Запорізький юридичний інститут

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН

Л.Р. Наливайко

Методичні рекомендації

До написання магістерських робіт

(для слухачів магістратури юридичного факультету)

 

Запоріжжя

Методичні рекомендації до написання магістерських робіт (для слухачів магістратури юридичного факультету) / укл. Л. Р. Наливайко. — Запоріжжя: ЗЮІ ДДУВС, 2011. — 48 с.

 

 

Укладач: Наливайко Л.Р., доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри загальноправових дисциплін юридичного факультету Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

 

 

Рецензенти: Петришин О.В., доктор юридичних наук, професор, академік, Віце-президент Національної академії правових наук України, завідувач кафедри теорії держави і права Національного університету „Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”

Пєтков С.В.,доктор юридичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Класичного приватного університету

 

 

Схвалено на засіданні кафедри загальноправових дисциплін ЗЮІ ДДУВС

Протокол № 6 від 11.01.2011 р.

 

Схвалено Методичною радою Запорізького юридичного інституту

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Протокол № 6 від 20.01.2011 р.

Зміст

 

1. Загальна ХАРАКТЕРИСТИКА магістерської роботи……………...4

2. алгоритм написання і захисту магістерської роботи……....9

2.1. Обрання теми магістерської роботи……………………………………………9

2.2. Затвердження теми магістерської роботи та наукового керівника…………..9

2.3. Складання плану магістерської роботи………………………………………10

2.4. Організація написання магістерської роботи………………………………..10

2.5. Рецензування магістерської роботи…………………………………………..11

2.6. Обговорення магістерської роботи та допуск її до захисту…………………11

2.7. Подання магістерської роботи до захисту в ДЕК……………………………12

2.8. Захист магістерської роботи…………………………………………………..12

3. Вимоги до змісту магістерської роботи…….……………………15

3.1. Титульний аркуш………………………………………………………………15

3.2. Зміст…………………………………………………………………………….15

3.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів……15

3.4. Вступ……………………………………………………………………………16

3.5. Основна змістовна частина……………………………………………………19

3.6. Висновки………………………………………………………………………..20

3.7. Список використаних джерел…………………………………………………21

3.8. Додатки…………………………………………………………………………21

4. правила оформлення магістерської роботи……………………23

Додаток А…………………………………………………………………………...28

Додаток Б………………………………………………………………………........29

Додаток В……………………………………………………………………………30

Додаток Д……………………………………………………………………………31

Додаток Е……………………………………………………………………………35

Додаток Ж…………………………………………………………………………...40

Додаток З…………………………………………………………………………....41

перелік використаної літератури……………………………………...42

1. Загальна ХАРАКТЕРИСТИКА магістерської роботи

Підготовка магістрів здійснюється за освітньо-кваліфікаційним рівнем відповідно до освітньо-професійної програми.

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до творчої науково-дослідницької, науково-педагогічної діяльності.

Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові – освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, який повинен мати науковий ступінь і (або) вчене звання.

Підготовка магістра завершується публічним захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістерська робота – це самостійна випускна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації та вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий характер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки слухача магістратури, а з іншого – самостійним науковим дослідженням. Слухач магістратури упорядковує за власним розсудом накопичені наукові факти та доводить їх наукову цінність або практичну значимість.

Оскільки підготовка слухачів магістратури є справою відносно новою, тому ще не розроблені більш-менш уніфіковані вимоги щодо змісту й структури магістерської роботи як виду кваліфікаційної роботи. Специфічним є не лише зміст магістерської роботи, а й форма його викладу, що характеризується певним ступенем абстрагування, активним застосуванням математичного апарату, засобів логічного мислення, комп’ютерних методик та математичної статистики.

Для викладу матеріалу роботи характерні аргументованість суджень та точність наведених фактичних даних. Орієнтуючись на читачів з високою професійною підготовкою, автор включає в свій текст увесь знаковий апарат (таблиці, формули, символи, діаграми, схеми, графіки тощо), тобто все те, що складає мову науки.

Структура магістерської роботи включає:

Ø титульний аркуш;

Ø зміст;

Ø вступ;

Ø розділи і підрозділи основної змістовної частини;

Ø висновки;

Ø список використаних джерел;

Ø додатки.

Наповнення кожної частини магістерської роботи визначається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліографічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, методика написання, правила оформлення та захисту магістерської роботи мають багато спільного з дипломною роботою студента і певною мірою з кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки вищезазначених наукових праць.

Норми наукової комунікації суворо регламентує характер викладу наукової інформації, вимагаючи відмови від висловлювання власної думки у чистому вигляді. У зв’язку з цим автору роботи необхідно вживати мовні конструкції, які виключають застосування займенника „я”. Автор виступає у множині, вживає замість „я” займенник „ми”, і це виправдано, бо будь-яке дослідження є наслідком роботи групи людей, колективної творчості. Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатської дисертації. На відміну від дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата чи доктора наук, які є науково-дослідницькими працями, магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфікується як навчально-дослідницька праця, в основу якої покладено моделювання більш-менш відомих рішень.

Тематика та науковий рівень магістерської роботи мають відповідати освітньо-професійній програмі навчання. Виконання зазначеної роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення.

При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що слухач магістратури повинен уміти:

– формулювати мету і завдання дослідження;

– складати план дослідження;

– вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій;

– використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та використовувати нові методи, виходячи із завдань конкретного дослідження;

– обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;

– оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей, тез доповідей на конференціях.

Захист магістерської роботи є перевіркою готовності слухача магістратури до майбутньої професійної діяльності.

Магістерська робота подається у вигляді, який дозволяє зробити висновок, наскільки повно відображені та обґрунтовані положення, висновки та рекомендації, які містяться в роботі, їх новизна і значимість. Сукупність отриманих у такій роботі результатів повинна свідчити про наявність у її автора первинних навичок наукової роботи.

Наукова закріплює отриману інформацію у вигляді текстового та ілюстративного матеріалах, в яких слухач магістратури упорядковує за власним розсудом накопичені наукові факти та доводить наукову цінність або практичну значимість тих чи інших положень.

Магістерська робота відображає як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність яких обґрунтовується в кожному конкретному випадку їх використання. Зміст наукової роботи в найбільш систематизованому вигляді фіксує як вихідні передумови наукового дослідження, так і весь його хід, а також отримані при цьому результати. При чому тут не просто описуються наукові факти, а й проводиться їх всебічний аналіз, розглядаються типові ситуації, відповідно до обраної теми. Успішність виконання магістерської роботи значною мірою залежить від уміння вибирати правильні найрезультативніші методи дослідження, оскільки саме вони дозволяють досягти поставленої у роботі мети. Методологія виконання магістерської роботи, вимоги до її оформлення аналогічні дипломній роботі, але детальніше розкривається актуальність теми дослідження, наукова проблема та її доведення. Якомога ретельніше формується зміст вступної частини, обов’язковим є визначення об’єкта і предмета дослідження. Загальні висновки магістерської роботи виконують роль закінчення, обумовленого логікою проведення дослідження у формі послідовного, логічного викладення отриманих підсумкових результатів, їх співвідношення з загальною метою, конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. Саме результатами теоретичного і практичного дослідження у своїй магістерській роботі слухач магістратури має змогу засвідчити рівень наукової підготовки. На основі цього може бути розроблений авторський курс лекцій або цикл семінарських занять, система засобів наочності, педагогічні програмні засоби тощо.