Міністерство аграрної політики і продовольства України

Міністерство аграрної політики і продовольства України

Житомирський національний агроекологічний університет

 

Кафедра годівлі тварин

та технології кормів

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

На тему:

«Організація нормованої годівлі тільних корів в 2, 3, 4 фазі сухостійного періоду, плановим надоєм 3700, живою масою 500 кг.,середньої вгодованості, 5 лактацією,поголів’ям 45, віком 7р.»

 

Виконав

студент II курсу 2 групи

ОКР Магістр

Факультету ветеринарної медицини

Стрілець Дмитро Миколайович

Керівник Бурлака В. А.

 

Житомир-2012р.

Зміст

Вступ 3ст.

Розділ 1. Огляд літератури

1.1 Сучасне поняття повноцінної годівлі тільних корів у сухостійний період 5ст.

1.2 Вплив неповноцінної годівлі корів на їх фізіологічний стан та майбутню продуктивність 9ст.

1.3 Еколого-зоотехнічні вимоги до підготовки згодовування кормів в раціонах тільних корів 14ст.

1.4 Симптоми та профілактика отруєнь корів сечовиною,мінеральними добривами,пестицидами, гербіцидами, нітратами, нітритами та отруйними рослинами 19ст.

1.5 Симптоми та профілактика отруєнь корів кормами ураженими грибами, бактеріями та кормовими шкідниками 22ст.

Розділ 2. Спеціальна частина

2.1Технологія заготівлі, кормова характеристика кормів для тільних корів 26ст.

2.2 Визначення кормових норм годівлі,складання і аналіз раціонів для тільних корів у сухостійний період 30ст.

2.3 Розрахунок потреби в кормах для тільних корів на сухостійний період. 38ст.

2.4 Рішення ситуаційної задачі. 40ст.

Висновки і пропозиції 42ст.

Список використаної літератури

 

Вступ

Основним фактором успішного ведення тваринництва у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності та переходу до прогресивних технологій є удосконалення системи виробництва кормів їх раціонального використання в годівлі тварин.

Кожна тварина щоденно повинна одержувати певну кількість енергії і поживних речовин для підтримання свого життя, а також на виробництво продукції (молоко, м’ясо, вовна, приріст плода і маси тіла, фізична робота, сім’япродукція в самців тощо). Ця потреба тварин в поживних речовинах встановлена на основі багатьох експериментів і характеризується, як норма годівлі тварин.

Згодовування тваринам недоброякісних кормів з високим вмістом отруйних, шкідливих для організму хімічних речовин, що перевищують гранично допустиму концентрацію, та уражених грибами і бактеріями призводить до тяжких захворювань та отримання продукції низької якості.

Тривала ненормована годівля тварин є шкідливою. Надлишок енергії в раціоні призводить до ожиріння тварин, що негативно позначається не лише на продуктивності, але й на здоров’ї тварин.

Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин є основним шляхом збільшення виробництва продукції тваринництва, зниження затрат праці і матеріальних ресурсів.

Висока продуктивність тварин і ефективне використання кормів досягається в тих випадках, коли використовуються енергозберігаючі технології вирощування, заготівлі та підготовки кормових засобів до згодовування, контролюється фактична їх поживність та розробляються оптимально-збалансовані системи годівлі тварин, в залежності від фізіологічного стану, рівня продуктивності, віку, живої маси.

Наука годівля – займається розробкою науково обґрунтованих систем організації повноцінної годівлі тварин, птиці, риб, комах.

Розробляються енергозберігаючі технології вирощування, заготівлі та підготовки кормів до використання.

 

 

Розділ 1. Огляд літератури

Розділ 2. Спеціальна частина.

Розрахунок потреби в кормах для тільних корів на сухостійний період.

Потреба 45 тільних корів в кормах на четверту фазу сухостійного періоду

(15 діб)

№	Назва корму	Кількість корму на добу, кг/голову	На весь період,ц	Страховий фонд	Всього кормів з урахуванням страхового фонду,т	Заготовити
%	ц	Корм. од.,ц	ПП, кг
	Сіно злакове різнотрав’я(Ц)	138,6	20,79		2,08	2,287	9,148
	Сіно сіяних бобових культур люцерни синьої(2Укіс)	74,25	11,14		1,11	1,225	0,56
	Сінаж вівса+ячменю+різнотрав’я	346,5	51,975		5,19	5,716	0,28
	Зерно кукурудзи з обгортками(Во)	86,4	12,96	-	-	1,296	0,48
	Макуха соняшникова(С)	37,8	5,67	-	-	0,567	1,09

 

Потреба 45 тільних корів в кормах на третю фазу сухостійного період

№	Назва корму	Кількість корму на добу, кг/голову	На весь період,ц	Страховий фонд	Всього кормів з урахуванням страхового фонду,т	Заготовити
%	ц	Корм. од.,ц	ПП, кг
	Сіно бобово-злакове різнотрав’я(Ц)	285,3	42,795		4,79	2,90
	Солома конюшини червоної		32,40		6,48	3,88	853,6
	Силос жита озимого+конюшини червоної(КП)	540,9	81,14		12,17	9,33	2705,7
	Картопля	184,05	27,61		2,76	3,04	942,4
	Меляса кормова	140,4	21,06	-	-	2,11	1498,1

 

Потреба 45 тільних корів в кормах на другу фазу сухостійного періоду

№	Назва корму	Кількість корму на добу, кг/голову	На весь період,ц	Страховий фонд	Всього кормів з урахуванням страхового фонду,т	Заготовити
%	ц	Корм. од.,ц	ПП, Кг
	Сіно злакове різнотрав’я	148,5	22,28		2,23	2,45
	Сіно сумішок однорічних вико-вівса	168,3	25,26		2,53	2,78	1306,6
	Макуха соняшникова	86,4	12,96	-	-	1,30
	Сінаж вівса		98,55		9,85	10,84	2276,4
	Коренеплоди кабачки	659,7	98,96		9,90	10,89	653,4

 

Рішення ситуаційної задачі

Завдання: дегенерація серцевих та скелетних м’язів, анемія, підвищується потреба тварин в каротині та вітаміні А.

В тварини явно виражена м’язова дистрофія. Хвороба може бути як генетичною так і набутою в наслідок неправильного харчування.

Якщо це генетичне захворювання – м’язова дистрофія Дюшена то тварину вилікувати можна лише методом генної терапії, але це економічно не вигідно. Хвороба проявляється не одразу, а з часом. Перші її прояви – відмова спинних м’язів. Основним симптомом цього синдрому є прогресуюча дистрофія м'язів, що має летальне закінчення. Причиною хвороби є мутація в гені білка дисторфіну, що розташовується між тяжами актину та грає ключову роль у формуванні каркасу для актину в акто-міозиновому комплексі скелетних м'язів. Цей ген є дуже великим — близько 1,5 млн. п. н. через це міодистрофію Дюшена можуть спричиняти різні мутації, що виникають на різних ділянках гену. Відомо принаймні кілька тисяч таких мутацій. Вони є рецесивними, і оскільки ген дистрофіну знаходиться в Х хромосомі, то зчепленими зі статтю.

Локалізація — 21q (велике плече Х хромосоми).

Інша причина хвороби є більш розповсюдженою. Дистрофія м’язів може бути пов’язана з нестачею вітаміну Е. Гіповітаміноз Е найчастіше виникає при неповноцінній годівлі, а також при порушенні всмоктування жирів (вітамін Е жиророзчинний вітамін).

Клінічні прояви авітамінозу E характеризуються арефлексією, абазією, зниженням пропріоцептивної чутливості, зниженням вібраційної чутливості,парезами зору. Вони зумовлені дегенеративними змінами задніх канатиків спинного мозку, селективним ушкодженням товстих мієлінових волокон нервів, патологічними змінами (виникненням кулеподібних потовщень аксонів) у тонкому та клиноподібних ядрах продовгуватого мозку. Може бути викликане захворюваннями печінки та жовчних ходів (гепатит тощо).

Потребу в каротині та вітаміні А можна пояснити тим, що вітамін Е бере участь в обміні білків, вуглеводів і ліпідів, сприяючи засвоєнню вітаміну А та кератину. Присутнісь вітаміну Е є необхідною для збереження цілісності ліпопротеїнової мембрани клітин і субклітинних органел. При недостатності токоферолу в організмі порушується цілісність клітинних мембран, зростає кількість лізосомальних ферментів і, як наслідок, розвивається дистрофія скелетних мязів, міокарда, печінки, епітелії статевих залоз, виникають кровотечі і порушення обміну речовин. Одна з ознак дефіциту вітаміну Е – зниження осмотичної резистентності еритроцитів. Як наслідок – анемія. При хронічному Е-авітамінозі розвивається м’язова дистрофія – м’язи в’ялі, білого кольору.

Вітамін Е здійснює стимулюючий вплив на гуморальний імунітет. Разом з цим він здатний підсилювати мітогенез клітин селезінки і стимулювати активність Т-клітин, підвищуючи тим самим клітинний імунітет.

Нестача цього вітаміну в тільних корів призводить до ослаблення імунітету у плода.

Лікування: (альфа-токоферол, 50-100 МО на добу) найбільш ефективне, якщо його почати на ранніх стадіях хвороби.

- Збільшити в раціоні кількість олійних культур. Зерна злаків.

Для профілактики захворювання тваринам потрібно давати зерно олійних культур, пророщену пшеницю. Багато вітаміну Е міститься в соняшниковій макусі, додавання її до основного раціону є гарною профілактикою захворювання на Е-гіповітаміноз.

Багато токоферолу міститься в моркві, вівсі.

Висновки пропозиції:

Годівлі тільних корів в сухостійний період потрібно приділяти максимум уваги, так як годівля вплине на здоров’я не тільки корови, а й плоду. На даному етапі в Україна скотарство розвинене на низькому рівні. Часто зустрічаються такі проблеми:

1. В багатьох господарствах недостатня кількість кормів для годівлі корів.

2. Корми які є в господарстві не завжди відповідають нормам в результаті неправильної годівлі і зберігання кормів.

3. Раціони не завжди збалансовані.

4. Неправильне згодування кормів призводить до нераціонального їх використання.

В зв’язку з цим пропоную:

1. Збільшити посівні площі кормових культур.

2. Корми слід заготовляти вчасно, дотримуватись правил згодування кормів: їх зберігання.

3. Постійно розробляти раціони і слідкувати за їх повноцінністю і збалансованістю.

4. Щоб правильно згодовувати корми їх потрібно підготувати до згодовування.

Дані раціони мають достатню кількість кормових одиниць, протеїну, клітковини, проте вони містять невелику кількість мінеральних речовин. В зв’язку з цим тваринам додатково потрібно давати мінеральні добавки. На мою думку корми внесені до даних раціонів є не дуже дорогими, тому їх економічно вигідно використовувати в господарствах.

Для збільшення продуктивності можливо потрібно замінити деякі корми, чи структуру даних раціонів.

Міністерство аграрної політики і продовольства України