Вплив неповноцінної годівлі корів на їх фізіологічний стан та майбутню продуктивність

Неповноцінна годівля є одним із основних факторів неінфекційних хвороб. Тому для збереження здоров’я та високої продуктивності тварин забезпечення повноцінної годівлі є першочерговим завданням.

Відомо, що у високопродуктивних корів обмін речовин протікає інтенсивніше, тому забезпечення високого рівня метаболічних процесів в їх організмі неможливо без організації повноцінної годівлі в різні фізіологічні періоди.

Рівень годівлі корів у сухостійний період має бути таким, щоб забезпечити до моменту отелення середню вгодованість тварини. У раціонах сухостійних корів слід максимально включати високоякісне сіно. Якщо його кількість замала забезпечити відповідний рівень годівлі можна додаванням 1-2 кілограмів концентрованих кормів. Це допоможе тварині створити резерв для наступної лактації.[6]

Сухостійний період є найбільш напруженим, оскільки саме в цей період відбувається інтенсивний ріст плода та підготовка організму матері до нової лактації. Недостатнє забезпечення раціону, саме в цей період призводить до порушення метаболічних процесів в організмі тільних тварин, що в свою чергу може призвести до виникнення родових і післяродових ускладнень, а також до зниження молочної продуктивності. У профілактиці цих захворювань велике значення має задоволення повної потреби тварин у перетравному протеїні, вуглеводах, мінеральних речовинах (макро- і мікроелементах) та вітамінах.

Протеїн корму має дуже важливе значення для життєдіяльності організму тварини. Він необхідний для синтезу білків тіла, молока. Ферменти, гормони, імунні тіла - це також білки, що виконують каталітичну, регуляторну, захисну та інші функції в організмі.

У разі недостатнього надходження в організм протеїну або незадовільної його якості у тільних корів спричиняє недорозвиток (гіпотрофію) приплоду і зниження його життєдіяльності. У самих тварин – порушується загальний обмін речовин, що призводить до виснаження (внаслідок використання власних білків тіла), дистрофії тканин, а в тяжких випадках – до загибелі. Протеїнове голодування послаблює імунологічну функцію організму. За рахунок посиленої втрати внутрішнього клітинного білка (білка плазми) порушується функція антитілоутворення, послаблюється напруженість поствакционального імунітету.

При надлишку протеїну в раціоні живлення тварин також порушується. Так, якщо раціон містить надмірну кількість кормів, багатих на протеїн, але у дефіциті легко перетравні вуглеводи (зелені корми, коренебульбоплоди та ін.), це може призвести до дуже тяжкого захворювання високопродуктивних молочних корів – ацетонемії (аліментарної токсемії). Розвиток захворювання зумовлюють тривале утримання без моціону й інтенсивне роздоювання.[7]

До біологічно активних речовин (БАР) кормів належать вітаміни, ферменти, гормони. Серед БАР виключно велике значення належить вітамінам, які в тваринному організмі беруть участь у каталітичних реакціях і регуляції всіх життєвих процесів. Нестача в кормах вітамінів, в першу чергу A, C, комплексу B, D тощо та інших БАР, спричиняє важкі порушення життєдіяльності тваринного організму, тому важливо знати їх вміст в кормах.

Ефективна годівля потрібна для підтримання запрограмованого відтворення, а ефективне відтворення — для виконання програми годівлі й одержання високої продуктивності худоби. Порушення відтворної функції, які пов’язані з годівлею, можуть бути первинними і вторинними. Первинні можуть бути викликані повною відсутністю або надлишком окремих поживних речовин у раціоні корів. Вторинні можуть бути зумовлені низькою якістю кормів, неправильною підготовкою їх до згодовування, внесенням надмірної кількості добавок, взаємодіями між кормами, що супроводжуються захворюванням внаслідок низького засвоєння поживних речовин раціону, або недостатнім споживанням енергії корму через малий фронт годівлі та наявність стресових ситуацій. Тривала нестача в раціоні окремих поживних речовин може послабити імунну систему або викликати схильність до захворювань, що можуть призвести до зниження запліднюваності тварин. Так, післяродові ускладнення, пов’язані з годівлею корів у сухостійний період, дають поштовх до зниження відтворної здатності тварин. Ідентифіковано поживні речовини, що мають прямий і опосередкований вплив на відтворну функцію великої рогатої худоби. До них належать: протеїн, мінерали (Ca, Р, Mg, Mn, Сu, Se, I, Co), вітаміни (А, D, Е) і загальне споживання енергії раціону (табл. 1). Забезпечення тварин енергією має найбільший вплив на відтворну функцію. Негативний вплив виявляється і як нестача енергії, і як її надлишок. Недостатнє забезпечення корови енергією має місце зазвичай після отелення: найвища у цей час молочна продуктивність призводить до надмірного навантаження на обмін речовин. За цих умов не виключені такі захворювання, як запалення матки, відсутність тічки, зміни у яєчниках, зниження імунітету тварин, втрати продуктивності. Надмірне забезпечення енергією часто спостерігається у сухостійний період. Жирні корови мають проблеми не тільки при отеленні, під час наступної лактації вони, через втрату апетиту, споживають значно менше корму. При цьому виникає нестача енергії — і корови змушені використовувати свої жирові запаси. Розпад жирових накопичень викликає ацетонемію і пов’язані з нею порушення. Ознакою порушення обміну речовин є різко підвищена жирність молока. [8]

Жири їжі є джерелом незамінних жирних кислот, що мають важливе біологічне значення (лінолева, ліноленова, арахідонова).

При окислюванні жиру виділяється в 2 рази більше енергії ніж при окисленні вуглеводів або білків. У формі жирових відкладень організм створює запаси живильних речовин і ендогенної води. Вміст жиру в кормі високопродуктивних корів має бути не нижче 3-4% т.к в іншому випадку корова буде витрачати резерви організму на утворення молока.

Надмірне надходження жирів (понад 5%) порушує процес травлення у рубці. В процесі жирового і білкового обміну у печінці утворюються проміжні продукти обміну – кетонові тіла. При незбалансованих протеїном, жирами і вуглеводами раціонах може спостерігатися інтенсивне нагромадження кетонових тіл, в наслідок чого розвиваються кетонурія і кетонемія. Це супроводжується порушенням функції центральної нервової системи, виникненням дистрофічних змін у паренхіматозних органах і зниженням резистентності організму.

Вуглеводи - джерело енергії для функціонування мозку: нестача глюкози у крові посилює збудливість клітин головного мозку (емоційні реакції і судоми) та втрати свідомості. Легкозасвоювані вуглеводи тонізують кору головного мозку, знімають її втому. Тому їх постійне вживання є необхідним, але в оптимальних співвідношеннях з полісахаридами. При нестачі глюкози в крові розвивається гальмування кори головного мозку і посилюються емоційні реакції. Залежно від продуктивності, типу та рівня годівлі засвоєння вуглеводів може значно змінюватись. Порушення вуглеводного живлення призводить до виникнення різних захворювань, що пов’язане з особливостями рубцевого травлення у жуйних. Частково вуглеводи в організмі можуть також утворюватися і за рахунок метаболізму білків та жирів і відкладатися у вигляді глікоген в печінці та м’язах. Надмірний їх надлишок іде на утворення жиру.

Крім органічних речовин, життєво необхідними для організму є мінеральні. Тобто макро- та мікроелементи. Відсутність або нестача (рідше надлишок) їх у раціонах спричиняє тяжкі розлади обміну речовин і виникнення різних захворювань. Здебільшого останні пов’язані з порушенням обміну найважливіших для організму мікроелементів (кальцію, фосфору, натрію, калію, хлору) і деяких мікроелементів (заліза, йоду, цинку, кобальту, фтору, молібдену тощо). Необхідно враховувати відношення кислотних (P, S, Cl) і лужних (K, Ca, Mg, Na) елементів, що відіграє важливу роль у підтриманні кислотно – лужної рівноваги організму. Перевага тих або інших елементів призводить до розвитку в організмі алкалозу або ацидозу.

У разі недостатнього вмісту в раціонах кальцію і фосфору відмічається розлад діяльності нервової системи та серцевих м’язів, виникають захворювання кісткової тканини, особливо у молодняку і високопродуктивних тварин. Внаслідок дефіциту цих елементів у кормах порушується утворення кісткової тканини у молодих тварин виникають захворювання на рахіт, а у дорослих – на остеомаляцію (демінералізація організму, зокрема кісток). Остеомаляція частіше спостерігається під час вагітності та лактації дорослих тварин. Зумовлює розвиток цих захворювань нестача вітаміну Д та ультрафіолетових променів.

Важливу роль у життєдіяльності тварин відіграють натрій і хлор. Вони необхідні, передусім, для підтримання осмотичного тиску в організмі. Ці елементи входять до складу кухонної солі (NaCl), яку обов’язково вводять в раціон. Нестача їх призводить до порушення осмотичних процесів, обміну речовин, погіршення апетиту і зниження продуктивності тварин. Особливо потрібні натрій і хлор для високопродуктивних корів, тому що багато цих лементів виділяється з потом і молоком. Згідно зоотехнічних норм, для сухостійних корів у раціон додають 40 – 80г/добу кухонної солі. Надлишок NaCl в організмі може спричинити отруєння.

Дуже важлива роль в організмі заліза. Воно бере активну участь в окислювально- відновних процесах, синтезі молекул гемоглобіну крові та багатьох ферментів. Здебільшого залізо перебуває в організмі у сполуках із білками (гемоглобіну, феритину, міоглобіну та ін.).

Повноцінний раціон повинен обов’язково містити вітаміни. Це складні органічні сполуки із високою біологічною активністю у регуляції процесів обміну речовин в організмі. У результаті їх нестачі у раціонах внаслідок порушення обміну речовин розвиваються гіповітамінози, які супроводжуються хворобливим станом, сповільненням росту, порушенням відтворних функцій, зниженням продуктивності, а також послабленням опірності організму проти різних захворювань.[9]