Методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

ТЕМА 1. Національна економіка: загальне та особливе

Мета вивчення теми: з’ясувати сутність поняття «національна економіка»; зрозуміти причини виникнення навчальної дисципліни, об’єкт та предмет її вивчення; познайомитись з основними методологічними підходами дослідження національної економіки; визначити місце НЕ в системі навчальних дисциплін.

Методичні рекомендації щодо вивчення теми

Вивчаючи цю тему, необхідно виходити з того, що національна економіка – це сукупність усіх галузей, господарських комплексів і регіонів країни, об’єднаних у єдине ціле різноманітними економічними зв’язками; історично сформована в певних територіальних межах система суспільного відтворення. Виникнення цієї наукової дисципліни зумовлене необхідністю оцінки реальних ринкових перетворень; проведення ефективної структурної політики; створення умов і стимулів для ефективного функціонування суб’єктів ринкової економіки; розроблення індикативних та стратегічних планів, а також прогнозування соціально-економічного розвитку; корегування макроекономічних концепцій і розроблення нових.

Об’єктом вивчення дисципліни є соціально-економічна система держави. Предметом вивчення дисципліни «Національна економіка » є вся сукупність продуктивних сил, економічних відносин, соціокультурних, політичних, морально-етичних традицій і цінностей ведення господарської діяльності, що встановились у певній державі й впливають на особливості її економічного розвитку.

Курс національної економіки виробляє власні методологічні принципи:

1. Принцип системності – дослідження національної економіки як цілісного господарського комплексу.

2. Принцип науковості – намагання вирішення задач дисципліни об'єктивно, у тому вигляді, в якому вони представляються в об'єктивній реальності.

3. Принцип діалектичної єдності – врахування під час дослідження господарського комплексу держави загальних, специфічних і одиничних особливостей та тенденцій її розвитку.

4. Принцип історичності – господарський комплекс суспільства повинен розглядатись через призму його історико-економічного розвитку: у ретроспективі та перспективі.

5. Принцип динамізму й безперервності – національна економіка як явище соціально-економічної реальності є динамічним, рухливим, тобто перебуває в постійному розвитку.

6. Принцип цілепокладання – будь-яке знання повинне утримуватись та використовуватись для досягнення певних цілей.

7. Принцип збалансованості – тобто необхідної й достатньої кількісної відповідності та оптимального поєднання наукового знання та його практичного застосування.

Мета курсу національної економіки – дослідження національного господарського механізму, вироблення на його основі рекомендацій для органів державної влади та суб’єктів економіки, з метою його раціоналізації й оптимізації, забезпечення сталого економічного зростання.

Основними завданнями національної економіки як навчальної дисципліни є:

– визначення сучасних тенденцій розвитку національної соціально-економічної системи;

– виявлення ресурсів економічного зростання в майбутньому;

– корегування існуючих і розробка нових макроекономічних концепцій;

– узагальнення світового досвіду моніторингу на макрорівні;

– виявлення причинно-наслідкових зв’язків в економіці, найважливіших чинників, які суттєво впливають на економічну ситуацію.

Розв’язання перелічених завдань дасть змогу комплексно характеризувати національну соціально-економічну систему, її місце у світовій господарській системі та розвиток у сучасних економічних умовах.

У країнах із розвинутою ринковою економікою виділяють такі головні критерії, за якими визначають рівень розвитку національної економіки:

– рівень обсягу національного виробництва (структура та динаміка суспільного продукту);

– рівень зайнятості й безробіття;

– рівень цін та інфляція;

– рівень розвитку міжнародної торгівлі.

Термінологічний словник

ВВП – сукупна ринкова вартість кінцевих продуктів, створених у межах території певної країни, незалежно від того, чиїми факторами виробництва вони були створені – вітчизняними чи іноземними.

ВНП – сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених національними факторами виробництва, незалежно від того, у якій країні вони виробляли цей продукт.

Дефлятор – індекс цін, що використовується при перерахунку в цінах базисного року вартісних показників, обчислених у грошовому еквіваленті з метою прирівнення їх до рівня цін попереднього періоду. Дефлятор чисельно дорівнює індексу зростання цін.

Додана вартість – різниця між вартістю продукції, що випускає підприємство, та вартістю виробництва.

Дохід кінцевого використання – частина особистого доходу, яка залишається в розпорядженні даного сектору.

Економічна система суспільства – поняття, що відбиває закономірності розвитку людського суспільства та окремих націй на певному рівні соціально-економічних відносин, що склались у ньому, з урахуванням найбільш загальних для них характеристик.

Індекс споживчих цін – обумовлює середню вартість ринкового «кошика» споживчих товарів та послуг, до складу якого входять продовольчі товари, одяг, житло, паливо, транспорт, плата за навчання та інші товари та послуги, що купуються типовим домашнім господарством для повсякденного життя.

Кінцевий продукт – товари та послуги, що купуються з метою кінцевого споживання не для подальшої переробки чи продажу.

Коефіцієнти капіталоємності – показують «інвестиційну ціну» одної одиниці приросту прибутку чи продукції.

Коефіцієнти повних витрат – середні витрати на виробництво кінцевого продукту.

Коефіцієнти прямих витрат – коефіцієнт, який показує скільки продукції іншої галузі необхідно для виробництва одиниці продукції цієї галузі.

Конкурентоспроможність національної економіки – враховує рівень освіти, якості життя, розвиток ринкової інфраструктури, рівень інноваційної активності, частину імпорту – експорту держави на ринку високих технологій, інституційне забезпечення економіки.

План семінарського заняття

1. Поняття національної економіки як навчальної дисципліни.

2. Об’єкт і предмет дисципліни «Національна економіка».

3. Соціально-економічна система. Її функціональна, компонентна та територіальна структури.

4. Особливості формування та розвитку національної економіки України.

5. Критерії й параметри порівняння національних економічних систем.

6. Система національних рахунків. Історія її створення.

Завдання для самостійного виконання

1. Використовуючи матеріали посібника (Дод. А) про ВВП на душу населення, розрахований за паритетом купівельної спроможності, визначити десятку країн із найвищим показником ВВП. Проаналізувати значення ВВП України порівняно з іншими країнами СНД та світу.

2. Використовуючи матеріали офіційного сайту Державного комітету статистики України www.ukrstat.gov.ua, виконати порівняльний аналіз рівня безробіття в Україні на 1 січня поточного року з попередніми роками. Зробити письмові висновки.

Питання для самостійного вивчення

1. У чому полягає сутність поняття «національна економіка»?

2. Що є об’єктом і предметом дисципліни «Національна економіка»?

3. Поясніть необхідність аналізу національної економіки в сучасних умовах.

4. Назвіть основні критерії порівняння національних економічних систем.

5. Які вам відомі методи розрахунку ВВП?

Література: 1, с. 9−25; 2, с. 11−52; 7, с. 5−32; 8, 6− 19; 35−68.

ТЕМА 2. Економічні теорії та базисні інститути
національної економіки

Мета вивчення теми: з’ясувати сутність основних економічних теорій національної економіки; визначити базисні інститути національної економіки, зрозуміти сутність понять «праця», «влада», «власність», «управління».