Допомога при усиновленні дитини.

1)Допомога при усиновленні дитини призначається усиновлювачу. 2)Допомога при усиновленні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини. 3)Допомога при усиновленні дитини призначається на кожну дитину у розмірі та в порядку, що встановлені для виплати допомоги при народженні 1-ої дитини, на дату набрання законної сили рішенням про усиновлення.

4)Покриття витрат на виплату допомоги при усиновленні дитини здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. і

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям – щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається і виплачується у грошовій формі сім'ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї. 1)Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом,

2)Для кожної дитини, яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 %

3)Для громадян, які одержали статус особи, що проживає і працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 20 відсотків.

4)Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

 

46. Умови та порядок надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг визначаються “Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива”, затвердженим Постановою Кабінету Мінітрів України за “
Даною Постановою передбачено, що у разі затвердженням нових тарифів і цін на житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо субсидії признаються протягом трьох місяців з часу підвищення розміру платежів.
Постановою КМУ «Про посилення соціального захисту населення під час оплати житлово-комунальних послуг»:
- знижено поріг витрат на оплату комунальних послуг. Відтепер він не перевищує 15% сукупного доходу для сімей, у складі яких є працездатні громадяни, та 10% для сімей, які складаються із пенсіонерів, інвалідів.
- спрощено процедуру надання потрібних документів. З 1 серпня громадяни звільняються від потреби збирати від організацій, які надають комунальні послуги, довідки для призначення субсидій.
У разі виникнення до 1 грудня 2006 року заборгованості з платежів за житлово-комунальні послуги субсидія призначається за умови укладення громадянином з підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг договорів про реструктуризацію заборгованості.
Часткові компенсації на оплату за житлово-комунальні послуги – це зменшення населенню обов’язкової плати за житлово-комунальні послуги на 5%, крім наданих житлових субсидій, тобто мешканці міста сплачують не більше 5% сукупного доходу для непрацездатних і 10% - для працездатних.

 

47. Стаття 53 Конституції України проголошує: "Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. Освіта як вид економічної діяльності охоплює нині в Україні не тільки державну і приватну освіту, котра надається різними закладами, що належать до традиційної системи навчання, а також освітні передачі по радіо і телебаченню. Вона включає й освіту дорослих, післядипломну освіту, навчання в аспірантурі та докторантурі, самоосвіту.

Вітчизняний соціальний інститут освіти охоплює насамперед постійні дошкільні, загальноосвітні, професійно-технічні та вищі навчальні заклади різних рівнів акредитації, підготовку аспірантів та докторантів.До загальноосвітніх навчальних, закладів належать: школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, навчально-виховні комплекси, санаторні школи всіх ступенів, а також спеціальні школи та школи соціальної реабілітації.

До складу навчально-виховних комплексів входять школи, дитячі садки. Загальноосвітні навчальні заклади першого ступеня забезпечують початкову загальну освіту, другого ступеня - неповну загальну середню освіту, третього ступеня - повну загальну середню освіту.

Професійно-технічні навчальні заклади - навчальні заклади для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті.

До вищих навчальних закладів належать: технікуми, училища, коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети тощо. Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації: І — технікуми, училища; II - коледжі та інші, прирівняні до них заклади; III і IV — академії, університети, інститути, консерваторії. Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст — забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади І рівня акредитації;бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади II—IV рівнів акредитації;спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади III і IV рівнів акредитації.

 

48. 1. Фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.
Фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки фахівців з вищою освітою за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих навчальних закладах державної форми власності здійснюється в обсягах, необхідних для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації.
2. Фінансування вищих навчальних закладів, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та вищих навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів.
3. Фінансування вищих навчальних закладів приватної форми власності здійснюється їх власниками.
4. Для фінансування вищих навчальних закладів можуть залучатися додаткові джерела фінансування, не заборонені законодавством.
Залучені кошти спрямовуються на здійснення статутної діяльності вищого навчального закладу у порядку і на умовах, визначених законодавством та його статутом.
5. Вищі навчальні заклади державної форми власності, вищі навчальні заклади, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та вищі навчальні заклади комунальної форми власності використовують кошти відповідних бюджетів, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством, на оплату праці та матеріальні

 

 

50. Працівникам установ, закладів та організацій освіти, науки, культури, які мають статус національних, академічних закладів культури, може зберігатися при визначенні максимальних розмірів посадових окладів (ставок заробітної плати, тарифних ставок) та ставок погодинної оплати праці додатковий коефіцієнт підвищення посадових окладів, що застосовувався для зазначених працівників до введення Єдиної тарифної сітки.
Крім того, працівники бюджетних установ мають право на надбавки та доплати до посадових окладів. Надбавки працівникам: а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): за високі досягнення у праці;за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі.
Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ).
У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються;
б) за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР "народний" - у розмірі 40 відсотків, "заслужений" - 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);
в) за спортивні звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту" - у розмірі 20 відсотків, "майстер спорту міжнародного класу" - 15 відсотків, "майстер спорту" - 10 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Надбавки за почесні та спортивні звання встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням. За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного або спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації;
г) за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - 10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом;
Доплати працівникам:
а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):
за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;
за суміщення професій (посад);
за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.
Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам;
б) у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час, якщо вищий розмір не визначено законодавством, за кожну годину роботи з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку;
в) за вчене звання:
професора - у граничному розмірі 33 відсотки посадового окладу (ставки заробітної плати);
доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);
Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням. За наявності у зазначених працівників двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;
г) за науковий ступінь:
доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);
кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

 

49. Визначення обсягів фінансування здійснюється на основі 2 показників 1 оперативно-сітьових показників, які храктерезують кількісні параметри діяльності бюджетної установи. 2 нормативи видатків в розрахунку на певний кількісний показник Оперативно-сітьові показники діляться на: а) Виробничі показники - які характерезують профільну діяльність даної установи. ці показники бувають вихідними (обєктивно їснуючі на даний період часу) та похідними (визначаються за певними нормами) б) Загальні показники - характерезують бюдівлю бюджетної установи. Розглянемо на прикладі механізм визначення сітьових показників в навчальному закладі. а). Визначення середньорічної чисельності учнів Чисельність учнів і навчальних груп визначається у закладі по ступенях професійно-технічної освіти. Ці дані наводяться у кошторисі в середньорічному значенні, яке розраховується, виходячи з чисельності учнів станом на 1 січня та 1 вересня року, на який складається кошторис. У випадках, коли є підстава передбачити зміну контингентів у період між вказаними датами, вона має враховуватися при складанні кошторису. Чисельність учнів на наступних курсах, як правило, планується на рівні випусків з попередніх курсів. При визначенні чисельності учнів на ІІІ ступені враховується, що тільки частина випускників ІІ ступеня продовжить навчання на ІІІ ступені, а частина учнів може прийти з інших ПТУ. Обсяги прийомів і випусків визначаються на підставі показників державного замовлення. Кількість навчальних груп визначається в залежності від кількості учнів і у відповідності з встановленою граничною наповнюваністю. Положенням “Про організацію навчально-виробничого процесу в професійно- технічних навчальних закладах” (п.3) визначено наповнюваність навчальних груп теоретичної підготовки 25-30 чоловік. Навчальні групи з професій художніх промислів і ремесел та на вищому (ІІІ) ступені вищих професійних училищ під час вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін.

 

51. Додаткова заробітна плата — це винагорода за понаднормативну працю, трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії та компенсації, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій. До складу додаткової заробітної плати належать:1. Доплати та надбавки до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:

—кваліфікованим працівникам, що зайняті на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність; —за класність водіям автомобілів;—бригадирам з числа робітників, не звільнених від основної діяльності, за керівництво бригадою; —персональні надбавки;—керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або виконання особливо важливих завдань; — за володіння іноземними мовами;—за сумісництво професій, розширення зон обслуговування; —доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;- за роботу в тяжких, шкідливих, особливо шкідливих умовах, за роботу у вихідні дні, що є робочими, за графіком у нічний час; —інші надбавки та доплати, передбаченні законодавством.2. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премію за економію окремих видів матеріальних ресурсів.3. Винагорода (відсоткові надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи) за спеціальністю на цьому підприємстві.4. Оплата пращ робітників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт відповідно до договорів цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду.5. Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання одноразових робіт.6. Суми відшкодувань втраченого заробітку через тимчасову втрату працездатності.7. Оплата різниці в окладах працівникам з інших підприємств із збереженням розміру посадового окладу за попередніми місцями роботи, а також при тимчасовому заміщенні.8. Оплата днів відпочинку, які надаються їм у зв'язку з роботою у понаднормативний робочий час.9. Оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів, скерованих без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників, керівництва виробничою практикою студентів.10. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів та студентів, що працюють на підприємствах у складі студентських загонів.11. Оплата праці студентів, що проходять виробничу практику на підприємствах, а також оплата праці учнів профтехучилищ на профорієнтаційній практиці.12. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати.13. Оплата за час вимушеного прогулу або виконання оплачуваних нижче робіт.14. Вартість безкоштовного надання працівникам окремих галузей народного господарства продуктів харчування, витрат на оплату житла тощо.15. Оплата витрат, пов'язаних із наданням безкоштовного проїзду відповідним працівникам.16. Вартість безкоштовно наданого форменого одягу або сума пільг у зв'язку з продажем речей за нижчими цінами.17. Оплата щорічних основних та додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства.18. Оплата пільгового часу роботи підлітків.19. Оплата робочого часу працівників, що виконують державні або громадські обов'язки.20. Сума заробітної плати за основним місцем роботи на період підвищення кваліфікації.21. Оплата навчальних відпусток, які надаються робітникам, що навчаються у вечірніх та заочних вищих та середньо-спеціальних навчальних закладах, аспірантурі. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — це виплати у формі винагороди за підсумки роботи за рік (13 зарплата), премії за спеціальними системами, положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбаченні актами чинного законодавства:1. Оплата простою не з вини робітника.2. Суми, що виплачуються робітникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації.3. Надбавки та доплати, непередбачені законодавством.4. Винагороди за відкриття, авторські винагороди.5. Виплати працівникам, що працюють на території радіоактивного забруднення.6. Сума наданих трудових та соціальних пільг.

52. Основною особливістю планування фонду зарплати є виділення коштів на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цих витрат планується шляхом множення загальної кількості днів у відпустці з даної посади на середньоденну зарплату.б) Планування витрат на харчування. Кількість діто-днів помножено на вартість одного дня. Особливість полягає в тому, що кількість діто-днів встановлюється на основі фактичних даних за попередній період.

Система вищої освіти в Україні зараз містить дві групи закладів:

І-ІІ рівень акредитації (коледжи, технікуми, інститути)

ІІІ-IV рівень акредитації (інститути, університети, академії)

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1.Бюджет.

2.Платне навчання.

ІІІ-IV рівень.

Стаття 1. Фонд зарплати включає 5 елементів:

1. Фонд зарплати професорсько-викладацького складу.

2. Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу.

3. Навчально-допоміжний апарат.

4. Обслуговуючий персонал.

5. Фонд погодинної оплати праці викладачів.

Фонд зарплати професорсько-викладацького складу визначається шляхом множення кількості посад на середню ставку. Кількість посад встановлюється за нормативами кількості студентів на викладача і диференційовані по формах навчання (очна, вечірня, заочна).

Зарплата викладачів залежить від посади (асистент, старший викладач, доцент, професор), вченого ступеня (кандидат наук, доктор наук) і вченого звання (доцент, професор).

Фонд погодинної оплати праці викладачів розраховується за нормативом (1-2%) до фонду зарплати професорсько-викладацького складу, використовується для оплати праці залучених до викладання фахівців народного господарства і наукових закладів.Фонд зарплати адміністративного і навчально-допоміжного персоналу та обслуговуючого персоналу визначається на підставі штатного розкладу вищого навчального закладу освіти, який затверджується ректором. Особливістю вищих закладів є планування по статті 17 - інші видатки, видатки на наукові дослідження, практику студентів та забезпечення бібліотеки.

Витрати на проведення наукових досліджень характеризують матеріально-технічне їх забезпечення - прилади, устаткування, препарати. В кошторисі вищого закладу освіти виділяється стаття 5 - стипендія. Планування здійснюється шляхом множення кількості студентів, які мають право на отримання стипендії на середній розмір стипендії. Стипендія аспіранта встановлюється, виходячи з зарплати за попереднім місцем роботи і максимальних обмежень.

 

53.1. Фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.
Фінансування за рахунок видатків Державного бюджету України підготовки фахівців з вищою освітою за напрямами і спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів у вищих навчальних закладах державної форми власності здійснюється в обсягах, необхідних для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації.
2. Фінансування вищих навчальних закладів, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та вищих навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів.
3. Фінансування вищих навчальних закладів приватної форми власності здійснюється їх власниками.
4. Для фінансування вищих навчальних закладів можуть залучатися додаткові джерела фінансування, не заборонені законодавством.
Залучені кошти спрямовуються на здійснення статутної діяльності вищого навчального закладу у порядку і на умовах, визначених законодавством та його статутом.
5. Вищі навчальні заклади державної форми власності, вищі навчальні заклади, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим, та вищі навчальні заклади комунальної форми власності використовують кошти відповідних бюджетів, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством, на оплату праці та матеріальні

 

54. В Україні діють такі види вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації:

1.університет; 2.академія; 3.інститут.

До вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації належать:

1.коледж; 2.технікум.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1) бюджет; 2) платне навчання.

У професійно-технічних навчальних закладах та вищих закладах освіти першого рівня акредитації основними оперативно-сітьовими показниками є кількість учнів, навчальних груп і педагогічних ставок. Особливість визначення кількості педагогічних ставок полягає в тому, що розрахунок проводиться на загальну кількість годин, які підлягають оплаті, і виходячи з норми річного навантаження на одного викладача, що становить 720 год.

Для вищих навчальних закладів другого – четвертого рівнів акредитації основними показниками їх діяльності є: кількість студентів за формою навчання (денна, вечірня, заочна); кількість аспірантів та норма річного навантаження у максимальному розмірі на ставку 900 годин.У планах економічного і соціального розвитку показники мережі навчальних закладів і контингентів учнів та студентів затверджуються на кінець планового року. Для вищих і професійно-технічних навчальних закладів установлюється показник прийняття і випуску. А тому в процесі складання кошторису видатків на утримання окремих типів установ освіти дуже важливо правильно визначити перехідний і попереднього року контингенти учнів та студентів. Пояснюється це тим, що найбільші суми витрат у плановому році припадають на утримання перехідного контингенту, оскільки він, як правило, значно перевищує приріст контингенту в плановому році. Перехідний на початок планового року контингент учнів та студентів визначається на підставі даних статистичних фінансових звітів. Розміри посадових ставок професорсько-викладацького складу залежать від посади, наукового ступеня і вченого звання.

Фонд заробітної плати професорсько-викладацького персоналу визначається множенням кількості штатних одиниць на середню ставку заробітної плати одного викладача в поточному році, а фонд оплати праці викладачів з погодинною оплатою — множенням кількості навчальних годин на вартість оплати однієї академічної години. Погодинний фонд заробітної плати не повинен перевищувати 4 % фонду заробітної плати професорсько-викладацького складу.

 

 

56. Кошторис витрат дитячого дошкільного закладу є основним документом, який визначає обсяг, цільове спрямування і поквартальний розподіл коштів, призначених на утримання закладу. На основі кошторису передбачаються асигнування в бюджеті й відпускаються кошти для фінансування дитячих дошкільних закладів.Державні дитячі дошкільні заклади створюються за вказівкою міністерств, відомств і виконкомів Рад депутатів трудящих підлеглими їм підприємствами, установами і відділами виконкомів у межах контингентів дітей, встановлених народногосподарським планом.Тривалість перебування дитини в дошкільному закладі, як правило, не повинна перевищувати 9—10 годин на добу. Подовжене до 12—14 годин і цілодобове перебування дітей в дошкільних закладах допускається у випадках, викликаних особливими виробничими умовами, з дозволу виконкомів Рад депутатів трудящих (по дошкільних закладах, що фінансуються з місцевих бюджетів) та вищестоящої організації (по дошкільних закладах, що фінансуються з бюджету.

Кошторис дитячого дошкільного закладу складається. за встановленою Міністерством фінансів України типовою формою. На лицьовій стороні бланка кошторису зазначається повне найменування закладу, його адреса, рік, на який складений кошторис, і бюджет, за рахунок коштів якого фінансується заклад.У кошторисі показуються всі витрати дошкільного закладу і джерела покриття цих затрат: асигнування з бюджету і кошти батьків.

До кошторису витрат дитячого дошкільного закладу не включаються витрати на проведення літніх оздоровчих заходів У разі проведення таких заходів, на додаткові витрати по їх здійсненню складається окремий кошторис. Такий окремий кошторис складається на витрати по утриманню в дитячих садках груп по вивченню іноземних мої., які організуються за рахунок коштів батьків.Кошторис складається по статтях витрат бюджетної класифікації, затвердженої Міністерством фінансів України. Обчислена закладом на майбутній рік сума витрат як в цілому, так і за окремими статтями проводиться в кошторисі у зіставленні з сумами, затвердженими на поточний рік з врахуванням внесених змін, і з фактичними витратами за попередній період — залежно від того, коли складається кошторис.

І При складанні кошторису дитячий дошкільний заклад одночасно керується вказівками вищестоящої організації, якій він підпорядкований, за показниками роботи закладу в майбутньому році Витрати, включені до кошторису, повинні бути обґрунтовані розрахунками, наведеними на бланку кошторису. Проект кошторису з відповідними додатками подається дошкільним закладом вищестоящій організації в установлений строк у двох примірниках, а в разі необхідності — в трьох примірниках. Вищестояща організація, одержавши кошторис дошкільного закладу, передусім встановлює, чи правильно складено кошторис. У кошторисі повинні бути заповнені всі графи, ув'язані суми витрат по окремих статтях з відповідними розрахунками, правильно показані кубатура і площа будинків, а також додані до нього тарифікаційні списки працівників. Потім перевіряється правильність визначення кількості дітей, груп, ставок, складання розрахунків, застосування встановлених норм витрат, включених до кошторису, і дотримання діючого законодавства, а також вказівок по складанню кошторису. Після того, як розглянуті всі розрахунки, уточнені витрати по кожній статті і намічене покриття витрат за рахунок бюджету приведено у відповідність з обсягом асигнувань, передбачених для цієї мети в бюджеті, в бланк кошторису дошкільного закладу записуються остаточні суми витрат (у цілому і по окремих статтях), а також сума витрат, які покриваються коштами бюджету і коштами батьків, з розподілом по кварталах у відповідності із затвердженою поквартальною розбивкою витрат бюджету.

Поквартальний розподіл витрат і надходження плати батьків підготовляється дошкільним закладом після прийняття кошторису вищестоящою організацією. Розподіл витрат повинен враховувати сезонність окремих видів витрат. Всі інші витрати при незмінності протягом року кількості дітей та інших виробничих показників, а також приміщень дошкільного закладу розподіляються рівномірно по кварталах.

 

57. Кошторис видатків шкіл – інтернатів – основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл асигнувань, відпускаються з бюджету на утримання школи – інтернату. Він складається на календарний рік із обов’язковим заповненням усіх показників.
Видатки, які включаються в кошторис, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками по кожній статті кошторису. Розрахунки складаються на основі показників по числу учнів, класів, педагогічних ставок з додержанням встановлених натуральних норм видатків по окремих видах витрат, діючих цін і тарифів.
Визначаються видатки, виходячи з дійсної необхідності у коштах, після чого кошторис подається для перевірки до вищестоящого органу, який його затверджує.
Зміни в кошторис школи – інтернату в процесі виконання може вносити тільки вищестоящий орган, який затвердив кошторис. Оформлення цих змін провадиться на основі повідомлення за встановленою формою.
Видатки на утримання установ охорони здоров’я повністю провадяться за рахунок бюджетів усіх рівнів, за винятком приватних лікувальних закладів.

 

 

58. Видатки на утримання установ охорони здоров’я повністю провадяться за рахунок бюджетів усіх рівнів, за винятком приватних лікувальних закладів. Установи охорони здоров’я поділяються на три основні групи: лікувально – профілактичні установи, до яких належать лікарні і поліклініки, лікарські й фельдшерські пункти, станції швидкої допомоги, переливання крові та інші аналогічні заклади; санітарно – профілактичні установи, тобто санітарно – епідеміологічні, дезінфекційні станції, та заходи по боротьбі з епідеміями; інші установи і заходи по обслуговуванню інвалідів війни, постраждалих від стихійного лиха, по проведенню судово – медичних експертиз. При плануванні видатків бюджету на заклади охорони здоров’я виходять із показників: по лікарнях та інших лікувальних закладах – кількості ліжок; по амбулаторно – поліклінічних установах – кількості лікарняних посад; по фельдшерсько – акушерських пунктах, кількості установ.

 

59. Для визначення витрат на утримання установ охорони здоровя застосовують такі сітьові показники, як: 1) кількість лікарняних ліжок, 2)кількість лікарських посад,

3)кількість лікарських відвідувань, 4)кількість ліжко-днів.

1. Кількість лікарняних ліжок – головний сітьовий показник для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарень. Його розраховують згідно з прогнозом економічного і соціального розвитку. У територіальному розрізі цей показник планують виходячи з демографічних, соціально-економічних, культурно-побутових та інших умов. Зокрема, враховують віковий склад населення, розподіл за статтями, видами зайнятості тощо.

Для визначення потреби в лікарняних ліжках використовують показник процент госпіталізації та оборот ліжка. Процент госпіталізації – (кількість хворих, направлених на госпіталізацію / загальна чисельність населення) * 100%.. Оборот ліжка –кількість днів функціонування ліжка в рік / середня тривалість перебування хворого в лікарні.

Потреба в лікарняних ліжках чисельність населення помноженого на процент госпіталізації / оборот ліжка помноженого на 100 відсотків.2. Кількість лікарських посад – показник, що використовується для визначення витрат з амбулаторно-поліклінічного обслуговування населення.Кількість середнього і молодшого медичного персоналу встановлюють у поліклініках за нормами на одну лікарську посаду. Так, на одну посаду лікаря передбачається одна посада середнього медичного персоналу та дві посади на одну посаду хірурга. Кількість молодшого медичного персоналу обчислюють з розрахунку одна посада на кожну посаду лікаря-хірурга та одна посада на дві посади лікарів інших спеціальностей.Лікарська посада є також розрахунковою одиницею для визначення витрат на утримання станцій швидкої медичної допомоги, лікарських здоровпунків тощо.

3.Кількість лікарських відвідувань – показник, що використовується для визначення витрат на придбання медикаментів і перев’язувальних засобів при амбулаторному обслуговуванні населення.Кількість відвідувань у поліклініці визначають виходячи з кількості лікарських посад, кількості годин роботи лікаря на день, норми прийому хворих на годину (в поліклініці – 5 чол. на годину, надання допомоги вдома – 2 чол. на годину) та кільк

4. Кількість ліжко-днів – показник для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів.Його розраховують = середньорічна кількість ліжок * кількість днів функціонування ліжка протягом року.

При цьому слід ураховувати, що кількість днів функціонування одного ліжка на рік по кожному профілю різна і визначається з урахуванням фактичних даних за минулі роки.

 

60. Відповідно до статті 10 Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, що є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я, визначаються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери"(Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699), іншими актами Кабінету Міністрів України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами з питань оплати праці.

2. Надати керівникам закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу та є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я, право встановлювати лікарям загальної практики - сімейним лікарям, лікарям-педіатрам дільничним, лікарям-терапевтам дільничним, сестрам медичним загальної практики - сімейної медицини, сестрам медичним дільничним, фельдшерам надбавки за обсяг та якість виконаної роботи в межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах.

3. Затвердити Порядок встановлення надбавок за обсяг та якість виконаної роботи працівникам закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу та є учасниками пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я, що додається.

 

61.Планування видатків бюджету на охорону здоров’я може здійснюватись:

1. На основі кошторису.. 2.На основі нормативу витрат на одного жителя.

Кошторисне фінансування здійснюється на таких показниках:

- по стаціонару кількість ліжок і ліжкоднів, по поліклініках - кількість лікарських відвідувань. Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну потребу і фактичну наявність. Нормативна потреба визначається, виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації в розрахунку на рік. Фактична наявність характериз