Права та обов'язки вожатого загону

1. Ознайомитися з умовами праці в таборі, трудовою угодою.

2. Взяти участь в роботі семінару вожатих загонів у ДЗОВ та заздалегідь підготувати методичні матеріали для роботи.

3. Скласти перспективний, поточний план роботи; регулярно вести щоденникові записи.

4. Ознайомитися з інструкціями про відповідальність за життя і здоров'я дітей.

5. Під час прийому дітей перевірити правильність заповнення путівок, скласти список загону з урахуванням приміток у медичних картках.

У дитячому оздоровчому таборі вожатому необхідно здійснювати таку діяльність

1. Протягом першого - другого дня провести вибори активу загону. До відкриття зміни скласти і затвердити план роботи загону протягом зміни з урахуванням побажань дітей.

2. Вести щоденну виховну роботу у відповідності до плану.

3. Щодня організовувати виконання дітьми правил внутрішнього розпорядку та дотримання положення про охорону здоров'я та життя дітей.

4. Щоденно спрямовувати діяльність дітей на дотримання чистоти та порядку у житлових приміщеннях та на ділянці загону. Бути охайному самому та вимагати охайності від дітей.

5. Щоденно і регулярно вести педагогічний щоденник.

6. Разом з активом здійснювати заплановані виховні заходи.

7. Першим ставати до ранкової зарядки, до справ табору і загону, надаючи тим самим приклад дітям.

8. Не припускати самовільних походів дітей поза територією табору. Вихід дітей за межі табору дозволяється тільки разом з вожатим (з дозволу начальника табору або старшого методиста).

9. Вожатий загону не має права залишати табір без дозволу начальника табору або старшого методиста.

10. 3 дозволу начальника табору, виходячи з загоном на прогулянку, доповідати черговому по табору, куди прямує загін і з якою кількістю дітей.

11. Вожатий повинен уміти надавати першу медичну допомогу тим, хто потопає, та іншу першу медичну долікарняну допомогу у випадках нещастя.

12. Терміново повідомляти лікарю табору про будь-яку скаргу дитини на погане самопочуття.

13. Дотримуватися правил протипожежної безпеки.

14. Суворо дотримуватися правил безпеки життя дітей під час купання, походів, екскурсій, спортивних змагань.

Вікові особливості дітей (коротка характеристика)

1. Молодший шкільний вік (6-9років).

2. Молодші підлітки (10-12років).

3. Старші підлітки (13-14років).

1. Молодший шкільний вік (6-9років)

Найбільш загальні характерні риси: допитливість, конкретність мислення, наслідування, рухливість, невміння тривалий час концентрувати увагу на певному предметі, явищі тощо. Особливо емоційно діти ставляться до вимог табірного життя, правил внутрішнього розпорядку. З'являється вміння зіставляти та порівнювати те, що спостерігають, критичне ставлення до дій і вчинків товаришів. Разом з тим, новий режим, нові навантаження, перш за все, на психіку дитини, потребують полегшення, що можуть забезпечити різноманітні ігри. Саме в процесі гри на рівні мимовільного запам'ятовування відбувається більш ефективне засвоєння нових умінь та навичок.

У дітей даної вікової групи спостерігається більша прийнятність організму до різноманітних впливів навколишнього середовища та швидка стомлюваність (особливо від тривалих одноманітних рухів), що пов'язано з анатомо­фізіологічними особливостями. В цьому віці серце, легені, судинна система дещо відстають у розвитку, а м'язи ще слабкі (спинні м'язи, м'язи черевного пресу). Ще невелика міцність опорного апарату, і відповідно можливість його пошкодження підвищена.

У діяльності дітей молодшого шкільного віку мають бути максимально задіяні рухливі ігри, що відповідає їх віковим особливостям.

2. Молодші підлітки (10-12 років)

Діти цього віку менш врівноважені, ніж їх молодші товариші, вони бурхливо виявляють свої емоції, між ними часто виникають суперечки, конфлікти, при цьому вони конфліктують не тільки з однолітками, але нерідко і з дорослими – батьками, вожатими, співробітниками табору. Ця підвищена схильність до конфліктів пояснюється часто природними причинами – у цьому віці починається процес статевого становлення, у дівчаток раніше (10-11 років), у хлопців трохи відстає (12-13 років).

М'язи поступово зростають і укріплюються, але ще недостатньо розвинуті їх силові функції, організм ще не готовий до тривалих силових зусиль, напружень, однобічним навантаженням. Стає більш розвиненою дихальна система порівняно з дітьми молодшого шкільного віку, але дихання недостатньо глибоке. Продовжується вдосконалення нервової системи. Спостерігається певна дисгармонія у розвитку серцево-судинної системи, тому підліток часто відчуває головний біль, запаморочення голови, прискорене серцебиття, невроз, у поведінці це спричинює непоступливість, підвищене прагнення до суперечок.

Розвиток моральних якостей підлітків випереджає формування відповідних моральних понять. Не отримуючи з боку дорослих тактовної допомоги, не відчуваючи їх зацікавленої участі у вирішенні проблем, що виникають у дітей, підлітки самі шукають виходу із ситуації, що склалася, при цьому часто стають залученими до різноманітних негативних справ і вчинків.

Для підлітка різко зростає роль дитячого колективу, його громадської думки, оцінки його вчинків та дій товаришами. Підліток прагне завоювати авторитет серед однолітків, посісти гідне місце в колективі.

Дуже помітні розбіжності у поведінці та інтересах дівчат і хлопців. Дівчата, у більшості, більш спокійні, розсудливі, врівноважені, слухняні. Хлопці ж навпаки енергійні, рухливі, непосидючі, більш емоційні, але часто намагаються ухилитися від виконання громадських доручень.

3. Старші підлітки (13-14 років)

Потреба даного віку, що гостро відчувається, – необхідність застосування власних сил і можливостей.

Специфічна особливість психології дитини "перехідного віку" полягає в тому, що це психологія вже не дитини, але й не дорослої людини. Старший підліток ще як дитина сприймає різноманітні враження, зростає фізично і духовно, але ще не знає міри власних сил і можливостей, він прагне їх випробувати. Але в той же час підліток вже має достатній життєвий досвід, інколи дуже суворий.

Діти цього віку здатні до безкорисливих захоплень, до вияву гарячого ентузіазму. Вони вже не беруть на віру все, що чують від дорослих, у них формуються власні особисті моральні настанови і вимоги, які значною мірою визначають характер їх взаємостосунків з усіма, хто їх оточує. В даному віці найсильніше прагнення до групування: дехто прагне не залишитися позаду друзів, дехто прагне виявити себе, посісти лідируючі позиції.

Відбуваються зміни у структурі мотивів, вольових процесах, формується здатність досягати висунутої мети, навіть віддаленої за часом.

У цьому віці у дівчат закінчується процес статевого дозрівання, а у хлопців він ще триває.

Серцево-судинна система старшого підлітка, не зважаючи на бурхливу збудливість, що пов'язане зі статевим дорослішанням, добре пристосовується до вправ на швидкість та витривалість. Активно продовжується зміцнення кісток, значно зростає обсяг м'язів та їх сила. Збільшується різниця між силовими та швидкісними можливостями хлопців та дівчат.

 

Зразки анкет (за матеріалами "Щоденника вожатого Григоренко Ю.Н.)

Анкетування на початку табірної зміни

1. Ти – в таборі. Чи співпали твої уявлення про цей табір з тим, що ти побачив?

2. Які справи, що проводилися в школі, в класі запам'яталися найбільше?

3. Що б ти бажав організувати, здійснити в таборі? Чого бажав би навчитися?

4. Які в тебе уявлення про твій загін? Що ти вважаєш обов' язковим, необхідним для життєдіяльності в таборі?

5. Твої побажання вожатим?

6. Назви трьох однолітків із твого загону, які, на твою думку, могли б стати твоїми добрими друзями.

Анкетування в середині табірної зміни

1. Чим тобі подобається або не подобається твоє перебування в нашому таборі?

2. Чого ти дізнався протягом цих днів, чого навчився, в організації яких справ у загоні, таборі ти брав участь?

3. Участь у яких справах тобі найбільше сподобалась? Які справи ти бажав би організувати у другій половині табірної зміни? Чого навчитися?

4. Що ти цінуєш у своєму загоні? Що є поганого в житті загону? Що треба змінити?

5. Що б ти побажав своїм вожатим?

6. Планується організація цікавої справи, де члени загону будуть діяти групами. Назви трьох найближчих тобі однолітків, з ким ти бажав би брати участь у цій справі.

Анкетування наприкінці зміни

1. Дехто дискутує з приводу того, цікаве чи нецікаве життя в таборі. А як ти гадаєш?

2. Які справи, що мали місце в таборі, тобі найбільше запам'яталися?

3. Чого нового ти дізнався, чого навчився?

4. Що тобі найбільше подобається та не подобається в твоєму загоні?

5. Яким чином ти оцінюєш роботу активу твого загону?

6. Ти жив у дитячому колективі. Які висновки ти зробив для себе, взаємодіючи з однолітками з різних регіонів країни?

7. За що ти цінуєш своїх друзів?

8. Чи змінився твій характер, вчинки, ставлення до людей?

9. Твої побажання людям, що працюють в ДОТ.

10. Якщо тобі пощастить ще раз побувати в нашому таборі, назви трьох однолітків зі свого загону, з ким би ти бажав ще раз зустрітися.

Пропоновані методики доцільно застосовувати на початку зміни, коли у загоні збираються діти, що вперше приїхали до табору, і відчуття дискомфорту у них домінує над усвідомленням можливості вільного спілкування