Тема 7. Економіко-правовий механізм природокористування

Семінарське заняття – 2 години

1. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ТЕМИ:

1. Поняття економіко-правового механізму природокористування.

2. Система фінансування екологічних заходів.

3. Збори в сфері екології.

4. Екологічне страхування.

2.САМОСТІЙНА РОБОТА:

Належить розглянути наступні питання:

1. У яких випадках екологічне страхування є обов’язковим?

2. На які заходи дозволено витрачання коштів екологічних фондів?

3. Яке правове значення господарської оцінки природних об’єктів?

4. Порядок притягнення до відповідальності за порушення законодавства про екологічне оподаткування.

 

3. ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ:

 

Задача 1

Під час проведення перевірки господарської діяльності Спільного підприємства „Інтерпласт” щодо сплати збору за забруднення довкілля, працівниками державної податкової служби було встановлено, що за звітний рік підприємство сплатило лише 50 % збору за забруднення довкілля, крім того, платежі за понадлімітні викиди спільне підприємство віднесло на валові витрати. Органи державної податкової служби подали до господарського суду позов про стягнення заборгованості зі збору за забруднення довкілля і податку на прибуток підприємств, нарахування пені і штрафних санкцій.

Завдання: розв’язати справу.

Задача № 2. З метою попередити великомасштабні надзвичайні екологічні ситуації, створити належну систему фінансування заходів запобігання природним стихіям та промисловим аваріям районна рада прийняла рішення щодо створення позабюджетного фонду гарантій надзвичайних екологічних ситуацій.

Відповідно до цього рішення всі підприємства, що здійснюють екологічно небезпечну діяльність зобов'язані вносити кошти до зазначеного фонду в розмірі до 20% від фонду заробітної плати щорічно.

Міська організація промисловців і підприємців направила до районної ради спростування цього рішення, вказавши, що підприємства згідно з законодавством уже сплачують екологічний податок. Тому в сучасних умовах, коли зменшується податковий тиск на товаровиробників, встановлення додаткових платежів для підприємців суперечить вимогам часу і чинному законодавству навіть за умови, що це спрямовано на відвернення прояву екологічної небезпеки в регіоні. За ухилення від оподаткування фонду страхових гарантій надзвичайних екологічних ситуацій підприємства, що здійснюють екологічно небезпечні види діяльності, були позбавлені ліцензій на здійснення вказаної діяльності. Вони звернулися з позовом до господарського суду за захистом порушених прав.

Завдання: Визначити коло суспільних правовідносин; чи підлягають позови задоволенню? вирішити справу.

 

4.ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Плата за природокористування (економіко-правові питання).

2. Збори за спеціальне використання природних ресурсів.

3. Збори за забруднення довкілля.

4. Критерії визначення поняття «збір за забруднення НПС».

 

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. - 1996 р.- № 30.- Ст. 141;

2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546;

3. Податковий кодекс України від 16 лютого 2011 року // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13-14, № 15-16, № 17. – Ст.112

4. Закон України „Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року// Відомості Верховної Ради України.- 1992 р.- № 48.- Ст. 650;

5. Закон України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” від 6 вересня 2005 року// Відомості Верховної Ради України.- 2005 р.- № 48.- Ст. 483;

6. Положення про порядок установлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року № 459// http://portal.rada.gov.ua/;

 

Література:

1. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

2. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Шемшученка Ю.С.- К.: ТОВ „Видавництво «Юридична думка», 2008 р.- 720с.

3. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів/ Погрібний О. О., Каракаш І. І. та ін./ за ред. Попова В. К. та Гетьмана А. П.- Х.: Право, 2001 р.- 480 с.

4. Малишко М. І. Екологічне право України: Навчальний посібник.- К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2001.- 392 с.

5. Костицький В. Плата за природокористування (економіко-правові питання) // Право України. – 1997. - № 8.

6. Костицький В. Правові питання плати за забруднення навколишнього середовища // Право України. – 1997. - № 12.

7. Костицький В. Екологічне страхування // Право України. – 1998. - № 11.

8. Турлова Ю. Критерії визначення поняття «збір за забруднення НПС» // Право України. – 2002. - № 2.

 

ТЕМА 8: ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Семінарське заняття – 2 години

 

1. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ТЕМИ:

1. Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

2. Адміністративна відповідальність в сфері екології.

3. Кримінальна відповідальність в сфері екології.

4. Цивільна відповідальність в сфері екології.

5. Дисциплінарна відповідальність в сфері екології.

 

2.САМОСТІЙНА РОБОТА:

Необхідно розглянути питання:

1. Еколого-правова відповідальність як окремий вид юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.

2. Конституційна відповідальність за порушення екологічного законодавства.

3. Поняття та види екологічної шкоди.

4. Правове регулювання відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної екологічної небезпеки.

5. Підстави звільнення від юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.

 

3. ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ:

Задача № 1. Під час перевірки додержання екологічного законодавства на новозбудованій ТЕЦ (теплоелектроцентралі) державний екологічний інспектор виявив невідповідність збудованого об’єкту вимогам висновку державної екологічної експертизи, яка проводилася за проектом будівництва цієї ТЕЦ. Зокрема, у новозбудованому об’єкті бракує достатніх технічних систем, які забезпечували б нормативні викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та скиди стічних вод у водні об’єкти, на об’єкті також відсутня система захисту населення і довкілля від негативних фізичних чинників (шум, вібрація, теплове забруднення, електромагнітне випромінювання тощо). Представники ТЕЦ послалися на акт введення об’єкту в експлуатацію, який підписаний також представником органів охорони навколишнього природного середовища і не містить будь-яких зауважень щодо готовності об’єкту до експлуатації.

Державний екологічний інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення за ст. 79¹ КУАП щодо директора ТЕЦ і передав матеріали справи на розгляд обласному підрозділу Державної екологічної інспекції Мінприроди. Останній за результатами розгляду справи виніс постанову про накладення на директора ТЕЦ штрафу і рішення про зупинення діяльності ТЕЦ до усунення порушень екологічного законодавства.

Завдання: Чи правомірними є постанова про накладення штрафу і рішення про зупинення діяльності ТЕЦ?

Задача № 2. Петренко з родиною та друзями виїхали на відпочинок у вихідний день і розташувались у лісозахисній зоні поблизу річки. Там вони розмістили під тентом автомобілі, розташували намети, розпалили багаття. Чоловіки стали ловити рибу, а п. Петренко вирішив помити автомобіля, який за час їзди забруднився. За цим заняттям їх затримав державний екологічний інспектор, який склав протокол про порушення вимог загального і спеціального використання природних ресурсів. У суді п. Петренко пояснив, що його друзі здійснювали рибальство незабороненими способами, а машину він мив спеціальним миючим засобом. Щодо розпалення багаття, то, наскільки йому відомо, заборони з цього приводу немає.

Завдання: Дайте правовий аналіз кожного з описаних у задачі видів природокористування. Розв’яжіть справу.

Задача № 3..

Громадянин Петренко відпочивав зі своїми друзями в лісі, куди взяв свого собаку ягд-тер'єра. Через якийсь час до відпочивальників звернувся державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища з вимогою компенсувати шкоду, заподіяну об'єктам тваринного світу, адже їхній собака, натрапивши на нору лисиці, уполював тварину.

Громадянин Петренко відмовився визнавати свою вину, посилаючись на те, що він не повинен відповідати за те, що зробив його собака. Державний інспектор склав протокол про порушення гр. Петренком правил полювання, вилучив лисицю та забрав собаку.

Громадянин Петренко звернувся до суду.

1. Визначити коло суспільних відносин.

2. Чи підлягає позов задоволенню?

Вирішити справу.

4.ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Особливості цивільно-правової відповідальності в сфері екології.

2. Загальна характеристика злочинів в сфері екології.

3. Класифікація адміністративних правопорушень в сфері екології.

4. Правові проблеми юридичної відповідальності в галузі екології.

5. Застосування принципу верховенства права в регулюванні еколого-правових відносин:

Нормативний матеріал:

1. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року// Відомості Верховної Ради УРСР.- 1971 р.- Додаток № 50.- Ст. 375;

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року// Відомості Верховної Ради УРСР.- 1984 р.- Додаток № 51.- Ст. 1122;

3. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 року// Відомості Верховної Ради України.- 1994 р.- № 36.- Ст. 340;

4. Водний кодекс України від 6 червня 1995 року// Відомості Верховної Ради України.- 1995 р.- № 24.- Ст. 189;

5. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року// Відомості Верховної Ради України.- 2001 р.- № 25-26.- Ст. 131;

6. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року// Відомості Верховної Ради України.- 2002 р.- № 3-4.- Ст. 27;

7. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Відомості Верховної Ради України.- 2003 р.- № 40-44.- Ст. 356;

8. Лісовий кодекс України у редакції від 8 лютого 2006 року// Відомості Верховної Ради України.- 2006 р.- № 21.- Ст. 170;

9. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546.

10. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року// Відомості Верховної Ради України.- 1994 р.- № 27.- Ст. 218;

11. Закон України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14 жовтня 1994 року// Відомості Верховної Ради України.- 1994 р.- № 46.- Ст. 411;

12. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 8 квітня 1993 року// Відомості Верховної Ради України.- 1993 р.- № 23.- Ст. 247;

13. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затверджений постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року № 2751-ХІІ// Відомості Верховної Ради України.- 1992 р.- № 46.- Ст. 637;;

14. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 175// Офіційний вісник України.- 2002 р.- № 8.- Ст. 356;

15. Методика обчислення розміру збитків від забруднення нафтою, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року № 631// Офіційний вісник України.- 2003 р.- № 18-19.- Ст. 844;

16. Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963// http://portal.rada.gov.ua/;

17. Інструкція з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Мінприроди України від 5 липня 2004 року № 264// Офіційний вісник України.- 2004 р.- № 31.- Ст. 2104;

18. Інструкція про порядок та умови застосування запобіжних заходів посадовими особами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, затверджена наказом МНС України від 27 березня 2006 року № 170// http://portal.rada.gov.ua/;

19. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, у редакції наказу Мінприроди України від 4 квітня 2007 року № 149// http://portal.rada.gov.ua/;

 

Матеріали судової практики

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001// Офіційний вісник України.- 2001 р.- № 24.- Ст. 1076.

2. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 р. № 17 // Вісник Верховного Суду України. - 2005.- № 1.- С. 1.

 

Література:

1. Андрейцев В.І. Екологія і закон: еколого-правова відповідальність.- К., 1991 р.

2. Бондар Л.О. Проблеми удосконалення карної відповідальності за екологічні злочини// Проблеми реалізації кримінальної відповідальності: кримінально-правові та кримінально-виконавчі аспекти: Матеріали регіональної науково-практичної конференції (Одеса, 2 квітня 2007 р.).- Одеса: ОЮІ ХНУВС, 2007 р.- 104 с.- С. 8-10.

3. Бондар Л.О., Курзова В. В. Екологічне право України у запитаннях і відповідях: навч. посібник.- Х.: „Ксилон”, 2006 р.- 245 с.

4. Бондар Л.О., Курзова В.В. - Екологічне право України. Навч. посібник. 2-е видання: доп. та перероблене // Вид-во "Бурун Книга", 2008. – 368 с.

5. Давиденко Г.І. Цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну природі/ Вісник Верховного суду України.- 1999 р.-№ 1.- С.3-4.

6. Волошановська О.В. Судовий захист права громадян на відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок впливу на навколишнє природне середовище // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. -2001.- №3.-С. 168-177.

7. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства: Наук. видання. - К.: Верховна Рада України, Ін-т законодавства, 2002 р.- 634 с.

8. Гвоздик П.О. Відповідальність за екологічну шкоду, заподіяну внаслідок ядерного інциденту. Журнал: Підприємництво, господарство і право.- 2005.- №4. – С.49-52.

9. Давиденко Г.І. Цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну природі/ Вісник Верховного суду України.- 1999 р.-№ 1.- С.3-4.

10. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

11. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Шемшученка Ю.С.- К.: ТОВ „Видавництво «Юридична думка», 2008 р.- 720с.

12. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів/ Погрібний О. О. та ін./ за ред. Попова В. К. та Гетьмана А. П.- Х.: Право, 2001 р.- 480 с.

13. Єремеєва Н.В. Матеріальна відповідальність за екологічну шкоду // Економіко-правові питання екології. - Київ, 1996. - С.62 - 82.

14. Каракаш І.І. Правовое регулирование аграрно-земельных и природоресурсово-кеологических отношений: Сборник избранных статей, докладов и рецензий (1997-2007). – Одесса: Феникс, 2007. – 430с.

15. Орлова В. Правові форми відшкодування екологічної шкоди життю і здоров'ю громадян при здійсненні техногенно-небезпечних видів діяльності // Юридична Україна. - 2004.-№ 8.-С. 70-73.

16. Ільїна Є. Відповідальність за порушення законодавства про охорону озонового шару // Право України. – 1998. № 9– С.38.

17. Куян І. Проблеми кваліфікації екологічних правопорушень // Право України. – 1999. - № 8– С.71.

18. Лазаренко Я. Особливості джерел підвищеної небезпеки в екологічній сфері: питання теорії та практики // Право України. – 2002. - № 4– С.121.

19. Поліщук Г. Кримінально-правова характеристика злочинів проти довкілля // Право України. – 2003. - № 3– С.80.

20. Хіміч О. Адміністративно-екологічне правопорушення: проблемні питання // Право України. – 2003. - № 4– С.68.

21. Решетник Л. // Право України. – 2003. - № 6– С.29.

22. Хіміч О. Взаємозв’язок екологічної безпеки із законністю: окремі аспекти // Право України. – 2003. - № 11 – С.65.

23. Ткаченко О. деякі аспекти // Право України. – 2004. - № 1– С.78-80.

МОДУЛЬНИЙ ТЕСТ № 2