Правовий статус засновників і членів фермерських господарств.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян. Це означає, що засновниками фермерського господарства, а також його членами мають браво бути лише фізичні особи.

За змістом ст. 5 Закону засновником фермерського господарства може бути кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання та пройшов професійний відбір на право створення фермерського господарства. Членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень статуту фермерського господарства (ст. З Закону).

Фермерське господарство може бути створене лише родичами або членами сім'ї (ч. 2 ст. 1 Закону).

Фермерське господарство створюється громадянами, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Для здійснення господарської діяльності громадянам - засновникам фермерського господарства надаються земельні ділянки. Особливості їх надання передбачені Земельним кодексом України та ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство". Лише після одержання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладання договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації засновники фермерського господарства можуть подавати документи для державної реєстрації (ст. 8 Закону).

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті особа. Він представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону, укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

 

 

Особливості правового статусу засновників і членів колективних сільськогосподарських підприємств.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" КСП є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

КСП є добровільним об'єднанням громадян. Іншими словами, членами КСП можуть бути лише фізичні, а, відтак, не можуть бути юридичні особи.

Частина 2 ст. 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" зазначає, що членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут. Зважаючи на те, що ЦК України не передбачає особливостей надання цивільної дієздатності при створенні підприємства у сфері сільського господарства, вважаємо, що засновниками КСП можуть виступати лише особи з повною дієздатністю, а його членами - особи з 16-річного віку, як це передбачено Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

Вищим органом самоврядування у КСП є загальні збори його членів або збори уповноважених. У період між зборами справами підприємства керує правління. Повноваження загальних зборів (зборів уповноважених) і правління визначаються статутом підприємства.

Громадяни - члени КСП об'єднуються "у самостійне підприємство". Це положення конкретизується у ч. 2 ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" - КСП є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і печатку зі своїм найменуванням - "самостійним", повноправним суб'єктом господарювання на ринку. Преамбулою Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" гарантується недопустимість втручання держави у здійснення господарських функцій КСП, обмеження його прав та інтересів з боку органів державної влади і управління, забезпечуються рівні права КСП з державними підприємствами, фермерськими господарствами, іншими суб'єктами господарювання.

 

 

Правовий статус засновників і членів сільськогосподарського кооперативу.

сільськогосподарський кооператив — це добровільне об'єднання осіб на підставі членства для спільного ведення сільськогосподарської діяльності, засноване на принципах рівноправності членів, обов'язкової їх участі в діяльності такого об'єднання, використання майна, що створене, як правило, за рахунок внесків членів і належить об'єднанню на праві власності для задоволення матеріальних та інших потреб його членів.

Важлива особливість сільськогосподарських виробничих кооперативів, зокрема порівняно з КСП і господарськими товариствами, полягає насамперед у тому, що членство в них може бути двояким: по-перше, члени кооперативу, які обов’язково мають брати трудову участь у діяльності кооперативу, по-друге, асоційовані члени кооперативу, трудова участь яких у діяльності кооперативу не є обов’язковою (вони можуть працювати в кооперативі, але за трудовими угодами).

Дана особливість формування членства сільськогосподарських виробничих кооперативів дозволяє розглядати їх як альтернативу так званим приватно-орендним підприємствам. У більшості випадків останні організовуються керівниками чи спеціалістами КСП після виходу їх із КСП з створенням при цьому селянського (фермерського) господарства чи приватного підприємства із залученням в оренду землі і майна, що належали в КСП усім чи більшості його членів. Виробничі кооперативи також можуть створюватися в процесі реорганізації КСП невеликою кількістю (але не менше трьох) найбільш підприємливих членів КСП. Це, зокрема, може бути той же керівник чи спеціаліст КСП із членами своєї родини з залученням в оренду майна і землі, що припадає на паї тих членів КСП, що бажають стати асоційованими членами цього кооперативу.

 

 

Особливості правового статусу засновників та учасників господарських товариств у сільському господарстві України.

Конституційні та законодавчі основи внутрішніх організаційно-управлінських відносин у правовому становищі сільськогосподарських підприємств.

Правові засади та порядок здійснення самоврядування в сільськогосподарських підприємствах корпоративного типу.

Державні та комунальні сільськогосподарські підприємства посідають особливе місце серед сільськогосподарських підприємств. Це зумовлено важливістю їхньої економічної ролі в агропромисловому комплексі та інших галузях народного господарства в цілому. Державні сільськогосподарські підприємства залежно від способу утворення та формування статутного фонду поділяються на унітарні (комерційні та казенні) та корпоративні.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їхнім спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників),їхнього спільного управління справами; на основі корпоративних прав, зокрема через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Ці підприємства можуть складатися з виборних структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро,тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, служб тощо). Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник, або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Правові засади та порядок здійснення самоврядування в сільськогосподарських