Тема 1. Економічні й соціально-психологічні основи управлінської діяльності. Основні концепції керування як науки

К.А. Фісун,

Г.А. Жовтяк,

І.В. Фісун

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

 

для самостійного вивчення дисципліни

 

«Менеджмент»

(для студентів 3 курсу заочної форми навчання

за напрямом підготовки 0501 – «Економіка і підприємництво»)

 

Харків – ХНАМГ – 2008

 

Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Менеджмент» (для студентів 3 курсу заочної форми навчання за напрямом підготовки 0501 – «Економіка і підприємництво»). /Укл.: Фісун К.А., Жовтяк Г.А., Фісун І. В. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 56 с.

 

Укладачі: К. А. Фісун

Г. А. Жовтяк

І. В. Фісун

 

Рецензент: Н. І. Склярук

 

 

Рекомендовано кафедрой ЕУБ і МГ при ФПО та ЗН, протокол № 5

від 21.01.2008 р.

 

 

ЗМІСТ

 

		Стор.
	Вступ……………………………………………………………...
	Методичні вказівки до самостійного вивчення окремих тем дисципліни «Менеджмент»……………………………………..
	Тема 1. Економічні й соціально-психологічні основи управлінської діяльності. Основні концепції керування як науки……………………………………………………………...
	Тема 2. Основні змінні внутрішнього середовища організації і їх взаємодія………………………………………..
	Тема 3. Характеристика зовнішнього середовища і чинники, що впливають на ефективність керівництва організацією…...
	Тема 4. Процес комунікації і його складов…………………....
	Тема 5. Ухвалення рішення – складова частина управлінських функцій. Існуючі моделі формальних і неформальних методів прийняття рішень……………………………………………….
	Тема 6. Сутність стратегічного планування і його основні елементи…………………………………………………………
	Тема 7. Організація – функція керування……………………..
	Тема 8. Основні сучасні теорії мотивації……………………..
	Тема 9. Характеристики ефективного контролю……………..
	Тема 10. Ефективність управління…………………………….

Вступ

Можливо, багато хто з Вас задавався питанням, чому деякі компанії досягають успіху в бізнесі, а інші зазнають невдачі? Чим визначається успіх організації і що можна зробити для його досягнення? Щоб знайти відповіді на ці запитання, виникла і розвивається наука менеджменту.

У сучасному широкому розумінні менеджмент - це одночасно система наукових знань, мистецтва й досвіду, втілених у діяльності професійних керівників по досягненню цілей організації шляхом використання праці, інтелекту й мотивів поведінки інших людей. Знання, особисті якості й досвід менеджера взаємно впливають одне на одного. При цьому їх оптимальна комбінація змінюється стосовно:

- рівня відповідальності менеджера (вищий, середній, нижчий);

- функції, яку виконує менеджер (виробнича, інноваційна, фінансова, кадрова, маркетингова, облікова, інформаційна тощо);

- сфери (галузі), в якій виконує свою діяльність організація (виробнича, невиробнича, адміністративна, аграрна тощо).

Це означає, що не існує однакових для всіх компаній шляхів і засобів досягнення успіху. Проте в діяльності всіх менеджерів, незважаючи на те, яку посаду вони обіймають, які функції виконують, в якій сфері працюють, є дещо спільне. Саме це спільне, що визначає закономірності управління, що складає фундамент менеджменту як науки, є предметом курсу "Менеджмент". Конкретно в рамках цього курсу вивчаються: зміст основних функцій управління (планування, організації, мотивації, контролю); аналізуються механізми, способи й інструменти реалізації кожної функції; досліджуються підходи до їх ефективного застосування.

Основними цілями курсу “Менеджмент” є:

1) усвідомлення сутності основних понять і категорій науки управління і загальних закономірностей формування, функціонування і розвитку систем управління;

2) отримання фундаментальних знань про зміст і процеси реалізації функцій управління;

3) розвиток і закріплення навичок використання прийомів, способів та інструментів управління, що виправдали себе на практиці;

4) створення бази для вивчення в майбутньому спеціальних управлінських дисциплін.

Досягненню цілей курсу підпорядкована логіка його викладання, яка реалізує найпоширений у світовій практиці процесний підхід. Цей підхід передбачає послідовне вивчення кожної функції управління за схемою: сутність; основні елементи й етапи; інструменти й механізми їх ефективної реалізації.

Сучасна система підготовки менеджерів базується на тому, що менеджмент - це професія з усіма її атрибутами: рівнем кваліфікації, знаннями, функціями, майстерністю. Але кандидати на цю професію повинні мати певні здібності (вміти будувати стосунки з людьми, долати конфліктні ситуації, приймати раціональні управлінські рішення тощо). Все це обумовлює особливості методики викладання курсу, яка передбачає поєднання лекцій з активними формами навчання. Разом з тим у процесі вивчення курсу “Менеджмент” наголос робиться на самостійну індивідуальну роботу студентів.

Після вивчення курсу “Менеджмент” студенти повинні мати цілісне уявлення про процес управління будь-якою організацією і його основні етапи, а також володіти практичними способами й прийомами управління, які широко використовують як іноземні, так і вітчизняні фірми.

1.МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ «МЕНЕДЖМЕНТ»

Рекомендована література

1. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Питер, 1999. – С. 18 - 53.

2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 1999. – С. 11 - 42.

3. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – С. 48-74.

4. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – С.113-149.

5. Мильнер Б.З. Теория организации. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 480 с.

6. Робінс С.П., Деченсо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А. Олійник та ін. - К.: "Основи", 2002. - С. 36 - 53.

7. Румянцева З.П., Филипов Н.Б., Шрамченко Т.Б. Общее управление организацией: принципы и процесы: 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 3. - М.: ИНФРА-М, 2000-М, 2000 - С. 25 - 68, 72 - 106.

8. Фисун К.А., Ачкасов А.Е., Груба Г.И., Фисун И.В. Основы менеджмента: Конспект лекций и практикум для самостоятельного изучения дисциплины студентами и слушателями ФПО и ЗО спец. 6.050107, 7.050107 – «Экономика предприятия», 6.050201, 7.050201 – «Менеджмент организаций», 6.050106, 7.050106- «Учет и аудит». – Харьков: ХНАГХ, 2007.

 

 

Тема 2. Основні змінні внутрішнього середовища

Організації і їх взаємодія

1. Основні внутрішні чинники організації. Цілі, структура управління, завдання, технології, люди – чинники, що визначають різницю між організаціями. Три основних аспекти людського фактору: поведінка окремих людей, поведінка людей в групах, характер поведінки лідера і його вплив на поведінку окремих людей в групах. Індивідуальна характеристика особистості: здібності, обдарованість, сприйняття, точка зору, цінності. Вплив середовища на особистість і поведінку.

2. Взаємозв’язок внутрішніх чинників в організації.

Питання для самоперевірки:

1. Що таке внутрішне середовище організації? З яких компонентів воно складається?

2. Чи може організація мати більш ніж одну місію?

3. Проаналізуйте наведені приклади місії фірми на відповідність вимогам до слушно сформульованої місії:

а) місія фірми AVIS, яка займається прокатом автомобілів: “Стати швидко зростаючою компанією з найбільш високим рівнем прибутку серед всіх компаній, які займаються прокатом і орендою транспортних засобів без водіїв”;

б) місія невеликого рекламного агентства: “Стати найавторитетнішою компанією у своєму географічному регіоні, яка пропонує вичерпний асортимент рекламних послуг у справі забезпечення творчих контактів виробників продукції або послуг з їх клієнтами”.

4. Які вимоги потрібно враховувати при визначенні цілей організації?

5. Проаналізуйте властивості особистості й вплив середовища на поведінку співробітників організації.

Тести для самоперевірки:

1. Основними об'єктами менеджерського аналізу соціально-технічних факторів внутрішнього середовища організації є:

а) цілі, структура, завдання, технології, люди;

б) адміністративний апарат, фінанси, нормативні документи, матеріальні потоки;

в) показники використання основного капіталу, зворотного капіталу, трудових ресурсів, природних факторів, політики ціноутворення;

г) витрати, доход, обсяг реалізації продукції, ціна, рентабельність організації.

2. Місія організації – це:

а) взаємозв’язаний комплекс заходів щодо підвищення життєздатності організації в конкурентній боротьбі;

б) основний загальний орієнтир її діяльності, чітко визначена причина її існування, особлива роль;

в) процес контролю зовнішніх факторів для визначення майбутніх можливостей і загроз;

г) компоненти, що непрямо впливають на організацію;

д) немає правильної відповіді.

3. Вимоги до правильно сформульованих цілей:

а) структурованість;

б) орієнтація у часі;

в) відповідність ціннісним орієнтаціям керівника;

г) реалістичність і досяжність;

д) мобілізація працівників на результативну діяльність;

е) конкретність і вимірюваність;

ж) узгодженість;

з) письмове формулювання.

4. Лідерство можна визначити як:

а) можливість впливати на поведінку інших людей;

б) формально санкціоноване право впливати на підлеглих;

в) таку поведінку однієї особи, яка вносить зміни в поведінку інших людей;

г) здатність однієї особи поєднувати різні джерела влади для впливу на іншу особу або групу людей.

5. Технологія – це:

а) процес конверсії (перетворення) входів в організацію (людських, фінансових, фізичних та інформаційних ресурсів) у виходи з організації (продукція, послуги, прибутки/збитки);

б) процес визначення обсягів і змісту кожного виду робіт в організації;

в) процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю і усунення відхилень, які при цьому виникають.

Термінологічний словник

Внутрішній аналіз – процес оцінки факторів, що піддаються управлінню та контролю з боку організації, тобто факторів, що є результатом діяльності або бездіяльності її керівництва.

Завдання організації – це заяви організації про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію.

Координація робіт – процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.

Лідерство – здатність чинити вплив на окремих осіб та групи осіб в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.

Мета – кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому.

Місія організації – це уявлення про призначення організації з погляду самої організації.

Організаційна структура - абстрактна категорія, що характеризується трьома організаційними параметрами: 1) ступенем складності; 2) ступенем формалізації; 3) ступенем централізації.

Особистість - людина як носій яких-небудь властивостей і якостей

Технологія (у широкому розумінні) –процес конверсії (перетворення) входів в організацію (людських, фінансових, фізичних та інформаційних ресурсів) у виходи з організації (продукція, послуги, прибутки/збитки).

Рекомендована література

1. Блинов А.О., Бутырин Г.Н., Добреньков Е.В. Управленческий консалтинг корпоративных организаций.- М.: ИНФРА, 2002

2. Большаков А.С. Менеджмент. Стратегия успеха. Философия и теория науки управления. – М.: ЛИТЕРА, 2001

3. Герчикова И,Н. Менеджмент: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

4. Джеффи Дж. Фокс. Как стать генеральным директором. - М.: АЛЬПИНА, 2003

5. Пер.Дженстер, Дэвид Хасси. Анализ сильных и слабых сторон компании. Определение стратегических возможностей. – СПБ.: Вильямс, 2003

6. Рогожин С. В., Рогожина Т.В. Теория организации: Уч. пособие. – М.: «Экзамен», 2004

7. Фисун К.А., Ачкасов А.Е., Груба Г.И., Фисун И.В. Основы менеджмента: Конспект лекций и практикум для самостоятельного изучения дисциплины студентами и слушателями ФПО и ЗО спец. 6.050107, 7.050107 – «Экономика предприятия», 6.050201, 7.050201 – «Менеджмент организаций», 6.050106, 7.050106- «Учет и аудит». – Харьков: ХНАГХ, 2007.

Рекомендована література

1. Блинов А.О., Бутырин Г.Н., Добреньков Е.В. Управленческий консалтинг корпоративных организаций.- М.: ИНФРА, 2002.

2. Джеффи Дж. Фокс. Как стать генеральным директором. - М.: АЛЬПИНА, 2003.

3. Пер.Дженстер, Дэвид Хасси. Анализ сильных и слабых сторон компании. Определение стратегических возможностей. – СПБ.: Вильямс, 2003.

4. Рогожин С. В., Рогожина Т.В. Теория организации. Уч. пособие. – М.: «Экзамен», 2004.

5. Щур Д.Л. Труханович Л.В. Кадры предприятия. 300 образцов должностных инструкций. Практическое пособие – М.: Д и С, 2003.

6. Фисун К.А., Ачкасов А.Е., Груба Г.И., Фисун И.В. Основы менеджмента: Конспект лекций и практикум для самостоятельного изучения дисциплины студентами и слушателями ФПО и ЗО спец. 6.050107, 7.050107 – «Экономика предприятия», 6.050201, 7.050201 – «Менеджмент организаций», 6.050106, 7.050106- «Учет и аудит». – Харьков: ХНАГХ, 2007.

 

 

Рекомендована література

1. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Питер, 1999. – С. 261-292.

2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 1999. – С. 378-391.

3. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – С. 530-558.

4. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – С.165-193.

5. Робінс С.П., ДеЧенцо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: Основи, 2002. – С. 472-491.

6. Фисун К.А., Ачкасов А.Е., Груба Г.И., Фисун И.В. Основы менеджмента: Конспект лекций и практикум для самостоятельного изучения дисциплины студентами и слушателями ФПО и ЗО спец. 6.050107, 7.050107 – «Экономика предприятия», 6.050201, 7.050201 – «Менеджмент организаций», 6.050106, 7.050106- «Учет и аудит». – Харьков: ХНАГХ, 2007.

 

 

Рекомендована література

1. Гибсон Дж. Л., Иванцевич Д.М., Донелли Д.Х. – мл. Организации: поведение, структура, процессы: Пер. с англ. – 8-е изд. – М: ИНФРА-М, 2000. – XXVI, 662 с.

2. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 832 с.

3. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. – Т. 1. – Вид. 2-е. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.

4. Колпаков В.М. Теория и практика принятия управленческих решений: Уч. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 256 с.: ил.

5. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения: Учебник – М.:Дело, 2000. – 392 с.

6. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.

7. Ременников В.Б. Разработка управленческого решения: Уч. пособие для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 140 с.

8. Румянцева З.П. и др. Общее управление организацией: принципы и процессы: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 3. – М.: «ИНФРА-М», 1999. – 336 с.

9. Смирнов Э.А. Управленческие решения. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 264 с. – (Серия «Вопрос-ответ»).

10. Фатхутдинов Р. А. Управленческие решения: Учебник. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 283 с.

 

 

Тема 6. Сутність стратегічного планування і його основні елементи

1. Сутність планування як функції управління. Поняття “планування”. Місце планування серед функцій управління. Основні елементи системи планування. Етапи процесу планування: визначення цілей; розробка стратегії; надання стратегії конкретної форми. Типи планів в організації. Ситуаційні фактори планування: рівень управління; життєвий цикл організації; ступінь невизначеності середовища.

2. Цілі управлінського планування. Поняття “мета” в управлінні та класифікація цілей організації. Традиційний процес постановки цілей. Концепція управління за цілями (концепція МВО). Зміст основних етапів управління за цілями. Переваги й недоліки управління за цілями.

3. Стратегічне планування. Поняття “стратегія”. Значення і необхідність розробки стратегії. Елементи стратегії. Рівні стратегії: загальнокорпоративна стратегія; стратегія бізнесу; функціональна стратегія. Піраміда стратегій. Процес формулювання стратегії. Визначення місії фірми. Зовнішній аналіз: сприятливі можливості та загрози. Внутрішній аналіз: сильні й слабкі сторони організації. SWOT-аналіз. Визначення конкретних цілей діяльності організації. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії. Методи вибору загальнокорпоративної стратегії. Вибір стратегії бізнесу (типові стратегії М. Портера). Функціональні стратегії. Надання стратегії конкретної форми. Тактичні й оперативні плани. Програми. Політика. Стандартні операційні процедури. Правила.

 

Питання для самоперевірки:

1. Як Ви розумієте сутність планування як функції управління?

2. В якій послідовності здійснюється процес планування?

3. Які типи планів організації Ви знаєте?

4. У чому полягає сутність процесу управління за цілями? Чим відрізняється традиційний процес постановки цілей від методу управління за цілями?

5. Що Ви розумієте під терміном “стратегія”?

6. Чому необхідно визначати стратегію? З яких елементів складається стратегія?

7. В якій послідовності здійснюється процес формулювання стратегії?

8. Як можна класифікувати загальнокорпоративні стратегії?

9. Як Ви розумієте сутність стратегії контролю над витратами?

10. У чому Ви бачите різницю між програмами й проектами?

11. Чим відрізняються політика, стандартні операційні процедури і правила?

Тести для самоперевірки:

1. В основу стратегії диференціації покладена:

а) ідея сегментації ринку;

б) орієнтація на обмежену частину асортименту продукції;

в) орієнтація на відповідну групу споживачів;

г) принцип поставки на ринок продукції з унікальними властивостями.

2. Стратегія бізнесу опрацьовується фірмою для визначення:

а) бізнесу, яким передбачає займатись фірма;

б) шляхів використання своїх конкурентних переваг;

в) оптимального використання усіх ресурсів фірми.

3. Синергічний ефект - це:

а) результат трансформаційного процесу в системі;

б) ефект цілісності;

в) ієрархія системи;

г) сукупність зв’язків між елементами системи.

д) вплив зовнішнього середовища на систему

4. Послідовність здійснення процесу формулювання стратегії:

а) визначення цілей діяльності;

б) внутрішній анализ;

в) зовнішній анализ;

г) визначення місії;

д) аналіз стратегічних альтернатив.

5. Послідовність реалізації етапів процесу управління за цілями (МВО):

а) самоконтроль;

б) планування дій;

в) періодична звітність;

г) встановлення целей.

 

Термінологічний словник

Бюджети – плани, в яких здійснюється розподіл ресурсів між окремими видами діяльності й підрозділами організації.

Глобальні фактори - умови і тенденції, що утворюються у макросередовищі організації.

Довгострокові плани – плани, розраховані на перспективу 3-5 років і враховують зміни в зовнішньому середовищі організації та її вчасну реакцію на них.

Завдання організації – це заяви організації про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію.

Короткострокові плани – плани, що складаються на період до 1 року і, як правило, не змінюються.

Мета планування - створення системи планових документів, що визначають зміст і певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації.

Метод “пакетного менеджменту” - метод поділу груп (пакетів) продукції організації відповідно до їх рейтингу за двома критеріями.

Надання стратегії конкретної форми - це впровадження стратегії, перетворення стратегії у конкретні дії організації.

Оперативні плани – плани, в яких стратегія деталізується у розрахованих на короткий термін рішеннях щодо змісту, виконавців і способів виконання певних дій.

Орієнтири – плани, що мають характер напрямку дій і не прив’язують управління до жорстких конкретних цілей, тобто надають у певних межах свободу для маневру.

Підфункції планування: цілевстановлення, прогнозування, моделювання, програмування.

Політика – загальне керівництво для дій і прийняття рішень, своєрідний “кодекс законів організації”, що визначає, в якому напрямку слід діяти.

Правила – опис змісту дій, які вимагаються від виконавця. Це найбільш вузька форма планів, що повторюються. Сутність будь-якого правила полягає у тому, що воно вказує, слід чи не слід виконувати певні дії.

Програми – плани, що охоплюють достатньо велику кількість дій, які не повторюються в майбутньому.

Проекти – плани, що за своєю сутністю схожі на програми, але відрізняються від них своєю широтою і складністю. Звичайно, проекти є складовою частиною більш широкої програми.

Розподіл ресурсів –спосіб розподілу обмежених ресурсів організації між окремими підрозділами. Пропорції розподілу ресурсів визначаються вибором сфери стратегії.

Синергія – це ефект цілісності, можливість отримання додаткового ефекту за рахунок інтеграції всіх можливостей організації. Синергічний ефект виникає як результат інтегрованої реалізації всіх елементів стратегії.

Стандартні операційні процедури (СОП) - послідовність конкретних дій, які має здійснити виконавець за певних обставин. СОП –випробувані способи дій у ситуаціях, що часто повторюються.

Стратегія – генеральна довгострокова програма дій і порядок розподілу пріоритетів і ресурсів організації для досягнення її цілей.

Стратегія диференціації спрямована на надання товарам або послугам якостей, більш привабливих для споживачів проти продукції конкурентів.

Стратегія контролю за витратами ґрунтується на зменшенні власних витрат на виробництво продукції проти витрат конкурентів.

Стратегія фокусування – зосередження виробництва продукції або надання послуг для окремих сегментів ринку.

Сфера стратегії – засоби адаптації організації до свого зовнішнього середовища.

Рекомендована література

1. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 1999. – 528 с.

2. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – 612 с.

3. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. – Спб.: Питер, 1999. – 560 с.

4. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 701 с.

5. Основы менеджмента: Уч. пособие для вузов / Под. ред. А.А. Радугина. – М.: Центр, 1998. – 432 с.

6. Румянцева З.П. и др. Общее управление организацией: принципы и процессы: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 3. – М.: «ИНФРА-М», 1999. – 336 с.

7. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456 с.

8. Фисун К.А., Ачкасов А.Е., Груба Г.И., Фисун И.В. Основы менеджмента: Конспект лекций и практикум для самостоятельного изучения дисциплины студентами и слушателями ФПО и ЗО спец. 6.050107, 7.050107 – «Экономика предприятия», 6.050201, 7.050201 – «Менеджмент организаций», 6.050106, 7.050106- «Учет и аудит». – Харьков: ХНАГХ, 2007.

Рекомендована література

1. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Питер, 1999. – С. 513 – 666.

2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 1999. – С. 249 – 377.

3. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Питер, 2000. – С. 306 – 397.

4. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – с. 307 – 358.

5. Мильнер Б.З. Теория организации. – М.: ИНФРА-М, 2001. – С. 17 – 56, 104 – 123, 306 – 353, 379 – 389.

6. Основы менеджмента: Учеб. пособие для вузов / Под. ред. А.А. Радугина. – М.: Центр, 1998. – С. 312 – 336.

7. Румянцева З.П. и др. Общее управление организацией: принципы и процессы: 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 3. – М.: ИНФРА-М, 2000. – С. 195 – 221.

8. Смирнова В.Г. и др. Организация и её деловая среда: 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 2. – М.: ИНФРА-М, 2000. – С. 46 – 58, 122 – 128.

Рекомендована література

1. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Питер, 1999. – С. 212-260.

2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 1999. – С. 131-179.

3. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Изд. "Питер", 2000. – С. 497-528.

4. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992.

5. Основы менеджмента: Учеб. пособие для вузов / Под. ред. А.А. Радугина. – М.: Центр, 1998. – С. 286-311.

6. Робінс С.П., ДеЧенцо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: Основи, 2002. – С. 394-426.

7. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – С. 220-239.

8. Фисун К.А., Ачкасов А.Е., Груба Г.И., Фисун И.В. Основы менеджмента: Конспект лекций и практикум для самостоятельного изучения дисциплины студентами и слушателями ФПО и ЗО спец. 6.050107, 7.050107 – «Экономика предприятия», 6.050201, 7.050201 – «Менеджмент организаций», 6.050106, 7.050106- «Учет и аудит». – Харьков: ХНАГХ, 2007.

 

 

Термінологічний словник

Аудит – незалежна формальна верифікація фінансових звітів і операційних видів діяльності організації.

Баланс - фінансовий документ, в якому кошти організації (у грошовій формі) згруповано як за їх складом і розміщенням, так і за джерелами надходження.

Бюджет - планові або фактичні показники витрат (грошові кошти, активи, сировина і ресурси, заробітна плата) структурних одиниць організації.

Бюджетування - процес поділу фінансових ресурсів організації між окремими її підрозділами.

Бюджет балансовий - план активів і пасивів організації на кінець бюджетного періоду.

Бюджет витрат – план очікуваних витрат підрозділу організації.

Бюджет доходів – план грошових надходжень, що передбачається отримати в процесі діяльності підрозділу організації.

Бюджет прибутків - комбінація бюджетів витрат і доходів підрозділів організації, що утворюють єдиний баланс прибутку.

Бюджет фінансовий – план підрозділу організації на бюджетний період, в якому визначені джерела надходження і напрямки використання грошових коштів.

Графік Гантта – інструмент розробки графіків виробничих процесів і контролю за їх виконанням.

Звіт про прибутки й збитки - фінансовий документ, що характеризує загальні суми доходів організації і її витрати за певний період (три, шість місяців, рік).

Контроль – процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають.

Контрольвипереджаючий - контроль “входів” у систему, що здійснюється до початку трансформаційного процесу.

Контрользаключний – контроль результатів трансформаційного процесу (“виходів” з організації).

Контрольпоточний – контроль безпосереднього ходу трансформаційного процесу.

Ліквідність – здатність організації своєчасно сплачувати свої боргові зобов’язання за рахунок власних активів, тобто конвертувати свої активи в готівку для розрахунків за своїми боргами.

Метод критичного шляху (СРМ ) - метод, який на підставі виробничого графіку дозволяє встановити критичну послідовність операцій, що обмежують швидкість здійснення будь-якого процесу.

Сітьове планування та управління (СПУ) – система специфічних методів планування та управління процесами розробки (реалізації) проектів шляхом застосування сітьових графіків.

Сітьовий графік - план виконання комплексу взаємопов’язаних робіт (операцій), що задається в графічній формі сітки.

Центр витрат – підрозділ організації, керівник якого контролює потоки витрат (відділ досліджень і розробок, відділ заробітної плати тощо).

Центр доходів – підрозділ організації, бюджет якого формується на отримуваних доходах або групових надходженнях (відділ збуту, відділ реалізації послуг тощо).

Центр інвестицій – підрозділ організації, бюджет якого розраховується на підставі вартостей активів, що використовуються для досягнення заданого рівня прибутку.

Центр прибутку – підрозділ організації, бюджет якого формується як різниця між доходами і витратами, тобто структурна одиниця організації, яка здатна самостійно забезпечувати прибуток.

Рекомендована література

1. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ./ Научн. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.

2. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководителем. Серия «Учебники и учебные пособия». Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 512 с.

3. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента: пер. с англ./ Под ред. Ю.Н. Каптуревского – СПб: Питер, 1999. – 816 с.

4. Борман Д., Воротина Л., Федерманн Р. Менеджмент. Предпринимательская деятельность в рыночной экономике. Гамбург, 1992.

5. Брасс А.А. Основы менеджмента: Уч. пособие. – Мн.: ЧП «Экоперспектива», 1999. – 239 с.

6. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник. – М.: Изд. - «Триада, Лтд», 1997. – 384 с.

7. Галькович Р.С., Набоков В.И. Основы менеджмента. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 189 с.

8. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. – 685 с.:ил.

9. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 832 с.

10. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. – Т. 1. – Вид. 2-е. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998. – 542 с.

11. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учебник. – Мн.: БГЄУ, 1996. – 284с.

12. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.

13. Основы менеджмента: Уч. пособие. – М.: Изд. Дом “Дашков и КО”, 2000. – 176 с.

14. Основы менеджмента: Уч. пособие/ А.Ф. Андреев, Н.В. Гришина, С.Г. Лопатина и др.; Под общ. ред. С.Г. Лопатиной. – М.: Юрайт, 1999. – 295 с.

15. Цыпкин Ю.А., Люкшинов А.Н., Эриашвили Н.Д. Менеджмент: Учеб. пособие для вузов/ Под ред. проф. Ю.А. Цыпкина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 439 с.

 

Рекомендована література

1. Вершигора Е.Е. Менеджмент: Уч. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1998. – 256с.

2. Гибсон Дж.Л., Иванцевич Д.М., Доннелли Д.Х.-мл. Организации: Пер. с англ. – 8-е изд. - М.: ИНФРА-М, 2000. – ХХVI, 662 с.

3. Иванов А.П. Менеджмент. Учебник - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002 г. - 440 с.

4. Мильнер Б.З. Теория организации: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 480 с.

5. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050201 «Менеджмент організацій». - Житомир: ЖІТІ, 1998. - 600 с.

6. Райзберг Б.А., Фатхутдинов Р.А. Р.А. Управление экономикой. Учебник - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1999 - 784 с.

7. Фисун К.А., Ачкасов А.Е., Груба Г.И., Фисун И.В. Основы менеджмента: Конспект лекций и практикум для самостоятельного изучения дисциплины студентами и слушателями ФПО и ЗО спец. 6.050107, 7.050107 – «Экономика предприятия», 6.050201, 7.050201 – «Менеджмент организаций», 6.050106, 7.050106- «Учет и аудит». – Харьков: ХНАГХ, 2007.

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

 

 

Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Менеджмент» (для студентів 3 курсу заочної форми навчання за напрямом підготовки 0501 – «Економіка і підприємництво»).

 

Укладачі: Константин Анатолійович Фісун

Ганна Анатоліївна Жовтяк

Ірина Вікторівна Фісун

 

 

Редактор: М.З.Аляб’єв

 

 

План 2008, поз. 131М

Підп. до друку 3.09.2008 Друк на ризографі Тираж 150 прим.	Формат 60х84 1/16 Умовн. – друк. арк. 1,9 Замовл. №	Папір офісний Обл. – вид. арк. 2,1
61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

 

Сектор оперативної поліграфії ЦНІТ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12

 

К.А. Фісун,

Г.А. Жовтяк,

І.В. Фісун

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

 

для самостійного вивчення дисципліни

 

«Менеджмент»

(для студентів 3 курсу заочної форми навчання

за напрямом підготовки 0501 – «Економіка і підприємництво»)

 

Харків – ХНАМГ – 2008

 

Методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Менеджмент» (для студентів 3 курсу заочної форми навчання за напрямом підготовки 0501 – «Економіка і підприємництво»). /Укл.: Фісун К.А., Жовтяк Г.А., Фісун І. В. – Харків: ХНАМГ, 2008. – 56 с.

 

Укладачі: К. А. Фісун

Г. А. Жовтяк

І. В. Фісун

 

Рецензент: Н. І. Склярук

 

 

Рекомендовано кафедрой ЕУБ і МГ при ФПО та ЗН, протокол № 5

від 21.01.2008 р.

 

 

ЗМІСТ

 

		Стор.
	Вступ……………………………………………………………...
	Методичні вказівки до самостійного вивчення окремих тем дисципліни «Менеджмент»……………………………………..
	Тема 1. Економічні й соціально-психологічні основи управлінської діяльності. Основні концепції керування як науки……………………………………………………………...
	Тема 2. Основні змінні внутрішнього середовища організації і їх взаємодія………………………………………..
	Тема 3. Характеристика зовнішнього середовища і чинники, що впливають на ефективність керівництва організацією…...
	Тема 4. Процес комунікації і його складов…………………....
	Тема 5. Ухвалення рішення – складова частина управлінських функцій. Існуючі моделі формальних і неформальних методів прийняття рішень……………………………………………….
	Тема 6. Сутність стратегічного планування і його основні елементи…………………………………………………………
	Тема 7. Організація – функція керування……………………..
	Тема 8. Основні сучасні теорії мотивації……………………..
	Тема 9. Характеристики ефективного контролю……………..
	Тема 10. Ефективність управління…………………………….

Вступ

Можливо, багато хто з Вас задавався питанням, чому деякі компанії досягають успіху в бізнесі, а інші зазнають невдачі? Чим визначається успіх організації і що можна зробити для його досягнення? Щоб знайти відповіді на ці запитання, виникла і розвивається наука менеджменту.

У сучасному широкому розумінні менеджмент - це одночасно система наукових знань, мистецтва й досвіду, втілених у діяльності професійних керівників по досягненню цілей організації шляхом використання праці, інтелекту й мотивів поведінки інших людей. Знання, особисті якості й досвід менеджера взаємно впливають одне на одного. При цьому їх оптимальна комбінація змінюється стосовно:

- рівня відповідальності менеджера (вищий, середній, нижчий);

- функції, яку виконує менеджер (виробнича, інноваційна, фінансова, кадрова, маркетингова, облікова, інформаційна тощо);