Тема 4.2 ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ВІДДАЛЕНИХ МАКРОРЕГІОНІВ СВІТУ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 4.2 ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ВІДДАЛЕНИХ МАКРОРЕГІОНІВ СВІТУ



План

1.Зовнішноьекономічні зв’язки України та США

2. Зовнішноьекономічні зв’язки України та Китаю

3.Відносини з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Використання карт:політична карта світу, атласи.

1.США є стратегічним партнером України. Цей вибір зумовлюється виключно значною роллю США у світовій економіці і політиці.

За даними держдепартаменту США, у травні 2006р. було прийняте рішення про «Розширення експортних можливостей України через Генералізовану систему преференцій». Після цього Україна може безмитно експортувати у США 3400 товарів, а це дає певним експортним позиціям з України конкурентні переваги, оскільки компанії-імпортери не сплачують тариф у розмірі від 1% до 16%, що діє для експорту.

Основу експорту України до США складають 4 товарні групи: чорні метали, продукти неорганічної хімії, добрива, вироби з чорних металів, на які припадає 80% всього експорту.

США надає Україні офіційну допомогу щодо техніко-економічної співпраці. Після добровільної відмови від ядерної зброї і схвалення відповідної резолюції Конгресом США в 1995році, Україна перебувала на 3-му місці серед отримувачів офіційної допомоги від США. США залишається найбільшим донором офіційної технічної допомоги Україні. В рамках цієї програми у 2009р. Україна отримала 96,18 млн доларів.

2.З Китаєм укладено понад 50 двосторонніх договорів, зокрема Декларацію про «Розвиток і поглиблення відносин дружби і співробітництва між Україною і КНР», угоди про основні принципи двосторонніх відносин у політичній, економічній та гуманітарній сферах. 4 грудня 1994 р. Уряд КНР зробив Заяву про надання Україні гарантій безпеки як неядерній державі. Цей документ закріпив підтримку неядерного курсу України з боку п'яти ядерних держав світу. Торговельно-економічні відносини також регулюються угодами і домовленостями про взаємний захист інвестицій, морський транспорт, уникнення подвійного оподаткування та ін.

Головними товарами експорту Китаю в Україну є вироби текстильної, легкої, харчової промисловості, продукція машинобудування. Україна постачає КНР металовироби, прокат чорних металів, машини, обладнання, транспортні засоби. Створена Міжурядова українсько-китайська комісія з торговельно-економічного співробітництва (у квітні 1995 р.). Значні потенційні можливості має регіональне співробітництво з Китаєм. Україна і Китай допомагають один одному у військовій галузі, розвитку електроніки, ракетно-космічної техніки, суднобудуванні, здійсненні конверсії. Потенційні можливості співпраці країн повною мірою ще не вичерпані. Цьому перешкоджає питома вага товарообмінних операцій, тобто бартеру, нестача вільно-конвертованої валюти для проведення розрахунків і інформації, віддаленість Китаю, що зумовлює транспортування вантажів залізницями через території третіх держав.

Загальний обсяг товарообігу між Україною і Китаєм у 1996 р. становив майже 900 млн. доларів США, що перевищило на кілька десятків млн. доларів показник 1995р. Україна має при цьому позитивне сальдо. У нашій країні зареєстровано 68 спільних підприємств, китайськими підрядними будівельними організаціями побудовано в Україні об'єктів на загальну суму 2,6 млн. доларів США. Україна бере участь у спорудженні гідроенергетичного комплексу «Три ущелини» на р. Янцзи, теплової електростанції у провінції Хебей, хімічного комплексу з виробництва карбаміду, вугільної шахти у Північному Китаї та ін.

Досягнуто домовленості про співробітництво в галузі науки і культури. Інститут електрозварювання їм Є. О. Патона Національної Академії наук України реалізує контракт на постачання до Китаю зварювальної машини для спорудження метрополітену в м. Гуанчжоу. 14 навчальних освітніх закладів України здійснюють прямі контакти з 36 китайськими вищими навчальними закладами. Обидві країни мають значний потенціал для подальшого розгортання торговельно-економічної співпраці.

3.АТР називають регіоном XXI століття. У цьому регіоні проживає більша половина людства Землі, виробляється понад 50% товарної продукції світу, сконцентровані 40% обсягу світової торгівлі. АТР забезпечує половину всіх світових інвестицій. АТР відіграє дедалі помітнішу роль і в глобальній політиці. За панування в регіоні йде боротьба між могутніми країнами світу. Досягнення Японії, Китаю, Республіки Корея, Індонезії, Сінгапуру, Таїланду, Австралії, Малайзії за досить короткий проміжок часу заслуговують на увагу, їхній досвід може бути використаний і Україною. На сьогодні в регіоні інформації про нашу країну недостатньо, вона асоціюється з СРСР або Росією. Між країнами АТР і Україною можлива співпраця у залученні інвестицій для реконструкції і переобладнання вітчизняних підприємств, у судно- та авіабудуванні, освоєнні космосу, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Країни АТР виявляють інтерес до української металургії, машинобудування, військово-технічної продукції. Перспективним може бути залучення України до таких об'єднань, як Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) та ін.

Україна розглядає зв'язки з Іраном як важливі з точки зору віднайдення альтернативних джерел енергоносіїв. У 1992 р. урядами України, Ірану і Азербайджану були заключені угоди щодо співробітництва в нафтовій і газовій промисловості, згідно з якими планувалося спорудження газопроводу Іран — західний кордон України. Але з огляду на нестачу коштів для здійснення проекту, у 1997 р. досягнуто домовленості з Азербайджаном про розробку покладів нафти і газу в цій країні і постачання енергоносіїв в Україну.

У 1992р. Урядами України та Ісламської Республіки Іран були підписані Меморандум про взаєморозуміння, економічне і промислове співробітництво і Декларація про принципи і основні напрями відносин між державами. Також було прийнято рішення про постачання в Україну іранської нафти, природного газу, сірки, цинкового концентрату, одягу та взуття, при цьому передбачалося частину вартості нафти сплатити товарами: залізорудною сировиною, хімічною продукцією, марганцевою рудою, прокатом чорних металів, цементом, за­пасними частинами до автомобілів КРАЗ, тракторами, бульдозерами, електро-двигунами, запасними частинами для гірничо-шахтного устаткування. Діє спільна українсько-іранська комісія з торговельного співробітництва.

Україна — Туреччина.Туреччина визнала Україну у грудні 1991 р. 4 травня 1992 р. були укладені Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Туреччиною, протокол про економічне і науково-технічне спів­робітництво, протокол про встановлення повітряного сполучення, угода про торговельно-економічне співробітництво тощо.

 

Розділ 5 СУЧАСНЕ СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Тема 5.1 РИСИ СУЧАСНОГО СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

План

1.Основні форми сучасних всесвітніх економічних відносин

2.Формування інформаційної економіки в Україні

Використання карт:політична карта світу, атласи.

1. «Всі ми — пасажири одного корабля на ім'я Земля» цей образний вислів французького письменника Антуан де Сент-Екзюпері є особливо актуальним сьогодні. Під час вивчення курсу «Соціально-економічна географія світу» ви дізналися про шляхи розвитку світового господарства, засади соціально економічних відносин між країнами, актуальні проблеми людства тощо. Попри різноманіття географічного положення і природних багатств країн і народів, що їх населяють, ви неодноразово переконувалися в цілісності нашого світу.

Перетворення світової економіки, науково-технічний розвиток, прискорення обміну інформацією, пересування людей і товарів — іншими словами, весь розвиток сучасної людської цивілізації забезпечує єдність світу, впливає на формування взаємозалежності між континентами, регіонами та країнами.

Водночас наш багатоманітний та сповнений суперечностей світ на початку XXI століття має безліч проблем політичного, економічного й соціального характеру. І саме від того, наскільки конструктивно буде налагоджена взаємодія держав і народів в масштабах всієї планети, залежить майбутнє людства.

Наше підсумкове заняття у вивченні курсу присвячене найважливішим тенденціям розвитку світового господарства та взаємовідносинам між країнами. Найближчим часом саме від вас залежатиме розв'язання проблем людського суспільства та його майбутнє.

Основні форми сучасних всесвітніх економічних відносин: міжнародна торгівля, науково-технічне співробітництво, виробниче співробітництво, кредитно-фінансові відносини, міграція трудових ресурсів, обмін послугами (транспортними, будівельними, страховими рекламними ін.), міжнародний туризм.

Найважливіші тенденції розвитку світового господарства:

а) Інтернаціоналізація - поглиблення економічних зв'язків у світовому гос­подарстві. Інтернаціоналізація господарського життя як закономірність світового господарства означає процес переростання суспільним виробни-цтвом національних кордонів. Посилюються процеси міжнародної інтеграції та кооперації.

б) Економічна інтеграція — процес зближення і взаємопроникнення національних економік. Це якісно вищий етап інтернаціоналігації життя, що

виявляється у розвитку всіх форм і методів здійснення міжнародної еконо­мічної інтеграції; це такий етап міжнародного господарського співробітни­цтва, коли центр його тяжіння переноситься в середовище матеріального виробництва; це процес стирання відмінностей між країнами у сфері еконо­міки, між суб'єктами господарської діяльності; це господарські відносини за яких не допускається дискримінація іноземних партнерів у кожній з на­ціональних економік,

в) Глобалізація — об'єктивний процес формування єдиних принципів світового устрою. Глобалізація охоплює всі сфери життя сучасного суспільства — економічну, політичну, соціальну. В економічній сфері глобалізація посилила взаємозалежність країн і призвела до формування єдиного економічного простору. Національні господарства країн світу тепер настільки тісно переплетені, що навіть важко провести між ними кордони.

Глобалізація є закономірним етапом розвитку інтеграційних процесів сучасної світової економіки. Наслідки глобалізації: позитивні й негативні.

г) Інформатизація. Оскільки глобалізація нині стала найважливішою тен­денцією сучасного світу й охоплює всі сфери життя суспільства, в її основі лежить інтеграція інформаційних систем в єдину світову систему. Інфор­маційна глобалізація необхідна для формування єдиного світового ринку, який потрібно регулювати економічними, політичними й маніпулятивни- ми методами.

д) «Інформаційна економіка».Для інформаційної економіки характерний ви­сокий ступінь територіальної концентрації. Її центри знаходяться в основному в межах розвинених країн і лише в деяких нових індустріальних країнах (Рес­публіка Корея, Сінгапур). Відставання країн, що розвиваються, у галузі інфор маційних технологій і, як наслідок, обмеженість доступу до інформації галь­мує їх економічний розвиток та позбавляє можливості дотримуватися темпів науково-технічного прогресу.

2. Ступінь розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатній і не відповідає потенціалу та можли-востям України. Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровад-ження новітніх інформаційно-комунікаційних в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним із пріоритетних напрямів державної політики.

3 розвитком світового Господарства зростає значення нових форм міжна­родних економічних відносин. Сучасний світ стрімко йде до нової, синтезованої моделі розвитку. Її характеризують як якісне відновлення технологічної бази виробництва, широке впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій.

Вступ світового господарства в нову стадію розвитку, пов'язану із сучасним етапом НТР, означає, що в XXI ст. економічна потужність кожної країни буде визначатися насамперед тим, ніскільки вона зуміє оволодіти новітніми досягненнями науки і техніки, якою мірою зможе досягти підвищення продуктивності праці в інтересах покращення благополуччя свого народу.

Незважаючи на процеси інтеграції й глобалізації, на сьогодні в економічному розвитку відбувається диференціація між різними країнами та регіонами залежно від їх рівня (ступеня інтегрування у міжнародний поділ та кооперацію праці, забезпеченості головними факторами виробництва, територіально-географічних особливостей).

Суспільний прогрес потребує налагодження конструктивної, творчої взає­модії держав і народів у масштабах усієї планети й створення для цього не­обхідних передумов.

Таким чином, для забезпечення економічної безпеки Україна обрала шлях самореалізації при підтримці світових інтеграційних структур. Інтегрування української економіки до світової і насамперед європейської системи господарства проходитиме поступово, з урахуванням реальних можливостей і темпів внутрішніх ринкових перетворень в Україні, а також через різні форми міжнародних інтеграційних об'єднань. Реалістичною моделлю інтегрування України до світової системи господарства є сприяння залученню іноземного капіталу і технологій, що має прискорити розбудову власної ринкової економіки. З цією метою необхідно оптимізувати економічні зв'язки України з іншими державами — учасницями СНД: відмовитися від економічно невиправданих або невигідних контактів, залучати іноземні інвестиції, отримувати технічну допомогу та сприяння з боку міжнародного товариства цьому процесові. Розвиткові інтеграційних завдань слугуватимуть різні форми співпраці — зони вільної торгівлі, митні союзи, спільні ринки тощо.

Інформаційний захист національних інтересів України передбачає вивчення інформаційної ситуації в зоні державних інтересів України, пошук механізму впливу на цю ситуацію з метою підтримання позитивного іміджу України, реалізації зовнішньополітичних ініціатив України, упередження ворожих інформаційних акцій проти України. Щоб інформаційний захист був ефективним, необхідно, щоб Україна була інформаційно присутня за кордоном, розширяла радіомовлення на зарубіжжя, впроваджувала програми телевізійного іномовлення, створювала мережу супутникового зв'язку, посилила кадровий склад дипломатичного представництва України, поліпшила матеріально-технічну базу інформаційних служб, увійшла до міжнародної системи обміну інформацією, уклала двосторонні міждержавні угоди, у першу чергу з сусідніми країнами, щодо транскордонного радіо- і телемовлення, поглиблювала співпрацю українських засобів масової інформації з зарубіжними.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 128; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.165.57.161 (0.017 с.)