Вимоги тб при виконанні штукатурних робіт.

Під час підготовки кам'яних поверхонь під штукатурку за допомогою ударних інструментів слід працювати в рукавицях і захисних окулярах. Робітники, зайняті гасінням вапна, повинні працювати у спецодягу, гумових чоботях і рукавицях, респіраторі і окулярах.

Під час роботи із застосуванням штукатурних розчинів і мастик для закріплення плиток і лінолеуму, до складу яких входять леткі токсичні компоненти, слід користуватись захисними пристроями (респіратор, гумові рукавиці, окуляри тощо). Усі працюючі з такими матеріалами повинні пройти спеціальний інструктаж з правил безпечної роботи.

Брати руками будь-який розчин, незалежно від його складу, заборонено. Хлорне вапно, що застосовується як протиморозний компонент штукатурного розчину, необхідно зберігати в закритій тарі. Хлоровану воду слід готувати на відкритому повітрі або в приміщеннях з примусовою вентиляцією. Робоче місце оператора штукатурного агрегату повинно бути обладнано двостороннім зв'язком з робочими місцями штукатурів, що працюють з форсунками.

Робітники, що наносять штукатурний оббризк вручну або за допомогою форсунки, повинні працювати у захисних окулярах. Агрегати і апарати, що працюють під тиском (штукатурний агрегат, розчинонасоси, компресорні установки тощо), а також шланги до початку роботи перевіряють на тиск, який має бути у 1,5 раза більшим від робочого. Манометри на пневматичних апаратах повинні бути справними.

Категорії приміщень з електробезпеки.

Відповідно до правил улаштування електроустановок, за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на наступні три категорії.

1. Приміщення без підвищеної небезпеки — це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

2. Приміщення з підвищеною небезпекою — це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:• підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 % або пара та конденсуюча волога у вигічний, атмосферний пил, що потрапляє в середину агрегатів, технологічного обладнання, осідає на проводах, струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції,

але не викликає небезпеки аварії);• струмопровідна підлога (металева, залізобетонна);• висока температура повітря (+35°С);• можливість одночасного дотику працюючого до з'єднаних з землею металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання — з іншого.

3. Особливо небезпечні приміщення — це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом:

• відносна вологість повітря постійно тримається близько 100 % (стеля, підлога, стіни покриті вологою);• хімічно активне середовище (у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини, які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування);• одночасно дві й більше умов підвищеної небезпеки.

Білет 4

Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання.

Виробничий травматизм – сукупність виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.

Виробнича травма – травма, отримана працюючим на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці.

Нещасний випадок – раптовий вплив на працівника якогось небезпечного виробничого фактора під час виконання трудових обов’язків або завдань керівника робіт, внаслідок якого заподіяна шкода його здоров’ю.

Вживання працівника алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків, у тому числі й тяжких. Навіть невеликі дози алкоголю згубно діють на центральну нервову систему. Під впливом малих доз алкоголю зменшується швидкість рухових реакцій людини, знижується працездатність, прискорюється стомлюваність. Наслідком цього є неправильна самооцінка, втрата критичного ставлення до себе і своїх вчинків, потреба в рухах, уявний приплив сил.

Згідно з чинним законодавством, нещасний випадок, що стався на виробництві внаслідок отруєння алкогольним чи наркотичними речовинами не вважається пов’язаним з виробництвом.

2. Засоби захисту від небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Засоби колективного захисту призначені для:

• нормалізації повітряного середовища виробничих приміщень і робочих місць (вентиляція, кондиціонування, опалення, автоматичний контроль і сигналізація);

• нормалізації освітлення виробничих приміщень і робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне обладнання, світлофільтри);

• захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних, лазерних, магнітних та електричних полів (огородження, герметизація, знаки безпеки);

• захисту від шуму, вібрації (огородження, звукоізоляція, віброізоляція);

• захисту від хімічних факторів (огородження, герметизація, вентиляція та очищення повітря, дистанційне керування, знаки безпеки);

Засоби індивідуального захисту, залежно від призначення, поділяються на:

•ізолюючі костюми (пневмокостюми, скафандри);

•засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори);

•спеціальний одяг (комбінезони, куртки, штани, фартухи, жилети нарукавники);

•спеціальне взуття (чоботи, черевики, боти, бахіли)

•засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);

•засоби захисту очей (захисні окуляри);

•засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щити);

•засоби захисту голови (каски, шоломи, шапки, берети)

•засоби захисту від падіння з висоти тощо (запобіжні пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори)

•засоби захисту органів слуху (протишумові шоломи, навушники, вкладиші);

•захисні дерматологічні засоби (змиваючі розчини, пасти, креми, мазі).

Характерні причини виникнення пожеж.

Пожежа - неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності. основними причинами пожеж на підприємствах є такі:

1. порушення пожежних норм і правил у технологічних процесах виробництва;

2. неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування;

3. порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

4. порушення правил користування електрообладнанням;

5. невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водозабезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння;

6. використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, паління у заборонених місцях;

7. погане знання персоналом основ пожежної безпеки;

8. порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.

 

Білет 5

Колективний договір, його укладання і виконання.

Колективний договір (угода) укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально – економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників або уповноважених ними сторін.

Колективний договір (угода) повинен обов'язково містити заходи по організації безпечних і нешкідливих умов праці, заходи захисту прав і спеціальних інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців і членів сімей загиблих.Як вимагає стаття 11 Закону України «Про охорону праці», саме колективним договором повинен встановлюватись розмір зазначеної допомоги, включаючи й осіб, які одержали легкі травми з тимчасовою непрацездатністю. Законом забезпечується особливий захист інтересів важко травмованих працівників, а також інтересів утриманців та членів сімей загиблих. Перевірка виконання колективного договору проводиться не менше 2 разів на рік. Підсумки перевірки розглядаються на зборах або конференції працюючих. За невиконання зобов'язань по колективному договору службові особи притягуються до адміністративної, дисциплінарної відповідальності.