Оцінка фінансового потенціалу

В умовах ринкових відносин платоспроможність та ліквідність підприємства вважається найважливішою умовою їх господарської діяльності.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки по кожній групі активів і пасивів.

Таблиця 3.6 — Групи активів та пасивів підприємства для аналізу ліквідності за 2009 рік

Актив	На початок року	На кінець року	Пасив	На початок року	На кінець року	Платіжний надлишок або недостача
на початок року	на кінець року
1. Найбільш ліквідні активи (А1)			1. Найбільш строкові зобов’язання (П1)			-34856	-50719
2. Швидко реалізовувані активи (А2)			2. Короткострокові пасиви (П2)
3. Повільно реалізовувані активи (А3)			3. Довгострокові пасиви (П3)			-37197	-83655
4. Важко реалізовувані активи (А4)			4. Постійні пасиви (П4)			-11876

Баланс вважається ліквідним, якщо виконується умова:

А1>П1; А2>П2; АЗ>ПЗ; А4<П4.

На початок 2007 року: На кінець 2007 року:

Аналіз ліквідності балансу за 2009 рік підприємства свідчить,що в цілому по підприємству поточні активи не перевищують пасиви, тобто не виконується умова ліквідності балансу. Таким чином баланс підприємства за 2009р. є абсолютно не ліквідним.

Наступним кроком аналізу на даному етапі є розрахунок показників ліквідності. Розрахунки і динаміку показників ліквідності подамо у таблиці 3.9

Таблиця 3.9 - Аналіз показників ліквідності за 2009 рік.

Показник	2007рік	Зміни за період
абсолютні відхилення	відносні відхилення
початок	кінець
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,056	0,051	-0,004	92,45
Коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності	2,35	0,73	-1,624	30,91
Коефіцієнт загальної ліквідності	2,85	1,81	-1,035	63,66

 

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності на початок 2009 року становило 0,056, а на кінець року 0,051. Слід відмітити, що протягом 2007 року значення коефіцієнта трохи вище рекомендованої межі. Отже, можна зробити висновок, що підприємство має достатньо наявних грошових коштів на рахунку для негайного погашення поточних боргів.

Значення коефіцієнтів загальної поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) протягом 2007 року знаходяться поза межами рекомендованих значень 0,5-1і складало 1,81. Перевищення короткострокових зобов’язань над оборотними активами свідчить про те, що в підприємства є достатньо вільних ресурсів для того, щоб погасити усі наявні поточні борги. Цей коефіцієнт є необхідним для пред’явлення в банківські установи.

Значення коефіцієнтів загальної ліквідності протягом аналізованого періоду знаходилось вижче рекомендованих меж 1,5-2, а саме протягом 2009 року він змінився від 2,85до 1,81. Оскільки коефіцієнт зменшився до 1,81, що відповідає рекомендованим межам, то підприємство може погасити усі поточні зобов’язання за рахунок власних коштів.

Як бачимо, протягом аналізованого періоду (2007-2009 рр.) всі значення показників ліквідності є більшими за рекомендовані. Такий результат свідчить про те, що підприємство володіє ліквідними активами в кількості, що значно перевищує його зобов'язання, тобто платіжних ресурсів є більш, ніж достатньо.

Важливим елементом аналізу фінансового стану будь-якого підприємства є аналіз його платоспроможності. Для оцінки платоспроможності на підприємстві складається платіжний баланс.

 

 

Таблиця 3.10 — Платіжний баланс

Платіжні засоби	Зобов'язання за погашенням
Показник	На початок 2009 року	На кінець 2009 року	Показник	На 31.12.2006	На 31.12.2007
1. Грошові кошти			1. Негайні пасиви
2. Засоби в розрахунках			2. Строкові зобов'язання
Всього			Всього
Сальдо			Сальдо
Баланс			Баланс

 

Як бачимо, протягом аналізованого періоду наявні у підприємства платіжні засоби перевищували зобов’язання, а саме на початок 2009 року— на 49839 тис. грн, а на кінець спостерігалась протилежна тенденція, а саме зобов’язання переважали платіжні засоби на 14627 тисгрн. Такі результати є свідченням погіршення платоспроможності підприємства та підтверджуються попередніми розрахунками показників ліквідності.

Для того щоб, дізнатись наскільки привабливим та стійким є підприємство, щоб у нього могли вкладати кошти інвестори проаналізуємо і визначимо тип фінансової стійкості.

Фінансова стійкість - це такий стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Для визначення типу фінансової стійкості підприємства побудуємо таблицю 3.11.

Таблиця 3.11 - Аналіз типу фінансової стійкості ЗАТ «Трускавецькурорт»

Номер рядка	Показник	2009 рік
Початок року	Кінець року
	Власний капітал
	Необоротні активи
	Власні обігові кошти (ВОК)		-99066
	Довгострокові зобовязання
	Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (ВД) (р.3+р.4)
	Короткострокові зобовязання
	Загальний розмір основних джерел покриття запасів (ОД) (р.5+р.6)
	Запаси
	ΔВОК (р.3-р.8)		-96061
	ΔВД (р.5-р.8)
	ΔОД (р.7-р.8)
	Тип фінансової стійкості	Абсолютна стійкість: висока платоспроможність - підприємство не залежить від кредитів	Нормальна платоспроможність: ефективне використання позикових коштів – висока дохідність виробничої діяльності

 

На кінець 2009 року у підприємства ЗАТ спостерігався нормальний фінансовий стан, тобто підприємство ефективно використовує позикові кошти. Така ситуація свідчить про те, що підприємство використовує для покриття запасів крім власних оборотніх коштів також довгострокові і залучені. З погляду фінансового менеджменту такий тип фінансування запасів є “нормальним”. Нормальна фінансова стійкість є найбільш бажаною для підприємства.

Наступним кроком буде оцінка і аналіз фінансової стійкості за допомогою фінансових коефіцієнтів. Для розрахунку цих коефіцієнтів побудуємо таблицю 3.12.

Таблиця 3.12 – Аналіз і динаміка фінансової стійкості з ЗАТ «Трускавецькурорт» а 2006-2009рр.

Показник	2009 рік
Початок року	Кінець року
Коефіцієнт автономії	0,72	0,56
Коефіцієнт фінансової залежності	1,39	1,79
Коефіцієнт фінансового ризику	0,39	0,80
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,28	0,44
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,05	-0,4
Коефіцієнт стабільності	2,57	1,26
Коефіцієнт структури довгострокових зобов’язань	0,17	0,36
Коефіцієнт інвестування	0,95	1,40

Протягом аналізованого періоду на підприємстві ситуація щодо фінансової незалежності дещопогіршилась. Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу) зменшився з 0,72 до 0,56.Це свідчить про те, що підприємство стало менш стійким, менш стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів,тобто зменшилась можливість погасити борги за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт фінансового залежності щодо досліджуваного підприємства показує, що на початок 2009 року в кожні 1,39 грн, яка вкладена в активи підприємства, 0,39 грн – це позикові кошти. На кінець року значення даного показника показали, що загальна сума джерел формування майна перевищувала власний капітал в 1.79 раз. Отже, частка залучених засобів підприємствапідвищується, тобто фінансове становище на підприємстві погіршується.

На ЗАТ “Трускавецькурорт” значення коефіцієнта фінансового ризику збільшилось від 0,39 до 0,8, тобто на початку року на 1 грн власних коштів було залучено 39 коп. позикових, а в кінці 2009 році на 1 грн власних коштів припадало 80 коп. позикових. Варто зазначити, що динаміка збільшення коефіцієнта фінансового ризику показує збільшення залежності підприємства від позикового капіталу.

Значення коефіцієнта концентрації позикового капіталу мали чітку тенденцію до збільшення з 0,28 до 0,44. Це означає, що на підприємстві збільшилась частка позикових коштів у фінансуванні ЗАТ “Трускавецькурорт”, тобто збільшилась заборгованість підприємства, що свідчить про погіршення його фінансового положення.

Коефіцієнт маневрування власних коштів показує, що у підприємства протягом аналізованого періоду в обігу знаходяться позичкові кошти. Підприємству необхідно зменшити вартість необоротних активів для того, щоб збільшити частку власних коштів в обігу на кінець 2009 року.

Значення коефіцієнта стабільності протягом 2009 року зменшилось з2,57 до 1,26, тобто на початок року на 1 грн позичених коштів припадало 2,57 грн власних, ана кінець– 1,26 грн. Це свідчить про зниження стабільності підприємства і незалежності від зовнішніх інвесторів.

Коефіцієнт структури довгострокових зобов’язань мав чітку тенденцію до збільшення. Так на кінець 2009 року він збільшився до рівня 0,36, що зумовлено зростанням суми довгострокових зобов’язань. Таке збільшення характеризує невисоку ступінь фінансової стійкості підприємства, а з іншого боку – свідчить про достатньо продуману фінансову стратегію підприємства і як наслідок знижувало рівень рентабельності власного капіталу.

Коефіцієнт інвестування показав, що на початок 2009 року 95% власних коштів було витрачено на НА, а на кінець 2009 році - 140%. Цей факт не є позитивним, оскільки ці заморожені кошти в основних засобах могли б бути задіяні в обороті, проте з іншого боку, при високих темпах зростання цін, вкладання коштів в обладнання в умовах інфляції говорить на користь підприємства, оскільки вкладання в нерухомість є найбільш вигідним і надійним.

Показники рентабельності

Таблиця 3.17 — Показники рентабельності підприємства за 2007-2009 рр.

Показник	2009 рік
Початок року	Кінець року
1.Коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання активів (ROA)	0,02	0,01
2.Коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання власного капіталу (ROЕ)	0,02	0,02
3. Коефіцієнт ефективності використання статутного фонду	0,02	0,03

Розрахувавши основні показники рентабельності підприємства, доцільно їх детальніше проаналізувати.

Протягом аналізу було виявлено, що результати фінансово-господарської діяльності підприємства погіршились, воно працювало збитково. Так, кожна гривня активів на початку 2009 році принесла 2 коп. прибутку, а на кінець 2009 року – 1 коп. прибутку. Відповідно, в процесі господарської діяльності у 2009 році підприємство отримало з 1 грн. власного капіталу 2 коп. прибутку. На рентабельність власного капіталу вплинуло зменшення величини чистого прибутку, зменшення фондовіддачі та структура авансованого капіталу.

Аналіз ринку нерухомості