Класифікування патентних документів, за якими не проведено пошук. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Класифікування патентних документів, за якими не проведено пошук.



Весь заявлений об’єкт винаходу, що є потенційно новий і неочевидний на думку класифікувальника-фахівця цієї галузі техніки, має бути класифікований як інформація про винахід разом з будь-якими потенційно новими неочевидними складовими частинами чи складниками (під сукупностями), заявленого об’єкта винаходу.

Будь-який незаявлений об’єкт, що викладений, який є потенційно новий і неочевидний на думку класифікувальника-фахівця в цій галузі техніки, має бути скласифікований як інформація про винахід.

Класифікувальники, які не є фахівцями у відповідній технічній галузі, повинні використовувати для визначення об’єкта класифікування всі пункти формули.

Бажано класифікувати чи індексувати будь-яку додаткову інформацію, яка доповнює інформацію про винахід згадувану у формулі чи в незаявленому викладі, якщо вона корисна для пошуку.

 

Загальні зауваги.

Патентні документи не можна класифікувати як єдине ціле, але всі різні винахідницькі речі, заявлені або розкриті в патентному документі, треба визначати й окремо класифікувати. Такі різні винахідницькі речі представлені, наприклад, у різних пунктах формули, альтернативними варіантами чи різними видами об’єкта винаходу (наприклад, продукт і спосіб його вироблення).

Незаявлений об’єкт, який представляє інформацію про винахід, не потрібно класифікувати, якщо він цілком визначений у класифікації спорідненої опублікованої заявки того самого патентного відомства, наприклад у заявці, стосовно якої опублікована заявка є виділеною заявкою.

Якщо класифікувальник визначає, що в патентному документі немає інформації про винахід, то хоча б один класифікаційний індекс повинен бути присвоєним цьому патентному документу, як індекс інформації про винахід. У цій ситуації класифікування повинно спиратися на ту частину загального розкриття, яку класифікувальник вважає кориснішою для пошуку.

Щоб зменшити кількість потенційно непотрібних класифікаційних індексів можна переглянути класифікацію вже опублікованої заявки на етапах видачі патенту, проведення пошуку, оцінки або відкликання. Однак, треба зауважити, що у деяких відомствах інтелектуальної власності класифікують заявку тільки один раз, а потім, коли на її основі видано патент, класифікацію не переглядають.

 

Правила підбирання класифікаційних рубрик.

Перед тим, як прийняти рішення, де класифікувати патентний документ, потрібно чітко визначити інформацію про винахід та додаткову інформацію, яка міститься в цьому документі, як описано вище. Після визначення цю інформацію треба класифікувати настільки повно, наскільки можливо в МПК. Наявність чи відсутність класифікаційних рубрик для певних ознак не повинні призводити до зміни концепції інформації, яку треба класифікувати.

 

Підбирання підкласу.

Оскільки МПК є ієрархічна класифікаційна система, можна послідовно використовувати системний підхід – крок за кроком для визначення належного підкласу для класифікування об’єкта винаходу. Спершу можна визначити придатний розділ, потім підрозділ і клас, а в цьому класі – підклас, який найбільш задовільно охоплює об’єкт винаходу. Коли використовується такий підхід потрібно пам’ятати, що заголовки розділів, підрозділів і класів дають тільки широке визначення їх області охоплення.

Часто можуть бути раціональними інші методи визначення відповідного підкласу. Ці альтернативні методи можуть охоплювати:

(а) використовування Покажчика ключових термінів до МПК;

(б) текстовий пошук у самій МПК чи в Покажчику ключових термінів;

(в) переглядання класифікаційних індексів патентних документів найбільш споріднених об’єкту винаходу, наприклад статистичним аналізом документів, знайдених під час пошуку з використанням відповідних технічних термінів.

Хоча ці альтернативні методи можуть призвести до визначення специфічнішої рубрики, ніж підклас, придатність тієї рубрики для класифікування завжди має бути перевірена переглядом області її охоплення у світі ієрархічно вищих рубрик та правил класифікування в тій конкретній області МПК.

Після визначення підкласу, використовуючи методи, описані вище, потрібно перевірити (див. розділ «Область охоплення рубрик») чи достатньо широкий обсяг цього підкласу, щоб охопити об’єкт, який треба класифікувати. Для цієї мети треба взяти до уваги посилання й примітки, що йдуть після заголовка підкласу, та класифікаційні визначення, якщо вони є.

 

Підбирання групи.

Підібравши придатний підклас, треба шукати придатну основну групу чи підгрупу в цьому підкласі, використовуючи ієрархічну структуру МПК. Перед цим потрібно перевірити, яке з трьох загальних правил класифікування, описаних нижче (загальне привило, правило пріоритету першої рубрики, привило пріоритету останньої рубрики), використано в цьому підкласі, а також чи застосовано в частинах цього підкласу якісь особливі правила класифікації.

 

Нижче будуть подані відмінності між всіма загальними класифікаційними правилами, а зараз важливо запам’ятати, що загальні правила мають такі спільні суттєві характеристики:

(а) багато об’єктів повністю охоплені тільки однією групою в схемі підкласу, в цій ситуації об’єкт класифікують у цій групі, незалежно від того, яке загальне правило класифікування використано в підкласі;

(б) якщо два або більше об’єктів винаходу розкриті в патентному документі, окремо для кожного об’єкта застосовується загальне правило, що використовується в цьому підкласі;

(в) якщо підсукупність об’єкта винаходу є новою та неочевидною, як така, її класифікують окремо згідно з загальним правилом, використовуваним у підкласі.

Загальне правило класифікування, використовуване в підкласі, важливе для визначення придатної групи або груп тільки в ситуаціях, де об’єкт винаходу охоплено двома чи більше групами підкласу (а саме, кілька груп потенційно мають частково однакову область охоплення, або є тільки групи, які охоплюють підсукупності цього об’єкта винаходу, але не сам об’єкт).

 

Загальні правила.

Загальне правило є правило класифікування в МПК «за відсутності», що використовується в усіх областях МПК де не визначено жодних пріоритетних чи особливих правил класифікування. Воно засновано на принципі розробляння Класифікації, який полягає в тому, що той самий об’єкт винаходу може бути класифікованим в тій самій рубриці Класифікації. Цей принцип передбачає, що класифікаційні рубрики в МПК взаємно заперечувальні. Якщо це не так, слід застосовувати принцип, викладений нижче в п.(б).

На протилежність до правил пріоритету першої та останньої рубрики, описаних нижче, жодна рубрика в області МПК, де діє загальне правило, не має ніякого пріоритету. Однак, наведені нижче принципи пріоритету можуть бути застосовані для обмеження зайвого багаторазового класифікування і підбирання групи, що найбільш придатна для об’єкта винаходу, який треба класифікувати:

(а) групи з більш складною тематикою мають пріоритет над групами з менш складною тематикою. Наприклад, групи для сукупностей мають пріоритет над групами для підсукупностей і групи для «цілої речі» мають пріоритет над групами для «частин»;

(б) групи для більш спеціалізованих об’єктів винаходу мають пріоритет над групами для менш спеціалізованих об’єктів винаходу. Наприклад, групи для особливих видів тематики або групи, що містять засоби для розв’язання конкретних проблем, мають пріоритет над більш загальними групами.

Ці принципи також формують основу для застандартизованої послідовності основних груп, описаної вище. Застандартизована послідовність, таким чином, у багатьох випадках може бути використана як настанова для застосування пріоритетних принципів, пояснених вище. Однак, треба мати на увазі, що застанадартизована послідовність встановлює пріоритетність між усіма основними групами підкласу, наприклад, між групами, що охоплюють фікційні та застосовнісні аспекти, між групами подібної складності або між групами, які мають подібні ступені спеціалізації. В областях МПК, де діє загальне правило, не можна застосовувати пріоритети до таких груп, але класифікувати треба в усіх відповідних рубриках. Коли застосовуються посилання або є локальні правила пріоритету, загальні правила не чинні.

Якщо класифікують об’єкт винаходу за кількома аспектами чи призначення додаткових класифікаційних індексів корисно для пошуку, то застосовують правила для класифікування за кількома рубриками.

Підібравши придатний індекс, треба застосовувати таку послідовність для визначення детальної класифікаційної рубрики в кожному ієрархічному рівні, починаючи з рівня основної групи:

(а) визначити перегляданням усіх груп, чи тільки одна з груп придатна для об’єкта, який треба класифікувати. Якщо це так, для цієї підгрупи треба застосовувати крок (в);

(б) якщо встановлено, що є дві або більш груп, придатних для об’єкта, який треба класифікувати, тоді треба використати правила, описані вище:

(1) якщо ці правила визначають пріоритети між групами, треба відібрати групу з вищим пріоритетом. Інші групи з нижчим пріоритетом також можуть бути відібрані, якщо вони визнані корисними для пошуку, наприклад для булівського пошуку. Тоді треба застосувати крок (в) окремо для кожної окремо відібраної групи;

(2) якщо пріоритет між групами не можна визначити за цими правилами, тоді крок (в) треба застосовувати окремо для кожної групи;

(в) повторити крок (а) і, якщо треба, крок (б) для кожного чергового ієрархічного рівня, доки на черговому ієрархічному рівні не буде підгруп, придатних для об’єкта.

 

Якщо немає специфічної рубрики для об’єкта в цілому в області класифікації, де застосовують загальне правило, його класифікують за його підсукупностями згідно з правилами, описаними вище. Підсукупності, які було відібрано для класифікування згідно з цими правилами, підлягають класифікуванню як додаткова інформація.

 

Правила пріоритету.

У деяких місцях Класифікації застосовуються правила пріоритету щодо класифікування. Метою цих правил є поліпшення однаковості класифікування. На противагу загальному правилу, правила пріоритету дають загальні правила пріоритету між усіма групами лише в окремій області. Для їх уведення схеми спеціально пристосовано до конкретних правил. Навіть коли застосовують загальні правила пріоритету, можливе класифікування за кількома індексами в тих областях, наприклад, де потрібно класифікувати різні аспекти об’єкта винаходу, або, де об’єкт винаходу містить додаткову інформацію, яку бажано класифікувати. Області, де застосовуються класифікаційні правила пріоритету, чітко визначено приміткою перед першою рубрикою тієї частини класифікації, яка охоплена цими правилами, або у вищій за ієрархією рубриці.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 146; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.242.22.247 (0.012 с.)