Техніка профілактичного введення препарату




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Техніка профілактичного введення препарату



· Профілактичне введення препарату здійснюють в перші 15 хв життя дитини.

· Забезпечують положення дитини на плечах, фіксуючи голову по середній лінії.

· До ЕТТ вводять зонд, заповнений сурфактантом і приєднаний до шприца.

· Упродовж 2 - 3 секунд обережно вводять половину розрахованої дози сурфактанту, після чого відразу видаляють зонд, зберігаючи його стерильність, розпочинають ручну ШВЛ реанімаційним мішком, одночасно повертаючи новонародженого на один бік на 30 с.

· Ручну вентиляцію легень проводять з відсотком кисню, який попередньо використо-вувався, частотою приблизно 60 за хвилину і мінімальним тиском на вдиху, що забезпечує помітні екскурсії грудної клітки.

· Для вентиляції бажано використовувати реанімаційні мішки, що створюють позитивний тиск наприкінці видиху. Цей показник підтримують на рівні 4 - 5 см водн. ст.

· Після 30 с вентиляції знову забезпечують вихідне положення на спині і так само вводять другу половину дози, після чого відновлюють вентиляцію, одночасно повертаючи немовля на протилежний бік знову на 30 с.

· За умови стабільного стану дитини (адекватне самостійне дихання, рівень насичення гемоглобіну киснем [SpO2] > 88%, ЧСС ≥ 100 ударів за 1 хвилину) екстубують трахею і відновлюють СДППТ через носові канюлі.

Техніка лікувального введення препарату за умови попереднього лікування дитини за допомогою СДППТ

· Техніка ведення сурфактанта з метою лікування повністю відповідає положенням попереднього пункту 3.

Техніка введення препарату за умови попереднього лікування дитини за допомогою ШВЛ

· Безпосередньо перед уведенням препарату встановлюють частоту вентиляції 60 за 1 хв, тривалість вдиху - 0,5 с, FiO2 - 100%.

· Забезпечують положення дитини на плечах, фіксуючи голову по середній лінії. Від ЕТТ від’єднують дихальний контур і вводять зонд, заповнений сурфактантом і приєднаний до шприца.

· Упродовж 2 - 3 секунд обережно вводять половину розрахованої дози сурфактанту, після чого відразу видаляють зонд і, зберігаючи його стерильність, відновлюють ШВЛ, одночасно повертаючи новонародженого на один бік на 30 с.

· Вентиляцію продовжують щонайменше 30 с або до стабілізації стану дитини.

· Після цього знову забезпечують вихідне положення на спині і так само вводять другу половину дози сурфактанта, після чого відновлюють вентиляцію, одночасно повертаючи немовля на протилежний бік знову на 30 с.

· Вентиляцію продовжують щонайменше 30 с або до стабілізації стану дитини.

 

 

Додаткові заходи

· Під час уведення сурфактанту спостерігають за рухами грудної клітки і показником SpO2:

1) Зменшення амплітуди рухів грудної клітки може спричинюватись обструкцією дихальних шляхів сурфактантом.

2) Якщо ефективні рухи грудної клітки не відновляться на фоні ШВЛ, потрібно підвищити піковий тиск на вдиху на 1-2 см Н2О.

3) У випадку зменшення рівня SpO2 або появи ціанозу потрібно, перш за все, забезпечити адекватність рухів грудної клітки, а потім підвищити FiO2.

· Після введення сурфактанту необхідно уникати відсмоктувань з дихальних шляхів щонайменше протягом 2 год.

Повторне застосування препарату

· Якщо через 6 - 8 годин після першого введення препарату немовляті потрібно проводити ШВЛ з FiO2 ³ 30 %, щоб підтримати SpO2 > 88 %, слід повторно ввести сурфактант із дотриманням вище зазначених вимог.

· За наявності відповідних показань клінічне вирішення щодо повторного введення сурфактанту може бути прийнятим скоріше, ніж через 6 - 12 год після введення попередньої дози.

8. Сурфактантзберігаюча терапія

В комплексі лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з розладами дихання доцільно аерозольне призначення фосфатидилхоліну, що сприяє відновленню ендогенного пулу сурфактанту та підсилює ефективність сурфактантної терапії [D].

 

 

Начальник Управління материнства, дитинства Р.О. Моісеєнко

Додаток 10

 

Глосарій

1. FiO2 – частка кисню у газовій суміші, якою дихає дитина (концентрація кисню у %)

2. РСО2 – парціальний тиск СО2 у видихуваному повітрі

3. РаО2 – парціальний тиск кисню в крові

4. РаСО2 – парціальний тиск СО2 в крові

5. SpO2 – насичення (сатурація) гемоглобіну киснем (у %)

6. ДО (VT) – дихальний об’єм

7. ТІ – тривалість вдиху

8. ТЕ – тривалість видиху

9. МТВ (PIP) –максимальний тиск на вдиху

10. ДШ – дихальні шляхи

11. НВ – неінвазивна вентиляція легень

12. ПТНВ (РЕЕР)– позитивний тиск наприкінці видиху

13. РН – ретинопатія недоношених

14. СДППТ – самостійне дихання під позитивним тиском

15. СТДШ (МАР) – середній тиск у дихальних шляхах

16. ШВЛ – штучна вентиляція легень

 

 

Педан В.Б - заступник начальника Управління материнства і дитинства МОЗ України
Шунько Є.Є. - головний спеціаліст з питань неонатології МОЗ України, зав. кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім.. П.Л. Шупиа
Добрянський Д.О. - професор кафедри факультетської та шпитальної педіатрії Львівського медичного університету ім. Данила Галицького
Знаменська Т.К. - завідуюча відділом неонатології Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України
Дудіна О.О. - завідувач відділенням охорони здоров’я Інституту громадського здоров’я
Клименко Т.М. - завідуюча кафедрою неонатології Харківська медична академія післядипломної освіти
Іркіна Т.К. - експерт з клінічних питань проекту «Здоров’я Матері та Дитини»
Коржинський Ю.С. - завідувач кафедри педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти Львівського медичного університету Д. Галицького
Суліма О.Г. - професор кафедри неонатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
Лінчевський Г.Л. - завідувач циклом з неонатології Донецького медичного університету
Матвієнко І.М. - асистент з питань неонатології проекту «Здоров’я Матері та Дитини»
Муравйова Н.Т. - головний неонатолог управління охорони здоров’я Київської міської держадміністрації
Дутов Є.М. - заідуючий неонатологічним відділенням Донецької обласної клінічної лікарні
Король О.Г. - завідуюча відділенням реанімації новонароджених УДСБ «Охмадит» м. Київ
Кончаковська Т.В. - доцент кафедри неонатології НМАПО
Хілобок О.В.   -   завідуюча неонатологічним відділенням клініки „Ісіда” м. Київ
Килимник Т.М. - завідуюча відділенням інтенсивної терапії новонароджених обласної дитячої лікарні м. Житомир

Склад робочої групи

 


Література

1. Гострі розлади ди­хання у новонародже­ного / О.Г.Суліма, Д.О.Добрянський, Н.М.Пясецька, В.В.Бринь // Неонатологія: Навч. посіб. / За ред. П.С.Мощича, О.Г.Суліми. – К.: Вища шк., 2004. – С. 254-286.

2. Askie LM, Henderson-Smart DJ. Restricted versus liberal oxygen exposure for preventing morbidity and mortality in preterm or low birth weight infants. The Cochrane Database of Systematic Reviews 2001, Issue 4. Art. No.: CD001077.

3. Carlo W.A. Assisted ventilation // Care of the high-risk neonate / Ed. by M.H. Klaus, A.A. Fanaroff. – 5th ed. – Philadelphia: W.B.Saunders Company, 2001. – P. 277-301.

4. Carlo W.A., Martin R.J., Fanaroff A.A. Assisted ventilation and complications of respiratory distress // Neonatal-perinatal medicine: diseases of the fetus and infant / Ed. by A.A. Fanaroff, R.J. Martin. – 7th ed. – St. Louis: Mosby, 2002. – P.1011-1024.

5. Hansen T.N., Cooper T.R., Weisman L.E. Contemporary diagnosis and management of neonatal respiratory diseases. - 2nd ed. – Newtown, Pennsylvania: Handbooks in Health Care Co, 2001. – 311 p.

6. Martin R.J., Sosenko I.R., Bancalari E. Respiratory problems // Care of the high-risk neonate / Ed. by M.H. Klaus, A.A. Fanaroff. – 5th ed. – Philadelphia: W.B.Saunders Company, 2001. – P. 243-276.

7. Miller M.J., Fanaroff A.A., Martin R.J. Respiratory disorders in preterm and term infants // Neonatal-perinatal medicine: diseases of the fetus and infant / Ed. by A.A. Fanaroff, R.J. Martin. – 7th ed. – St. Louis: Mosby, 2002. – P.1025-1048.

8. Poets C.F. When do infants need additional inspired oxygen? A review of the current literature // Pediatr. Pulmonol. – 1998. – V.26. – P.424-428.

9. Respiratory distress syndrome of newborn infants. I. New clinical scoring system with acid-base and blood gas correlations / J.J.Downes, D.Vidyasagar, G.M.Morrow, T.Boggs // Clin. Pediatr. – 1970. – V.9, №6. – P.325-331.

10. Silverman W.A., Anderson D.H. A controlled trial of effects of water mist on obstructive respiratory signs, death rate and necropsy findings among premature infants // Pediatrics. – 1956. – V.1. – P.1-17.

11. World Health Organization. Managing newborn problems: а guide for doctors, nurses, and midwives. - Geneva, 2003. - Р. F47-52.

12. Ho J.J., Henderson-Smart D.J., Davis P.G. Early versus delayed initiation of continuous distending pressure for respiratory distress syndrome in preterm infants. Cochrane Database of Systematic Reviews 2002, Issue 2. Art. No.: CD002975.

13. Davis I.D., Avner E.D. Fluid and electrolyte management // Neonatal-perinatal medicine: diseases of the fetus and infant / Ed. by A.A. Fanaroff, R.J. Martin. – 7th ed. – St. Louis: Mosby, 2002. – P.621.

14. A controlled trial of insulin infusion and parenteral nutrition in extremely low birth weight infants with glucose intolerance / J.J.Collins, M.Hoppe, K.Brown et al. // J. Pediatr. – 1991. – V.118. – P.921-927.

15. Murray N.A., Roberts I.A. Neonatal transfusion practice // Arch. Dis. Child. Fetal Neonatal Ed. – 2004. – V.89. – P.F101–F107.

16. Kecskes Z.B., Davies M.W. Rapid correction of early metabolic acidaemia in comparison with placebo, no intervention or slow correction in LBW infants. Cochrane Database of Systematic Reviews 2002, Issue 1. Art. No.: CD002976.

17. Ho J.J., Subramaniam P., Henderson-Smart D.J., Davis P.G. Continuous distending pressure for respiratory distress syndrome in preterm infants. Cochrane Database of Systematic Reviews 2002, Issue 2. Art. No.: CD002271.

18. Davis PG, Henderson-Smart DJ. Nasal continuous positive airways pressure immediately after extubation for preventing morbidity in preterm infants. Cochrane Database of Systematic Reviews 2003, Issue 2. Art. No.: CD000143.

19. Davis P.G., Lemyre B., De Paoli A.G. Nasal intermittent positive pressure ventilation (NIPPV) versus nasal continuous positive airway pressure (NCPAP) for preterm neonates after extubation. Cochrane Database of Systematic Reviews 2001, Issue 3. Art. No.: CD003212.

20. Friedlich P., Lecart C., Posen R. et al. A randomized trial of nasopharyngeal-synchronised intermittent mandatory ventilation versus nasopharyngeal continuous positive airway pressure in very low birth weight infants after extubation // J. Perinatol. – 1999. V.19. – P.413–418.

21. Barrington K.J., Bull D., Finer N.N. Randomized trial of nasal synchronized intermittent mandatory ventilation compared with continuous positive airway pressure after extubation of very low birth weight infants // Pediatrics. – 2001. – V.107. – P.638–641.

22. Khalaf M.N., Brodsky N., Hurley J. et al. A prospective randomized, controlled trial comparing synchronized nasal intermittent positive pressure ventilation versus nasal continuous positive airway pressure as modes of extubation // Pediatrics. – 2001. – V.108. – P.13–17.

23. De Paoli A.G., Davis P.G., Faber B. et al. Devices and pressure sources for administration of nasal continuous positive airway pressure (NCPAP) in preterm neonates. The Cochrane Library, Issue 4. Oxford: Update Software, 2002.

24. Davis P.G., Henderson-Smart D.J. Extubation from low-rate intermittent positive airways pressure versus extubation after a trial of endotracheal continuous positive airways pressure in intubated preterm infants. Cochrane Database of Systematic Reviews 2001, Issue 4. Art. No.: CD001078.

25. Stevens T.P., Blennow M., Soll R.F. Early surfactant administration with brief ventilation vs selective surfactant and continued mechanical ventilation for preterm infants with or at risk for respiratory distress syndrome. Cochrane Database of Systematic Reviews 2004, Issue 3. Art. No.: CD003063.

26. Subramaniam P., Henderson-Smart D.J., Davis P.G. Prophylactic nasal continuous positive airways pressure for preventing morbidity and mortality in very preterm infants. Cochrane Database of Systematic Reviews 2005, Issue 3. Art. No.: CD001243.

27. Davis I.D., Stork J.E., Avner E.D. Acid-base physiology and disorders in the neonate // Neonatal-perinatal medicine: diseases of the fetus and infant / Ed. by A.A. Fanaroff, R.J. Martin. – 7th ed. – St. Louis: Mosby, 2002. – P.630.

 

Зміст

 

Назва розділу Сторінка
  Вступ
Визначення
Методика діагностики й оцінки важкості та типу дихальних розладів
Основні принципи надання медичної допомоги новонародженим з диха-льними розладами
Методика самостійного дихання під постійним позитивним тиском (СДППТ)
Методика самостійного дихання під постійним позитивним тиском (СДППТ)
Штучна (механічна) вентиляція легень (ШВЛ)
Протокол офтальмологічного обстеження новонароджених із групи ризику щодо виникнення ретинопатії недоношених (РН)
Критерії виписки
Формулювання діагнозу
Додаток 1 Оцінка важкості дихальних розладів
Додаток 2 Основні причини дихальних розладів
Додаток 3 Рекомендоване обстеження залежно від клінічної ситуації
Додаток 4 Моніторинг стану дитини, яка дихає додатковим киснем
Додаток 5 Алгоритм допомоги новонародженому з дихальними розладами (ДР)
Додаток 6 Вимоги до моніторингу під час застосування методики СДППТ
Додаток 7 Зміна параметрів ШВЛ
Додаток 8 Ведення окремих станів.
Додаток 9 Введення сурфактанта
Додаток 10 Глосарій

 


[1] Для недоношених новонароджених об’єм циркулюючої крові дорівнює 90-95 мл/кг

[2] Рівень гемоглобіну (Hb) в г/л





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.234.247.75 (0.01 с.)