Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченост враховують:

а) відмінності у структурі видатків згідно із затвердженим розподілом;

б) відмінності у вартості надання гарантованих послуг;

в) відмінності у видатковій потребі соціальних послуг.

 

6. Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості затверджує:

а) Верховна Рада України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Міністерство фінансів України.

 

7. Трансферти – це:

а) кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі;

б) обов’язкові, безоплатні та безповоротні платежі органам державного управління;

в) обов’язкові, безоплатні та безповоротні платежі, отримані від інших органів державного управління;

г) кошти на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

 

8. Міжбюджетні трансферти – це:

а) кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого;

б) кошти, що передаються до Державного бюджету;

в) кошти, які не враховуються при формуванні місцевих бюджетів.

 

Бібліографічний список до теми

[1,2,3,4,5,7,8,10,11,12,13,14,24,30,33,39]

Змістовий модуль 4. Видатки бюджету

Тема 8.	Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку
Мета:	поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про видатки бюджету на розвиток промисловості, енергетики, агропромислового комплексу, місцевої інфраструктури та комунальної власності.

План вивчення теми

1. Необхідність і склад видатків бюджету на розвиток економіки.

2.Фінансування промисловості та енергетики.

3.Видатки на розвиток агропромислового комплексу.

4.Видатки бюджетів на розвиток місцевої інфраструктури та комунальної власності.

5.Фінансова підтримка малого підприємництва.

6.Інші видатки, пов’язані з економічною діяльністю.

7.Особливості фінансового планування та фінансування науково-дослідних організацій.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Необхідність державної підтримки розвитку економіки зумовлена тим, що, по-перше, є галузі, які без державної підтримки не мають достатніх фінансових можливостей для розвитку, але вони суттєво впливають на загальний стан розвитку економіки держави (паливно-енергетичний, агропромисловий, металургійний комплекси). По-друге, тільки за державної підтримки можуть розвиватися науковомістскі й технологічно складні виробництва.

Згідно з бюджетною класифікацією витрати на розвиток економіки включають такі групи:

– промисловість та енергетика;

– будівництво;

– сільське господарство, лісове господарство, рибальство і мисливство;

– транспорт, дорожнє господарство, зв’ язок, телекомунікації та інформатика;

– інші послуги, пов’язані з економічною діяльністю.

Видатки на розвиток промисловості та енергетики включають такі групи видатків:

1. Видатки на паливно-енргетичний комплекс.

2. Видатки на конверсію та розвиток підприємств оборонного й машинобудівного комплексів.

3. Видатки на відтворення мінерально-сировинної бази.

4. Видатки на інші галузі промисловості.

Найбільшу частку у видатках на розвиток промисловості та енергетики становлять видатки на державну підтримку вугледобувних підприємств.

Державна підтримка розвитку агропромислового комплексу здійснюється за такими основними напрямами:

– невтручання органів виконавчої влади у вибір форм господарювання й господарську діяльність суб’єктів підприємництва, крім випадків, передбачених законами;

– стимулювання розвитку приватного підприємництва;

– забезпечення суб’єктам господарювання захисту прав власності на землю, майно та результати своєї праці;

– проведення закупок сільськогосподарської продукції до державних резервів;

– підтримки сільськогосподарських товаровиробників, інфраструктури аграрного ринку, виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції, спрямованих на гарантування продовольчої безпеки держави;

– формування цінового, податкового і кредитного механізмів з урахуванням специфіки сільського господарства як галузі із сезонним характером виробництва, уповільненим оборотом капіталу і низькою нормою прибутку;

– створення умов для забезпечення кредитами сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням сезонності виробництва.

За рахунок бюджетних коштів фінансуються такі видатки на розвиток агропромислового комплексу:

1. Видатки на поліпшення земельних ресурсів.

2. Видатки на сільськогосподарське виробництво.

3. Видатки на закупівлю сільськогосподарської продукції та техніки.

4. Видатки на дослідження і практичні розробки в галузі сільського господарства.

5. Видатки на діяльність і послуги в галузі сільського господарства.

З метою забезпечення функціонування та розвитку місцевої інфраструктури використовуються кошти місцевих бюджетів.

Видатки на розвиток місцевої інфраструктури відображаються у видатковій частині місцевих бюджетів у розрізі підрозділів бюджетної класифікації. Обсяг видатків визначається на основі спеціальних розрахунків.

Серед видатків на розвиток місцевої інфраструктури відповідне місце посідають видатки на будівництво, які включають затрати на будівництво об’єктів виробничого і невиробничого призначення, а також на охорону незавершеного будівництва. Такі видатки передбачаються по управліннях капітального будівництва на основі відповідних документів у межах виділених на дані цілі коштів як капітальні вкладення.

Крім того слід зазначити, що до комунальної власності належить майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів, кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об’єкти житлово-комунального господарства, майно закладів соціально-культурної сфери, торгівлі, побутового обслуговування, майно підприємств, місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв’язку та інформації а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного й соціального розвитку відповідної території.

Державна фінансова підтримка малого підприємництва може здійснюватись у таких напрямах:

– пряме державне фінансування та кредитування суб’єктів малого підприємництва;

– встановлення пільг в оподаткуванні;

– державне гарантування кредитів суб’єктів малого підприємництва;

– стимулювання підтримки сектору малих підприємств із боку підприємницьких організацій: банків, страхових компаній, корпорацій.

Пряме державне фінансування та кредитування суб’єктів малого підприємництва передбачає надання малим підприємствам коштів із бюджетів різних рівнів і державних цільових фондів в таких формах:

– субсидування, тобто безповоротне надання коштів малому підприємству для покриття ним своїх витрат чи збільшення прибутків;

– кредитування, тобто надання кредитів на пільгових умовах сфері малого бізнесу;

– пайове фінансування, тобто фінансування певної частини від потреби в коштах малого підприємства за рахунок ресурсів бюджетів чи державних цільових фондів.

До інших видатків бюджету, пов’язаних з економічною діяльністю, належить насамперед фінансування проектів багатоцільового розвитку, а саме:

– розвиток космічної діяльності;

– виконання робіт щодо державного нагляду за додержанням вимог стандартів, норм і правил за засобами вимірювання;

– міжгалузевих енергозберігаючих заходів;

– проведення метеорологічних, гідрологічних, аерологічних, радіаційних та інших спостережень навколишнього природного середовища.

В Україні діє широка мережа наукових установ, центром якої е Національна академія наук України. Всі науково-дослідні організації мають загальнонауковий і галузевий профілі. Держава забезпечує фінансування і пріоритетне матеріально-технічне забезпечення фундаментальних досліджень, довгострокових державних науково-технічних програм.

Обсяги фінансування наукових і науково-технічних програм визначаються у законі про Державний бюджет України окремо по кожному пріоритетному напряму розвитку науки і техніки. Фінансування виконання наукових і науково-технічних робіт здійснюється за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів.

За рахунок бюджетних коштів переважно фінансуються:

– фундаментальні дослідження і розробки;

– роботи, що виконуються в межах пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

– прикладні науково-технічні розроблення, результати яких мають загальнодержавне значення;

– роботи, пов’язані з науково-технічним співробітництвом на основі міждержавних угод. З метою створення економічно сприятливих умов для ефективного здійснення науково-технічної діяльності держава також використовує додаткові фінансово-кредитні та податкові важелі (пільгове оподаткування і кредитування, прискорена амортизація основних фондів, тощо).

 

Завдання для самоконтролю

І. Дати відповіді на питання:

 

1. Назвіть склад видатків з бюджету на економічну діяльність держави.

2. Охарактеризуйте структуру витрат бюджетів на розвиток економіки.

3. У чому суть фінансової підтримки агропромислового комплексу?

4. Які особливості організації фінансування з бюджету агропромислового комплексу?

5. Назвіть особливості організації фінансування місцевої інфраструктури.

6. Яке призначення й роль малого підприємництва в економіці держави?

7. Які напрями фінансової підтримки малих підприємств здійснюються в Україні?

8. Охарактеризуйте інші видатки, пов’язані з економічною діяльністю держави.

9. Назвіть особливості фінансового планування та фінансування науково-дослідних організацій.

 

ІІ. Скласти словник термінів, понять:

– фінансування економіки;

– фінансова підтримка;

– фінансове стимулювання;

– фінансове регулювання;

– фінанси малих підприємств.