Структура та зміст випускної роботи

Випускна робота повинна характеризуватися логічною побудовою, послідовністю, завершеністю та особисто виконуватися студентом. Зміст випускної роботи відповідно до мети, завдань та методики дослідження має ілюструвати хід проведення дослідження, основні результати та їх аналіз, висновки та практичні рекомендації.

Всі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки повинні бути обгрунтовані та логічно ув’язані із текстом. Джерелами інформації для складання аналітичних таблиць можуть виступати звітні статистичні дані обє¢кта дослідження за останні три роки, дані первинного обліку, норми, нормативи та результати спостережень і опитувань.

Відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра за спеціальністю 6.03060101 "Менеджмент організацій і адміністрування" (за видами економічної діяльності) випускна робота має наступну структуру:

- титульний аркуш (додаток А);

- зміст, де вказуються назви розділів, параграфів та сторінки, на яких вони розміщені;

- вступ;

- розділ 1;

- розділ 2;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки.

Зміст займає 1,5-2 сторінки. В ньому визначається структура роботи, назви розділів і параграфів із зазначенням початкових сторінок. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки по тексту випускної роботи.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів наводиться за необхідністю – у випадку частого вживання малопоширених чи нових термінів, скорочень, умовних позначень тощо і подається у алфавітному порядку у вигляді скорочення, що зустрічаються у роботі, та розшифровування скорочення, наприклад: ВВП – внутрішній валовий продукт.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, предмет і об’єкт дослідження, мета та основні завдання, теоретична та практична значущість, вказуються методи дослідження, джерела інформації.

Об’єкт і предмет дослідження як наукові категорії співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на цій частині концентрується основна увага студента. Наприклад, в темі “Удосконалення процесу управління формуванням витрат на виробництво” об’єктом виступає процес формування витрат на виробництво на підприємстві, а предметом – сукупність методичних і практичних проблем удосконалення процесу управління формування витрат на виробництво. Предмет дослідження визначає тему випускної роботи.

Завдання роботи формулюються у формі переліку дій (вивчити, узагальнити, встановити, обґрунтувати, довести і т.д.). Назви і зміст окремих розділів і підрозділів випускної роботи повинні узгоджуватися з визначеними у вступі завданнями, у висновках потрібно вказати ступінь досягнення поставленої мети та завдань. Завдання визначаються відповіддю на питання «Що необхідно зробити для досягнення мети дослідження?».

Кількість методів дослідження і ступінь їх використання студентом дають уявлення про рівень теоретичної і практичної підготовки студента. Досягнення мети дослідження на високому рівні можливе за умови використання студентом не менше шести методів економічних досліджень або їх прийомів.

При вивченні економічних явищ та здійсненні досліджень використовуються такі методи та прийоми: діалектичний, історичний, статистико-економічний, балансовий, розрахунково-конструктивний, монографічний, соціологічний, описовий методи, метод порівняння. методи фінансового аналізу (аналіз фінансових коефіцієнтів, факторний аналіз).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та відомств, наукові праці, присвячені дослідженню проблеми, дані Державного комітету статистики України; матеріали спеціальних періодичних видань; законодавчі та нормативні акти з економічних питань; звітно-статистичні та облікові дані підприємств; результати досліджень, отриманих автором.

Структура та зміст розділів визначаються метою і завданнями, конкретними потребами тих чи інших питань теми для об’єкта дослідження. Кожен з розділів випускної роботи залежно від обсягу матеріалу, що викладається, може складатися з декількох параграфів (як правило, 4-6 параграфів).

Кожен розділ випускної роботи має самостійне значення, але всі вони повинні бути підпорядковані основній меті та завданням, спрямованості теми та органічно пов’язуватись між собою.

Перший розділ має загальнотеоретичний характер, у ньому розкривається теоретичні положення обраної проблеми, суть, класифікаційні характеристики предмету дослідження. Одним із елементів даного розділу є висвітлення змісту та призначення законодавчих і нормативних документів. Даний розділ включає 4-5 параграфів (50% загального обсягу випускної роботи).

Звістовні положення цього розділу повинні включати: огляд наукової та навчально-методичної літератури, періодичних видань за обраною темою, характеристика законодавчої та нормативно-довідкової бази з питань, що розглядаються. Критично висвітлюються існуючі погляди різних авторів на предмет дослідження джерел. За темою дослідження має бути опрацьовано 40-50 інформаційних джерел. По всьому тексту роботи обов’язковими є посилання на літературні джерела. Посилання на літературні джерела слід наводити у квадратних дужках із зазначенням номера літературного джерела та номера сторінок, де студентом взята інформація, наприклад, [15, с. 160]. Це означає що була використана інформація із 15 літературного джерела зі списку, яка знаходиться на сторінці 160.

В окремих параграфах першого розділу необхідно розкрити теоретичні питання, що характеризують предмет та об´єкт дослідження, визначити особливості вивчення цієї проблеми у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі. Обов´язковим є дослідження результатів наукових досліджень, представлених у періодичних виданнях. Бажано, співставляючи точки зору науковців на питання, що розкриваються, узагальнити їх позиції (результати дослідження понятійного апарату представляти у вигляді таблиці –10 - 20 авторів) та обґрунтувати власну точку зору.

При написані цього і наступного розділу слід звернути увагу на збереження логічного зв’язку між ними і послідовністю переходу від одного розділу до іншого.

Другий розділ роботи – аналітико-рекомендаційний, де слід визначити проблеми, що існують у діяльності підприємства, розробити та обгрунтувати пропозиції щодо удосконалення певних процесів або вирішення управлінської проблеми відповідно до досліджуваної теми.

Студент виконує ґрунтовний аналіз діяльності підприємства, звертаючи особливу увагу на дослідження проблеми. Вихідними даними для аналізу є технічна, економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інша документація, що характеризує діяльність підприємств. Розділ має бути максимально насичений фактичною інформацією, яка оформлюється у вигляді таблиць, графіків, діаграм, схем, що відображають відповідні результати діяльності підприємства за останні 3 роки. Статистичну та фінансову звітність, яка виступала джерелом інформації для проведення аналізу, слід винести у додатки.

Крім того, другій розділ має включати параграф де наводяться конкретні пропозиції щодо вирішення наукової проблеми, яка визначена темою випускної роботи.

Другий розділ бакалавсрької роботи повинен містити такі параграфи.

2.1. Основні тенденції розвитку ринку (галузі) функціонування підприємства

2.2. Організаційно-управлінська характеристика підприємства та діагностика його фінансово-економічного стану

2.3. та 2.4. Параграфи, які присв¢ячені аналізу та оцінці предмета та об¢єкта дослідження в умовах підприємства – назви цих параграфів визначаються студентом і узгоджуються з керівником випускної роботи

2.5. Пропозиції з вдосконалення діяльності підприємства за визначеним напрямом дослідження та обґрунтування їх доцільності (на основі опрацьованих даних розділу 1 та результатів аналізу представлених в параграфах 2.2.-2.4.)

2.6 Охорона праці на підприємстві

Перший параграф другого розділу має містити характеристику ринку (галузі), до якого відноситься досліджуване підприємство. Для написання цього параграфу доцільним є використання літературних та періодичних видань, які стосуються проблем того чи іншого ринку (галузі) в економіці України чи Житомирської області.

У цьому параграфі студенту рекомендується описати кон¢юнктуру та стан конкурентного середовища ринку. Основні показники, які варто проаналізувати у цьому параграфі представлені у додатку Б.

У параграфі 2.2. має бути надана повна характеристика та оцінка діяльності підприємства, на матеріалах якого виконується робота. Студент має описати організаційну, управлінську, економічну та фінансову складові об’єкта дослідження.

Організаційно-управлінська характеристика підприємства.

При написанні цього параграфу необхідно представити інформацію про місцезнаходження підприємства, історію його створення, організаційні особливості підприємства (форма власності, відомча підпорядкованість, спеціалізація).

У параграфі слід навести зображення та опис організаційної структури підприємства. В ході аналізу існуючої організаційної структури управління слід охарактеризувати:

- склад і співвідношення лінійного, функціонального та цільового управління;

- кількість та склад управлінських підрозділів на різних ієрархічних рівнях, тип існуючої структури управління, число рівнів управління (лінійного та функціонального);

- чисельність та співвідношенням різних категорій керівників, спеціалістів та технічних виконавців в цілому по системі управління та за окремими підрозділами;

- обсяг оброблюваної інформації в цілому по системі управління та окремих підрозділах;

- вартість та співвідношенням зайнятих в підрозділах різних видів оргтехніки, територіальним розміщенням підрозділів апарату управління;

- ступінь регламентації оргструктури, рівнень управління порівняно з нормою управління, рівнем якості існуючої оргструктури управління;

- кількість та співвідношення числа рішень різних видів, підготовлених та прийнятих в різних підрозділах і на різних рівнях апарату управління;

- кількість ліній співпідпорядкованості, кількість зв'язків між підрозділами, відповідністю важливості поставлених завдань відповідному рівню лінійного керівництва;

- витрати на управління за окремими функціональними підрозділами і рівнями управління;

- склад обслуговуючих ланок управління та їх співвідношенням з лінійними, функціональними та цільовими підсистемами управління.

Крім того, в процесі аналізу організаційної системи управління доцільно визначити її переваги та недоліки.

В ході написання цього параграфу студент повинен також проаналізувати інформаційне запезпечення процесу управління. Такий аналіз дозволяє виявити ефективність системи інформаційного обміну і підтримки управлінських процесів, виявити слабкі місця в інформаційному забезпеченні. Подається характеристика наявних комп¢ютерних інформаційних систем, яка забезпечує підтримку прийняття управлінських рішень на основі автоматизації процесів, процедур та інших способів здійснення діяльності підприємства.

Після аналізу організаційної системи управління необхідно розрахувати та проаналізувати показники, які характеризують ефективність управління підприємством.

Для визначення ефективності управління далі пропонуються деякі показники, які студент може розрахувати.

Найбільш поширеним показником визначення ефективності управління є відношення загального або кінцевого результату виробництва до сукупних витрат на управління:

де – ефективність управління; – кінцевий результат, одержаний організацією; – затрати на управління (сукупні).

Інший поширений показник оцінювання ефективності управління – це відношення загального результату виробництва до чисельності працівників апарату управління:

де — чисельність кадрів управління.

Показники, що характеризують процес функціонування різних елементів системи управління сучасної корпорації.

1. Рівень централізації виробництва

де – випуск продукції конкретного типу в підрозділі та на підприємстві в цілому.

2. Рівень спеціалізації виробничих підрозділів

де — обсяг спеціалізованої продукції.

3. Коефіцієнт раціональної структури

де – кількість підрозділів в апараті управління фактично і за основною структурою; – чисельність працівників управління фактично і за типовою структурою.

4. Рівень керованості

де – норма керованості; – фактичний рівень.

5. Зайнятість персоналу в апараті управління

де – чисельність апарату управління; – чисельність промислово-виробничого апарату.

6. Міра централізації управлінських функцій

де – кількість прийнятих рішень при виконанні цієї функції на верхніх рівнях управління; – загальна кількість прийнятих рішень при виконанні цієї функції на всіх рівнях управління.

7. Співвідношення чисельності лінійного та функціонального персоналу

де – чисельність лінійного та функціонального персоналу.

8. Міра формалізації праці управлінського персоналу

де – чисельність управлінського персоналу, праця якого організована на основі нормативної документації; – загальна чисельність персоналу системи управління.

9. Рівень механізації та автоматизації праці управлінського персоналу :

де – кількість управлінської техніки й оргтехніки у вартісному вираженні.

10. Ефективність праці в системі управління :

де – обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні.

11. Економічність праці в системі управління ):

де – загальна сума витрат на управління; – загальна сума витрат на виробництво продукції.

12. Коефіцієнт цілеспрямованості системи управління

де – чисельність адміністративного управлінського персоналу, зайнятого розв'язанням спеціальних проблем, і всього управлінського персоналу.

13. Коефіцієнт повноти охоплення функцій управління

де – кількість робіт, що виконуються в апараті управління фактично і за затвердженими положеннями.

14. Коефіцієнт дублювання функцій

де – кількість робіт, закріплених за підрозділами; – кількість робіт за затвердженими положеннями.

15. Коефіцієнт глибини спеціалізації управлінських робіт

де – обсяг робіт, профільних для даного підрозділу; – загальна кількість рішень, прийнятих у підрозділі.

16. Коефіцієнт надійності системи управління

де – кількість нереалізованих рішень; кількість рішень, прийнятих в підрозділі.

17. Коефіцієнт абсолютного використання інформації

де – відповідно загальна кількість випадків викорис-тання документа (показника) і загальна кількість наявних документів інформації (показників).

18. Коефіцієнт ефективного використання інформації

де – кількість випадків ефективного використання документа, інформації (показника).

19. Коефіцієнт порушення ритмічності упрaвлiнcького циклу :

 

де – щорічне відхилення віл нормативного обсягу управлінських робіт; – нормативна кількість годин роботи.

20. Коефіцієнт оперативності управління :

де – встановлений термін використання для відповідного документа; — відставання від прийнятого терміну використання документів; - частка документів конкретного виду.

21. Коефіцієнт безперервності інформаційних потоків

де – період управлінського циклу, розрахованого за термінами проходження документа, нормативний і фактичний.

22. Коефіцієнт пропорційності апарату управління:

де – число підрозділів; – час перерв у роботі з вини суміжних підрозділів; – загальний фонд робіт.

23. Коефіцієнт безперервності апарату управління

де – час перерв, зафіксованих у роботі апарату управління; – трудомісткість управлінських робіт за підрозділами.

Для висвітлення функціональної моделі досліджуваного підприємства, студент має описати його бізнес-процеси. У будь-якій організації існують основні (виробництво продукції, проектування, маркетинг, збут), допоміжні (матеріально-технічне забезпечення, управління інфраструктурою, управління персоналом, управління логістикою, юридичне забепечення тощо) та бізнес-процеси управління (стратегічне планування, бюджетування, менеджмент якості тощо). Бізнес-процеси для більшої наочності доцільно представити у формі таблиці. Наприклад, для опису бізнес-процесів промислового підприємства, студент може використаи форму запропоновану американським центром продуктивності й якості (таблиця 1).

Таблиця 1

Основні бізнес-процеси та операції підприємства

Бізнес-процес	Операція
1. Аналіз ринку і потреб споживачів	1.1. Визначення потреб та побажань споживачів 1.2. Вимірювання задоволення споживачів 1.3. Здійснення моніторингу змін на ринку
2. Розроблення стратегічного бачення і місії компанії	2.1. Здійснення моніторингу зовнішнього середовища 2.2. Визначення концепції бізнесу і стратегії організації 2.3. Розроблення організаційної інфраструктури і системи взаємовідносин між організаційними одиницями 2.4. Розроблення та ранжування цілей організації
3. Розроблення нових виробів чи послуг	3.1. Розроблення концепції нового виробу чи послуги 3.2. Розроблення, створення і оцінювання прототипів 3.3. Удосконалення існуючих виробів/послуг 3.4. Тестування ефективності нових і вдосконалених виробів/послуг
4. Продаж виро-бів та послуг	4.1. Позиціонування на сегментах ринку 4.2. Оброблення замовлень споживачів
5. Виробництво і забезпечення виробництва	5.1. Тип переробної підсистеми (стратегія процесу) 5.2. Основні етапи технологічного процесу 5.3. Просторова організація діяльності 5.4. Виробнича інфраструктура 5.5. Системи планування та управління
6. Виставлення рахунків і обслуговування споживачів	6.1. Виставлення рахунків 6.2. Здійснення післязбутового обслуговування 6.3. Реагування на запити споживачів
7. Управління людськими ресурсами	7.1. Розроблення стратегії в галузі персоналу 7.2. Деталізація стратегії до рівня функцій 7.3. Здійснення відбору і влаштування персоналу 7.4. Навчання та розвиток персоналу 7.5.Управління продуктивністю праці, розроблення системи мотивації 7.6. Забезпечення належних умов праці
8. Управління інформаційними ресурсами	8.1. Планування, розроблення та розгортання системи інформаційної підтримки управління підприємством 8.2. Упровадження системної безпеки та контролю 8.3. Керівництво зберіганням та пошуком даних 8.4. Керівництво використанням машинного часу 8.5. Забезпечення системи розподіленого доступу і мережевих комунікацій 8.6. Оцінювання якості інформації
9. Управління фінансовими й матеріальними ресурсами	9.1. Управління фінансовими ресурсами 9.2. Здійснення фінансового обліку та підготовка звітності 9.3. Здійснення внутрішньої ревізії 9.4. Управління податками 9.5. Управління основними засобами
10. Здійснення управління програмними роботами у сфері охорони навколишнього середовища
11. Управління зовнішніми зв’язками підприємства
12. Управління якістю робіт	12.1. Вимірювання показників діяльності підприємства 12.2. Здійснення оцінки якості 12.3. Удосконалення процесів і систем 12.4. Упровадження системи комплексного управління якістю

При опрацюванні цього аспекту неохідно сконцентрувати увагу на відображенні таких бізнес-процесів, які є типовими саме для досліджуваного підприємства, так як саме вони ілюструють призначення, умови функціонування та види діяльності суб¢єкта господарювання. Відповідають його поставленим завданням.

Економічна характеристика об’єкта дослідження передбачає аналіз ресурсів підприємства та ефективність їх використання: аналіз виробництва та реалізації продукції, аналіз трудового потенціалу, аналіз основних і оборотних засобів, аналіз витрат та фінансових результатів.

Фінансова характеристика охоплює аналіз фінансових ресурсів та фінансової діяльності підприємства. Залежно від завдань, що поставлені в роботі, фінансовий та економічний аналіз підприємства слід проводити з різним ступенем деталізації, який охоплює:

– оцінку ліквідності та фінансової стійкості;

– фінансову оцінку виробничої діяльності (ділову активність підприємства);

– аналіз рентабельності.

Вихідні дані зводяться у таблиці, аналізуються і формулюються відповідні коментарі та висновки. Рекомендовані таблиці наведені в даних методичних рекомендаціях (додаток В). Методика аналізу фінансового стану підприємства наведена в додатку Д.

Третій та четвертий параграфи повністю відводиться для аналізу предмета і об’єкта дослідження, наводяться дані та таблиці, які визначаються студентом і узгоджуються з керівником роботи.

В п¢ятому параграфі випускної роботи обґрунтовуються перспективні заходи щодо вирішення досліджуваної проблеми, дається їх оцінка.

В шостому параграфі другого розділу випускної роботи студент має описати стан охорони праці на досліджуваному підприємстві у такому розрізі:

– загальна характеристика служби охорони праці (у разі наявності) – склад, підпорядкованість, повноваження, завдання. Якщо на підприємстві відсутній спеціальний структурний підрозділ з охорони праці, то слід описати функції, завдання, повноваження, відповідальної посадової особи за охорону праці;

– описати чинні внутрішні організаційні документи підприємства з охорони праці;

– яким чином проводиться навчання та інструктаж з охорони праці на підприємстві. Чи відрізняється він для різних категорій працівників?

– проаналізувати умови праці на підприємстві (небезпечні і шкідливі виробничі фактори, загальна характеристика умов праці);

– проаналізувати звітні дані підприємства з охорони праці за три останні роки (нещасні випадки, стан професійної захворюваності, аварійні та техногенні ситуації, травматизм тощо) та зробити відповідні висновки про стан охорони праці на підприємстві (існуючий стан, гострі проблемні моменти). Окреслити та обгрунтувати заходи з охорони праці, які, необхідно обов‘язково передбачити на підприємстві.

Рекомендовані таблиці для написання цього параграфу представлені у додатку Е цих методичних рекомендацій. Методика розрахунку відповідних показників та коефіцієнтів, що характеризують стан охорони праці на підприємстві – додаток Ж.

Обсяг цього параграфу випускної роботи має складати 5-7 сторінок.

В одному із параграфів другого розділу випускної роботи необхідно описати програмні продукти (відповідно до напряму дослідження), які використовуються чи можуть бути впроваджені та використані в умовах підприємства. В ході їх опису неохідно конкретизувати функції програмних продуктів, визначити переваги та недоліки їх застосування в умовах досліджуваного підприємства.

Загальний обсяг другого розділу має складати 50% загального обсягу випускної роботи.

Висновки є завершальною частиною випускної роботи. Це стислий підсумок проведеного дослідження, де в узагальненому вигляді подаються одержані результати у відповідності до поставлених завдань. Текст висновків має підтвердити досягнення мети, поставленої при виконанні випускної роботи, та можливість реалізації запропонованих заходів у практичній діяльність підприємства, на матеріалах якого виконана робота. Обсяг висновків – 3-4 сторінки.

Список використаної літератури складається із джерел інформації, матеріали або окремі результати яких використовувались в роботі. До списку вносяться лише ті джерела, на які є посилання у тексті роботи. Список має складатись з 50-70 назв. Вимоги до оформлення представлені в пункті 3 цих методичних рекомендацій.

У додатки виносяться вихідні матеріали, які використовувались при написанні роботи: статистична та фінансова звітність підприємств, схеми дані до розрахунків та розрахунки допоміжного характеру, які займають більше однієї сторінки тощо.

Оформлення ВИПУСКНОЇ роботи

Загальний обсяг випускної роботи, включаючи додатки та список використаної літератури повинен складати не менше 80 аркушів формату А4 (шрифт – Times New Roman, розмір шрифта – 14, міжстроковий інтервал – 1,5, абзац – 1,25).

Аркуш випускної роботи повинен мати поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та параграфи. Заголовки структурних частин роботи друкуються великими літерами симетрично до тексту. Наприклад, ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ.

Заголовки параграфів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервали. Кожну структурну частину роботи (кожний розділ) треба починати з нової сторінки.

Параграфи нумеруються у межах кожного розділу. Номер параграфу складається з номера розділу і порядкового номера параграфу, між якими ставлять крапку. В кінці номера параграфу повинна стояти крапка, наприклад, “2.3.” (третій параграф другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок параграфу.

Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, тобто всі сторінки роботи, враховуючи додатки, нумеруються від титульної до останньої сторінки без пропусків та повторів. Першою сторінкою вважається титульна (додаток А), на якій цифра 1 не ставиться. На другій сторінці наводиться зміст роботи, ця сторінка теж не нумерується. Номери сторінок слід проставляти у правому верхньому куті і починати з цифри 3 (зазвичай вступ роботи знаходиться на 3-ій сторінці).

Оформлення ілюстрацій. Текст випускної роботи має ілюструватись рисунками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами, таблицями тощо. Наявність ілюстрацій залежить від змісту матеріалу та поставленої мети. Вони розміщаються безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Кількість ілюстрацій, які розміщуються у випускних роботах, визначається їх змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту роботи зрозумілості та конкретності. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) називають рисунками і нумерують послідовно.

Номер і назву рисунка пишуть під графічними зображеннями. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них у тексті роботи. Ілюстрації, розміри яких більше формату А 4, розміщують у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номеру розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Обов¢язковим є зазначення джерела інформації (згідно із загальними правилами цитування у квадратних дужках), де були взяті дані для побудови ілюстрацій або сама ілюстрація. Якщо дані є результатами досліджень автора, то у посиланні слід так і зазначити – власна розробка автора.

Приклад оформлення ілюстрації:

Рис. 2.2. Спеціалізація мережі ресторанного господарства України, одиниць

Джерело: [складено автором за даними статистичного щорічника Україна в цифрах].

Таблиці випускної роботи мають бути уніфікованими, а цифрова інформація – достовірною. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею. Всі таблиці нумеруються. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово “Таблиця” та вказують її порядковий номер. Знак “№” перед цифрою не ставиться. Всі таблиці слід нумерувати наскрізно. Наприклад, 2-гу таблицю 2-ого розділу слід пронумерувати “Таблиця 2.2”. Заголовок таблиці розміщують по центру без абзацного відступу.

Вертикальні графи нумерують у тих випадках, коли в тексті на них є посилання або якщо таблиця частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, які розміщені в різних графах. Назви граф пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов’язані з назвою, – з малої, в інших випадках – з великої. Графу “№” в таблицю не включають. При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” (наприклад, Продовження табл. 2.10).

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті, вказуючи її номер і слово “таблиця” в скороченому вигляді (табл.). Наприклад, показники фінансової стійкості ПП “Лілея” за 2009-2011 рр. представлені в табл. 2.4. Таблиця повинна бути розміщена уздовж сторінки або впоперек з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою.

При оформленні таблиць, слід дотримуватися таких параметрів: шрифт – Times New Roman, розмір шрифта – 12, міжстроковий інтервал – 1, без абзаців.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця 2.15

Показники фінансової діяльності ПП «Натураліс – Україна»

Показники	Рік	2011 р. до 2009 р., % (+/-)
Виручка від реалізації				у 3,5 р.б.
Витрати виробництва і реалізації	345,9			у 3,5 р.б.
Прибуток від реалізації	99,1			у 3,6 р.б.
Інші доходи (операційні, поза-реалізаційні, фінансові)				у 3,5 р.б.
Інші витрати (операційні, фінансові)	28,5	378,4	49,1	у 1,7 р.б.
Прибуток до оподаткування			56,8	–
Збиток до оподаткування	9,7			–
Податок на прибуток			14,2	–
Чистий: прибуток			42,6	–
збиток	9,7			–

Джерело: [складено автором за ф. 2].

Формули. Формули, якщо вони подаються у бакалаврській роботі, розміщують за допомогою редактора Microsoft Equation 3.0 і нумерують арабськими цифрами. Порядковий номер наводять в круглих дужках напроти формули. Номер пишуть на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить. При посиланні в тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках, наприклад: “у формулі (1.1)”. Після формули пишуть слово “де” і розшифровують позначення в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Після слова “де” двокрапка не ставиться.

Наприклад,

 

, (1.1)

 

де Р – продуктивність праці, од. виміру;

А_п