Видавничо-поліграфічний інститут

Видавничо-поліграфічний інститут

 

 

О.О.Балюн

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання бакалаврського дипломного проекту

 

з напряму підготовки 6.030302 – «Реклама та зв'язки з громадськістю»

 

Денна форма навчання

 

Рекомендовано Вченою радою …… НТУУ «КПІ»

Київ

НТУУ «КПІ»

Дипломне проектування [Текст]: методичні рекомендації до організації та виконання дипломних проектів осваітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для студентів напряму підготовки 6.030302 – «Реклама та зв'язки з громадськістю» /уклад. О.О.Балюн - К.: НТУУ «КПІ», 2014. - … с.

 

Наводяться основні нормативні вимоги щодо дипломного проектування, структури, змісту, правил оформлення та порядок захисту дипломного проекту.

 

Рекомендовано Вченою радою Видавничо-поліграфічного інституту НТУУ «КПІ» (Протокол № __ від __ грудня 2013 р.)

 

Гриф надано Методичною радою НТУУ «КПІ»

(Протокол № від)

 

Навчально-методичне видання

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до виконання бакалаврського дипломного проекту

з напряму підготовки 6.030302 – «Реклама та зв'язки з громадськістю»

спеціальності

 

 

Укладач: Балюн ОксанаОлександрівна, канд. і. Наук.

 

 

Відповідальний редактор:.

 

Рецензенти:

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Мета і завдання дипломного проектування

2.Організація дипломного проектування

2.1. Обов’язки керівників, рецензентів, консультантів дипломних проектів та студентів-дипломників

2.2. Тематика дипломних проектів

2.3. Завдання на дипломний проект

3. Структура і зміст бакалаврської роботи

3.1Загальні вимоги до структури

3.2. Вимоги до оформлення вступу

3.3. Вимоги до оформлення основної частини

4. Оформлення бакалаврської роботи

5. Порядок захисту дипломних проектів

6. Рейтингова система оцінювання дипломних проектів

Додатки

 

ВСТУП

Методичні вказівки до виконання дипломного проекту (ДП) бакалавра розроблені на підставі «Положення про державну атестацію студентів НТУУ «КПІ», що є нормативним документом і містять вимоги до організації дипломного проектування всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів, підготовка яких здійснюється в університеті.

Дипломний проект виконується студентами денної форми навчання на четвертому курсі у восьмому семестрі після засвоєння комплексу гуманітарних, соціально-економічних, природничо-наукових, професійних дисциплін за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра та проходження практики.

Рекомендації конкретизують вимоги до тематики дипломних проектів, їх структури, обсягу, змісту та оформлення з урахуванням специфіки напряму підготовки напряму 6.030302 «Реклама і зв’язки з громадськістю», спеціальності 0303 «Журналістика та інформація».

У рекомендаціях викладено відомості щодо організації дипломного проектування на випусковій кафедрі «Видавнича справа та редагування», обов’язки студентів-дипломників, керівників, консультантів та рецензентів дипломних проектів, а також порядок допуску дипломних проектів до захисту перед державною екзаменаційною комісією.

Методичні рекомендації призначені для студентів денної форми навчання.

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Дипломний проект бакалавра є складником державної атестації, підсумковою індивідуальною письмовою науково-дослідною роботою. Головною метою дипломного проектування є оволодіння методологією творчого вирішення сучасних проблем (задач) в галузі реклами та зв’язків з громадськістю, що дає змогу отримати комплексне уявлення про рівень засвоєння теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за спеціальністю 6.030302 «Реклама і зв'язки з громадськістю (у поліграфії, видавництві та книгорозповсюдженні)».

Основними завданнями дипломного проекту є:

1. Систематизація, закріплення та узагальнення набутих теоретичних і практичних знань за напрямом підготовки, застосування цих знань у вирішенні конкретних наукових, практичних, управлінських і творчих завдань.

2. Закріплення та розвиток навичок ведення самостійної роботи; оволодіння методами наукового дослідження; вміння синтезувати в єдиний комплекс елементи фундаментальних знань, розвиток самостійних наукових суджень.

3. Підтвердження професійної готовності до вирішення практичних завдань; оволодіння сучасними технологіями в галузі реклами та зв’язків з громадськістю.

4. Визначення відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристки (ОКХ) фахівця, його готовності та спроможності до самостійної роботи в умовах ринкової економіки, сучасного виробництва.

У процесі виконання і захисту дипломного проекту студент має продемонструвати такі вміння:

• проводити соціально-політичний аналіз комунікативної сфери суспільства і підприємства, а також застосованих технологій, сучасних інформаційних методів управління суспільством (підприємством);
• вибирати, проектувати, описувати, аналізувати процеси, необхідні для вирішення поставлених завдань з урахуванням принципів економічної доцільності;
• вибирати найбільш ефективний інструментарій для здійснення поставлених завдань;
• вибирати та обгрунтовувати сучасні методи організації комунікативного простору підприємства, його інформаційного забезпечення та управління, а також оцінювати економічну ефективність проектів;
• досліджувати комунікативну сферу підприємства із застосуванням сучасних методик дослідження та обробки отриманих результатів;
• реалізовувати й оцінювати управлінські рішення, спрямовані на формування нематеріальних активів (репутації) підприємства;
• сформулювати власні пропозиції щодо вдосконалення економічної, комунікативної діяльності або практики управління в галузі реклами та зв’язків з громадськістю, а також законодавства у відповідній галузі;
• складати огляд наукової літератури та представляти результати своєї роботи у вигляді рукопису та необхідних додатків з дотриманням чинних стандартів на оформлення цього виду робіт.

Дипломний проект є складником і заключним етапом підготовки бакалавра. Успішне його виконання свідчить про ступінь теоретичної та методичної підготовленості, наявності практичних умінь і навичок, компетентності майбутнього професійного працівника у сфері реклами та зв'язків з громадськістю.

За характером виконання дипломний проект може бути індивідуальним та комплексним. Індивідуальний ДП - передбачає самостійну роботу студента над темою роботи під керівництвом науково-педагогічного працівника. Комплексний ДП виконується, коли тема атестаційної роботи за обсягом та (або) змістом потребує залучення групи студентів однієї або кількох спеціальностей. Залежно від того, які саме студенти залучаються до такої роботи, вони можуть бути кафедральними, міжкафедральними, між факультетськими та між університетськими. У всіх випадках вони повинні мати логічно завершені та не дубльовані за змістом частини, які виконуються за індивідуальним завданням кожним студентом, та загальну частину, що зв’язує окремі частини до єдиного ДП і визначає його комплексність.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

2.1.Обов’язки керівників, рецензентів, консультантів дипломних проектів та студентів-дипломників

Для підготовки дипломного проекту кожному студенту призначається науковий керівник з числа викладачів кафедри, який надає йому науково-методичну допомогу. Рецензент призначається зі складу досвідчених викладачів або науковців університету та зовнішніх організацій, фахова кваліфікація яких відповідає напряму підготовки (спеціальності) випускників. Рецензент дипломного проекту не повинен бути співробітником кафедри, дипломні проекти якої він рецензує.

Тематика дипломних проектів

Теми дипломних проектів освітньо-кваліфікційного рівня «бакалавр» за спеціальністю 6.030302 – «Реклама і зв'язки з громадськістю (у поліграфії, видавництві та книгорозповсюдженні)» розробляє кафедра видавничої справи та редагування.

Окремі теми ДП можуть бути запропоновані студентами з відповідним обґрунтуванням доцільності їх розробки. До затвердження теми студент повинен:

• переконатися в наявності теоретичних досліджень, статистичних даних та матеріалів практичного характеру з цієї тематики;

• виявити проблеми теоретичного та практичного характеру з даної тематики;

• визначити можливість щодо розробки власних рішень з позначених проблем чи практичні пропозиції за підсумками дослідження.

Під час обрання теми дипломного проекту студент може звертатися за консультацією до викладачів кафедри.

Найважливішим критерієм обрання теми є її актуальність. Тема повинна бути соціально значущою, спрямованої на вирішення проблем реклами та зв’язків з громадськістю; пов'язаною з проблемами, специфікою реклами та зв'язків у поліграфії, видавництві та книгорозповсюдженні.

Назва теми повинна бути, за можливості, короткою, чітко й конкретно відображати мету та основний зміст проекту та бути однаковою в наказі ректора про закріплення тем і керівників за студентами, завданні на ДП, титульному аркуші, документах ДЕК і в додатку до диплома. Як правило, вона має починатися з назви загального об’єкта проектування, а закінчуватися назвою його складової частини, яка докладно розробляється в практичній частині проекту.

Назва теми комплексного ДП складається з назви загальної частини і, через крапку, з назви конкретної частини, яку відповідно до індивідуального завдання розробляє кожний студент.

У назві теми дипломного проекту не дозволяється використовувати скорочення (абревіатури), крім загальноприйнятих.

Необхідно, за можливості, уникати початку формулювання назви теми дипломного проекту зі слів “Розробка...”, “Проект...”, “Проектування...”.

Вибір теми ДП здійснюється за заявою студента за довільною формою на ім’я завідувача кафедри та узгодженою з керівником проекту. Після підписування зазначеними особами, вона передається секретарю кафедри або відповідальному за організацію дипломного проектування на кафедрі для підготовки матеріалів з дипломного проектування, необхідних для використання на кафедрі та надання у деканат інституту. Допускається варіант вибору теми ДП зі списку тем та керівників, наданого кафедрою, шляхом попередньої бесіди з керівником, його згоди та подальшим підписом студента, зазначенням його прізвища, ім’я, по батькові та дати обрання теми ДП у цьому списку, який зберігається на кафедрі. Корекція або зміна теми ДП допускається, як виняток, після проходження студентом переддипломної практики та захисту звіту за її результатами, упродовж одного тижня, а остаточне закріплення за студентом теми ДП та призначення керівника здійснюється наказом по університету протягом двох тижнів.

Додатки (за потреби).

Орієнтовний обсяг пояснювальної записки бакалаврського дипломного проекту 50- 70 сторінок.

Реферат (анотація) обсягом 0,5–1 с. державною та іноземною (яку вивчав студент) мовами повинен стисло відображати загальну характеристику та основний зміст дипломного проекту і містити:

– відомості про обсяг пояснювальної записки, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків і бібліографічних найменувань за переліком посилань;

– мету проекту, використані методи та отримані результати (характеристика об’єкту проектування, нові якісні та кількісні показники, економічний ефект тощо);

– рекомендації щодо використання або (та) результати впровадження розробок або досліджень (отримані патенти, прийняті заявки на патент, публікації в наукових журналах, акти про впровадження тощо);

– перелік ключових слів (не більше 20).

Вимоги до оформлення вступу

Вступ - це короткий виклад суті дипломного проекту, найважливіша частина, оскільки саме її уважно вивчає рецензент, а потім - державна атестаційна комісія на захисті диплому. Правильно написаний вступ - це запорука відмінно зробленого дипломного проекту. Вступ можна порівняти з анотацією до книги: у ньому розглядаються теоретичні та практичні основи диплому, структура, етапи і методи роботи. У вступі, який за обсягом не повинен перевищувати 5 сторінок, студент обґрунтовує актуальність обраної теми, формулює проблему, визначає об'єкт і предмет дослідження, обґрунтовує мету й завдання, які він вирішує, зазначає методи дослідження, описує ступінь вивченості теми, встановлює ступінь новизни і практичної значущості роботи, і вказує положення, що виносяться на захист.

Актуальність теми дослідження. Важливою вимогою, що висувається до дипломного проекту, є обґрунтування актуальності досліджуваної теми, тобто її теоретична і практична значущість. Це обґрунтування проблеми дослідження з точки зору її соціальної та наукової значущості в даний час. Для цього необхідно глибоко і всебічно вивчити історію проблеми та її сучасний стан. Це робиться на основі аналізу наукової літератури та зібрання емпіричних даних про різні аспекти досліджуваного питання, зроблених під час виробничої практики. Деякі ознаки актуальності теми дослідження:

• соціальне замовлення, представлене в рекомендаційних і програмних документах;

• комерційне замовлення:

• загальний інтерес до проблеми з боку науковців, практиків у галузі реклами та зв’язків з громадськістю, маркетологів;

• потреба ринків реклами та зв’язків з громадськістю в розробці проблеми в цей часовий період;

• необхідність розробки теми у зв'язку з умовами регіону;

• наявність виявлених протиріч в теоретичних і практичних аспектах досліджуваної проблеми.

Актуальність теми дозволяє сформулювати проблему дослідження.

Проблема – це такий стан справ, коли немає необхідного розв’язання питання, коли треба відмовитися від використання звичних, стандартних методів і звернутися до пошуку нових пізнавальних засобів і прийомів. Проблема в науковому дослідженні виступає як усвідомлюване дослідником протиріччя. Проблема логічно випливає з протиріч і формулюється як комплексна мета, яка вбирає в себе всі завдання. Зміст проблеми складається із суперечливих висновків щодо предмета дослідження. Проблеми поділяються на практичні та наукові (теоретичні). У свою чергу наукові проблеми поділяються на предметні і процедурні. Предметних проблем також два види: емпіричні і концептуальні. Приклади проблем дослідження:

«... Протиріччя між потребою організації у формуванні позитивного образу у свідомості потенційних і реальних споживачів і реальним іміджем комерційної фірми»;

«... Недостатнє планування передвиставкових заходів, відсутність комплексного підходу до проблеми обліку соціокультурних особливостей цільової аудиторії в організації виставкового процесу».

У ДП необхідно чітко виділити об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, обрані для вивчення. Можна сказати, що об'єкт - це зона, куди спрямований погляд дослідника. Предмет - це якісна характеристика однієї із сторін вибраного об'єкта, яка буде вивчатися. Тобто - те, що безпосередньо досліджується в межах об'єкта, на чому саме буде сфокусовано увагу. Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом - те, що в цьому об'єкті отримує наукове пояснення. Приклади опису об’єкта та предмета наведені в Таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Приклади опису об’єкта та предмета дослідження

Об’єкт дослідження	Предмет дослідження
Рекламна кампанія видавництва «ППП»	Застосування засобів непрямої реклами, таких як, виставки та директ-маркетинг
Корпоративна культура видавничого холдингу «ННН»	Корпоративні спортивні змагання/ корпоративні свята, тощо.
Прес-конференція Української асоціації видавців та книгоросповсюджувачів	Застосовані новітні технології
Рекламний відеоролик видавництва	Художній образ як засіб створення відеоролика
Споживчі стереотипи цільової аудиторії книгарні	Сукупність стереотипів в системі позиціонування книгарні

Предмет визначає постановку мети й завдання дослідження.

Мета єкінцевим результатом дослідження, те, заради чого воно виконується. Мета конкретизується в поставлених завданнях, які є кроками, що наближають її до реалізації. Мета і завдання повинні бути конкретними та чіткими. Для цього рекомендується використовувати такі дієслівні форми і мовні звороти, як «дослідити», «розробити», «встановити», «провести аналіз», «створити модель», «виявити зв'язок», «оцінити рівень» тощо. Опис завдань має бути послідовним. Зазвичай, у дипломному проекті виділяють до 5 завдань.

Кожне завдання повинно відображатися в одному з параграфів теоретичного або практичного розділу. Тобто, якщо сформульовано завдання "Дослідити вплив зовнішньої реклами на споживача», то в одному з параграфів теоретичного розділу необхідно описати, що таке зовнішня реклама; її переваги та недоліки; як буде досліджуватися вплив. Усі завдання повинні відображатися в змісті. Якщо завдання, яке сформульоване у вступі, не буде розкрите в тексті диплому й не буде позначене в змісті, то це серйозна помилка. Приклад відповідності змісту до завдань наведено в Таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Відповідність завдань дипломного проекту до змісту

 

Зміст	Завдання дипломного проекту
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ВИДАВНИЦТВА «ППП» 1.1Поняття, цілі, завдання, структура іміджу 1.2 Технологічні аспекти розробки та управління іміджевою діяльністю видавництва «ППП»	1)Проаналізувати наукову літературу, яка розкриває сутність, цілі, завдання, структуру іміджу та технологію його формування; 2) Розглянути специфіку іміджевих дій видавництва
РОЗДІЛ 2. ІМІДЖЕВА ПРОГРАМА ВИДАВНИЦТВА «ППП» 2.1 Інформаційно-аналітичне забезпечення іміджевої програми видавництва «ППП» 2.2. Проект іміджевих заходів для видавництва «ППП»	3) Дослідити справжній процес формування іміджу видавництва «ППП» 4) Розробити програму іміджевих заходів для видавництва «ППП»

 

Методи дослідження. Перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків.

У дипломному проекті може використовуватися сукупність методів наукового пізнання, які можуть включати в себе як загальнонаукові методи пізнання, так і спеціальні методи теоретичного або емпіричного дослідження. Це можуть бути методи соціологічного, психологічного, маркетингового, економічного дослідження, метод проектування. Необхідно визначити ті методи, які можливо використовувати для цієї роботи.

Ступінь напукової розробленості або вивченості теми. Надається коротка характеристикаосновних джерел інформації, які використовуються в цій роботі: офіційних, літературних, наукових, у тому числі статистичних даних або результатів первинних і вторинних досліджень. Визначаються аспекти, які ще не одержали адекватного висвітлення в науковій літературі.

Наукова новизна одержаних результатів. Викладаються аргументовано, коротко та чітко наукові положення, які виносяться на захист, зазначаючи відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або

масштабів використання. Відомості про впровадження результатів досліджень необхідно подавати із зазначенням найменувань організацій, в яких здійснено впровадження, форм реалізації та реквізитів відповідних документів.

Положення, які виносяться на захист, повинні відповідати завданням дипломного проекту. Наприклад, на захист виносяться: 1) методика аналізу іміджу видавництва «ППП»; 2) аналіз іміджу видавництва «ППП»; 3) принципи формування іміджу видавництва «ППП». Інший варіант: 1) методика організації та проведення прес-конференції видавничого холдингу «ННН»;) принципи формування типологічних груп журналістів, що беруть участь в прес-конференціях такого формату; 3) аналіз і можливі варіанти відповідей на ймовірні запитання журналістів, задані в ході прес-конференції.

Апробація результатів дослідження. Необов’язковий елемент.

Містить назви й дати проведення наукових конференцій, семінарів тощо,

де оприлюднювались результати роботи.

Публікації. Необов’язковий елемент. Містить назви публікацій

студента, пов’язаних з темою дипломного проекту, та назви збірників, у яких вони були опубліковані.

Заключною фразою вступу є опис структури і кількості сторінок дипломного проекту: «Пояснювальна записка дипломного проекту складається з вступу, чотирьох розділів, списку джерел та додатків. Загальний обсяг становить 70 сторінок».

Заголовки.

Заголовки структурних частин бакалаврського дипломного проекту «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами посередені рядка без крапки в кінці. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу без крапки в кінці, вирівнювання по ширині. Текст підрозділів напівжирний. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати не менше ніж 3 інтервали. Кожну структурну частину бакалаврської дипломної роботи треба починати з нової сторінки.

Рисунок 1 - Приклад оформлення цифрового матеріалі у вигляді таблиці.

 

Якщо в бакалаврській дипломній роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження таблиці 1.2». Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк. На всі таблиці мають бути посилання в тексті ДП.

Ілюстративний матеріал. Ілюстрації (фотознімки, креслення, схеми, графіки, діаграми, карти) необхідно подавати в бакалаврському дипломному проекті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у ДП.
Якщо ілюстрації створені не автором ДП, необхідно при поданні їх у ДП дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права. Ілюстрації, які розміщені на окремих сторінках ДП, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрація позначається словом "Рисунок __", яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, "Рисунок 3.1 - Схема розміщення".

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рисунок 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в ДП подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Посилання.

При написанні ДП студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в бакалаврському дипломному проекті

Кожен використаний в роботі фактичний матеріал (фрагмент тексту чи документу, числові дані, цитата, відомості про маловідомий факт тощо)

повинен супроводжуватись посиланням на джерело, з якого цей матеріал

було взято. Посилання являє собою порядковий номер джерела у списку використаних джерел, який розміщується у квадратних дужках. Якщо посилання здійснюється на друковане джерело, у посиланні також зазначаються номери сторінок, на яких безпосередньо розміщений матеріал (наприклад, певні дані або цитата). Якщо посилання здійснюється відразу на декілька джерел, вони відділяються одне від одного крапкою з комою. Приклад: [3], [21, с. 35–37], [76, с. 121–122, 307–308], [3, с. 8; 34, с. 47–48].

Посилання розміщується в кінця речення (фрагменту речення) перед

крапкою або іншим кінцевим пунктуаційним знаком (комою, двокрапкою,

крапкою з комою тощо). Приклад речення з посиланнями: професор Північно-Західного університету США, відомий спеціаліст із маркетингу Ф. Котлер, дає таке визначення реклами: «Реклама — це неособиста форма комунікації, що здійснюється за допомогою платних засобів поширення інформації з чітко зазначеним джерелом фінансування» [25, с. 121].

Якщо в тексті дослівно цитується висловлювання певного автора, воно повинно відповідати таким вимогам: текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Допускається пропуск слів, речень, абзаців за умови, якщо це не спотворює авторського тексту. Такі пропуски позначаються трьома крапками; вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед вилученим текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело. При непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів. Посилатися при цьому треба на джерело непрямого цитування, наприклад: (цит. за [15]). Цитування не повинно бути ані надмірним, ані недостатнім, бо в обох випадках це може вплинути на рівень дипломної роботи: надмірне цитування створює враження її компілятивності, а недостатнє — знижує наукову цінність викладеного матеріалу. Якщо автор бакалаврської дипломної роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора бакалаврської дипломної роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш – М. Т.), (підкреслено мною – М. Т.), (розрядка моя – М. Т.).

У тексті роботи можуть створюватись також посилання на окремі елементи самої роботи — рисунки, таблиці (наприклад, "див. рис. 1.2", "зведені дані наведені у табл. 2.3" тощо), або на структурні блоки роботи (наприклад, "як було показано у підрозділі 1.3", "детальніше це питання розкривається у Розділі 3 даної роботи", "фотографічні матеріали представлені у Додатку А" тощо).

Список використаних джерел. Список використаних джерел формується одним із таких способів:

· у порядку появи посилань у тексті;

· в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

· у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, міжнародних і державного стандартів з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких міждержавних і державних стандартів:

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)”;

ДСТУ 3582–97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”;

ДСТУ 6095:2009 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації (ГОСТ 7.88–2003, MOD)”;

ДСТУ 7093:2009 “Системи стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами”;

ГОСТ 7.12–93 “СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”;

ГОСТ 7.11–78 “СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании”.

Додатки

Додатки оформлюють як продовження ДП на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті бакалаврської дипломної роботи.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках ДП, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ____» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.
Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою бакалаврської дипломної роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять означення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатку А; Г.3.1 - підрозділ 3.1 додатку Г; Д.4.1.2 - пункт 4.1.2 додатку Д; Ж.1.3.3.4 - підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.
Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г.3 - третій рисунок додатку Г; таблиця А.2 - друга таблиця додатку А; формула (А.1) - перша формула додатку А.
Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).
В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на рисунку А.2...", "... на рисунку А.1..." - якщо рисунок єдиний у додатку А; "... в таблиці Б.3...", або "... в табл. Б.3..."; "... за формулою (В.1)...", "... у рівнянні Г.2...".
Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.
Форма цитування, правила складання переліку посилань і виносок повинні бути аналогічними прийнятим у основній частині звіту. Перед номером цитати і відповідним номером у переліку посилань і виносках ставлять позначення додатку.
Якщо у ДП як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у ДП без змін в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово "ДОДАТОК __" і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок ДП (не займаючи власної нумерації сторінок документа).

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою	ООцінка за національною шкалою
100-99		А – відмінно (з відзнакою)
98-95		А – відмінно
94-85		В – добре (дуже добре)
84-75		С –добре
74-65		D – задовільно
64-60		E –задовільно (достатньо)
Менше 60	роботу не захищено

 

Оцінка «відмінно» з відзнакою ставиться, якщо робота є самостійною, бездоганною (як з точки зору суті, так і оформлення й відсутності граматичних помилок) та супроводжується відповідним змістовно-логічним захистом (доповідь, роздатковий матеріал, чіткі однозначні відповіді на запитання).

Оцінку «відмінно» студент отримує, якщо він:

· виконав роботу самостійно, показав глибокі теоретичні знання і практичні навички, здатність до професійної діяльності;

· оволодів навичками збирання і систематизації даних, їх опрацювання, творчого осмислення та формулювання висновків.

· сформулював власні пропозиції та практичні рекомендації;

· оформив бакалаврську роботу грамотно, з дотриманням граматичних і стилістичних правил;

· на захисті чітко і впевнено відповідав на запитання членів комісії.

 

Оцінка «дуже добре» ставиться, якщо студент:

· виконав роботу самостійно, показав високі теоретичні знання і практичні навички, здатність до професійної діяльності;

· оволодів навичками збирання і систематизації даних, їх опрацювання, творчого осмислення та формулювання висновків;

· сформулював власні пропозиції та практичні рекомендації;

· оформив бакалаврську роботу відповідно до вимог, але допустив поодинокі орфографічні;

· на захисті чітко і впевнено відповідав на запитання членів комісії.

 

Оцінка «добре» ставиться, якщо студент:

· виконав роботу самостійно, показав достатньо високі теоретичні знання і практичні навички, здатність до професійної діяльності;

· оволодів навичками збирання і систематизації даних, їх опрацювання, творчого осмислення та формулювання висновків;

· сформулював власні пропозиції та практичні рекомендації;

· оформив бакалаврську роботу відповідно до вимог, але допустив при цьому 2-3 помилки чи неточності, поодинокі орфографічні, пунктуаційні та стилістичні помилки;

· на захисті відповів на запитання членів комісії.

Оцінку «задовільно» студент отримує, якщо він:

· виконав роботу самостійно, показав теоретичні знання і практичні навички, здатність до професійної діяльності;

· оволодів навичками збирання і систематизації даних, їх опрацювання, творчого осмислення та формулювання висновків, але допускає порушення логічності й системності викладу, некритичного ставлення до матеріалів;

· нечітко сформулював власні пропозиції та практичні реком