

Упанішади, Львів, 1999, с.3-15

Предмет і проблематика філософії. Розділ 2, с.36-53

Степанянц, История восточной философии, М., 1989

История китайской философии, М., 1989

Лукьянов А.Е., Становление философии на Востоке. Древний Китай и Индия. М, 1989

Чатопадхья Д. Датта Д. Древнеиндийская философия, М., 1984

Древнекитайская философия, М., 1989

Радхакришнан С., Индийская философия: в 2-х т., М., 1981

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. М., 1981

К.Г.Юнг, Йога и Запад (видрук)

Ключові поняття: упанішади, араньяки, брахмани, сутри, даршани, санкхья, чотири благородні істини буддизму, атман, боддхісатва, архат, брахман, нірвана, мокша, самсара, майя, карма, агімса, дхарма, джина, джива і аджива, саторі, категорії "жень", "лі", „сяо”, "Дао", інь та ян, де, концепція „виправлення імен”, культ предків, благородна людина, принцип недіяння (у-вей), золоте правило Конфуція, екстравертність, інтравертність, секуляризм, дуалізм суб’єкта та об’єкту.

 

СЕМІНАР 4 Від проблеми природи до проблеми людини: Антична філософія до Сократа (2 год.)

1. Моністичні теорії: Мілетська натурфілософія та проблема першопочатку (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен) та піфагореїзм (Піфагор);

2. Метафізика елеатів (Парменід, поняття буття і небуття, апорії Зенона) та діалектика Геракліта (розвиток та боротьба протилежностей, поняття про логос)

3. Плюралістичні теорії (Емпедокл: любов та ворожнеча, 4 елементи; Анаксагор: Нус, гомеомерії; Демокріт: атом, порожнеча, детермінізм);

4. Моральний період: софісти (Протагор) та філософія Сократа (метод, принципи, моральна філософія);

Обов’язкова література

Платон, Теетет, Діалоги, К., 1995,

Розділ Антична філософія (до Сократа), будь-який підручник з філософії

СЕМІНАР 5 Проблеми буття, пізнання та людини у античній філософії після Сократа (2 год.)

1. Сократичні школи (кініки, кіренаїки)

2. Філософія Платона (теорія ідей, теорія пізнання, вчення про державу)

3. Філософія Аристотеля (метафізика, вчення про матерію і форму, причини, критика теорії ідей Платона, етика)

4. Етичні теорії: Еліністична філософія: скептики, стоїки, епікурейці

5. Неоплатонізм (вчення про Єдине).

Обов’язкова література

Платон, Бенкет, Львів., 2005 (рос. мовою твір називається „Пир”)

Платон, Держава, К., 2000, с.167-208

Розділ Антична філософія (після Сократа), будь-який підручник з філософії

Додаткова література

Платон, Діалоги, К., 1995

Арістотель, Політика, Львів, 1998

Марк Аврелій, На одинці з собою, Львів, 2008

В.Татаркевич, Історія філософії, Л., 1997, Т.1

Сенека. Моральні листи до Луцілія. К., 1996 (на вибір 3 листи)

Аристотель, Метафизика, Книга 7, М., 1976, Т.1

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. М., 1979.

Арістотель, Політика, К., 2000

Кессиди Ф. От мифа к логосу. М., 1972

Кондзьолка В., Нариси історії античної філософії, Л., 1993

Платон, Діалоги. К., 1995

Філософія Стародавнього Світу. Читанка з історії філософії. К, 1992

Ключові поняття: Архе, апейрон, гомеомерії, атом, монізм, плюралізм, „панта рей”, Логос, евдемонія, Нус, натурфілософія, любов і ворожнеча (розбрат), апорії Зенона, софізм, ентелехія, Першорушій, катарсис, анамнезіс, мімезис, аскесіс, апайдея, автаркія, атараксія, детермінізм, релятивізм, нігілізм, іронія, маєвтика, Сократичний метод, еманація, гедонізм, теорія ідей Платона, Міф про Печеру, три частини душі і три головні чесноти за Платоном, матерія, форма, чотири причини виникнення речей за Аристотелем, „золота середина поміркованості”, апатія, Єдине.

 

Обов’язкова література

Святий Августин, Сповідь книга 3, К., 1996, ст.32-46

Розділ Середньовічна філософія, будь-який підручник з філософії

Нагірна Проповідь, Новий Завіт

Додаткова література

Ансельм Кентерберійський, Прослогіум, (про відношення віри і розуміння. Онтологічний доказ), гл.1-4 (видрук)

Передмова К.Юнга до книги Д.Судзукі «Основы дзэн-буддизма»

Иоанн Павел ІІ. Энциклика «Вера и разум», М., 1999, с.52-70

Д.Т.Судзукі, Очерки о дзэн-буддизме, С-П, 2004

С.Боецій, Розрада від філософії. К., 2002

Ж.Маритен, Знание и мудрость, М., 1999

Ф.Коплстон, Середньовічна філософія, К., 1997

Ж.Маритен, Философ и теология. М., 1995

П.Абеляр, Історія моїх страждань. К., 1999

Ю.Гордер. Vita Brevis. Лист Флорії Емілії до Аврелія Августина. Л., 1998

П.Юркевич. Докази буття Божого. Вибране. К., 1993. с.304-378

Ключові поняття: теоцентризм, есхатологія, провіденціалізм, одкровення, монотеїзм, політеїзм, сотеріологія, апологетика, патристика, схоластика, універсалії, номіналізм, реалізм, докази існування Бога (Ансельм, Тома), віра, розум, теодицея, теорія «подвійної істини», принцип „бритви Оккама”

С.7

1. Філософія Відродження (гуманізм, натурфілософія, пантеїзм, філософія політики)

2. Філософія Нового часу ХVІІ століття: а) емпіризм Бекона, б)раціоналізм та дуалізм Декарта.

Обов’язкова література

Е.Ротердамський, Похвала глупоті, К., 1993, с.16-75

С.8

3. Філософія Нового часу ХVІІ століття: а)сенсуалізм Лока, б)механічний матеріалізм Гоббса, в)пантеїзм Спінози, г)монадологія Лейбніца, д)суб’єктивний ідеалізм Берклі, е)скептицизм Юма)

Обов’язкова література

Р.Декарт, Метафізичні розмисли, Київ, 2000, ст.21-70 (шість розмислів)

Додаткова література

Б.Спіноза Теологічно-політичний трактат. К., 2003, Р.ХХ, (про свободу мислення і слова), с.215-225

Макіавелі, Державець, К., 1999

СЕМІНАР 9 – модуль

Обов’язкова література

К.Маркс, Економіко-філософські рукописи 1844 року, (видрук)

Кант, Критика чистого розуму. К., 2000, Вступ, ст.22-55

Додаткова література

Кант, Основы метафизики моральности, (видрук)

Гегель, Філософія історії, Вступ, (видрук)

Р.Скратон. Коротка Історія Новітньої Філософії. К., 1998, с.147-196, с.231-246

Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т., М., 1974-77

Хесле В. Гении философии Нового времени. М., 1992

Ключові поняття: апріорне знання, апостеріорне знання, синтетичні судження, аналітичні судження, ноуменальний та феноменальний світи, «річ в собі», «річ для нас», категоричний та гіпотетичний імперативи, моральний вчинок, вчинок з обовязку та вчинок відповідно до обов’язку, три сходинки пізнання, апріорні форми чуттєвості, розсудку та розуму, агностицизм, діалектика, закон заперечення заперечення, абсолютна ідея, відчуження, фетишизм, клас, теорія додаткової вартості, трансцендентне та трансцендентальне.

 

СЕМІНАР 11-12 Західна філософія XIX-ХХ століть (4 год)

С.11

1. „Філософія життя”: Волюнтаризм і песимізм Шопенгауера та філософія Ніцше („воля до влади”, „вічне повернення” „надлюдина”, діонісійське і аполонівське начала)

2. Екзистенціалізм (Кєркегор, Сартр, Камю, Ясперс, Гайдегер)

3. Прагматизм (Пірс, Джеймс, Дьюї)

Обов’язкова література

Сартр Ж.П., “Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов, М., 1989, с.319-344

Ніцше Ф. По той бік добра і зла, Л., 2002

С.12

4. Психоаналіз і неофрейдизм (Фрейд, Юнг, Фром)

5. Фемінізм і постмодернізм (Ліотар, Фуко, Дерріда)

6. Феноменологія (Гусерль), структуралізм, неопозитивізм, релігійна філософія (Т.де Шарден, Ж.Марітен), персоналізм

Обов’язкова література

Джеймс В. Прагматизм. К., 2000, лекції 1-2, 6

Додаткова література

Ніцше, Повне зібрання творів, Т.1, Львів, 2004

Фрейд З. Введение в психоанализ // Лекции. М., 1990.

Бовуар Сімона де. Друга стать. В 2-х т. 1994-95

Вітгенштайн Л.Tractаtus Logico-Philosophicus. К., 1995, с.22-87

Ділі Д. Основи семіотики. Л., 2000, с.15-26

Камю А. Міф про Сізіфа. Вибрані твори в 3-х т. Х., 1996, с.72-163

Кьеркегор С. Страх и трепет. М., 1993

Леві-Строс К. Структурна антропологія. К. 1997

Фромм Э. Исскуство любить. М., 1990

Шопенгауер А. Мир как воля и представление: в 2-х т. М., 1993

Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.

Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас. Вибрані твори. К., 1994., с.15-140

Мілет К., Сексуальна політика. К. 1998, с.49-104

Ліотар Ж.-Ф., Ситуація постмодерну. Філософська і соціологічна думка. 1995. №5-6.

Рюс Ж.. Поступ сучасних ідей. К.,1998

Тейяр де Шарден П. Феномен человека.

Сартр Ж.-П. Буття і Ніщо. К., 2001

Р.Скратон. Коротка Історія Новітньої Філософії. К., 1998, с.197-212

Зарубіжна філософія ХХ століття, Читанка з історії філософії. Книга 6, К., 1993

Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1991

Ключові поняття: характеристики світової волі, світ як воля та уявлення, шляхи уникнення волі, волюнтаризм, „воля до влади”, „вічне повернення” „надлюдина”, діонісійне і аполонійне начала, три стадії життєвого шляху за Кєркегором, лицар віри та лицар розуму, суб’єктивна та об’єктивна істини у Кєркегора, нігілізм, імморалізм, абсурд, екзистенція, межова ситуація, співвідношення сутності та існування у екзистенціалізмі, прагматизм, істина у прагматизмі, сексизм, фемінізм, сублімація, витіснення, аніма та анімус, персона та тінь, психологічні типи, архетип, колективне несвідоме, несвідоме, структура психіка за Фрейдом, его-ід-суперего, самість, екстраверсія, інтроверсія, метанаративи, інтенційність, феноменологічна редукція, «Dasein», діахронічні настанови, синхронічні настанови, особливості модернізму та постмодернізму (модерного та постмодерного знання), гендер, суфражизм.

 

Обов’язкова література

Г.Сковорода, Наркіс. Твори у двох томах, Т.1, К., 2005.

Г.Сковорода, Благодарний Еродій. Твори у двох томах, Т.1, К., 2005.

Додаткова література

М.Попович, Г.Сковорода: Філософія свободи, Київ, 2007

І.Франко. Поза межами можливого. Твори у 50 т. Т.45. К.1988

Г.Сковорода, Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті. Твори у двох томах, Т.1, К., 2005.

І.Франко. Що таке поступ? Твори у 50 т. Т.45. К.1988, с.76-139

О.Забужко, Шевченків міф України, Київ, 2006

Д.Багалій, Український мандрівний філософ Григорій Сковорода, К., 1992

П.Юркевич. Вибране. К., 1993

Д.Донцов. Шевченко і Драгоманов. Дві літератури нашої доби. Л., 1991

Забужко О.Філософія української ідеї та європейський контекст. К., 1993

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992.

А.Макаров, Світло українського бароко, К., 1994

М.Попович. Микола Гоголь. К., 1989

В.Горський. Історія української філософії. К., 2001

Абрамович Д. Києво-Печерський патерик. К., 1991

Філософія Відродження на Україні. К., 1990.

Повість временних літ. К., 1990

Ключові поняття: три світи, дві натури, сродна праця, нерівна рівність, філософія серця, поступ, шевченків міф, мікрокосм, макрокосм, символічний світ, кордоцентризм.

 

Обов’язкова література

Кант, Критика чистого розуму, К.,2000, с.56-75

Хайдеггер М. Бытие и время. М., 1991

Додаткова література

С.Кримський, Запити філософських смислів, Київ, 2003

С.Кримський, Під сигнатурою Софії, Київ, 2008

Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. М., 1980.

Сартр Ж.-П. Буття і Ніщо. К., 2001

Лобковиц Н. От субстанции к рефлексии. Пути западноевропейской метафизики, Современная западная философия

Пригожин Н. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. М., 1986.

Тилих П. Мужество быть. Избранное. Теология культуры. М., 1995

Гартман Н. Старая и новая онтология. ИФЕ, 1998. с.320-324.

Добронравов М. Синергетика: становление нелинейного мышления. М., 1994.

Ключові поняття: форми буття, субстанція, ідея, єдність світу, матерія, рух, спокій, розвиток, простір, час, метафізика, онтологія, небуття, механіцизм, телео-механістичний дуалізм, телеологічна метафізична позиція, пантелеомеханізм, реалізм, концептуалізм, номіналізм, детермінізм, індетермінізм, атомізм, холізм.

 

Обов’язкова література

Джеймс В. Прагматизм. К., 2000, лекції 6

Гадамер. Істина і метод, К.

Кант І. Критика чистого Розуму, Вступ, с.39-55

Додаткова література

Уайтхед А. Истина//Избранные философские произведения. М. 1990

С.Кримський, Запити філософських смислів, Київ, 2003

С.Кримський, Під сигнатурою Софії, Київ, 2008

Сурова Л. От теории познания – к философии познания? Вест. МГУ. Сер.7 Философия. 2001, №2

Рассел Б. Человеческое познание, К., 1997

Ильин В. Теория познания. Введение. Общие проблемы. М. 1994

Нарский И. Современные проблемы теории познания. М.1989

Серл Дж. Істина та відповідальність//Філос. і соціол.думка. 1993, №9-10

Шевченко В. Концепція пізнання в українській філософії. К. 1993

Ключові поняття: агностицизм, суб’єкт, об’єкт, містицизм, скептицизм, епістемологія, гносеологія, раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, емпіричний та теоретичний, істина та її види, методи пізнання, експеримент, аналіз, синтез, індукція, ідеалізація, моделювання, формалізація, дедукція, факт, проблема, гіпотеза, теорія

 

С.16

1. Громадянське суспільство і правова держава. Поняття „нація”. Філософія історії (Шпенглер, Тойнбі, Гегель).

2. Поняття і сутність глобалізації та глобалізму. Ключові дебати щодо глобалізації. Концептуальні підходи до глобалізації (гіперглобалісти, скептики і трансформісти). Теорії глобалізації (Фрідман, Хелд, Гідденс)

3. Глобалізація політики та трансформації держави, економічна та культурна глобалізації. Феномен макдональдизації.

Обов’язкова література

А.Карась, Класичні та некласичні інтерпретації громадянського суспільства, 2004. Розділ 6

Фрідмен Т. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. - Львів., 2002. c.3-24

С.17

4. Феномен антиглобалізму. Транснаціональне громадянське суспільство і транснаціональні соціальні рухи. Антиглобалістський рух.

5. Людина, природа, суспільство. Проблема і форми ідентичності особи.

6. Проблема сенсу людського життя: любов, самотність, абсурдність, відповідальність

Обов’язкова література

Арендт Г. Становище людини, Л., 2000, ст.16-33

С.Гантінгтон, Протистояння Цивілізацій та Зміна Світового Порядку, Львів, 2006, с.10-36

Додаткова література

Д.Хелд, Д.Гольдблатт, Э.Макгрю, Дж.Перратон. Глобальные трансформации. Москва, 2004, с.2-33, 488-537

А.Гідденс, Нестримний світ. Як глобалізація перетворює наше життя, Київ, 2004, с.6-19

Дж.Роулз, Теорія справедливості, Глава 1, Справедливість як чесність, К., 1999

Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопр.философии. – М., 1990. ‑ № 3.

Ф.А.Гаєк, Конституція свободи, Л.,2002

Е.Ренан, Що таке нація.Українські варіанти, 1997

Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Избр. произв. М., 1990.

Франк С. Духовные основы общества. М., 1992.

Гегель, Вступ, Філософія Історії (видрук)

Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас, Вибрані твори, К., 1994

Тойнбі А. Дослідження історії, К., 1995

Ф.Фукуяма, Последний человек, в Конец истории и последний человек, Москва, 2004

Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991

Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. М., 1992.

Юнг К.Г. Архетип и символ. М., 1991.

Гірц К. Інтерпретація культур. Вибрані есе. - К., 2001.

Ідея культури: виклики сучасної цивілізації. – К., 2003.

Тойнбі А. Дослідження історії, К., 1995

Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективних суспільств. Доповідь Римському клубові. - К.: Основи, 1993.

Фромм Э. Бегство от свободы, М., 1989

Франкл В. Человек в поисках смысла. М. 1990

Камю А. Бунтівна людина. К. 1997

Аббаньяно Н., Экзистенция как свобода // Вопросы философии. 1992. №8

Адлер А. Понять природу человека. СПб. 1997

Маркузе Г. Одномерный человек, М., 1994

Святий Августин. Сповідь.

Маритен Ж., Интегральный гуманизм //Философ в мире, М., 1994, с.52-75

Бубер. Два образа веры. М.1995

Головко Б.А. Філософська антропологія. К. 1997

Проблема человека в западной философии. М. 1988

Гейзінга. Homo ludens.

Фромм Э.Исскуство любить, М., 1990

Мунье Э. Персонализм, М., 1992

Бердяєв Н. Философия свободы, М., 1989

Сартр Ж.П., “Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов, М., 1989

Мир философии: Книга для чтения. Ч.2. Человек, общество. Культура. М., 1991

Тейяр де Шарден. Феномен человека. М. 1987

Фуко М. Слова и вещи. М. 1994

Шелер М. Сутність моральної особистості//Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. К. 1996

Ключові поняття: глобалізація, глобалізм, громадянське суспільство, нація, антиглобалізм, макдональдизація, гіперглобалісти, скептики, трансформісти, глокалізація, я і ти, індивід, особа, особистість, індивідуальність, сенс життя, самість, ідентичність, абсурд, любов, відповідальність, свобода, екзистенція

 

 

Семінарські заняття

Вивчення філософії потребує розвивання певних навичок, над якими вам слід працювати під час занять та вдома, перш за все це читання філософських текстів та дискутування на семінарах.

Читання

Читання філософських текстів відрізняється від читання художньої літератури чи газет. Швидкість і кількість у читанні не настільки цінується у філософії як належне розуміння проблем, глибокий погляд у питання та проблеми і усвідомлення різних можливостей тлумачення. Тому краще читати менше, але глибше, ніж багато і поверхово. Тому читаючи робіть анотації, примітки, виписуйте цікаві чи складні міркування, формулюйте питання, аргументовано реагуйте на позицію автора, виробляйте власну позицію на проблему яку розглядає автор тексту.

Спілкування

Під час семінарів ми більшу частину заняття будемо проводити в обговоренні обов’язкової літератури, намагаючись виявити ключові ідеї та проблеми, пропонувати власні аргументи і дискутувати прочитаний текст. Тому коли вдома читаєте тексти, робіть примітки, записуйте філософські терміни, і занотовуйте найвідповідніші для семінару думки.

Зважаючи на розміри академічних груп, не всі студенти матимуть можливість виступити на кожному семінарі чи довго дискутувати. Однак усні виступи є необхідними для отримання балів та розвитку ефективного спілкування, вміння чітко формулювати власні думки та аргументи і належним чином обговорювати їх з колегами. Тому будьте активними під час семінарів та лекцій. Не соромтесь говорити власні позиції, але не зловживайте часом та увагою інших, старайтесь слухати своїх колег і реагувати аргументовано на їх виступи.

Система оцінювання студентів юридичного факультету з курсу „Філософія”

Оцінка студента/ки за курс базується на сумі балів набраних під час семінарських занять (25 балів), проміжного тестування (25 балів), іспиту (50 балів):

1. Проміжне тестування (25 балів): протягом семестру буде проведено одне аудиторне тестування (з відкритими та закритими відповідями) з тем розглянутих до дня тестування. Дата проведення тестування – 7 листопада 2011. Питання для тестів складатимуться на базі прочитаних лекцій, завдань та текстів обов’язкової літератури винесених на семінарські заняття, тому для успішної здачі є необхідним відвідування лекцій, підготовка та прочитання літератури до семінарів. Студент, який пропустив тестування з поважної причини має право перездати тестування під час офіційних годин консультації лектора узгодивши з ним дату, але не пізніше 1 грудня 2011, максимальна кількість балів у такому випадку дорівнює 15 балам за тест.

2. Участь у семінарах (25 балів): від студентів очікуєтьсявідвідуваність семінарів ( кожне пропущене заняття мусить бути відпрацьоване у викладача семінарів ), активна участь у обговоренні та прочитання літератури на семінар. Бали ставляться на таких підставах:

4-5 балів: прочитання обов’язкової літератури та розуміння теми, підготовка і виступ по есе;

2-3 бали: розуміння теми на рівні підручника;

1-2 бали – суттєві доповнення.

3. Відпрацювання пропущених занять:

а) реферат (0 балів): кожне пропущене заняття (але не більше двох) студент/ка має відпрацювати написавши реферат та подавши його семінаристу, перед тим узгодивши з ним тему та структуру. Обсяг роботи: до 10 000 знаків. Списаний реферат віднімає 3 бали. Реферат не додає балів, а лише або зараховується або ні. !!! кожне пропущене і невідпрацьоване заняття знімає 3 бали

б) відпрацювання за пропущене заняття з поважної причини (до 3 балів): студент має право після поданого реферату за пропущене заняття (але не більше двох занять) отримати додаткові бали за це заняття здавши тему заняття викладачеві семінарів або лектору у години консультацій вказаних викладачів. У даному випадку студент не може отримати більше 3 балів за заняття. Всі відпрацювання мають бути здійснені до 15 грудня.

5. Добирання балів: студент, якому бракує балів може їх отримати лише через участь у семінарських

заняттях. Якщо підсумкова оцінка не задовільняє студента, він може йти на здачу по «талону» і добрати необхідні бали.

6. Іспит (50 балів): в кінці семестру проводиться іспит зі всього курсу філософії. Іспит буде проведений у комбінованій формі: тестування (40 балів) та усна відповідь на два питання (10 балів).

Свої поточні бали, відповіді на питання щодо курсу, можна дізнатись у лектора в години офіційних консультацій на кафедрі філософії (а.316, гол.корпус, п’ятниця, год. 11.44-12.55)

Nota Bene: Викладачі подають лектору журнали з підсумковими балами студентів до 30 грудня

ПРОГРАМА

викладання нормативного навчального курсу

„ФІЛОСОФІЯ”

для студентів-юристів

(обсяг курсу 36 лекційних годин + 36 семінарських годин)

 

Лектор:

Остап Володимирович Одушкін, Ph.D., кафедра філософії, філософський факультет, [e-mail],

Години консультацій: п’ятниця, 11:44-12:55 (або за попередньою домовленістю), головний корпус ЛНУ, кафедра філософії, а.316 (3-й поверх), тел. [phone]

Мета курсу філософії – ознайомити студентів зі світовою філософською думкою та філософськими проблемами з урахуванням історико-філософського контексту для стимулювання та вироблення власного стилю філософування і розширення власного світогляду, сприяти формуванню і удосконаленню навиків самостійного творчого, аналітичного та абстрактного мислення, розвинути в студентів зацікавлення фундаментальними знаннями. Даний курс дає уявлення про особливості філософського знання, і його ролі в розвитку і функціонуванні культури, суспільства, держави і його значення для особистого розвитку людини.

Значення філософії – знання філософії підвищує культуру мислення і спілкування, філософія сприяє інтелектуальному та творчому розвитку, ефективному веденню дискусії та опрацюванню першоджерел, посилює логічність та аргументованість мовлення та письма, розвиває здібності усного мовлення і критичного аналізу письмових текстів.

Сутність філософії як навчальної дисципліни – у її плюралістичності позицій, єдності проблемних питань, якими вона займається протягом понад двох тисячоліть і багатоманітті відповідей, підходів і інтерпретацій даних питань.

Після закінчення вивчення даного курсу студент повинен: мати уявлення про специфіку філософського знання; знати історію становлення і розвитку філософського знання; вміти працювати з філософськими категоріями і застосовувати їх для аналізу філософських проблем своєї спеціальності.

Форми контролю:

Підсумковий контроль: два тести та іспит

Поточний контроль: семінарські заняття (контрольні-хвилинки, есе, активність, відвідуваність).

 

Рекомендовані загальні книги та підручники:

Ю.Гордер. Світ Софії. Л., 1998

Б.Рассел. Історія західної філософії. К.1995

В.Татаркевич. Історія філософії. Л., 1997

Д.фон Гільдебранд, Що таке філософія, Львів, 2008

Х. Янарас Нерозривна філософія: Нариси вступу до філософії, Київ, 2000

С.Кримський, Запити філософських смислів, Київ, 2003

С.Кримський, Під сигнатурою Софії, Київ, 2008

О.Кульчицький, Основи філософії, Мюнхен-Львів, 1995

Філософський енциклопедичний словник, К., 2002

Я.Нідельман „Серце філософії”, Львів, 2000

 

Семінар 1-2. Що таке філософія. (4 год.)

1. Філософія в системі університетської освіти та її цінність для юристів.

2. Генеза філософії: причини виникнення, її розуміння та визначення. Предмет та особливості філософії.

3. Буденна думка, міф та філософія.

4. Відмінності та подібності між філософією і релігією.

5. Відмінності та подібності між філософією і наукою.

6. Структура філософії та її основні проблеми.

Обов’язкова література

Платон, Апологія Сократа, Діалоги, К., 1995, ст..20-41

Кримський С.Б. Філософія – авантюра духу чи літургія смислу? // Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: 2003. – С. 8-21.

Сенека, Моральні листи до Луцілія (листи 88, 89, 90)

Додаткова література

О.Кульчицький, Основи філософії, Мюнхен-Львів, 1995, Розділ 1

Я.Нідельман „Серце філософії”, Львів, 2000, с.10-29

К.Ясперс, Что такое философия, (видрук), 1-2 параграф

Л.Керол, Аліса в Задзеркаллі, Київ, 2001,

Б.Рассел, Вступ, Історія західної філософії, Київ, 1995, с.5-14

Х.Янарас, Нерозривна філософія, Київ 2000,

М.Еліаде. Міфи, сновидіння і містерії, у Мефістофель і андрогін, Київ, 2001, с.117-301 (будь-який розділ)

М.Элиаде, Аспекты мифа М., 1995, с.11-30

И.Берлин, Назначение философии, Вопросы философии №5 - 1999, с.91-98

Р.Рорти, Философия и будущее,1976, в „Вопросы философии”.- 1994.- №6

С.Кримський «Філософія як життя» в збірнику «Дух і Літера»

Ю.Гордер. Світ Софії. Л., 1998.

К.Леві-Строс, Структурна антропологія. К., 2000, с.157-219

І. Нечуй-Левицький Світогляд українського народу, К., 2003

Уривки з О.Конта (с.57-65), В.Віндельбанда (с.67-76) і М.Гайдеггера (с.118-126) в книзі: Мир философии: Книга для чтения. Ч.1.

М.К. Мамардашвили Как я понимаю философию. М., 1990, с.14-26

М.К. Мамардашвили Введение в философию. М., 199, с.7-154

Мир философии. В 2-х тт. М., 1990.

И.Лосева, Миф и религия в отношении к рациональному познанию, «Вопросы философии»

О.Манюк, П.Гнатенко, «Нове покоління вибирає Лемурію» Дзеркало Тижня

Ортега-і-Гассет. Что такое философия? М. 1991, с.51-191

Делез Ж, Гватарі Ф. Что такое философия? М., 1998

Дж.Фаулз, Арістос, В., 2003

Г.Гегель, Лекции по истории философии, Спб, 1993, кн.1, с.142-147

Філософський енциклопедичний словник, К., 2002

Ключові поняття: філософія, світогляд, форми освоєння світу: світовідчуття, світосприймання, світорозуміння, історичні типи світогляду (міфологія, релігія, філософія), міф, логос, діалектика, метафізика, наука, онтологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія.