Адреси наукових бібліотек м. Києва

Бібліотеки м. Києва: http://kievgid.com/bib.html

Державна наукова медична бібліотека України, вул. Л.Толстого, 7, тел.: [phone]

Державна науково-технічна бібліотека МОН України, вул. В.Антоновича (Горького), 180, тел.: [phone]

Наукова бібліотека ім. О.Ольжича, вул. Трехсвятительская,4, тел.: [phone]

Національна бібліотека України ім. В.Вернадського, пр. 40-річчя Жовтня, 3, тел.: [phone]

Національна бібліотека України ім. В.Вернадського (філія №1), вул. Володимирська, 62, тел.: [phone]

Національна бібліотека України ім. В.Вернадського (філія №2), бул. Академіка Вернадського, 79, тел.: [phone]

Національна парламентська бібліотека України, вул. М.Грушевського, 1, тел.: [phone]

Національна парламентська бібліотека України, міжбібліотечний абонемент, Боричев спуск, 13, тел.: [phone]

Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека УААН, вул. Героїв Оборони, 10, тел.: [phone]

Додаток 2

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ ЗМІСТУ

ЗМІСТ

	Стор.
РЕФЕРАТ.............................................................................................................
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................
ВСТУП.................................................................................................................
АНАЛІЗ СТАНУ ПРОБЛЕМИ
РОЗДІЛ 1. Значення амінокислот у життєдіяльності людини........................
1.1. Вплив на біохімічні процеси в організмі.........................................
1.3. Галузі застосування та потреба на ринку........................................
РОЗДІЛ 2 Порівняльна характеристика методів одержання і промислових способів виробництва амінокислот...................................................................
2.1. Джерела одержання проліну.............................................................
2.1.1. Хімічний синтез...............................................................
2.1.2. Кислотний гідроліз..........................................................
2.1.3. Мікробний синтез............................................................
2.2. Фізико-хімічні та біохімічні основи одержання проліну шляхом мікробного синтезу...................................................................................
2.3. Вплив основних факторів і параметрів на процес біосинтезу проліну.......................................................................................................
ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА ПРОЕКТУ
Розділ 3. Характеристика кінцевої продукції – амінокислоти проліну.........
Розділ 4. Обґрунтування вибору технологічної схеми....................................
4.1. Вибір технології…………...…………………..................................
4.2.Аналітичний огляд способів і методів реалізації мети виробництва.....………………….............................................................
4.3. Обґрунтування вибору біологічного агента....……........................
4.4. Обґрунтування вибору складу поживного середовища.................
4.4.1. Розрахунок складу поживного середовища..................
4.5. Обґрунтування способу проведення біосинтезу.............................
4.6. Обґрунтування вибору ферментаційного обладнання...................
Розділ 5. Характеристика біологічного агенту................................................
5.1. Морфолого-культуральні ознаки.......................................................
5.2. Фізіолого-біохімічні ознаки...............................................................
5.3. Таксономічний статус.........................................................................
5.4. Схема біотрансформації ростового субстрату у пролін.................
Розділ 6. Опис технологічного процесу біосинтезу проліну..........................
6.1. Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів...............
6.2. Технологічна схема виробництва.……...…………………………
6.3. Опис технологічного процесу.........................................................
6.4. Контроль виробництва......................................................................
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.....................................................................................
ДОДАТКИ...........................................................................................................

Додаток 3

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ

РЕФЕРАТ

Проект виробництва пробіотичного препарату на основі лактобактерій в формі супозиторій складається зі вступу, шести розділів, графічних матеріалів та списку використаної літератури з 57 найменувань. Загальний обсяг роботи – 108 сторінок, 1 рисунок, 6 таблиць, 5 креслень формату А1.

У дипломному проекті дано обґрунтування та викладено технологічний процес виробництва препарату, який включає блок допоміжних робіт, стадії вирощування культури та одержання готової лікарської форми.

Складено аналітичний огляд літератури щодо властивостей, сучасних лікарських форм та галузей застосування пробіотичних препаратів на основі лактобактерій. Внесено пропозиції з удосконалення процесу ферментації: з метою підвищення швидкості росту культури запропоновано у поживне середовище додавати полівітамінний препарат

Ключові слова: пробіотики, лактобактерії, супозиторії, біосинтез.

Додаток 4

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

 

Перелік умовних позначень

 

ЕПС	екзополісахариди
ЕР	ендоплазматичний ретикулум
КоА	коензим А
КДФГ	2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконат
ККМ	критична концентрація міцелоутворення
ЛПС	ліпополісахариди
НАД	нікотинамідаденіндинуклеотид
НАДН	нікотинамідаденіндинуклеотид відновлений
НАДФН	нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат відновлений
НАД(Ф)	нікотинамідаденіндинуклеотид або нікотинамідаденіндинук- леотидфосфат
ПАР	поверхнево-активні речовини
ПХХ	піролохінолінхінон
УЗ	ультразвук
ЦТК	цикл трикарбонових кислот

 

 

Додаток 5

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ КАРТИ ПОСТАДІЙНОГО КОНТРОЛЮ

Номер контрольної точки та назва стадії	Об’єкт контролю і показник, що визначається	Метод контролю	Періодичність перевірки та порядок відбору проб	Нормативна характеристика показника, що визначається
К1.1 Контроль вмісту мікроорганізмів та часток у повітрі виробничих приміщень класу D.	Повітря виробничих приміщень, вміст мікроорганізмів та часток	Мікробна контамінація; метод визначення (проба повітря КУО/м³) Седиментаційний (седиментація на пластинку КУО/4 години)	1 раз на тиждень під час виробничого процесу, 1 раз у 2 тижні за 1-1,5 години до початку роботи.	D клас – не більше 200 непатогенних мікроорганізмів. Не більше 100 життєздатних мікроорганізмів. Максимально допустиме число часток в 1 м^3 повітря 350 тис. (d=0,5мкм), 20 тис.(d=5мкм)
К1.2 Контроль мікробіологічної чистоти поверхонь виробничих приміщень	Поверхні виробничих приміщень (стіни, підлога, двері), мікробіологічна чистота	Змиви тампонами або метод відбитків	1 раз на тиждень під час виробничого процесу. 2 рази на місяць після обробки дезинфікуючими розчинами.	В змивах з площі 10х10 см допускається ріст не більше 50 мікроорганізмів (бактерій і грибів сумарно); після дезинфікуючої обробки – відсутність росту.
К1.3 Контроль мікробіологічної чистоти технологічного обладнання та інвентарю	Поверхні технологічного обладнання та інвентарю, мікробіологічна чистота	Змиви з обладнання	Проводять вибірково не менше 1 разу на тиждень та під час виробничого біосинтезу та за 1,5 години до початку роботи (висівом на чашки Петрі)	У змивах з площі 10х10 см допустимий ріст не більше 10 колоній неспороутворюючих мікроорганізмів на 2-х паралельних чашках
К 1.4 Контроль стерилізації вузлів обладнання	Режим стерилізації вузлів обладнання Тиск   Температура Мікробна контамінація	Манометр технічний Термометр Мікробіологічний метод, висіви на чашки Петрі	Температура та тиск визначаються безперервно під час виробничого процесу. Автоматичний регулятор температури Манометр технічний Мікробіологічним методом (висів на чашки Петрі)	р=0,2 МПа t=140^oC Після стерилізації не повинно міститися мікроорганізмів. В процесі роботи допускається наявність не більш 10 колоній неспороутворюючих мікроорганізмів на 2-х паралельних чашках

Додаток 6

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛІВ

 

РОЗДІЛ 6

 

ШЛЯХИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ СИНТЕЗУ ЕТАПОЛАНУ

НА СУМІШІ ЕТАНОЛУ ТА ГЛЮКОЗИ

 

Попередні дослідження показали, що при вирощуванні бактерій на суміші етанолу та глюкози часто спостерігали підвищення синтезу не тільки екзополісахаридів (ЕПС), а й біомаси. Тому на наступному етапі встановлювали умови культивування штаму Acinetobacter sp. ІМВ В-7005 на суміші ростових субстратів, що забезпечують максимально повну трансформацію вуглецю субстратів в ЕПС. У задачу досліджень входило вивчення впливу на утворення ЕПС таких факторів, як спосіб приготування посівного матеріалу та склад поживного середовища (концентрація джерел вуглецевого та азотного живлення, природа енергетично-дефіцитного субстрату; наявність у середовищі іонів натрію).

 

Вплив складу поживного середовища та способу приготування посівного матеріалу на синтез етаполану

6.1.2. Залежність синтезу ЕПС від способу приготування посівного матеріалу. Дослідження впливуспособу приготування посівного матеріала показало, що при використанні інокуляту, вирощеного на етанолі, а також на суміші етанолу і глюкози, спостерігали збільшення показників синтезу ЕПС у порівнянні з даними, одержаними при використанні посівного матеріалу з МПА або глюкози (табл. 6.1). У наступних дослідах як інокулят використовували культуру, вирощену на етанолі.

 

 

Додаток 7