Перша допомога при отруєнні та шоку.

Причиною шоку може стати сильний біль, значна втрата крові, утворення у пошкоджених тканинах шкідливих вірусів, що призводять до виснаження захисних можливостей організму, внаслідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин.

Ознаки. Блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасне знепритомнення, прискорене дихання і пульс, зниження артеріального тиску. За важкого шоку — блювання, спрага, попелясний колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців, можлива зупинка дихання і кровообігу. Допомога. Необхідно надати першу допомогу, яка відповідає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, іммобілізувати переломи тощо).Потерпілого слід зігріти (закутати в ковдру), покласти на спину з дещо опущеною головою.

Отруєння — це тяжке захворювання, яке сталося внаслідок проникнення до організму різних токсичних речовин. Захворювання починається через 2-3 години, інколи через 20-26 годин.

Ознаки. Це загальне нездужання, нудота, блювання, спазмопо-дібний біль у животі, пронос, блідість, спрага, підвищення температури тіла до 38—40°С, частий, слабий пульс, судоми.

Допомога. Потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок (примушують випити 1,5-2 л води, а потім викликають блюван-ня подразненням кореня язика) до появи чистої промивної води. Можна дати 8-10 таблеток активованого вугілля). Потім дають міцного чаю, але не їжу. Щоб запобігти зупинку дихання і кровообіг, протягом кількох годин необхідне постійне спостереження за потерпілим. Причиною отруєння окисом вуглецю є вдихання чадного тазу, продуктів горіння, дія диму.. Допомога. Забезпечити потерпілому приплив свіжого повітря. Звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес. Якщо потерпілий не втратив свідомості, напоїти гарячим чаєм, кавою. У разі припинення дихання необхідно провести штучне дихання

Білет 22

Світлова та звукова сигналізація.

Сигналізація призначена для попередження працюючих про пуск і зупинку обладнання, порушення технологічних процесів, аварійну ситуацію. За принципом дії вона може бути світловою, звуковою, кольоровою тощо.

1. Світлову сигналізацію використовують на транспорт. засобах, в електроустановках, на пультах керування напівавтомат. та автоматичними лініями.

За функціональними призначенням сигнальні пристрої поділяються на такі:

 аварійні (сповіщають про виникнення небезпечного режиму під час роботи);

 інформаційні (інформують про параметри, що визначають безпеку);

 запобіжні (попереджують про необхідність дотримання вимог безпеки).

Засоби світлової сигналізації обладнуються світлофільтрами червоного, жовтого, зеленого та синього кольорів.

2. Звукова сигналізація у вигляді сирен, гудків, дзвінків, зумерів, ревунів, свистків використовується на машинах з невеликим рівнем шуму.

Сигнальні звукові та світлові пристрої розташовують так, щоб на ділянці роботи обслуговуючого персоналу звукові сигнали було добре чути, а світлові - добре видно.

З метою підвищення уваги працюючих, попередження їх про можливу небезпеку рекомендується фарбувати машини та устаткування у сигнальні кольори.

Встановлені такі сигнальні фарбування відповідно до міждержавного стандарту:

1. червоний — заборона, безпосередня небезпека, засіб пожежогасіння;

2. жовтий — попередження, можлива небезпека;

3. зелений — припис, безпека;

4. синій — вказівка, інформація.

Засоби надання допомоги потерпілому (штучне дихання, непрямий масаж серця)

Мета штучного дихання — забезпечення газообміну в організмі, збагачення крові потерпілого киснем і виділення з крові вуглецю. Способи штучного дихання можуть бути апаратні та ручні. Ручні менш ефективні, але можуть застосовуватися негайно при порушенні дихання у потерпілого. Порядок виконання штучного дихання такий.

Голову потерпілого відводять максимально назад і пальцями затискають ніс (або губи). Роблять глибокий вдих, притискають свої губи до губ потерпілого і швидко роблять глибокий видих йому до рота. Вдування повторюють кілька разів, з частотою 12-15 разів на хвилину. З гігієнічною метою рекомендується рот потерпілого прикрити шматком тканини (хусточкою, марлею, бинтом тощо). Штучне дихання у більшості випадків треба робити одночасно з масажем серця.

Непрямий масаж серця — це ритмічне стискання серця між грудиною та хребтом. Треба знайти розпізнавальну точку — мечевидний відросток грудини, — він знаходиться знизу грудної клітини над животом. Стати треба з лівого боку від потерпілого і покласти долоню однієї руки на нижню третину грудини, а поверх — долоню другої руки. Тепер ритмічними рухами треба натискати на грудину (з частотою 60 разів на хвилину). Сила стискання має бути такою, щоб грудина зміщувалась в глибину на 4-5 см. Масаж серця доцільно проводити паралельно зі штучним диханням, для чого після 2-3 штучних вдихів роблять 15 стискань грудної клітки.

Характерні причини виникнення пожеж.

Пожежа - неорганізоване і неконтрольоване горіння, внаслідок якого знищуються матеріальні цінності. основними причинами пожеж на підприємствах є такі:

1. порушення пожежних норм і правил у технологічних процесах виробництва;

2. неправильне облаштування систем опалення, вентиляції, електроустаткування;

3. порушення норм і правил зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів;

4. порушення правил користування електрообладнанням;

5. невиконання протипожежних заходів щодо обладнання пожежного водозабезпечення, улаштування пожежної сигналізації, забезпечення первинними засобами пожежогасіння;

6. використання відкритого вогню факелів, паяльних ламп, паління у заборонених місцях;

7. погане знання персоналом основ пожежної безпеки;

8. порушення вимог протипожежного інструктажу під час виконання робіт.

Білет 23

1. Види інструктажів. Повторний інструктаж.

Вступний,первинний, повторний, позаплановий, цільовий.

Повторний інструктаж проводиться з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою – один раз у квартал, на інших роботах – 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Первинний інструктаж проводиться на місці до початку роботи з:

• Працівником, новоприйнятим на підприємство;
• Працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого;
• Працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;
• Відрядженим працівником, який бере участь у виробничому процесі на виробництві;
• Студентом, учнем вихованцем, який прибув на виробничу практику перед виконанням нових видів робіт, перед вивчен-ням нової теми під час проведення трудового і професійного навчання в лабораторіях, класах, майстернях, на дільницях.

1. Перелік робіт з підвищеною небезпекою.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено Державним комітетом України по нагляду за охороною праці і він чинний на всіх підприємствах. До Переліку ввійшли електрозварювальні, підземні на шахтах та рудниках, верхолазні та на висоті, такелажні та стропальні роботи, роботи із застосуванням ручних електро - і пневмомашин та інструментів, вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, з охорони колективної і приватної власності, роботи з радіоактивними речовинами – усього понад 150 видів робіт. Усі ці роботи мають виконувати професійно навчені особи, які прийшли перевірку знань з питань охорони праці і мають задовільний результ.

 

1. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

Ураження електричним струмом може статися внаслідок порушення техніки безпеки при експлуатації електроустановок, електромережі тощо.

Перша допомога складається з двох етапів:

1) звільнення потерпілого від дії струму

2) надання йому долікарської медичної допомоги:

Якщо потерпілий при свідомості, але до цього був у запамороченні або тривалий час знаходився під дією електроструму, необхідно покласти його на сухе місце, накрити ковдрою, забезпечити спокій, спостерігати за його диханням і пульсом.

У випадку, коли потерпілий знепритомнів, але у нього є стійкі дихання і пульс, його слід покласти, забезпечити доступ свіжого повітря, піднести до носа ватку, змочену нашатирним спиртом, розтерти і зігріти.

Якщо потерпілий дихає слабо або за відсутності у нього ознак життя ( немає дихання, серцебиття і пульс відсутні, зіниці розширені й не реагують на світло) терміново приступають до оживлення потерпілого — штучного дихання і непрямого масажу серця.

 

 

Білет 24