З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ду «інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва намн україни» (М. Київ, вул. Попудренка, 50).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва НАМН України» (м.Київ, вул.Попудренка, 50).

 

Автореферат розісланий «____»______________2012 р.

 

Учений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

Д. б. н О.М.Литвиченко

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

За даними ВООЗ [Касаткіна Е.П., 2009 р., Dunn J.T. (1998 р.)] понад 2 млрд населення планети проживає в умовах природного дефіциту йоду, що створює небезпеку виникнення йододефіцитних захворювань (ЙДЗ): кретинізм, вроджений зоб, вроджені вади розвитку, відставання у фізичному і психічному розвитку, глухонімота, висока смертність немовлят, анемії, безплідність, невиношування вагітності, передчасні пологи та ін. Проблема йоддефіциту актуальна і для всієї території України. Особливо від недостатності йоду страждає населення північних та західних її областей, де на фоні йодної недостатності діють фактори нестачі інших мікроелементів та радіаційного забруднення навколишнього середовища [Корзун В.Н., 2008, Фабрі А.З., 2005].

За останні 15-20 років захворювання ЩЗ стали однією із самих розповсюджених неінфекційних патологій як у дітей, так і у дорослих. За сучасними уявленнями, зобна ендемія - це інтегральний показник, який визначається природно-кліматичними, еколого-соціальними, генетичними та іншими факторами, які можуть прямо або побічно впливати на засвоєння йоду і функцію ЩЗ, призводити до дифузної гіперплазії тиреоїдної тканини [Баканов К.П., 2003 р., Сіваченко Т.П., 2005 р.].

Геохімічні особливості природних регіонів України характеризуються відносним і абсолютним зниженням йоду та дисбалансом мікроелементів у об'єктах довкілля, підвищеним вмістом в ґрунтах важких металів, пестицидів, значним викидом токсичних речовин в атмосферне повітря, моря, ріки з наступним забрудненням продуктів харчування. Частота та характер тиреоїдної патології визначається не лише за рахунок йоду. У деяких регіонах спостерігається невідповідність важкості ендемії рівню йодного дефіциту. Навіть близькість моря і достатнє забезпечення йодом не є гарантією профілактики ЙДЗ у населення. Крім того, в різних регіонах ендемічний зоб має специфічні морфофункціональні риси, що виключає його універсальний йоддефіцитный ґенез [Мальцев А.М., 2009 р., Сорокман Т.В., 2005 р.]. Доведено, що дифузний нетоксичний зоб є гетерогенною патологією, і в патогенетичному механізмі його виникнення особливу роль відіграє дефіцит ессенціальних або надлишок токсичних мікроелементів [Велданова М.В., 2003 р.]. Крім того, порушувати функцію ЩЗ і викликати її структурні зміни можуть різні хімічні сполуки, пестициди, лікарські речовини, куріння, генетичні фактори, іонізуюче випромінювання [Касаткіна Е.П., 2005 р.]. Враховуючи багатофакторний патогенез розвитку захворювань ЩЗ, проведення коректної профілактики ускладнене [Van der Hear, 1999 р.].

Розвитку теоретичних основ і практичних аспектів розробки та впровадження йодовмісних харчових продуктів присвячені наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених Андрейчука В.П., 2004 р., Боднара П.М., 2002 р., Бацюрко В.І., 2001 р., Ганіч О.М., 2008 р., Дедова І.І., 2004 р., Корзуна В.Н., 2000 – 2011 рр., Кравченка В.І., 2008 р., Масенко М.Є., 2010 р., Delange F., 2006 р., Glinoer D., 2009 р. та інші.

Вживання йодованої солі, хліба, сирків, дріжджів та інших йодованих продуктів не повністю вирішує проблему ЙДЗ [Корзун В.Н., 2004 р., Циб О.Ф., 2004 р., Мохорт Т.В., 2006 р., Сорокман Т.В., 2005 р., Zimmermann M., 2011 р.]. Доведено, що засвоєння йоду щитовидною залозою з крові залежить від забезпеченості організму селеном, міддю, цинком та іншими мікроелементами.

У зв’язку з вищезазначеним вивчення розповсюдженості, причин виникнення, розробка та впровадження засобів профілактики ЙДЗ із використанням морських водоростей є актуальним та своєчасним.

Зв¢язок роботи з науковими планами, темами, програмами.

Дослідження виконані у рамках науково-дослідної роботи за договором з АМН України «Гігієнічне обґрунтування заходів профілактики йододефіцитних захворювань у вагітних, жінок-годувальниць та дітей в регіонах, постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС», шифр АМН 06.03.363 (№ державної реєстрації 0103U005108) та «Розробка методології застосування дієтичних добавок з радіозахисними та протиструмними властивостями для запобігання негативних наслідків Чорнобильської катастрофи», шифр ДП 17-08 (№ державної реєстрації 0107U010938)

Мета і завдання дослідження. Метою роботи була медико-гігієнічна оцінка розповсюдженості, причин виникнення ЙДЗ та розробка і впровадження засобів їх профілактики у населення Полісся.

Для досягнення мети були сформовані наступні завдання:

1. Дослідити та оцінити мінеральний склад регіональних харчових раціонів та деяких овочів, що вирощуються та споживаються місцевими мешканцями.

2. Вивчити стан тиреоїдної системи, соматичного здоров’я та розповсюдженість ЙДЗ у дитячого населення Носівського району Чернігівської області та Малинського району Житомирської області.

3. Вивчити вплив дієтичної добавки «Барба-йод» на забезпеченість йодом (за йодурією) та гематологічні показники у дітей Носівського району.

4. Вивчити вплив дієтичної добавки «Барба-йод» на забезпеченість йодом (за йодурією) та гематологічні показники у дітей Малинського району.

5. Дослідити стан йодного забезпечення та рівень йододефіцитних захворювань у дітей шкіл-інтернатів міста Києва.

6. Оцінити ефективність використання ДД як профілактичного засобу.

Об’єкт дослідження: розповсюдженість йододефіцитних захворювань у дітей та вплив засобів профілактики на забезпеченість організму йодом, функцію щитоподібної залози.

Предмет дослідження: щитоподібна залоза, йодурія, діти сільських шкіл та шкіл-інтернатів.

Матеріали і методи дослідження: В основу дисертаційних досліджень покладені наступні матеріали: проби овочів та раціонів харчування мешканців Носівського району; проби крові, сечі та волосся школярів, результати оглядів ендокринолога та педіатра, меню-розкладки зі спеціальних шкіл-інтернатів, проби раціону харчування вихованців шкіл-інтернатів. Для вирішення поставлених задач використаний комплекс гігієнічних, лабораторних, біохімічних, клінічних та статистичних методів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше:

- проведено комплексне гігієнічне дослідження йододефіциту серед дитячого населення Поліського регіону (на прикладі двох сільських районів та шкіл-інтернатів м. Києва) з визначенням йодурії, мікроелементного складу харчових раціонів та окремих харчових продуктів.

- встановлено, що забезпеченість йодом не відповідає розповсюдженості йододефіцитних захворювань.

- обгрунтовано доцільність використання дієтичної добавки «Барба-йод» в якості засобу, що позитивно впливає не тільки на йодне забезпечення, а й на інші клінічні показники та може використовуватись для індивідуальної та групової профілактики ЙДЗ.

Практична значимість роботи

Визначено та проаналізовано вміст макро- та мікроелементів у харчових продуктах Носівського району Чернігівської області. Доведено, що вміст майже усіх мікроелементів, що досліджувались, нижчі за рекомендовані значення. При дослідженні стану тиреоїдної системи школярів Носівського району Чернігівської області та Малинського районну Житомирської області виявлено, що рівень йоддефіцитних захворювань залежить не тільки від медіани йодурії, а й інших чинників. Доведено, що нинішній екологічній ситуації забезпеченість населення йодованою сіллю сприяє нормалізації йодурії, але не гарантує профілактику йододефіцитних захворювань. Тому населення Полісся, особливо діти, потребує використання засобів групової та індивідуальної профілактики, якими можуть бути дієтичні добавки з водоростей. Для них розроблено інформаційний лист та методичні рекомендації «Застосування дієтичної добавки «Барба-йод» для корекції йодного дефіциту у дітей – мешканців регіону легкої йодної недостатності» (Київ, 2011, 13 с.), «Застосування дієтичного харчового продукту, виготовленого на основі морських водоростей, в лікуванні та профілактиці патології травної та тиреоїдної системи у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій» (Київ, 2011, 13 с.).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності теми, виборі методів дослідження і безпосередньому виконанні досліджень. Дисертантом проведено літературний та інформаційний пошук, виконано огляд літературних джерел з визначенням невирішених питань. Здобувачем особисто виконано відбір та підготовку проб основних овочів та раціонів харчування у жителів Носівського району для визначення макро- та мікроелементного складу раціонів харчування дітей, організовано проведення обстеження дітей з визначенням стану ЩЗ та рівнем йодурії та узагальнено отримані результати дослідження. Клінічні дослідження проведені разом із спеціалістами ДУ «Науковий центр радіаційної медицини» (проф. Бруслова К.М., ст.н.співр. Копилова О.В.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, предмет та об’єкт дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості щодо впровадження одержаних результатів.

У першому розділі проведено аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел літератури стосовно теми дослідження. Проаналізовано вміст мікроелементів у навколишньому середовищі та їх роль у синтезі та обміні гормонів щитоподібної залози. З’ясовано особливості впливу на тиреоїдину функцію іонізуючого випромінювання та антропогенного забруднення. Визначені переваги та недоліки основних методів профілактики йоддефіцитних захворювань. Встановлено, що вирішенням проблеми йоддефіциту не завжди досягається нормалізація функції щитоподібної залози: при нормальному вміст йоду в плазмі крові і сечі синтез тиреоїдних гормонів може бути знижений при недоліку білку, ферментів, мікроелементів, вітамінів. Тому необхідний комплексний підхід до вирішення цієї проблеми, тобто створення харчових продуктів, збагачених не тільки йодом, але і комплексом мікроелементів, вітамінів, полісахаридів і інших нутрієнтів. Одним з найбільш перспективним напрямком профілактики йод дефіцитних захворювань є використання в раціонах спеціальних харчовий продуктів або дієтичних добавок з морськими водоростями, що багаті не тільки на йод, але й на інші ессенціальні мікроелементи. Йод та інші мікроелементи у водоростях сполучені з білками і полісахаридами (в органічній формі), що робить їх більш доступними.

ВИСНОВКИ

 

В роботі представлені результати різнобічного обстеження тиреоїдної системи школярів, що мешкають у Носівському районі Чернігівської області та Малинському районі Житомирської області. На підставі лабораторних та клінічних даних обґрунтовано доцільність використання морських водоростей (на прикладі ДД «Барба-йод») в якості профілактичного засобу.

1. Аналіз добових раціонів харчування сільського населення Носівського району показав, що вміст макро- та мікроелементів не задовольняє фізіологічних потреб населення. Так, вміст йоду забезпечує потребу лише на 34%, хрому – 29,2%, кобальту – на 80%, міді – на 68,4%, марганцю – на 72,2%. При аналізі мінерального складу овочів виявлено, що концентрація кальцію в них на 27-46% менша у порівнянні з табличними даними хімічного складу, калію – на 10 – 47%, йоду – у 5 – 10 разів. Особливо бідні на магній, залізо, кобальт та йод картопля та морква – основні складові раціонів харчування сільського населення.

2. При вивченні стану йодного забезпечення школярів Носівського району Чернігівської області було встановлено, що важкий ступінь дефіциту йоду мають 9% обстежених дітей, середній ступінь – 25%, легкий – 50 % і лише 16 % - нормальне забезпечення. Медіана йодурії у дітей району складає 63,9 ± 6,6 мкг/л. Із 378 обстежених дітей ЙДЗ виявлено у 127 (33,7%), в тому числі зоб І ст. – у 94 дітей (25,0%), зоб ІІ ст. – у 21 (5,6%) і вузловий зоб - у 12 дітей (3,1%).

При обстеженні школярів всіх шкіл Малинського району Житомирської області (1695 дітей 7-17 років) у 56,6% виявлено ЙДЗ, у тому числі зоб Іст зустрічався у 89,7% дітей, зоб ІІ ст.. – у 8,3%, вузловий – у 1,6 %. Медіана йодурії у дітей району складала 52,3± 6,45 мкг/л, що відповідає легкому ступеню йодної недостатності. Але у 6,0% дітей спостерігався тяжкий дефіцит йоду (до 20 мкг/л), у 28,0 % - помірний (21 – 50 мкг/л), у 43,0 % - легкий дефіцит (51 – 100 мкг/л) і 23,0% дітей мали достатню забезпеченість йодом. Не виявлено чіткої залежності частоти зобу від йодної забезпеченості. Так у селі Чоповичі (1179 школярів) медіана йодурії складала 83,8±6,22 мкг/л, частота зобу – 17,9%; у дітей с. Ксаверів йодурія майже така ж (83,1±5,95 мкг/л), а частота зобів – 75,6%. Така ж невідповідність спостерігається і у дітей інших сіл (Українка, Скуратів, Іванівка, Головки), що підтверджує гіпотезу про те, що у етиології ЙДЗ повинна не лише нестача йоду, а й інші струмогенні чинники.

3. Дієтична добавка «Барба-йод» (0,25 г. подрібненої та таблетованої водорості цистозіри) містить 90 мкг йоду, 69 мкг селену та 26 інших ессенціальних макро- та мікроелементів, тому її вживання забезпечує добову потребу в цих мінералах та нормалізує функцію ЩЗ. Призначення ДД школярам зі збільшеною ЩЗ Носівського району Чернігівської області позитивно вплинуло на її стан та покращило забезпеченість організмів дітей йодом. Так, вміст йоду у сечі школярів смт. Носівка достовірно збільшився (р < 0,05): у групі школярів 7-10 років – у 1,5 рази, у групі школярів 11-13 років – у 1,6 рази, у школярів 14-17 років - у 1,6 рази.Наприкінці дослідження медіона йодурії у смт. Носівка склала 113,4±6,1 мкг/л проти 73,26±6,96 на початку. Медіана йодурії по Носівському району після вживання школярами ДД склала 108,1±6,5 мкг/л.

Поглиблене обстеження, що було проведене серед дітей Носівського району довело, що вживання ДД «Барба-йод» призводить до збільшення вмісту гемоглобіну крові (р < 0,05), підвищення числа еритроцитів (р < 0,05), середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті та вмісту сироваткового заліза (р < 0,05).

4. Після проведення профілактичних заходів серед дітей Малинського району Житомирської області тільки у 4 (0,5 %) дітей залишився тяжкий йододефіцит з рівнем йоду у сечі нижчим за 20 мкг/л, у53 (6,6%) школярів залишився помірний дефіцит йоду, у 262 (32,9%) - легкий. Нормальне забезпечення даними мікроелементом було досягнуто у 478 (60,0%) школярів

5. При вивченні стану йодного забезпечення у дітей шкіл-інтернатів м. Києва встановлено, що 27,7% дітей мали ЙДЗ. Визначено, що діти мають оптимальне йодне забезпечення за даними йодурії (128,6±11,3 мкг/л). Це свідчить про те, що причиною патології є не тільки нестача (або надлишок) йоду але й інші струмогенні чинники. Загалом така достатня забезпеченість йодом організму дітей усіх спеціалізованих шкіл-інтернатів пояснюється тим, що у цих школах для харчування дітей систематично використовується йодована сіль.

6. Використання ДД «Барба-йод» в жодному випадку не призвело до негативних наслідків: погіршення стану здоров’я, розладу функцій шлунково кишкового тракту, нирок, стану периферійної крові. Бурі морські водорості, в тому числі цистозіра, з якої виготовляють «Барба-йод», забезпечують споживача не тільки йодом, але й іншими ессенціальними мікроелементами (селеном, залізом, міддю, цинком, кобальтом тощо), солями альгінової кислоти, сприяє попередженню йоддефіцитних станів та йоддефіцитних захворювань, зміцненню здоров’я та збереженню генофонда нації.

 

 

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

• Отримані результати свідчать про необхіність розробки профілактичних засобів з урахуванням природніх особливостей і мікроелементного фону кожної конкретної території.
• Результати дослідження свідчать про необхідність подальшого впровадження ДД «Барба-йод» як засобу індивідуальної та групової профілактики.

 

 

АНОТАЦІЇ

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва НАМН України» (м.Київ, вул.Попудренка, 50).

 

Автореферат розісланий «____»______________2012 р.

 

Учений секретар