Методика Розрахунку ринкової вартості ліцензії

Ринкова ціна ліцензії в самому загальному вигляді визначається по формулі:

Ц = (З_∑ + Э_∑) ∙ (1- к_р) ∙ к_мс, (6.1)

Де З_∑ -сума витрат власника об’єкта промислової власності, куди слід включати всі витрати на конструкторську та технологічну підготовку виробництва, витрати на оформлення права власності та витрати на рекламу, та просування на ринку (маркетингові витрати);

Э_∑ -сумарна ефективність об’єкта в господарчому обороті, яку для цілей продажу ліцензії на винахід можна визначити як:

Э_∑ = ∙ A∙ Ц_ед (6.2)

Де р – ставка роялті;

А – обсяг виробництва продукції по ліцензії;

Ц_ед – ціна одиниці продукції;

К_р – коефіцієнт ризику;

К_мс – коефіцієнт морального старіння;

ί – поточний рік дії ліцензійної угоди;

Т – розрахунковий термін дії ліцензійної угоди.

Коефіцієнти К_р та К_мс змінюються для винаходів, корисних моделей та промислових зразків від 0 до 1 та можуть звести до нулю всі зусилля власника.

Розмір роялті можна встановити розрахунковим шляхом (для цього існують спеціальні формули) можна також використати метод «по прицендентам» у відповідності з яким роялті встановлюється на базі прицендентів міжнародної практики (додаток З).

Форми платежів, що існують на практиці за ліцензією: паушальний (одночасний, одноразовий) платіж – форма 1; комбінований платіж (первісний платіж + роялті, включаючи мінімально гарантовані платежі) – форма 2; фіксовані платежі з розбиванням по роках – форма 3.

Форма 3 передбачає виплату фіксованих платежів шляхом розбивання паушального платежу по долях платежу за відповідний рік та передбачає використання по долям платежу коефіцієнтів дисконтування.

Попередній розрахунок ціни ліцензії визначається по формулі:

Ц_л = _i ∙ Ц_і ∙ ρ_i (6.3)

Де Ц_л – розрахункова ціна ліцензії за строк Т дії ліцензійної угоди;

А_і – плануємий обсяг виробництва продукції по ліцензії у відповідному розрахунковому році дії угоди;

Ц_і – розрахункова ціна одиниці продукції по ліцензії у відповідному році дії угоди;

ρ_і – розрахунковий розмір роялті у відповідному році дії ліцензійної угоди (при виборі значення роялті можна використовувати стандартні ставки роялті додаток 13);

і – поточний рік дії угоди.

Формули (4.2) та (4.3) ідентичні.

Далі одержана розрахунковим шляхом ціна корегується у відповідності з умовами платежу.

Припустимо, що умови платежу передбачають тільки паушальний (одноразовий) платіж. Для цього існує формула розрахунку паушального платежу:

Ц_л.пауш. = Ц_л ∙ К_пауш. (6.4)

Де Ц_л.пауш. – розрахункова ціна ліцензії при паушальному (одноразовому) платежі;

Ц_л – розрахункова ціна ліцензії, визначена по формулі (6.3);

К_пауш. – коефіцієнт паушальності (коефіцієнт переходу від платежів по роялті до паушального (одноразового) платежу):

К_{пауш. =} Ф ∙ Т ∙ n (6.5)

 

Де Ф – запланований обсяг виробництва у відповідному році розрахункового терміну дії угоди у відносних одиницях.

Тоді

Ф₁ + Ф₂ +…+ ФТ = 1, (6.6)

Де Т – розрахунковий термін дії угоди;

і – відповідний рік розрахункового терміну дії угоди;

n – розрахункова ставка по комерційним кредитним операціям, що встановлюється комерційними банками держави-продавця (від 3,5 до 25%), при

n = 0,1, Т = 5 рок., К_пауш. = 1 ∙ 5 ∙ 0,1 = 0,5

Якщо паушальний платіж за ліцензією здійснюється не в перший рік дії угоди, то відповідно принципу, що сьогодні долар коштує дорожче завтрашнього, паушальний платіж (одноразовий платіж) помножується на так званий коефіцієнт дисконтування.

Між розрахункової ставкою по комерційним кредитним операціям, що встановлюється комерційними банками держави-продавця, та коефіцієнтом дисконтування (α_і) існує наступний взаємозв’язок:

 

α_{і =} 1/(1+n)^і, (6.7)

Де і – відповідний рік терміну Т (1,2,…,Т);

n – розрахункова ставка по комерційним кредитним операціям держави-продавця (від 3,5до 25%).

Частіше всього розрахунок по ліцензії виступає у вигляді комбінованого платежу, який містить три складові:

- Первісний платіж (П_перв.) у рахунок роялті;

- Мінімально гарантовані платежі (П_мг) у рахунок роялті;

- Самі платежі по роялті (П_роял).

Розмір первісного платежу є платежем у рахунок роялті, але залежить від обсягу ноу-хау (технічної документації), що передається, та як правило, його максимальна величина не повинна перевищувати 5-30% від розрахункової величина ліцензії Ц_л, що обчислюється по формулі (6.3). Розмір первісного платежу розраховується по формулі:

П_перв. = 0,3 ∙ Ц_л, (6.8)

Де П_перв. – розмір первісного платежу;

Ц_л – розрахункова величина ліцензії по формулі (6.3);

П_мг – друга частина комбінованих платежів. Їх величина встановлюється із таким розрахунком, щоб загальна сума П_мг та П_перв. не перевищувала 50% розрахункової величини ліцензії (Ц_л):

П_мг = Ц_л (0,5-Х). (6.9)

Де Х – питома вага (доля) первісного платежу (П_перв.) у розрахунковій ціні ліцензії. Ця доля находиться в межах 0,05….0,3 від Ц_л.

 

Якщо Х складає 30% від Ц_л, то П_мг приймають значення:

П_{мг =} Ц_л (0,5-0,3) = 0,2 Ц_л

Третя частина комбінованих платежів – це самі платежі по роялті. При розглянутих вище значеннях П_перв. та П_мг на платежі по роялті приходиться 0,5 Ц_л.

Висновок: при комбінованих платежах всю попередньо розраховану суму платежів за ліцензію по формулі (4.3) необхідно розбити на три частини (долі):

1. П_перв. = 0,05 – 0,3 Ц_л;

2. П_мг = Ц_л (0,5-Х), де Х має значення від 0,05 до 0,3;

3. П_роял. = залишкова частина від Ц_л.