Тема 5. Ухвалення рішення – складова частина управлінських функцій. Існуючі моделі формальних і неформальних методів прийняття рішень

1. Основи теорії прийняття рішень. Розширене й вузьке поняття “прийняття рішень”. Фактори, що впливають на процес прийняття рішень. Місце прийняття рішень у процесі управління. Моделі теорії прийняття рішень: класична; поведінкова; ірраціональна.

2. Процес прийняття рішень. Інтуїтивна і раціональна технології прийняття рішень. Етапи раціональної технології прийняття рішень: діагноз проблеми; накопичення інформації про проблему; опрацювання альтернативних варіантів; оцінка альтернатив; прийняття рішення. Людський і організаційний фактори у процесі прийняття рішення. Індивідуальне й групове прийняття рішень. Методи творчого пошуку альтернативних варіантів.

3. Методи обґрунтування управлінських рішень. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень. Кількісні і якісні методи. Можливості та сфери застосування аналітичних, статистичних, теоретико-ігрових методів та методів математичного програмування. Інструменти обґрунтування управлінських рішень. Сутність і цілі використання платіжної матриці. Побудова “дерева рішень” і вибір оптимального варіанту. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності. Теоретико-ігрові методи. Переваги й недоліки використання кількісних методів. Експертні методи прийняття рішень.

Питання для самоперевірки:

1. Що розуміється під процесом прийняття рішень в теорії управління?

2. На яких припущеннях побудована класична модель прийняття рішень?

3. Чим відрізняються між собою поведінкова і класична моделі прийняття рішень?

4. Що є характерною рисою ірраціональної моделі прийняття рішень?

5. З яких етапів складається раціональна технологія прийняття рішення?

6. В якій послідовності здійснюється процес оцінки альтернативних варіантів?

7. За яких умов доцільно використовувати:

- аналітичні методи;

- статистичні методи;

- методи математичного програмування;

- теоретико-ігрові методи;

- експертні методи.

8. У чому сутність методу “платіжна матриця”?

9. Поясніть механізм використання методу “дерево рішень”.

10. Що таке ціна гри і «сідлова точка»?

11. Як Ви розумієте категорії “чиста стратегія” і “змішана стратегія”?

Тести для самоперевірки:

1. Класична теорія прийняття рішень спирається на поняття:

а) “обмеженої раціональності”;

б) “раціональності”;

в) “досягнення задоволення”.

2. Актуальність інформації – це:

а) властивість інформації бути зрозумілою для адресата;

б) стислість і чіткість викладення інформації;

в) її очевидність, що ґрунтується на її демонстрації;

г) наявність відомостей, необхідних і достатніх для прийняття раціонального управлінського рішення;

д) немає правильної відповіді.

3. Сутність методу фокальних об’єктів:

а) удосконалення об’єкта, що аналізується, за допомогою комплексу запитань;

б) проведення дискусії з обговорення ідей вдосконалення об’єкта, що аналізується;

в) систематичне дослідження всіх варіантів, що випливають із закономірностей побудови об’єкта, що аналізується;

г) перенесення ознак випадково обраних об’єктів на об’єкт, що аналізується.

4. Метод вирішення задач, в яких результати одного прийнятого рішення впливають на наступні рішення:

а) метод “платіжна матриця”;

б) метод “дерево рішень”;

в) метод теорії статистичних рішень;

г) метод теорії ігор.

5. Теорія ігор застосовується для обґрунтування вирішення ситуацій, невизначеність яких обумовлена:

а) наявністю фактора ризику прийняття неоптимального рішення;

б)відсутністю адекватних аналітичних і статистичних методів обґрунтування рішень;

в) свідомими діями розумного противника;

г) об’єктивними обставинами, які невідомі або мають випадковий характер.

6. Фірма визначила наступні вихідні дані для побудови графіка беззбитковості:

- ціна одиниці продукції – 45;

- умовно-змінні витрати на одиницю продукції – 30;

- умовно-постійні витрати – 1200.

Точка беззбитковості в цьому випадку дорівнює:

а) 45 шт.

б) 50 шт.

в) 75 шт.

г) 80 шт.

Термінологічний словник

Аналітичні методиобґрунтування управлінських рішень - методи, що встановлюють аналітичні (функціональні) залежності між умовами вирішення задачі (факторами) і її результатами (прийнятим рішенням).

Змішані стратегії - стратегії, що визначають рішення гри без сідлової точки шляхом використання кількох чистих стратегій.

Ірраціональна модельприйняття рішення передбачає, що рішення приймається без дослідження альтернатив.

Кількісні методи обґрунтування управлінських рішень (методи дослідження операцій) – методи, що застосовуються за умов, коли фактори, які впливають на вибір рішення, можна кількісно визначити й оцінити.

Класична модель прийняття рішення передбачає, що особа, яка приймає рішення, повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії у процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.

Критерій актуальності інформації визначається відповідністю інформації об’єктивним інформаційним потребам.

Критерій комунікативності інформації визначається властивістю інформації бути зрозумілою для того, кому вона адресована.

Критерій лаконічності інформації визначається стислістю та чіткістю викладення інформації (досягається за рахунок високої згорнутості інформації без втрати її необхідної повноти).

Критерій несуперечливості інформації означає, що окремі частини однієї і тієї самої інформації не повинні суперечити одна одній.

Критерій переконливості інформації визначається доведеністю інформації, яка примушує вірити в її достовірність.

Критерій повноти інформації визначається наявністю відомостей, включаючи суперечливі, які необхідні й достатні для прийняття рішення.

Критерій своєчасності інформації визначається здатністю задовольняти інформаційну потребу у прийнятний для виконання строк.

Критерій точності інформації визначається ступенем відповідності інформації оригіналу.

Метод "дерева рішень" – метод обґрунтування управлінських рішень, що застосовується у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто для прийняття послідовних рішень.

Метод платіжної матриці – метод оцінки кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи.

Методи математичного програмування – методи вирішення екстремальних задач з кількома змінними.

Методи теорії ігор – методи, що використовуються для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком свідомих дій розумного супротивника.

Методи теорії статистичних рішень – методи, що використовуються для обґрунтування управлінських рішень в умовах невизначеності ситуації, яка є наслідком дії об'єктивних обставин, що невідомі або носять випадковий характер.

Основна задача теорії ігор - визначення стратегії, застосування якої гарантує кожному гравцю оптимальний виграш, тобто стратегію, відхилення від якої здатне тільки зменшити виграш.

Очікуваний ефект - це сума можливих результатів реалізації альтернативи за різних ситуацій, помножених на імовірність настання кожної з них.

Парні ігри з нульовою сумою - ігри, в яких беруть участь тільки дві сторони, при цьому одна сторона виграє рівно стільки, скільки програє інша.

Поведінкова модель прийняття рішення враховує вплив сукупності численних обмежуючих і суб’єктивних факторів на процес прийняття рішень.

Поняття “обмеженої раціональності” означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення краще за прийняте);

Прийняття рішення (загальне визначення) – це процес, який починається з констатації виникнення проблемної ситуації та завершується вибором рішення, тобто вибором дії, яка спрямована на усунення проблемної ситуації.

Прийняття рішень (у вузькому розумінні) - вибір кращого рішення з численних альтернатив. Необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою, тобто процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанта, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

Прийняття рішень (у розширеному розумінні) охоплює увесь процес управління (прийняття рішень, їх виконання та контроль результатів їх реалізації).

Сідлова точка – елемент в платіжній матриці гри, який є мінімальним у своєму рядку і одночасно максимальним у своєму стовпчику.

Статистичні методиобґрунтування управлінських рішень - методи, що ґрунтуються на збиранні й обробці статистичних матеріалів та врахуванні випадкових впливів та відхилень.

Управлінське рішення - первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв’язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Чисті стратегії – це пара стратегій (для кожного з гравців), які перехрещуються у сідловій точці.

Якісні методи обґрунтування управлінських рішень – методи, що використовуються в умовах, коли фактори, які визначають прийняття рішення, не можна кількісно охарактеризувати або вони взагалі не піддаються кількісному вимірюванню.

Рекомендована література

1. Гибсон Дж. Л., Иванцевич Д.М., Донелли Д.Х. – мл. Организации: поведение, структура, процессы: Пер. с англ. – 8-е изд. – М: ИНФРА-М, 2000. – XXVI, 662 с.

2. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 832 с.

3. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. – Т. 1. – Вид. 2-е. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.

4. Колпаков В.М. Теория и практика принятия управленческих решений: Уч. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 256 с.: ил.

5. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения: Учебник – М.:Дело, 2000. – 392 с.

6. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.

7. Ременников В.Б. Разработка управленческого решения: Уч. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 140 с.

8. Румянцева З.П. и др. Общее управление организацией: принципы и процессы: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 3. – М.: «ИНФРА-М», 1999. – 336 с.

9. Смирнов Э.А. Управленческие решения. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 264 с. – (Серия «Вопрос-ответ»).

10. Фатхутдинов Р. А. Управленческие решения: Учебник. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 283 с.

 

 

Тема 6. Сутність стратегічного планування і його основні елементи

1. Сутність планування як функції управління. Поняття “планування”. Місце планування серед функцій управління. Основні елементи системи планування. Етапи процесу планування: визначення цілей; розробка стратегії; надання стратегії конкретної форми. Типи планів в організації. Ситуаційні фактори планування: рівень управління; життєвий цикл організації; ступінь невизначеності середовища.

2. Цілі управлінського планування. Поняття “мета” в управлінні та класифікація цілей організації. Традиційний процес постановки цілей. Концепція управління за цілями (концепція МВО). Зміст основних етапів управління за цілями. Переваги й недоліки управління за цілями.

3. Стратегічне планування. Поняття “стратегія”. Значення і необхідність розробки стратегії. Елементи стратегії. Рівні стратегії: загальнокорпоративна стратегія; стратегія бізнесу; функціональна стратегія. Піраміда стратегій. Процес формулювання стратегії. Визначення місії фірми. Зовнішній аналіз: сприятливі можливості та загрози. Внутрішній аналіз: сильні й слабкі сторони організації. SWOT-аналіз. Визначення конкретних цілей діяльності організації. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії. Методи вибору загальнокорпоративної стратегії. Вибір стратегії бізнесу (типові стратегії М. Портера). Функціональні стратегії. Надання стратегії конкретної форми. Тактичні й оперативні плани. Програми. Політика. Стандартні операційні процедури. Правила.

 

Питання для самоперевірки:

1. Як Ви розумієте сутність планування як функції управління?

2. В якій послідовності здійснюється процес планування?

3. Які типи планів організації Ви знаєте?

4. У чому полягає сутність процесу управління за цілями? Чим відрізняється традиційний процес постановки цілей від методу управління за цілями?

5. Що Ви розумієте під терміном “стратегія”?

6. Чому необхідно визначати стратегію? З яких елементів складається стратегія?

7. В якій послідовності здійснюється процес формулювання стратегії?

8. Як можна класифікувати загальнокорпоративні стратегії?

9. Як Ви розумієте сутність стратегії контролю над витратами?

10. У чому Ви бачите різницю між програмами й проектами?

11. Чим відрізняються політика, стандартні операційні процедури і правила?

Тести для самоперевірки:

1. В основу стратегії диференціації покладена:

а) ідея сегментації ринку;

б) орієнтація на обмежену частину асортименту продукції;

в) орієнтація на відповідну групу споживачів;

г) принцип поставки на ринок продукції з унікальними властивостями.

2. Стратегія бізнесу опрацьовується фірмою для визначення:

а) бізнесу, яким передбачає займатись фірма;

б) шляхів використання своїх конкурентних переваг;

в) оптимального використання усіх ресурсів фірми.

3. Синергічний ефект - це:

а) результат трансформаційного процесу в системі;

б) ефект цілісності;

в) ієрархія системи;

г) сукупність зв’язків між елементами системи.

д) вплив зовнішнього середовища на систему

4. Послідовність здійснення процесу формулювання стратегії:

а) визначення цілей діяльності;

б) внутрішній анализ;

в) зовнішній анализ;

г) визначення місії;

д) аналіз стратегічних альтернатив.

5. Послідовність реалізації етапів процесу управління за цілями (МВО):

а) самоконтроль;

б) планування дій;

в) періодична звітність;

г) встановлення целей.

 

Термінологічний словник

Бюджети – плани, в яких здійснюється розподіл ресурсів між окремими видами діяльності й підрозділами організації.

Глобальні фактори - умови і тенденції, що утворюються у макросередовищі організації.

Довгострокові плани – плани, розраховані на перспективу 3-5 років і враховують зміни в зовнішньому середовищі організації та її вчасну реакцію на них.

Завдання організації – це заяви організації про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію.

Короткострокові плани – плани, що складаються на період до 1 року і, як правило, не змінюються.

Мета планування - створення системи планових документів, що визначають зміст і певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації.

Метод “пакетного менеджменту” - метод поділу груп (пакетів) продукції організації відповідно до їх рейтингу за двома критеріями.

Надання стратегії конкретної форми - це впровадження стратегії, перетворення стратегії у конкретні дії організації.

Оперативні плани – плани, в яких стратегія деталізується у розрахованих на короткий термін рішеннях щодо змісту, виконавців і способів виконання певних дій.

Орієнтири – плани, що мають характер напрямку дій і не прив’язують управління до жорстких конкретних цілей, тобто надають у певних межах свободу для маневру.

Підфункції планування: цілевстановлення, прогнозування, моделювання, програмування.

Політика – загальне керівництво для дій і прийняття рішень, своєрідний “кодекс законів організації”, що визначає, в якому напрямку слід діяти.

Правила – опис змісту дій, які вимагаються від виконавця. Це найбільш вузька форма планів, що повторюються. Сутність будь-якого правила полягає у тому, що воно вказує, слід чи не слід виконувати певні дії.

Програми – плани, що охоплюють достатньо велику кількість дій, які не повторюються в майбутньому.

Проекти – плани, що за своєю сутністю схожі на програми, але відрізняються від них своєю широтою і складністю. Звичайно, проекти є складовою частиною більш широкої програми.

Розподіл ресурсів –спосіб розподілу обмежених ресурсів організації між окремими підрозділами. Пропорції розподілу ресурсів визначаються вибором сфери стратегії.

Синергія – це ефект цілісності, можливість отримання додаткового ефекту за рахунок інтеграції всіх можливостей організації. Синергічний ефект виникає як результат інтегрованої реалізації всіх елементів стратегії.

Стандартні операційні процедури (СОП) - послідовність конкретних дій, які має здійснити виконавець за певних обставин. СОП –випробувані способи дій у ситуаціях, що часто повторюються.

Стратегія – генеральна довгострокова програма дій і порядок розподілу пріоритетів і ресурсів організації для досягнення її цілей.

Стратегія диференціації спрямована на надання товарам або послугам якостей, більш привабливих для споживачів проти продукції конкурентів.

Стратегія контролю за витратами ґрунтується на зменшенні власних витрат на виробництво продукції проти витрат конкурентів.

Стратегія фокусування – зосередження виробництва продукції або надання послуг для окремих сегментів ринку.

Сфера стратегії – засоби адаптації організації до свого зовнішнього середовища.

Рекомендована література

1. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 1999. – 528 с.

2. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – 612 с.

3. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. – Спб.: Питер, 1999. – 560 с.

4. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 701 с.

5. Основы менеджмента: Уч. пособие для вузов / Под. ред. А.А. Радугина. – М.: Центр, 1998. – 432 с.

6. Румянцева З.П. и др. Общее управление организацией: принципы и процессы: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 3. – М.: «ИНФРА-М», 1999. – 336 с.

7. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456 с.

8. Фисун К.А., Ачкасов А.Е., Груба Г.И., Фисун И.В. Основы менеджмента: Конспект лекций и практикум для самостоятельного изучения дисциплины студентами и слушателями ФПО и ЗО спец. 6.050107, 7.050107 – «Экономика предприятия», 6.050201, 7.050201 – «Менеджмент организаций», 6.050106, 7.050106- «Учет и аудит». – Харьков: ХНАГХ, 2007.