Спеціалізованої вченої ради,

Д. б. н О.М.Литвиченко

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

За даними ВООЗ [Касаткіна Е.П., 2009 р., Dunn J.T. (1998 р.)] понад 2 млрд населення планети проживає в умовах природного дефіциту йоду, що створює небезпеку виникнення йододефіцитних захворювань (ЙДЗ): кретинізм, вроджений зоб, вроджені вади розвитку, відставання у фізичному і психічному розвитку, глухонімота, висока смертність немовлят, анемії, безплідність, невиношування вагітності, передчасні пологи та ін. Проблема йоддефіциту актуальна і для всієї території України. Особливо від недостатності йоду страждає населення північних та західних її областей, де на фоні йодної недостатності діють фактори нестачі інших мікроелементів та радіаційного забруднення навколишнього середовища [Корзун В.Н., 2008, Фабрі А.З., 2005].

За останні 15-20 років захворювання ЩЗ стали однією із самих розповсюджених неінфекційних патологій як у дітей, так і у дорослих. За сучасними уявленнями, зобна ендемія - це інтегральний показник, який визначається природно-кліматичними, еколого-соціальними, генетичними та іншими факторами, які можуть прямо або побічно впливати на засвоєння йоду і функцію ЩЗ, призводити до дифузної гіперплазії тиреоїдної тканини [Баканов К.П., 2003 р., Сіваченко Т.П., 2005 р.].

Геохімічні особливості природних регіонів України характеризуються відносним і абсолютним зниженням йоду та дисбалансом мікроелементів у об'єктах довкілля, підвищеним вмістом в ґрунтах важких металів, пестицидів, значним викидом токсичних речовин в атмосферне повітря, моря, ріки з наступним забрудненням продуктів харчування. Частота та характер тиреоїдної патології визначається не лише за рахунок йоду. У деяких регіонах спостерігається невідповідність важкості ендемії рівню йодного дефіциту. Навіть близькість моря і достатнє забезпечення йодом не є гарантією профілактики ЙДЗ у населення. Крім того, в різних регіонах ендемічний зоб має специфічні морфофункціональні риси, що виключає його універсальний йоддефіцитный ґенез [Мальцев А.М., 2009 р., Сорокман Т.В., 2005 р.]. Доведено, що дифузний нетоксичний зоб є гетерогенною патологією, і в патогенетичному механізмі його виникнення особливу роль відіграє дефіцит ессенціальних або надлишок токсичних мікроелементів [Велданова М.В., 2003 р.]. Крім того, порушувати функцію ЩЗ і викликати її структурні зміни можуть різні хімічні сполуки, пестициди, лікарські речовини, куріння, генетичні фактори, іонізуюче випромінювання [Касаткіна Е.П., 2005 р.]. Враховуючи багатофакторний патогенез розвитку захворювань ЩЗ, проведення коректної профілактики ускладнене [Van der Hear, 1999 р.].

Розвитку теоретичних основ і практичних аспектів розробки та впровадження йодовмісних харчових продуктів присвячені наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених Андрейчука В.П., 2004 р., Боднара П.М., 2002 р., Бацюрко В.І., 2001 р., Ганіч О.М., 2008 р., Дедова І.І., 2004 р., Корзуна В.Н., 2000 – 2011 рр., Кравченка В.І., 2008 р., Масенко М.Є., 2010 р., Delange F., 2006 р., Glinoer D., 2009 р. та інші.

Вживання йодованої солі, хліба, сирків, дріжджів та інших йодованих продуктів не повністю вирішує проблему ЙДЗ [Корзун В.Н., 2004 р., Циб О.Ф., 2004 р., Мохорт Т.В., 2006 р., Сорокман Т.В., 2005 р., Zimmermann M., 2011 р.]. Доведено, що засвоєння йоду щитовидною залозою з крові залежить від забезпеченості організму селеном, міддю, цинком та іншими мікроелементами.

У зв’язку з вищезазначеним вивчення розповсюдженості, причин виникнення, розробка та впровадження засобів профілактики ЙДЗ із використанням морських водоростей є актуальним та своєчасним.

Зв¢язок роботи з науковими планами, темами, програмами.

Дослідження виконані у рамках науково-дослідної роботи за договором з АМН України «Гігієнічне обґрунтування заходів профілактики йододефіцитних захворювань у вагітних, жінок-годувальниць та дітей в регіонах, постраждалих в результаті аварії на ЧАЕС», шифр АМН 06.03.363 (№ державної реєстрації 0103U005108) та «Розробка методології застосування дієтичних добавок з радіозахисними та протиструмними властивостями для запобігання негативних наслідків Чорнобильської катастрофи», шифр ДП 17-08 (№ державної реєстрації 0107U010938)

Мета і завдання дослідження. Метою роботи була медико-гігієнічна оцінка розповсюдженості, причин виникнення ЙДЗ та розробка і впровадження засобів їх профілактики у населення Полісся.

Для досягнення мети були сформовані наступні завдання:

1. Дослідити та оцінити мінеральний склад регіональних харчових раціонів та деяких овочів, що вирощуються та споживаються місцевими мешканцями.

2. Вивчити стан тиреоїдної системи, соматичного здоров’я та розповсюдженість ЙДЗ у дитячого населення Носівського району Чернігівської області та Малинського району Житомирської області.

3. Вивчити вплив дієтичної добавки «Барба-йод» на забезпеченість йодом (за йодурією) та гематологічні показники у дітей Носівського району.

4. Вивчити вплив дієтичної добавки «Барба-йод» на забезпеченість йодом (за йодурією) та гематологічні показники у дітей Малинського району.

5. Дослідити стан йодного забезпечення та рівень йододефіцитних захворювань у дітей шкіл-інтернатів міста Києва.

6. Оцінити ефективність використання ДД як профілактичного засобу.

Об’єкт дослідження: розповсюдженість йододефіцитних захворювань у дітей та вплив засобів профілактики на забезпеченість організму йодом, функцію щитоподібної залози.

Предмет дослідження: щитоподібна залоза, йодурія, діти сільських шкіл та шкіл-інтернатів.

Матеріали і методи дослідження: В основу дисертаційних досліджень покладені наступні матеріали: проби овочів та раціонів харчування мешканців Носівського району; проби крові, сечі та волосся школярів, результати оглядів ендокринолога та педіатра, меню-розкладки зі спеціальних шкіл-інтернатів, проби раціону харчування вихованців шкіл-інтернатів. Для вирішення поставлених задач використаний комплекс гігієнічних, лабораторних, біохімічних, клінічних та статистичних методів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше:

- проведено комплексне гігієнічне дослідження йододефіциту серед дитячого населення Поліського регіону (на прикладі двох сільських районів та шкіл-інтернатів м. Києва) з визначенням йодурії, мікроелементного складу харчових раціонів та окремих харчових продуктів.

- встановлено, що забезпеченість йодом не відповідає розповсюдженості йододефіцитних захворювань.

- обгрунтовано доцільність використання дієтичної добавки «Барба-йод» в якості засобу, що позитивно впливає не тільки на йодне забезпечення, а й на інші клінічні показники та може використовуватись для індивідуальної та групової профілактики ЙДЗ.

Практична значимість роботи

Визначено та проаналізовано вміст макро- та мікроелементів у харчових продуктах Носівського району Чернігівської області. Доведено, що вміст майже усіх мікроелементів, що досліджувались, нижчі за рекомендовані значення. При дослідженні стану тиреоїдної системи школярів Носівського району Чернігівської області та Малинського районну Житомирської області виявлено, що рівень йоддефіцитних захворювань залежить не тільки від медіани йодурії, а й інших чинників. Доведено, що нинішній екологічній ситуації забезпеченість населення йодованою сіллю сприяє нормалізації йодурії, але не гарантує профілактику йододефіцитних захворювань. Тому населення Полісся, особливо діти, потребує використання засобів групової та індивідуальної профілактики, якими можуть бути дієтичні добавки з водоростей. Для них розроблено інформаційний лист та методичні рекомендації «Застосування дієтичної добавки «Барба-йод» для корекції йодного дефіциту у дітей – мешканців регіону легкої йодної недостатності» (Київ, 2011, 13 с.), «Застосування дієтичного харчового продукту, виготовленого на основі морських водоростей, в лікуванні та профілактиці патології травної та тиреоїдної системи у дітей – мешканців радіоактивно забруднених територій» (Київ, 2011, 13 с.).

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності теми, виборі методів дослідження і безпосередньому виконанні досліджень. Дисертантом проведено літературний та інформаційний пошук, виконано огляд літературних джерел з визначенням невирішених питань. Здобувачем особисто виконано відбір та підготовку проб основних овочів та раціонів харчування у жителів Носівського району для визначення макро- та мікроелементного складу раціонів харчування дітей, організовано проведення обстеження дітей з визначенням стану ЩЗ та рівнем йодурії та узагальнено отримані результати дослідження. Клінічні дослідження проведені разом із спеціалістами ДУ «Науковий центр радіаційної медицини» (проф. Бруслова К.М., ст.н.співр. Копилова О.В.).