Мета роботи: Отримати навички введення з’єднувальних ліній в приміщення

Матеріальне забезпечення занять

1. Типове робочемісце: персональний комп’ютер.

2 Кабельні каналі

3. Структурована кабельна система лабораторного комплекса

4. Локальна мережа лабораторії.

Завдання для попередньої пидготовки.

1. Вивчити відповідний теоретичний матеріал.

2. Опрацювати контрольні запитання.

3. Підготувати звіт.

4. Намалювати схеми для моделювання та дослідження.

 

Теоретичні відомості

· Консолідаційні х точка - це сполучна обладнання, яке встановлюється в горизонтальній підсистеми СКС між поверховим розподільчім пунктом (ЕРП) та телекомунікаційної розеткою.

Використання консолідаційної точки дозволено усіма кабельнімі стандартами, включаючі ISO 11801 та TIA/EIA-568B, але тільки в горизонтальній підсистеми.

Рис. 1.7«Схема кабельних ліній з консолідаційної точкою»

Консолідаційні х точка розділяє горизонтальну кабельну лінії на дві ділянки: фіксовану ділянку від ЕРП до консолідаційної точки, яка залішається незмінним протягом терміну служби СКС і ділянку від консолідаційної точки до телекоммуникаіцонній розетки, яка може час від часу змінюватися.

Рис.1.8 «Пріклад реалізації консолідаційної точки з використанням комутаційної панелі з модулів RJ-45»

Консолідаційні х точка використовується при структурованії кабельній системіи в приміщеннях з вильнім плануванням, так званих видкрітих офісах.
Консолідаційна точка дозволяє час від часу перепрокладати кабельні ділянки між телекоммуникаіцонними розетками та консолідаційної точки.

Як коносолідаціонна точка може використовуватися будь сполучне обладнання: розетки, комутаційна панель (патч-панель), кросссовая панель або з'єднувачі.

Телекомунікаційне приміщення - це приміщення і простір, призначений для розміщення розподільчіх пунктив, сполучного і телекомунікаційного активного устаткування.
1.1 Загальні вимоги до телекомунікаційніх приміщень в СКС
Не рекомендується в телекомунікаційніх приміщеннях розміщувати пристрої й устаткування, яке не видноситься до телекомунікаційного і не пов'язано прямо із забезпеченням працездатності телекомунікаційні системи. 1.2 Кросове приміщення
Кросове приміщення - телекомунікаційне приміщення, в якому розміщуються розподільні пристрої та невеліку кількість активного телекомунікаційного обладнання та апаратурі.

Кросове приміщення призначене в основному для розміщення розподільних пунктив і розподільних пристроїв. У кросовому приміщенни може бути розміщено активне телекомунікаційне обладнання

 

 

·
1.2.1 Розміщення кросового приміщення

Рекомендується розмістити на поверсі, як мінимум, одне кросове приміщення.
У структурованих кабельних системах багатьма виробниками СКС допускається використовувати кросове приміщення, що обслуговують сусідни поверхи, якщо довжина стаціонарної горизонтальної кабельної лінії не перевищіть 90 метрів.

1.2.2 Рекомендовані розміри кросового приміщення
Розмір кросового приміщення вибирається виходячі з розміру обслуговування робочої області та встановленого обладнання.
Мінимальній розмір кросового приміщення повинен бути не менше 6,6 м2.
Висота кросового приміщення повинна бути не менше 2,44 метра.
Мінимальний рекомендований розмір кросового приміщення, згідно рекомендації стандарту ANSI/TIA/EIA-569A, наведено в табліці з урахуванням того, що на робочу зону в 10 м2 встановлюється 3-та телекомунікаційного модуля.
Табл. 1 1.«Рекомендований розмір кросового приміщення»

Обслуговується площа, м2	Рекомендований РОЗМІР Кросове ПРИМІЩЕННЯ, м х м
менше 500	3 х 2,2
вид 500 до 800	3 х 2,8
вид 800 до 1000	3 х 3,4

1.3 Апаратна
Апаратна - це телекомунікаційне приміщення, в якому розміщуються розподільні пристрої й веліка кількість активного телекомунікаційного обладнання. У стандартах немає критерію для визначення типу телекомунікаційного приміщення з встановленим активним обладнанням. Тому тип телекомунікаційного приміщення визначається інсталятором СКСілі замовником.

В апаратній можуть розміщуватися розподільні пункти і розподільні пристрої.

1.3.1 Розміщення апаратної
Апаратну слід розміщувати якомога бліжче до магістральних кабелепроводів.
Бажано розташувати апаратну поруч з головним розподільчім пунктом (ГРП), а якщо є можлівисть, то встановити ГРП в апаратний.

1.3.2 Рекомендовани розмірі апаратної
Розмір апаратної вибирається виходячі з розміру обслуговується робочої області та килькости встановленого обладнання. Важліво врахувати не тильки розмірі самого обладнання, але і способі монтажу, забезпечення доступу та обслуговування обладнання, можлівисть установки додаткових пристроїв.
Мінимально рекомендований розмір апаратної повинен бути не меньше 14 м2.
Висота апаратної повинна бути не менше 2,44 метра.
Рекомендується виділіти пид апаратну 0,09 м2 площі на кожни 10 м2обслужіваемой робочої площі.

1.3.3 Рекомендовани розмірі апаратної в спеціалізованих будинках
У спеціалізованих будинках (готелях, лікарнях, лабораторіях), де невисока щільність розміщення телекомунікаційніх розеток, розмір апаратної вибирається виходячі не з площі робочої області, а в залежности від килькости робочіх зон.

Табліця1. 2 «Рекомендований розмір апаратної в будівлях спеціального використання»

 

КІЛЬКІСТЬ РОБОЧІХ ЗОН	РОЗМІРІ АПАРАТНОЇ, м^2
вид 100
101-400
401-800
801-1200

1.3.4 Обладнання інженерними системами апаратної
Апаратна повинна бути обладнана такими інженерними системами:
§ охоронної та пожежної сігналізації;
§ засобами пожежогасіння;
§ кондіціонування і вентиляції;
§ аварійного освитлення.
1.4 Альтернативни телекомунікаційні приміщення
Альтернативне телекомунікаційне приміщення - це телекомунікаційній шафа або виділений простир невеліких розмірів на об'єкти.

Альтернативне телекомунікаційне приміщення використовується в тих випадках, колі немає можливості виділіти окреме телекомунікаційне приміщення в будівлі.

Альтернативні телекомунікаційні приміщення зазвичай обслуговують робочу область до 500м2.

1.4.1 Телекомунікаційна шафа
Телекомунікаційна шафа може використовуватися в якості альтернативного телекомунікаційного приміщення.
Телекомунікаційна шафа може бути встановлена в коридорі, в технічніх і в робочих приміщеннях або для шафи можна зробіти вигородку.
Телекомунікаційна шафа має забезпечіти захіст від пилу і вологі, повинен мати закрівається двері.
Можна використовувати настинний телекомунікаційній шафа, якщо вин обслуговує робочу область менш 100м2.
В якості альтернативного приміщення можна використовувати нишу або вигородку в робочому приміщенни.
Рекомендовано глібіна ниші повинна бути не менше 0,6 метра і довжина не менше 2,6 метра.

 

1.4 Приміщення кабельного вводу в будинок
Приміщення кабельного вводу в будинок - це приміщення і простору, яки використовуються для розміщення розподільних пристроїв і закладення зовнишних магістральних кабелів та кабелів операторів зв'язку.

Кабельне введення в будівлю - це пристрої і приміщення, яки використовуються для розподілу і закладення зовнишних кабелів, а також місце вводу і проходу зовнишних кабелів у будівлю.

1.5.1 Загальні вимоги до приміщень кабельного вводу

 

У будинках з площею понад 2000м2 рекомендується виділіти окреме приміщення для организації кабельного вводу в будинок.
Якщо приміщення кабельного вводу в будинок використовується для розміщення ГРП або для розміщення велікої килькости активного устаткування, то приміщення повинно видповидати вимогам апаратної.
У приміщеннях кабельного вводу в будинок не рекомендується розміщувати обладнання, системи та пристрої, не призначени для пидтрімки роботи телекомунікаційніх систем.
1.5.2 Розташування приміщення кабельного вводу в будинок
Приміщення повинно знаходітися в сухому, не схільному затоплення місці.
Рекомендується розташовувати кабельній ввид в будівлю якомога бліжче до точки введення та поруч з приміщенням, в якому встановлена ​​головна шіна заземлення або головний заземлювальній затискач. Таке розташування дозволіть зменшіти довжіну заземлювального провідника, який з'єднує головну телекомунікаційну шіну заземлення (TMGB) з головною шіною заземлення.

 

 

1.5.3 Розмірі приміщення кабельного вводу в будинок
Мінимально рекомендований розмір приміщення кабельного вводу в будинок повинен бути не менше 6,6 м 2. Висота приміщення кабельного вводу в будинок повинна бути не менше 2,44 метра.
Якщо в приміщенни кабельного вводу в будинок планується установка активного обладнання та розподільчіх пунктив, то розмірі приміщення повинни бути збільшени.

1.5.4 Точка введення
Точка введення - це місце введення і проходу зовнишних кабелів всередіну будівлі.
Введення зовнишних кабелів у будівлю може бути здійснений через стину, через дах, фундамент, перекріття і т.д.
Рекомендується по можлівости робіти одну точку введення в будівлі.
Рекомендується розміщувати її якомога бліжче до приміщення, в якому буде здійснена закладення зовнишнього кабелю.
Для организації точки введення рекомендується, як мінимум, використовувати дви трубі діаметром 100 мм і додатково рекомендується встановити 3 трубі діаметром 50 мм.
Труби повинні бути надійно закріплені.
Категорія - ранжування пасивних елементив залежно від граничної частоти, на який забезпечуються робота пасивного елемента в складі кабельної лінії згідно з міжнародним стандартом ISO 11801 і амеріканському TIA/EIA-568B і ранжування кабельних ліній, відповідно до стандарту EIA/TIA-568B, залежно від смуги пропускання кабельної лінії. У міжнародному стандарті ранжування кабельних ліній проводиться не за категорією, а по класах (докладнише дівиться тут).
На рінку поняття категорії застосовується до СКС, хоча це не завжді буде правильно, тому що в СКС можуть бути кабельні лінії різних категорій і в

СКС можуть бути змонтовані не тільки кабельні лінії, але і кабельні лінії з використанням оптичного кабелю.
Категорія пасивних елементив (кабелів, телекомунікаційніх роз'ємів, кросових і комутаційніх панелей)
Категорія пасивних елементив визначається граничною частотою, на який забезпечується стийка і стабільна робота пасивного елемента з певними технічними параметрами. Для компонентів в TIA/EIA-568B визначени наступни категорії в порядку зростання: категорія 3, категорія 5е, категорія 6, категорія 6A. У міжнародному стандарти для пасивних компонентів додани ще дви категорії: категорія 7 і категорія 7A.
Категорія кабельних ліній кручений парі
Для кабельних ліній вита пара і пасивних елементив, у тому чіслі і кабелів вита пара, в TIA/EIA-568B визначени наступни категорії в порядку зростання смугі пропускання: категорія 3, категорія 5e, категорія 6, категорія 6A.
Чім вище категорія кабельної лінії, тим кращі передавальні характеристики кабельної лінії і вище гранична частота роботи кабельної лінії.
Дані по категорії залежно від передільної частоти наведені таблиці.

 

Табл.1.3 «Категорія кручений парі і гранична частота»

 

КАТЕГОРІЯ Витої парі	ГРАНИЧНА ЧАСТОТА, МГц
категорія3
категорія5e
категорія6
категорія6A
категорія7
категорія7A

 

Категорія кабельної лінії визначається за найменшою категорії пасивного елемента, що входіть до складу кабельної лінії.
Тильки при дотріманни наступних умов можліве створення кабельних ліній видповидних заданої категорії:
• всі пасивни компоненти видповидають певної категорії або перевищують її
• дотрімани вимоги щодо максімально допустимої довжіни кабельної лінії для витої парі
• кількість з'єднань не перевищує максімально допустиму кількість для вибраної моделі кабельної лінії і типу кабелю
• монтаж кабелів проведеній відповідно до вимог стандартив на СКС
Категорія 1, категорія 2, категорія 4, категорія 5 є нечінними і виведені з розгляду стандарту, але в програмному забезпеченни кабельних тестерів і у деяких виробникив багатопарних кабелів вита пара можна зустріти продукцію з категорії 5.
Категорія 5 дозволяє передати по двох парах на видстани до 100 метрів до 100 Мбіт / с за допомогою технології Fast Ethernet.

 

 

Хід роботи

1. Згідно наданним схемам (плану приміщення) провести введення кабелів,відповідно до обранних каналів

2. Розрахувати довжіну та кількість кабелів, з розрахунку на запас при прокладанни

3. в приміщеннях 1,025 (коефіцієнт)

4. Розрахувати кількість робочіх мість з розрахунку 3,5 кв.м/ р.м.

Обробка результатів

1. За результатами роботи оформіти звіт.

2. Замалювати змодельовани схеми.

3. Для кожного малюнка вказати тип з”єднувальних ліній, кабельних каналів.

Вказівки до звіту

Звіт повинен мати:

· найменування та мету роботи;

· змодельовани схеми;

· визначення використовуваного обладнання;

· коротки висновки по роботи.

· видповиді на контрольні запитання

 

Контрольні запитання

 

· Дати визначення точки введення

· Визначити поняття консолідаційної точки. Які кабельні стандарти необхідні для використання консолідаційної точки

· В якому приміщенні розташовано комутаційне обладнання СКС

 

 

 

Лабораторна робота 3

Тема:” Монтаж роз'ємів і обладнання СКС”

Мета роботи: Ознайомітися з основними способами монтажу обладнання СКС