Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них.

Під час роботи на працюючих впливають різні шкідливі фактори виробничого середовища. Шкідливі фактори за характером свого впливу поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні

Хімічні: токсичні пил, пара, газ.

Фізичні:параметри повітря у приміщенні (вологість, температура, швидкість), вібрація, шум, випромінювання, освітленість.

Біологічні:мікроорганізми, бактерії, віруси, інфекційні захворювання.

Психофізіологічні:фізичні та нервово-психічні перевантаження, поаязані з тяжкою монотонною працею.

 

1. Поняття про виробничий травматизм.

Виробничий травматизм – сукупність виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробнича травма – травма, отримана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Нещасний випадок – раптовий вплив на працівника якогось небезпечного виробничого фактора під час виконання трудових обов’язків або завдань керівника робіт, внаслідок якого заподіяна шкода його здоров’ю.

Вживання працівника алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків, у тому числі й тяжких. Навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на центральну нервову систему. Під впливом малих доз алкоголю зменшується швидкість рухових реакцій людини, знижується працездатність, прискорюється стомлюваність. Наслідком цього є неправильна самооцінка, втрата критичного ставлення до себе і своїх вчинків, потреба в рухах, уявний приплив сил.

Згідно з чинним законодавством, нещасний випадок, що стався на виробництві внаслідок отруєння алкогольним чи наркотичними речовинами не вважається пов’язаним з виробництвом.

 

1. Припинення кровотечі з ран, носа, стравоходу.

Для зупинки носової кровотечі потерпілого необхідно посадити і покласти на ніс охолоджуючий компрес. Якщо не допомагає, вводять до носової порожнини тампони зі стерильного бинта, оброблені 3 %розчином перекису водню.

Якщо потерпілий відкашлюється яскраво – червоною спіненою кров’ю – кровотеча в легенях. Потерпілого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди - холодний компрес. При цьому йому забороняється говорити і рухатись. Періодично можна давати пити холодну, злегка підсолену воду і ковтати шматочки льоду. Постраждалого необхідно терміново госпіталізувати.

Кровотеча з травного тракту характеризується блюванням згустками темно – червоної крові. Потерпілого потрібно покласти у напівлежаче положення, під спину покласти валик, але ноги згинають в коліна. Потім тілу потерпілого надають такого положення, за якого голова для її нормального кровозабезпечення має бути дещо нижче тулуба.

 

Білет 21

Заходи запобігання травматизму на виробництві.

Організаційні заходи:

· Проведення навчання та інструктажів з ОП, виробничої санітарної, пожежної безпеки;

· Робота щодо професійного відбору;

· Здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Технічні заходи:

· Модернізація технологічного, піднімально-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання;

· Впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи:

· Придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працюючих від дії електро-магнітних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

· Улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціювання;

Медико-профілактичні заходи:

· Придбання молока, миючих та знешкоджуючих засобів;

· Організація профілактичних медичних оглядів;

· Організація лікувально-профілактичного харчування.

2. Первинні засоби пожежогасіння.

Вогнегасильні речовини при введенні їх до зони горіння знижують швидкість горіння або повністю його припиняють.Вогнегасильні речовини за принципом дії поділяють на:

Ø охолоджуючі (вода),

Ø ізолюючі зону горіння від доступу кисню (порошкоподібні речовини, простирадла, піни),

Ø ті, що розбавляють горючі рідини або зменшують вміст кисню в зоні горіння (пара, вуглекислий газ, вода)

Ø уповільнюючі процес горіння (галоїдні вуглеводні). Для гасіння пожежі використовують первинні засоби пожежогасіння: пісок, воду, азбестові простирадла, вогнегасники тощо. Не можна гасити водою лаки, фарби, розчинники, бензин, гас чи дизельне пальне, електроустановки. Одним із засобів пожежогасіння є піна.

Перша допомога при отруєнні та шоку.

Причиною шоку може стати сильний біль, значна втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідливих вірусів, що призводять до виснаження захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин.

Ознаки. Блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасне знепритомнення, прискорене дихання і пульс, зниження артеріального тиску. За важкого шоку — блювання, спрага, попелясний колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, можлива зупинка дихання і кровообігу. Допомога. Необхідно надати першу допомогу, яка відповідає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, іммобілізувати переломи тощо).Потерпілого слід зігріти (закутати в ковдру), покласти на спину з дещо опущеною головою.

Отруєння — це тяжке захворювання, яке сталося внаслідок проникнення до організму різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2-3 години, інколи через 20-26 годин.

Ознаки. Це загальне нездужання, нудота, блювання, спазмопо-дібний біль у животі, пронос, блідість, спрага, підвищення температури тіла до 38—40°С, частий, слабий пульс, судоми.

Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 л води, а потім викликають блюван-ня подразненням кореня язика) до появи чистої промивної води. Можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля). Потім дають міцного чаю, але не їжу. Щоб запобігти зупинку дихання і кровообіг, протягом кількох годин необхідне постійне спостереження за потерпілим. Причиною отруєння окисом вуглецю є вдихання чадного тазу, продуктів горіння, дія диму.. Допомога. Забезпечити потерпілому приплив свіжого повітря. Звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес. Якщо потерпілий не втратив свідомості, напоїти гарячим чаєм, кавою. У разі припинення дихання необхідно провести штучне дихання

Білет 22

Світлова та звукова сигналізація.

Сигналізація призначена для попередження працюючих про пуск і зупинку обладнання, порушення технологічних процесів, аварійну ситуацію. За принципом дії вона може бути світловою, звуковою, кольоровою тощо.

1. Світлову сигналізацію використовують на транспорт. засобах, в електроустановках, на пультах керування напівавтомат. та автоматичними лініями.

За функціональними призначенням сигнальні пристрої поділяються на такі:

 аварійні (сповіщають про виникнення небезпечного режиму під час роботи);

 інформаційні (інформують про параметри, що визначають безпеку);

 запобіжні (попереджують про необхідність дотримання вимог безпеки).

Засоби світлової сигналізації обладнуються світлофільтрами червоного, жовтого, зеленого та синього кольорів.

2. Звукова сигналізація у вигляді сирен, гудків, дзвінків, зумерів, ревунів, свистків використовується на машинах з невеликим рівнем шуму.

Сигнальні звукові та світлові пристрої розташовують так, щоб на ділянці роботи обслуговуючого персоналу звукові сигнали було добре чути, а світлові - добре видно.

З метою підвищення уваги працюючих, попередження їх про можливу небезпеку рекомендується фарбувати машини та устаткування у сигнальні кольори.

Встановлені такі сигнальні фарбування відповідно до міждержавного стандарту:

1. червоний — заборона, безпосередня небезпека, засіб пожежогасіння;

2. жовтий — попередження, можлива небезпека;

3. зелений — припис, безпека;

4. синій — вказівка, інформація.