Перша допомога при вивихах, переломах.

Якщо є підозра на вивих, досить обмежитися створенням спокою: на нижню кінцівку накласти шину, а верхню підвісити хусткою на шию і якомога швидше доставити потерпілого до медичної установи. Не варто намагатися вправити вивих самостійно, оскільки це потребує спеціальних знань. Переломи можуть бути відкритими і закритими. При закритому переломі шкіра не пошкоджується, рана відсутня. Ознака перелому — різкий біль під час спроби руху пошкодженою кінцівкою. Перша допомога — забезпечити спокій та нерухомість місця перелому. Для забезпечення нерухомості зламаної кінцівки застосовують, спеціальні дротяні або фанерні (дерев'яні) шини. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. Не можна накладати шину на місце відкритого перелому, а слід прибинтовувати її поверх одягу (взуття). Під шину при відкритому переломі підкладають що-небудь м'яке, попередньо зупинивши кровотечу.

Білет 14

1. Особливості ураження електричним струмом.

Електробезпека — це система організаційних, технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравма — це травма, викликана впливом електричного струму або електричної дуги.

Електричний струм, проходячи через організм людини, спричинює термічну, електролітичну та біологічну дії.

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, ураженні внаслідок високої температури кровоносних судин, нервових клітин, серця, мозку, що призводить до серйозних функціональних розладів.

Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини та крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струмувиявляється у подразненні й збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовільним скороченням м'язів.

Тривалість проходження струму через організм впливає на кінцевий результат ураження: чим довше проходження струму, тим більша можливість тяжкого і смертельного наслідку.

1. Техніка безпеки в слюсарних майстернях.

При виконанні робіт в слюсарних майстернях потрібно виконувати тільки ті роботи, які доручені майстром ВН чи наставником. Працювати тільки із справним інструментом, чистим, без масла, без тріщин. Використовувати обладнання та інструменти тільки за призначенням. Дотримуватись вимог щодо використання та підбору робочого одягу, застосовувати засоби індивідуального та колективного захисту.

Вчасно провітрювати та робити вологе прибирання в приміщенні. А також прибирати своє робоче місце по завершенню робіт.

1. Перша допомога при опіках.

На виробництві й у побуті часто виникають термічні та хімічні опіки.

Залежно від тяжкості розрізняють чотири ступені опіку:

1 — почервоніння шкіри та її набряк;

2 — пухирі, наповнені жовтуватою рідиною;

3 — утворення некрозу шкіри (струпів);

4 — обвуглювання тканин.

Опіки кислотами дуже глибокі, на місці опіку утворюється сухий струп. При опіках лугами тканини вологі, тому ці опіки переносяться важче, ніж опіки кислотами.

Допомога. Необхідно швидко вивести або винести потерпілого з вогню.

При опіках 1 ступеня треба промити уражені ділянки шкіри антисептичними засобами, потім обробити спиртом, одеколоном. До обпечених ділянок не можна доторкатись руками, не можна проколювати пухирі й відривати шматки одягу, що прилипли до місць опіку, не можна накладати мазі, порошки тощо. Опікову поверхню накривають чистою тканиною.

Білет 15

Поняття про виробничий травматизм.

Виробничий травматизм – сукупність виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробнича травма – травма, отримана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Нещасний випадок – раптовий вплив на працівника якогось небезпечного виробничого фактора під час виконання трудових обов’язків або завдань керівника робіт, внаслідок якого заподіяна шкода його здоров’ю.

Вживання працівника алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків, у тому числі й тяжких. Навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на центральну нервову систему. Під впливом малих доз алкоголю зменшується швидкість рухових реакцій людини, знижується працездатність, прискорюється стомлюваність. Наслідком цього є неправильна самооцінка, втрата критичного ставлення до себе і своїх вчинків, потреба в рухах, уявний приплив сил.

Згідно з чинним законодавством, нещасний випадок, що стався на виробництві внаслідок отруєння алкогольним чи наркотичними речовинами не вважається пов’язаним з виробництвом.

Причини виробничого травматизму і профзахворювань можна розділити на 2 групи: виробничо-технічні та психофізіологічні. Виробничо-технічні причини поділяють на: Організаційні; Технічні; Санітарно-гігієнічні.

 

Вимоги техніки безпеки при розбірно-збірних роботах.

Будь-який процес розбирання може бути небезпечним, якщо він здійснюється молотком і зубилом. Для безпечної роботи при збиранні слід користуватись інструментами тільки за призначенням та справними. Розбирати і збирати вузли категорично забороняється коли вони знаходять у підвішеному стані.

Дуже небезпечними операціями є: зняття та встановлення пружин. При збиранні різьбових з`єднань не слід користуватись при докручуванні трубками, ломами, тому що можна зірвати різьбу, а у цьому випадку слід використовувати динамометричні ключі. Перед роботою пневматичними, електричними чи гідравлічними інструментами, слід розглянути ізоляцію, заземлення, кріплення і перевірити роботу інструмента у холостому режимі. Розбирати і збирати вузли слід за певною технологічною послідовністю, не допускаючи захаращення робочого місця непотрібними деталями та інструментами. Слід на виробництві остерігатись незакритих передач (фрикційні, чи ланцюгові, носові чи карданні передачі).

Як при збиранні так і розбиранні, не допускати на підлозі масляних плям (їх потрібно негайно посипати піском чи тирсою), після чого зчистити і викинути у спеціально відведені місця. Масляні плями не повинні бути причиною травматизму. При розбірних роботах багато деталей можуть вибраковуватись, ними не слід захаращувати проходи, робочі місця.

Загальний порядок на робочому місці не тільки сприяє підвищеною продуктивності праці. але й попереджує травматизм.

Правила поведінки під час грози.

Захист будівель і споруд від прямих ударів блискавки здійснюється за допомогою громовідводів. Громовідвід складається з трьох частин: блискавкоприймальника, що безпосередньо сприймає на себе удар блискавки; заземлювача, через який струм потрапляє в землю, і струмовідвода, що з'єднує блискавкоприймальник із заземлювачем. Блискавкозахист — це комплекс захисних заходів від розрядів атмосферної статичної електрики, який забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки, матеріали від згорання, вибухів. Гроза може застати людину на виробництві, вдома, в лісі, в полі, тому необхідно знати правила поведінки під час грози. На виробництві всі будинки, споруди, лінії електропередач, радіо, зв'язку оснащені пристроями блискавкозахисту. Тому працюючим не потрібно застосовувати будь-які спеціальні засоби блискавкозахисту, а необхідно вжити застережливих заходів: вимкнути непотрібне освітлення, радіомовлення тощо.

 

 

Білет 16

1. Види інструктажів. Позаплановий інструктаж.

Позаплановий інструктаж проводиться:

o При введені в дію нових або переглянутих нормативних актів про ОП, та при змінах у них;

o При зміні технологічного процесу, в заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів інших факторів, що впливають на охорону праці;

o При порушені працівником, студентом, учнем або вихованцем, нормативних актів про охорону праці що можуть призвести або призвели до травми, аварії чи отруєння;

o На вимогу працівників органу державного нагляду за ОП, вищої господарської організації або державної виконавчої влади, якщо виявлено незнання працівником, студ. або учнем безпечних методів, прийомів праці чи нормативн. актів про ОП;

o При перерві в роботі виконавця робіт більш ніж 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів.