Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Посттоталітарна ігрова людина в романі Ю.Андруховича ПерверзіяСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Л.Лавринович зауважує, що героїв Ю.Андруховича чи Ю.Іздрика можна назвати інтелігентами з великою долею умовності, адже в центрі постмодерної літератури знаходиться розщеплений, маргінальний індивід. Сучасна українська проза переважно є автобіографічною, тобто її визначає особа автора. У галицькій прозі особа автора є однозначно освіченішою, рафінованішою порівняно із києво-житомирською, хоча в обох випадках доводиться мати справу з маргінальною особистістю. Я вважаю, саме постмодерний ідеал має бути корисним для нової України. Адже йдеться про плюралізм, толерантність, демократичність, порядок, які б мінімалізували агресивність, насильство, прагнення домінувати, а кожному індивідууму давали б відчуття влаштованості у світі. вітчизняному науковому дискурсі Андруховичеві переліки розглядаються у площині ігрових стратегій іронічного субєкта: від ексцесивних мовних фігур або фігур надміру мовний сплеск, тавтологічне забалакування, розкошування означника на тлі явної розрідженості означуваного, що врешті-решт призводить до того, що висловлювання наче відвертається від референта і починає опікуватися лише собою до економії мовних засобів: його списки імен втілювали саме перелік того, що становило б контекст сказаного 16. Проблематика й образи пєси Пригости мене горіхами А.Багряної. 17. Пошуки експерименти самототожності в пєсі Станція О.Вітра. драмі О. Вітра. Це місце, де здійснюються всі бажання, своєрідний нудний рай. Начальник станції — Таня з якої всі сили висмоктало місто, де робота, дім, магазини, телевізор… Життя без завтрашнього дня… тому вона з радістю погодилась на цю посаду, сподіваючись на нове життя. Сюди ж потрапили ще дві дівчини, Ірина втекла у ліс від нахаби нареченого та його друзів, а Оля вирушила пішки з дачі дістатись Станції, щоб провчити невдаху-залицяльника. Це архетипний сюжет про вирішальне випробування людини. Прасловянський обряд ініціації відхід у ліс, який був обовязковим для всіх членів роду, щоб утвердитись у новій ролі — дорослих, а відтак повноцінних членів громади. Їх перебування на Станції — вхід у простір небуття, така собі тимчасова відпустка від життя, зупинка, де можна перепочити, альтернатива латентного самогубства. Виникає запитання, чому вони опинилися на цій станції, що актуалізує проблему гріха не як злочину, а провини, зради власній самості. Із Станції О. Вітра можна виїхати лише за однієї умови — шляхом занурення у себе як спосіб самопізнання, своєрідне одкровення перед власною душею. Втрата бажань відбувається через їх здійснення, адже справжнє бажання архетипне, не артикульоване в слові і образі. Це як доведення від супротивного, коли неможливість реалізації, зависання у безвиході спонукає сильних до боротьби. Принципова відсутність різниці на чому залишити станцію: на потязі, пароплаві, літаку вказує на ламінарність цих міських топосів, замкнених у інфернальному світі, де бажання — рух, порятунок. У єдиної Олі зявляється мотивація для повернення у реальний світ, пройшовши крізь катарсис власного світовідчуття. Вона ладна заплатити найвищу ціну за те, щоб побачити як її дитина злітає у небо на старій рипучій гойдалці, подарувати їй відчуття справжнього польоту. Гойдалка — символ часу-маятника, що повертає до себе і жінка, яка торує шлях у власну душу. Самогубство самоти Неди Неждани: сценарій безвихідних ситуацій. Надія Леонідівна Мірошниченко Неда Неждана 8 червня 1971- українська поетеса, драматург, журналістка. Неждана в пєсі грає у випадок, дивні збіги обставин, як-от жінка на даху,чоловік, тіло.два коти, суїцид і т.д., а у розвязці це реаліті шоу — Останній герой суїциду з призом у 10 тис для рятівника. Парадокс, але насправді ірреальні речі відбуваються тоді, коли плановий сюрреалізм виконав своє завдання — стрибок у фіналі з парашутом залишає безліч запитань відкритими. Авторка означує жанр пєси як трагіпафос на 13 сходинок, одну паузу і одне падіння. Така характеристика притаманна радше структурі твору, трансформованій фабульно-подієвій схемі, що почасти перегукується із драмою бароко, де сцена мала три рівні: пекло,землю і рай. Драматична дія розгортається на даху висотного будинкудесь між небом і землею- урбанізоване містичне місце, де принаймають доленосні рішення та звичний прихисток для котячих побачень. Дійові особи абстраговані й символічні водночас- це Він, Вона, Тіло, Кіт, Киця, котрі відзеркалюють, резонують людську поведінку. Влдночас це й пре фігурації: Вона -любов; Він-надія; Кіт-хвацький чоловік; Киця-романтична жінка. Варто памятати що кіт — тварина містична, вважалася сакральною в Стародавньому Єгипті й була залучена в містеріях; у Європейській традиції — незмінний супутник відьом і курєр між реальним і потойбічним світом. Може скластися хибне враження, що у драмі зміщено номінативні значення, наче у сценарії поганого ігрового кіно, де режисер-Бог, чоловік-Ангел рятують заблукалу душу жінки-самогубці, або ж полюють на неї. Фактично відбувається передублювання, накладання рольової семантики, твориться симулякр фарсової ситуації, адже сповідальні монологи Її та Його втрачають правдивість, істинність трагізму через актуалізацію уявних телеглядачів, а відтак присутність і співучасть цілком реальних глядачів у залі. Середньовічний театр смерті — Аутодафе користувався неабиякою популярністю в мешканців міст. Зацікавленість людьми сценами мук і кровопролиття, смерті лягла в основу сценаріїв сучасного кіно. Психологічна патологія підглядання, спостереження за людиною в реальному житті, гонитва за справжністю баченого, відчутого спонукало до популяризації реаліті-шоу. Розповідь жінки про обставини, що привели її на дах, можуть видатися на перший погляд не суттєвими, як врешті про це й говорить чоловік, водночас вона уся просякнута ангедонієюбезрадісністю, стан, коли домінує не так бажанн померти як небажання жити. Відчуття самотності і непотрібності постає як тотальне й всеохопне. Форма реаліті-шоу не випадкова,адже чимало самогубців прагне на підсвідомому рівні бути врятованими, а публічність цього акту дає шанс саме на таке розвязання внутрішнього духовного конфлікту. Врешті,сам вчинок у свідомості людей, котрі зважуються на це, передбачає відповідну реакцію, вони так чи інакше пишуть сценарій пісял цієї події, сподіваючись на певну реакцію у людей, через яких він стався. Однак, як доводить реальність, усе часто має не такий пафосний і романтично-караючий вигляд, власне, на це і вказує Він у своїх іронічних репліках. Його зауваження стосовно зовнішнього вигляду жінки: ви вдягнули гарну вечірню сукню — вам дуже личить,справді. І туфлі на підборах…Напевно, і білизну в тон. Маємо не так елемент естеттизації самої смерті, як от гарне вбрання чи зручне місце падіння, а уявне проживання суїцидентом власного сценарію цього вчинку до та після нього. Згідно архетипізованих сценаріїв самогубства, що утвердились у людській свідомості, Він вимагає від Неї передсмертної записки. Як стверджують психіатри, один із 6 суїцидентів залишає її. Він і Вона знаходять тіло,злякавшись,намагаються обгрунтувати найнеймовірніші версії його появи. Зачинені двері, котрі не дають змоги їм залишити дах — спонук до розвязання ситуації, котра зміщує семантичні вектори з самогубці до вбивці, згодом виявляється що це лише манекен. Вона просить чоловіка вбити її бо хвилюється що ж буде, коли виявиться що все таки існує життя після смерті і душа за порушення цього закону вічно каратиметься упеклі.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 219; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.188.110.150 (0.009 с.) |