Основи державного управління

Мета та завдання дисципліни

Теоретичні основи теорії та практики державного управління в Україні є однією із спеціальних дисциплін магістерської підготовки і своєю метою передбачає вивчення основних принципів та інститутів державного управління та керівництва адміністративно-політичною сферою України.

Особливого значення вивчення курсу набуває у зв’язку зі змінами, що відбулися в політичній системі України, закріпленням в Конституції України світових та європейських стандартів відносно прав і свобод людини і громадянина, значним оновленням змісту, форм та методів державної діяльності, більш чітким розподілом повноважень між окремими гілками державної влади, глибокою структурною перебудовою державного механізму та системи місцевого самоврядування пошуком ефективних шляхів правового регулювання та практичної реалізації нових суспільних відносин на кардинально на оновленій правовій базі у сучасному державотворенні.

Метою та завданням викладання дисципліни „Основи державного управління” є:

- ознайомити студентів магістратури із сучасною методологією, проблемами й тенденціями розвитку сучасного державного управління;

- ознайомити студентів магістратури з науковими та правовими за засадами державного управління;

- ознайомити студентів магістратури із перспективами та напрямками розвитку системи політико–адміністративного управління;

- ознайомити студентів магістратури із методологією розвитку системи державного управління та місцевого самоврядування;

- ознайомити студентів магістратури з динамікою розвитку державного управління на регіональному рівні;

- ознайомити студентів магістратури з системою кадрового забезпечення державного управління та державної служби в Україні;

В процесі вивчення дисципліни студенти магістратури повинні засвоїти теоретичні положення державного управління, нормативно-правові акти, що визначають правовий статус різних суб’єктів управлінських стосунків, а також широкого діапазону суспільних відносин управлінського характеру з урахуванням їх різнобічного адміністративно-політичного регулювання. Крім того, студенти магістратури повинні виробити навички застосування у практичній діяльності одержаних знань для вирішення конкретних ситуацій, оволодіти правилами самостійної роботи з

Студенти магістратури повинні

знати:

· стан, тенденції та механізм розвитку сучасного державного управління;

· механізм здійснення державного управління та державної політики в Україні;

· базові теоретичні положення, зміст та перспективи розвитку основних адміністративно-політичних інститутів;

· джерела та основні принципи правового регулювання адміністративно –політичної сфери;

· конституційні засади правового регулювання адміністративно-політичних процесів в Україні;

· принципи здійснення державної кадрової політики;

· типологію сучасних державно – управлінських відносин;

· напрямки реформування державного управління у сучасній Україні;

· сутність та перспективи здійснення політико – адміністративного реформування.

уміти:

· виконувати професійні обов’язки, передбачені посадами середньої та вищої ланок управління, в адміністративно-політичної та соціальної сферах;

· застосовувати закони та інші нормативні акти в процесі державного управління та регулювання адміністративно-політичними процесами;

· забезпечувати на професійному рівні правове регулювання окремих видів соціально – політичної діяльності;

· моделювати та прогнозувати соціальні процеси, використовуючи різноманітні моделі

· збирати, обробляти інформацію та готувати документи щодо регулювання державно – управлінської діяльності;

· застосовувати одержані знання в процесі управлінської роботи;

· обґрунтовувати прийняті рішення в практиці державного управління та місцевого самоврядування.

 

Тематика контрольних робіт

1. Аналіз поняття „державне управління”. Державне управління як особлива галузь соціального управління.

2. Предмет та об’єкт державного управління та їх характеристики.

3. Державне управління та державна влада.

4. Державне управління та виконавча діяльність у сучасному суспільстві.

5. Взаємозв’язок державного управління з системою місцевого самоврядування у сучасному українському суспільстві.

6. Характеристика державного управління і політичного керівництва.

7. Сутність діяльнісного та системного підходів до аналізу державного управління. Критерії ефективності сучасної системи державного управління.

8. Напрямки вдосконалення системи державно – управлінських відносин та їх перспективи в сучасній Україні.

9. Політика і управління: фактори та тенденції їх розмежування.

10. Призначення уряду та парламенту у суспільстві.

11. Спільне та відмінне у визначенні понять „керівництво” та „управління”.

12. Характеристика політичних та адміністративних органів у системі управління

13. Визначення суб’єктно – об’єктних відносин у системі державного управління та політичного керівництва.

14. Визначення особливостей взаємодії державного управління та політичного керівництва у сучасній Україні.

15. Характеристика політичного керівництва та політичного управління.

16. Керівництво і управління в історичному контексті.

17. Спільне та відмінне у визначенні понять „керівництво” та „управління”.

18. Характеристика політичних та управлінських органів у сучасному українському суспільстві.

19. Характеристика концептуальної основи поняття „керівництва” за визначенням М. Вебера як влади і впливу.

20. Характеристика управління з точки зору сучасного західного змісту понять „govern”, „control”, „manage”.

21. Характеристика керівництва з точки зору сучасного західного визначення понять „lead”, „direct”, „administer”.

22. Суб’єктно – об’єктні відносини у системі державного управління та політичного керівництва.

23. Особливості взаємодії державного управління та політичного керівництва у сучасній Україні.

24. Характеристика понять „політико – адміністративна влада”, „адміністративна влада”.

25. Характеристика понять „державна влада”, „політична влада”, „неполітична влада”.

26. Історичні погляди на співвідношення понять „виконавча влада” та „державне управління” (Л.Штейн, І. Тарасов, Ю.Козлов та ін.).

27. Визначення виконавчої влади як реалізації завдань державного управління.

28. Характеристика державної виконавчої влади.

29. Критерії відмежування виконавчої влади від інших видів владної діяльності.

30. Головні цілі виконавчої влади.

31. Характеристика принципів державного управління та напрямки їх реалізації у сучасній Україні.

32. Загальні принципи управління як керівні правила.

33. Основні положення та норми поведінки, якими керуються суб’єкти державного управління.

34. Державна менеджереалізація як напрямок модернізації політико – адміністративних відносин.

35. Перспективи розвитку державно – управлінських відносин в Україні та їх характеристика.

36. Класичні принципи управління Г. Емерсона.

37. Класифікація принципів управління А. Файоля.

38. Сучасні методи державного управління в Україні.

39. Характеристика принципів державного управління та напрямки їх реалізації у сучасній Україні.

40. Загальні принципи управління як керівні правила.

41. Характеристика перспектив політико – адміністративного реформування в Україні.

42. Методи державного управління та їх специфіка.

43. Сутність державно-управлінських відносин як особливого виду суспільних відносин.

44. Суб’єкти державно-управлінських відносин.

45. Об’єкти державно-управлінських відносин.

46. Правове регулювання державно-управлінських відносин.

47. Ієрархія влади у структурі державно – управлінських відносин.

48. Основні можливості впливу держави на державно-управлінські відносини.

49. Взаємозв’язок політики та державно – владних відносин.

50. Основні напрямки політико-адміністративного реформування суспільства та його ознаки.

51. Поєднання конституційно зафіксованих намірів та цілей держави, її структури, взаємовідносин та зв’язків з кадровим потенціалом держави.

52. Державна служба як реалізація повноважень державних органів влади.

53. Напрямки формування державного апарату нового типу та кадрового забезпечення державної служби.

54. Зміст інституту державної служби, її принципи та характеристики.

55. Зміст нормативно-правових актів, якими регулюються питання державної служби.

 

Питання до заліку

1. Аналіз поняття „державне управління”. Державне управління як особлива галузь соціального управління.

2. Предмет та об’єкт державного управління та їх характеристики.

3. Державне управління та державна влада.

4. Державне управління та виконавча діяльність у сучасному суспільстві.

5. Взаємозв’язок державного управління з системою місцевого самоврядування у сучасному українському суспільстві.

6. Характеристика державного управління і політичного керівництва.

7. Сутність діяльнісного та системного підходів до аналізу державного управління. Критерії ефективності сучасної системи державного управління.

8. Напрямки вдосконалення системи державно – управлінських відносин та їх перспективи в сучасній Україні.

9. Політика і управління: фактори та тенденції їх розмежування.

10. Призначення уряду та парламенту у суспільстві.

11. Спільне та відмінне у визначенні понять „керівництво” та „управління”.

12. Характеристика політичних та адміністративних органів у системі управління

13. Визначення суб’єктно – об’єктних відносин у системі державного управління та політичного керівництва.

14. управління та політичного керівництва у сучасній Україні.

15. Характеристика політичного керівництва та політичного управління.

16. Керівництво і управління в історичному контексті.

17. Спільне та відмінне у визначенні понять „керівництво” та „управління”.

18. Характеристика політичних та управлінських органів у сучасному українському суспільстві.

19. Характеристика концептуальної основи поняття „керівництва” за визначенням М. Вебера як влади і впливу.

20. Характеристика управління з точки зору сучасного західного змісту понять „govern”, „control”, „manage”.

21. Характеристика керівництва з точки зору сучасного західного визначення понять „lead”, „direct”, „administer”.

22. Суб’єктно – об’єктні відносини у системі державного управління та політичного керівництва.

23. Особливості взаємодії державного управління та політичного керівництва у сучасній Україні.

24. Характеристика понять „політико – адміністративна влада”, „адміністративна влада”.

25. Характеристика поняття „державна влада”.

26. Характеристика понять „політична влада”, „неполітична влада”.

27. Історичні погляди на співвідношення понять „виконавча влада” та „державне управління” (Л.Штейн, І. Тарасов, Ю.Козлов та ін.).

28. Визначення виконавчої влади як реалізації завдань державного управління.

29. Характеристика державної виконавчої влади.

30. Критерії відмежування виконавчої влади від інших видів владної діяльності.

31. Головні цілі виконавчої влади.

32. Характеристика принципів державного управління та напрямки їх реалізації у сучасній Україні.

33. Загальні принципи управління як керівні правила.

34. Основні положення та норми поведінки, якими керуються суб’єкти державного управління.

35. Державна менеджереалізація як напрямок модерніз політико – адміністративних відносин.

36. Перспективи розвитку державно – управлінських відносин в Україні та їх характеристика.

37. Класичні принципи управління Г. Емерсона.

38. Класифікація принципів управління А. Файоля.

39. Сучасні методи державного управління в Україні.

40. Характеристика принципів державного управління та напрямки їх реалізації у сучасній Україні.

41. Загальні принципи управління як керівні правила.

42. Характеристика перспектив політико – адміністративного реформування в Україні.

43. Методи державного управління та їх специфіка.

44. Сутність державно-управлінських відносин як особливого виду суспільних відносин.

45. Суб’єкти державно-управлінських відносин.

46. Об’єкти державно-управлінських відносин.

47. Правове регулювання державно-управлінських відносин.

48. Ієрархія влади у структурі державно – управлінських відносин.

49. Основні можливості впливу держави на державно-управлінські відносини.

50. Взаємозв’язок політики та державно – владних відносин.

51. Основні напрямки політико-адміністративного реформування суспільства та його ознаки.

52. Поєднання конституційно зафіксованих намірів та цілей держави, її структури, взаємовідносин та зв’язків з кадровим потенціалом держави.

53. Державна служба як реалізація повноважень державних органів влади.

54. Напрямки формування державного апарату нового типу та кадрового забезпечення державної служби.

55. Зміст інституту державної служби, її принципи та характеристики.

56. Зміст нормативно-правових актів, якими регулюються питання державної служби.

57. Американська та європейські традиції у державному управлінні.

58. Управління як точна наука та продовження науки політики.

59. Основні риси розмежування політики і управління – метод урядування.

60. Розгляд науки державного управління як розвиненої науки з конкретними засадами, як розмежування політики і управління в функціях і ролях урядування.

 

 

Список рекомендованої літератури

Основна:

1. Анимица Е.Г., Тертышный А.Т. Основы местного самоуправления: Учебник. – М.: Логос, 2000. – 208 с.

2. Архипова Т.Г. и др. История государственной службы в России XVIII –ХХ века: Учеб. пособие. – М.: Мир, 2001. – 310 с.

3. Атаманчук Г.В. Сущность государственной службы: история, теория, закон, практика: Монография. – М.: Мир, 2002. – 230 с.

4. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Беликобритания, Франция, Германия: Учеб пособие.. – М.: Мир, 2003. –

312 с.

5. Войтович Р.В. Ідеологія, технологія та стиль у держ.упр.: Навч.-метод посібник. – К.: Промінь, 2003. – 245 с.

6. Глазунова Н.И. Система гос.упр.: Учебник для ВУЗов.. – М.: Мир, 2002. – 264 с.

7. Державне управління: Навч. посібник /А.Ф. Мельник, Ю.О. Оболенський / – К.: Наука, 2003. – 325 с.

8. Лісничий В.В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн: Навч посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 405 с.

9. Малиновский В.Я. Державне управління: Навч посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 274 с.

10. Матвієнко Г.В. Інформаційні технології в державному управлінні. Редактор текстів Word 2000: Навч.-метод. посібник. – К.: Наука, 2004. – 195 с.

11. Методологія державного управління: Словник-довідник. – К.: Наука, 2003. – 305 с.

12. Панчук А.М. Моделювання, інформаційні системи і технології в державному управлінні: Опорний конспект дистанційного курсу навчання: Посібник – К.: Наука, 2004. – 425 с.

13. Рой О.М. Система государственного и муниципального управления. – СПб.: Консул, 2003. – 237 с.

14. Управління за участю громадян: міжнародний досвід та рекомендації для України. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 226 с.

15. Уткин Э.А. Государственне и муниципальное управление: Учеб.пособие.. – М.: Мир, 2002. – 210 с.

16. Уткин Э.А. Государственне и региональное управление: Учеб.пособие.. – М.: Мир, 2003. – 250 с.

17. Чиркин В.Е. Государственне управление: Элементарный курс.. – М.: Мир, 2003. – 220 с.

 

Додаткова:

1. Баймуратов М.А. Муниципальная власть: актуальне проблемы становлення и развития в Украине. Одеса.: Право, 2003. – 190 с.

2. Біленчук П.Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): Навч. посібник. – К.: Наука, 2003. – 195 с.

3. Воронкова В.Г. Муніципальний менеджмент: Навч. посібник – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 292 с.

4. Евдокимов В.Б. Старцев Я.Ю. Местные органы самоуправления зарубежных стран: правовые аспекты. – М.: Образование, 2001. – 310 с.

5. Иванова Г.А. Муниципальное право: Конспект лекций. – СПб.: – Консул, 2000. – 315 с.

6. Лазор О.Д. Основи місцевого самоврядування: Навч посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 305 с.

7. Лазор О.Д. Лазор О.Я. Місцеве самоврядування: Вітчизняний та зарубіжний досвід: Навч посібник. – К.: Наука, 2003. – 225 с.

8. Лексин В.Н. Шведов А.Н. Государство и регионы Теория и практика гос. регулирования территориального развития. – М.: Образование, 2001. – 240 с.

9. Лимонов А.М. Местное самоуправление в РФ: Учеб пособие.– М.: Мир, 2002. – 246 с.

10. Мандрица В.М. Касьянов В.В. Правовые основы управления: Учеб пособие. – Ростов-н/Д: Лидер, 2002. – 274 с.

11. Сенктон Е. Системи міського управління / Пер з англ. – Х.: Знання, 2001. – 250 с.

12. Тетчер М. Искусство управления государством. Стратегия для меняющегося мира / Пер. с англ. – М.: Образование, 2005. – 504 с.

 

ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА

Мета та завдання дисципліни

Курс “Психологія та педагогіка” згідно з навчальними планами вивчається студентами економічних спеціальностей. Без знань закономірностей, умов і механізмів розвитку свідомості людини неможливо здійснити виховний вплив відповідно до сучасних вимог. Необхідно вивчати життєві інтереси, властивості характеру, рівень інтелектуального розвитку та інші якості особистості. Вивчення закономірностей і шляхів розвитку психіки людини дає можливість майбутнім фахівцям пізнати свої психічні особливості, активно впливати на подальший розвиток власних здібностей, інтересів, удосконалювати культуру поведінки, активізувати процес самовиховання.

Застосування знань з психології та відповідних вмінь сприяє виникненню або налагодженню позитивних міжособистісних відносин.

Дана розробка покликана полегшити студентам процес засвоєння психологічних знань однієї з найбільш важливих проблем сучасності – становлення і вдосконалення особистості, розвитку її інтересів, ідеалів, переконань, формування культури поведінки, допомогти організувати їх самостійну роботу.

Після вивчення курсу студенти повинні знати:

- природу психіки людини;

- основні психічні функції та їх фізіологічні механізми;

- психічні форми освоєння дійсності;

- роль свідомості та самосвідомості у поведінці і діяльності людини, формування її як особистості;

- знання емоцій, потреб, установок;

- психологічні основи формування групи, її динаміку;

- психологічні особливості міжособистісних відносин;

- деякі психолого-педагогічні аспекти досягнення успіху у професійній діяльності.

Майбутній фахівець повинен уміти:

- дати психлого-педагогічну характеристику особистості, її темпераменту, здібностей, характеру;

- інтегрувати психічні стани, частково керувати ними;

- будувати міжособистісні відносини та спілкування;

- володіти навичками аналізу проблемних ситуацій та вибору психолого-педагогічних технологій як у професійній сфері так і міжособистісних відносинах.

 

Тематика контрольних робіт

1. Проблеми особистості в сучасній психології.

2. Гуманістична концепція особистості.

3. Характеристика основних концепцій психологічної структури особистості.

4. Характеристика структури особистості за Фрейдом.

5. Проблеми самопізнання в психології.

6. Особистість як об’єкт психологічного дослідження.

7. Проблеми життєтворчості в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях.

8. Самопізнання, самовиховання як фактор творчого розвитку.

9. Основи психологічної теорії особистості.

10. Галузі сучасної технології.

11. Класифікація методів психології.

12. Особистість та її спрямованість.

13. Мозок і психіка.

14. Свідомість та самосвідомість.

15. Спілкування і міжособистісні відношення.

16. Психолого-педагогічні основи спілкування.

17. Основи психологічної корекції спілкування.

18. Загальні підходи до розкриття психологічної структури особистості.

19. Мова і мовлення.

20. Когнітивні і міжособистісні конфлікти.

21. Діяльність і поведінка.

22. Порівняльний аналіз учбової і трудової діяльності.

23. Відчуття і сприймання.

24. Психологічні закономірності сприйняття та їх використання у виховному процесі.

25. Значення емоцій та почуттів в життєдіяльності людини.

26. Уявлення і творчість.

27. Психологічні основи співпраці.

28. Психологічні основи розвитку дітей різних вікових категорій (дошкільного віку, молодшого шкільного віку, підлітків).

29. Уява і образне мислення.

30. Психологічні проблеми творчості.

31. Інтелектуальні властивості особистості.

32. Темперамент і характер.

33. Любов, дружба, ненависть.

34. Спілкування в малій групі.

35. Спільна діяльність, її види і специфіка організації.

36. Структура педагогічної діяльності.

37. Виховання моральності в сучасних умовах.

38. Гуманістична концепція особистості і проблеми психології виховання.

39. Психолого-педагогічні аспекти здібностей та їх розвитку.

40. Основні принципи виховання особистості.

41. Індивідуальні потреби і інтереси особистості як основа виховної діяльності.

42. Сутність та зміст виховання.

43. Основні приорітетні напрямки економічної освіти в Україні.

44. Виховання як динамічний і цілісний процес.

45. Особливості виховної системи А.С.Макаренка.

46. Особливості системи естетичного виховання В.Сухомлинського.

47. Основні напрямки розвитку сучасної педагогіки.

48. Сутність та особливості національного виховання.

49. Тенденції і перспективи розвитку системи народної освіти в Україні на рубежі ХХІ століття.

50. Українська етнопедагогіка в її історичному розвитку.

51. Шляхи та засоби реалізації національної системи виховання.

52. Теоретичні основи народної педагогіки.

53. Сім’я як провідний осередок соціального виховання дітей.

54. Педагогіка народного календаря.

55. Принцип єдності загальнолюдського і національного в системі виховання.

Питання до заліку

1. Особистість як об’єкт психологічних досліджень.

2. Загальні підходи до розкриття психологічної структури особистості.

3. Значення емоцій та чуттів у життєдіяльності людини.

4. Психологічні закономірності сприйняття та їх використання у вихованні особистості.

5. Основи психологічної теорії особистості.

6. Психологічні основи педагогіки співпраці.

7. Психологічні основи педагогічного спілкування.

8. Психологічні основи розвитку дітей дошкільного віку.

9. Психологічні особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку.

10. Психологічні основи розвитку підлітків.

11. Основи психологічної корекції спілкування.

12. Проблема самопізнання у психології.

13. Виховання як динамічний цілісний процес.

14. Сутність і особливості національного виховання.

15. Теоретичні основи народної педагогіки.

16. Основні тенденції розвитку сучасних систем освіти (Франції, Німеччини та їн.)

17. Психолого-педагогічні основи педагогіки співробітництва.

18. Основні категорії педагогіки. Зв’язок педагогіки з іншими науками.

19. Методи психолого-педагогічних досліджень.

20. Українська етнопедагогіка – основа національної системи виховання.

21. Тенденції і перспективи розвитку системи народної освіти в Україні на рубежі ХХІ століття.

22. Педагогічні погляди Г.Сковороди, М.Грушевського, Т.Шевченка.

23. Шляхи та засоби реалізації національної системи виховання.

24. Сім’я як провідний осередок соціального виховання підростаючого покоління.

25. Принцип єдності загальнолюдського і національного в системі виховання.

26. Принцип системності та послідовності виховного процесу.

27. Самопізнання, самовиховання як фактор творчого розвитку особистості.

28. Проблема життєтворчості в сучасних наукових дослідженнях.

29. Психологія і педагогіка життєтворчості.

30. Сутність та зміст процесу виховання. Пріоритетні напрямки виховання.

31. Розвиток багатоступеневої системи освіти в Україні.

32. Соціальні інститути і осередки національного виховання.

33. Педагогіка спілкування. Природа людських взаємин в професійному житті людини.

34. Основні напрямки розвитку сучасної педагогіки.

35. Розвиток психіки людини.

36. Свідомість та самосвідомість.

37. Співвідношення понять “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.

38. Гуманістична теорія особистості.

39. Потреби і інтереси.

40. Спрямованість особистості.

41. Поняття про діяльність. Дії, операції та засоби діяльності.

42. Мотивація діяльності. Види діяльності.

43. Поняття про провідну діяльність.

44. Сенситивні періоди.

45. Вміння, навички та звички.

46. Поняття про відчуття. Класифікація відчуттів.

47. Сенсорна організація особистості.

48. Сприймання, його властивості.

49. Сприймання як дія.

50. Увага, її види.

51. Пам’ять, процеси пам’яті.

52. Класифікація видів пам’яті за часом зберігання інформації (емоційна, образна та рухова, словесно-логічна).

53. Поняття про мислення. Види мислення.

54. Інтелектуальні властивості особистості.

55. Здібності і обдарованість.

56. Психологічна характеристика творчої діяльності.

57. Типи та властивості темпераменту.

58. Поняття про характер. Акцентуація характеру.

59. Уява як основа творчості.

60. Поняття про волю. Вольові якості особистості.

61. Визначення емоції.

62. Види емоцій. Почуття, афекти, пристрасть. Любов і ненависть.

63. Проблема стресу сучасної людини.

Рекомендована література

Підручники, посібники, хрестоматії:

1. Бандурка О.М., Основи психології та педагогіки:Підручник/ О.М.Бандурка, В.О.Тюріна, О.І.Федоренко.– Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003.– 336 с.

2. Бех І.Д., Виховання особистості:У 2-х кн.Кн. 1:Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.-метод. вид.– Київ:Либідь, 2003.– 280 с.

3. В.В. Волошина, Л.В. Долинська та ін. Загальна психологія: Практикум: Навч. Посібник. – К, Каравела, 2006 – 280 с.

4. В.С. Лозниця Психологія і педагогіка: основні положення. Навч. посіб. К, 1999.

5. Веракіс А.І., Основи психології:Навч. посіб. для студ. ВНЗ/ А.І.Веракіс, Ю.І.Завалевський, К.М.Левківський.– Київ, Харків:Тов. "Р. И. Ф.", 2005.– 416 с.

6. Загальна психологія: Підручник /За заг. ред. С.Д. Максименка. – 2-е вид.. перероб. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004.– 704 с.

7. Максименко С.Д., Загальна психологія:Навч. посібн.– 2-е вид., перероб. і доп.– Київ:"Центр навч. літ-ри", 2004.– 272 с.

8. Психологічна енциклопедія. – О.М. Степанів. К – 2006. 42 с.

9. Р.К. Серьожникова. Основи психології і педагогіки. К, 2003.

10. Роменець В.А., Історія психології: ХVІІ століття. Епоха Просвітництва:Навч. посіб.– Київ:Либідь, 2006.– 1000 с.:іл.

Семенова А.В., Р.С Гурін, Т.Ю Осикова

Додаткова література

1. Бех І.Д., Виховання особистості:У 2-х кн.Кн. 2:Особистісно-орієнтований підхід: Науково-практичні засади: Навч.-метод. вид.– Київ:Либідь, 2003.– 344 с.

2. Блонский П.П., Память и мышление.– С.- Петербург:Питер, 2001.– 288с.

3. Божович Л.И., Личность и ее формирование в детском возрасте:Психологическое исследование.– Москва:Просвещение, 1968.– 464с.

4. Большой толковый психологический словарь.Т. 2:П - Я/Пер. с англ. Робер Артур.– Москва:ООО "Изд-во АСТ"; Из-во "Вече", 2003.– 560 с.

5. Бондаренко А.Ф., Основы психологии:Учебн. для студ. фак-та славянских языков КНЛУ.– Київ:Изд. центр КНЛУ, 2005.– 254 с.

6. Бондарчук Е.И., Основы психологии и педагогики: курс лекций/ Е.И.Бондарчук, Л.И.Бондарчук.– 2-е изд. перераб. и доп.– Київ: МАУП, 2001.– 168 с.

7. В.В. Волошина, Л.В. Долинська та ін. Загальна психологія: Практикум: Навч. Посібник. – К, Каравела, 2006 – 280 с.

8. Виготский Л.С. Психология. М: Изд–во ЭКСМО – Пресс, 2000.

9. Гаврилюк О.О., Основи психології та педагогіки:Навч. посіб.– Хмельницький:ХНУ, 2004.– 217с.

10. Гоноболін Ф. Н., Психологія.– Київ:Вища шк., 1975.– 261с.

11. Грушевський М.С. Про українську мову і українську школу. – К., 1991.

12. Дьяченко М.И., Психоллогический словарь/ М.И.Дьяченко, Л.А.Кандыбович.– Минск, Москва:Харвест, А.С.Т., 2001.– 576с.

13. Ждан А.Н., История психологии:От античности до наших дней: Учебник.– Москва:Изд-во МГУ, 1990.– 367с.

14. Загальна психологія:Підручник/О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін.– Київ:Либідь, 2005.– 464 с.

15. Загальна психологія:Підручник/С.Д. Максименко, В.О. Зайчук, В.В. Клименко; За ред. С.Д. Максименка.– Київ:Форум, 2000.– 543 с.

Загальна психологія:Практикум: Навчальний посібник/В.В.

16. Волошина, Л.В. Долинська, С.О. Ставицька, О.В. Темрук.– Київ:Каравела, 2005.– 280с.

17. Занюк С.С., Психологія мотивації:Навч. посібник.– Київ:Либідь, 2002.– 304с.

18. Запорожец А.В., Избранные психологические труды:В 2-х т.Т. 1.– Москва:Педагогика, 1986.– 320 с.

19. Измерение интеллекта детей:Пособие для психолога- практика,Ч.1:Человеческий интеллект и его измерение: теория и практика/Под.ред.Ю.З.Гильбуха,.– Київ:РОВО Укрвузполиграф, 1992.– 133

20. Ильин Е.П., Психология воли.– СПб:Питер, 2003.– 280 с.– (Мастера психологии)

21. Карнеги Д., Как завоевывать друзей.../Пер. с англ. З.П. Вольской, Ю.В. Семенова.– Донецк:"Сталкер", 2003.– 560 с.

22. Ковалев А.Г., Психология личности.– Москва:Просвещение, 1965.– 288

23. Костюк Г.С., Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.– Київ:Рад. шк., 1989.– 610 с.

24. Леонтьев А.Н., Лекции по общей психологии.– Москва:Смысл, 2001.– 511с.

25. Ломов Г.Ф. Методические и теоретические проблемы психологии.- М., Наука,1987.

26. Макарова Л.Л., Загальна психологія: Методичні розробки семінарських занять:Навч. посібник/ Л.Л.Макарова, В.М.Синельніков.– Київ:Центр навч. л-ри, 2005.– 200с.

27. Максименко С.Д., Експерементальна психологія (дидактичний тезаурус):Навч. посібник/ С.Д.Максименко, Е.Л.Носенко.– Київ:МАУП, 2002.– 128с.

28. Максименко С.Д., Розвиток психіки в онтогенезі:В 2-х т.Т.2:Моделювання психологічних новоутворень: генетичний аспект.– Київ:Форум, 2003.– 335с.

29. Маслоу А. Самоактуализиция личности и образование. – К.-Донецк,1994.

30. Миллер Г.Х., Сонник или толкование снов/Пер. с англ.– Харків:Свитовид, 2002.– 352 с.

31. Немов Р.С., Психология:В 3-х кн.Кн. 2:Психология образования.– 4-е изд.– Москва:ВЛАДОС, 2003.– 688 с.

32. Немов Р.С., Психология:Словарь-справочник: В 2-х ч.,Ч.1.– Москва:ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004.– 304с.

33. Ніколенко Д.Ф., Вступ до психології (лекції для студентів-заочників),Ч.II/ Д.Ф.Ніколенко, Л.М.Проколієнко.– Київ:КДПІ, 1982.– 79с.

34. О.Скрипченко, Л. Роменська та ін. Загальна психологія. Навчальний посібник, Київ «А.П.Н.» - 2002.

35. Основи педагогіки. Видавництво Книги – ХХІ. Чернівці – 2006.

36. Основи психології: Начальний посібник для студентів вищих навч. Закладів/ А.І.Веракіс, Ю.І. Завалевський, К.М.Левківський. – Х.-К., 2005. – 416 с.

37. Основи психології: Підручник / За заг. Ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця. – К.: Либідь, 1995.

38. Палеха Ю.І., Іміджологія:Навчальний посібник/За заг. ред. З.І. Тимошенко.– Київ:В-во Європейського у-ту, 2005.– 324 с.

39. Пашукова Т.І., Практикум із загальної психології/За ред. Т.І. Пашукової.– Київ:Т-во "Знання", КОО, 2000.– 204с.

40. Пиаже Ж., Психология интеллекта.– СПб:Питер, 2003.– 192с.– ("Психология- классика")

41. Платонов К.К., Психологический практикум:Учеб., пособие для индустриально-педагогических техникумов.– Москва:Высш. школа, 1980.– 165с.

42. Практикум із загальної психології / За ред. T.I. Пашукової. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 204 с.

43. Проблеми загальної та педагогічної психології:Збірник наукових праць І-ту психології ям. Г.С. Костюка АПН України.Т. 3,Ч. 9/За ред. С.Д. Максименка.– Ніжин:НДПУ, 2002.– 206 с.

44. Психологічна енциклопедія. – О.М. Степанів. К – 2006. 42 с.

45. Психологічна енциклопедія /Автор-упор. О.М. Степанов.– Київ:Академвидав, 2006.– 424 с.– (Енциклопедія ерудита)

46. Психологія. Підручник для педагогічних вузів. \ Під ред. Г.С. Костюка – вид. 3, доповнене «Радянська школа».Київ, 1968.Роменець В.А. Історія психології. - К: Вища школа, 1978

47. Психологія:Навч.посіб./ О.В.Винославська, О.А. Бреусенко-Кузнєцов, В.Л.Зливков та ін.; За наук.ред О.В.Винославської.-Київ:Фірма «ІНКОС», 2005.-352с.

48. Психологія:Підручник/Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін; За ред. Ю.Л. Трофімова.– 5-те вид., стереотип.– Київ:Либідь, 2005.– 560с.

49. Рибалка В.В., Психологія розвитку творчої особистості:Навчальний посібник.– Київ:ІЗМН, 1996.– 236 с.

50. Романовська Д., Основи психосексуальної культури: Навчально-методичний посібник/ Д.Романовська, С.Собкова.– Чернівці:Золоті литаври, 2003.– 168 с.

51. Роменець В.А., Історія психології: Стародавній світ. Середні віки. Відродження:Навч. посіб.– Київ:Либідь, 2005.– 916 с.:іл.

52. Роменець В.А., Психологія творчості:Навч. посыбн.– 2-е вид., доп.– Київ:Либідь, 2001.– 288 с.

53. Рубинштейн Л.С. Основы общей психологии – СПб.: Питер, 2000.

54. Рыбалко Е.Ф., Возрастная и дифференциальная психология:Учебн. пособие.– СПб:Питер, 2001.– 224с.– ("Учеб. нового века")

55. С.Д. Максименко, В.О. Зайчук та ін. Загальна психологія. Підручник. Київ «Форум» - 2000.

56. Сисоєва С.О.Психологія та педагогіка:Підручник для студ. ВНЗ непедагогічного профілю традиційної та дистанційної форм навчання/ С.О.Сисоєва, Т.Б.Поясок.– Київ:Міленіум, 2005.– 520 с.

57. Скрипченко О.В., Основи психології і педагогіки: психічні процеси:Навч.-метод. посібник/ О.В.Скрипченко, І.М.Бушай, Л.О.Скрипченко.– Київ:Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2003.– 145 с.

58. Фрейд З. Психология бессознательного /Под. ред. М.Г. Ярошевского – М: Просвещение, 1990.

59. Фрейд З. Психология бессознательного. Сб. произведений/сост. М.Г. Ярошевський,-М. 1990.

60. Цимбалюк І.М., Психологія спілкування: Навч. посіб.– Київ:ВД "Професіонал", 2004.– 304 с.

61. Шапар В.Б., Сучасний тлумачний психологічний словник:Близько 2500 термінів.– Харків:Прапор, 2005.– 640 с.

62. Эльконид Д.Б. Избранные психологические труды.- М.: Педагогика, 1989. – 560 с.

63. Энциклопедия психологических тестов.– Москва:Изд-во ЭКСМО-ПРЕСС, 2000.– 496с.

64. Эриксон М., Глубокий гипнотический транс: индукция и использование/М.Эриксон. Искусство Мастера НЛП/Р.Бэндлер.

65. Эриксон Э. Г. Идентичность: юность и кризис. – М.: Прогресс, 1996.

66. Юнг К.Г., Дух в человеке, искусстве и литературе.– Минск:ООО "Харвест", 2003.– 384с.

67. Юнг К.Г., Психологические типы: Под ред. В.В. Зеленского.– СПб:Азбука, 2001.– 736 с.

 

ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ

Мета та завдання дисципліни

 

Педагогічна практика вузів щоденно ставить викладачів перед необхідністю вирішення цілого ряду методичних питань, пов’язаних з підготовкою і проведенням лекцій, практичних, семінарських занять, складанням методичних розробок у вищій школі. Це вимагає від викладача певної системи професійних психолого-педагогічних знань, навичок і вмінь. Що відповідають вимогам педагогічної діяльності.

В цій системі необхідно виділити основну її частину, що визначає необхідний базовий рівень психолого-педагогічної підготовки сучасного викладача-психолога.

В результаті вивчення дисципліни студент має знати:

· проблеми та методи психології;

· термінологічний апарат;

· врахування методологічних принципів психології;

· основні форми, методи та засоби підготовки та проведення різних видів педагогічної діяльності;

· об’єктивні критерії атестації студентів;

· особливості процесу організації та проведення дослідно-пошукової роботи за фахом.

Система професійних умінь, що забезпечують педагогічно і психологічно грамотну організацію навчального процесу на різних його етапах. До їх числа відносяться вміння:

· визначати актуальність навчальної теми, її професійну значимість, створити позитивну мотивацію щодо її вивчення;