Параліч лицьового нерва (Paralysis nervi facialis).



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Параліч лицьового нерва (Paralysis nervi facialis).



Лекція № 1 (2 години)

Хвороби в області голови.

Параліч лицьового нерва 2. Параліч трійничного нерва 3. Запалення придаткових пазух в області голови4. Запаленняще щелепового суглоба

Хвороби в області голови.

Параліч лицьового нерва

Параліч трійничного нерва

Запалення придаткових пазух в області голови

Запаленняще щелепового суглоба

Сторонні тіла в порожнині рота і глотки.

Кровотеча з носа.

Параліч лицьового нерва (Paralysis nervi facialis).

Зустрічається у всіх видів домашніх тварин (частіше коня), виявляється порушенням функції м’язів які він інервує. Центрального і периферичного походження. Одностороннім чи двосторонньої

Етіологія: частіше одностороннє, периферичні при механічних ушкодженнях - грубий повал, фіксація (зовнішня поверхня жувального М’яза по задньому краї щелепи, здавлювання (новотвором, абсцесом, гематомами, экзостозами, сторонніми білками, пораненнями недоуздка).

Перехід запалення з біля лежачих тканин (запалення привушної залози, воздухоносного мішка, середнього вуха, зовнішнього слухового проходу).

Центрального походження - мит, петехіальная гарячка, контагіозна плевропневмонія, чума собак.

Інвазійний (трипаносомози коней), ушкодження головного мозку (новотворення, крововиливи, абсцеси мозку, отруєння - травами, пестицидами, наркотиками).

Патогенез: Енергійне стискування - нервовий стовбур зберігає свою безперервність, але мієлінова оболонка посупово розпадається і розсмоктується.

На місці ушкодження - крововиливи, набряк, інфільтрація і часткова дегенерація нервових волокон.

Розрив або розріз нервового стовбура - кінці нерва розходяться в них дегенеративні зміни не лише мієліну, а й осьових циліндрів.

Це веде до порушення провідності внаслідок чого параліч.

Від характеру ушкодження - провідність нерва може відновитися.

Клініка: від місця поразки нервового стовбура і його гілок.

Двосторонній повний параліч - порушення рухової здатності м'язів (вушних раковин, повік, щік, губ) вуха відвисають (кінь, собака) птоз верхніх повік, западіння ніздрів (кінь) чи риностеноз, відвисання губ (у ВРХ менш помітно). Прийом корму утруднений, ядуха (бездіяльність м”язів розширювачів носових входів).

Однобічний повний параліч (у коней):

верхня і нижня губи перекошені, відтягнуті на здорову сторону;

нижня губа відвисає;

носовий отвір звужений;

прийом корму утруднений;

захоплення корму зубами;

затримка його між паралізованою щокою і зубами;

при прийомі - голова у воду до кутів рота;

птоз;

відвисання вушних раковин.

У ВРХ - косе розташування верхньої губи і відвисання нижньої менш помітне, однобічне витікання слини при жуйці.

У собак - верхня губа відвисає з одного боку, рухливість раковини відсутня.

У свиней - носовий отвір неоднакової форми і ширини, коса постановка п'ятачка, відсутній активна рухливість верхньої і нижньої губ.

Двосторонній параліч щічного сплетення: вушні раковини і повіки залишаються нормальними, інші ознаки зберігаються, втрата чутливості шкіри в області великого жувального м‘яза і щоки (ушкодження поверхневого скроневого нерва).

Однобічний параліч щічного сплетення - ознаки виражені на одній стороні.

Затяжний плин паралічу лицьового нерва супроводжується атрофією м”язів які він інервує.

Діагноз: КП.

Прогноз - від ступеня ушкодження нервів і КП. При можливості відновлення провідності - сприятливий, порушення цілісного нерва, новотвореннях - несприятливий.

Лікування: комплексно з використанням фізіотерапевтичних і медикаментозних засобів, оперативних прийомів. У місці травми - коротка новокаїнова блокада, легкий масаж, солюкс (усувається біль, спазм судин, відновлюється кровообіг).

По ходу нерва - масаж і утирання суміші:

Camphorae - 15,0

Natrii chloridi - 50,0

Spyritus aethylici - 300,0

У перші 12-24 години після травми: п/ш чи в/м гідрокортизон, преднізолон, на 3-й день - парафін, озокерит.

П/ш чи в/м вітаміни В1, В12, прозерин, галактамін. П/ш - 0,5% р-р стрихніну в дозах (з розрахунку сухої речовини) коням - 0,001-0,003; ДРХ - 0,002-0,005; собаки - 0,001-0,003.

Починати ін'єкції з малих доз, а потім переходять до великих.

Н.С.Федотов (при паралічах і парезах) комбінував дію стрихніну і гальванічного струму (стрихнін п/ш гальванізацією в області розташування позитивного електрода).

Рани в області нерва - відповідна обробка (шви на нерв).

Кузнєцов А.К. і Липовців І.П. при паралічі внутрішньо - судинні введення 0,5-1% розчину новокаїну з розрахунку 2,5 мл на 1 кг маси тварини на одне введення. Повторно через день. Вітамін В12 - у кілька точок у паралізовані м”язи: В- 1000-2000 мг, Д- 10-20 мг на ін’єкцію (15-25 ін'єкцій).

Тканинні препарати тестикулярної витяжки, нікотинову кислоту - парентерально.

Двостороннє звуження носових отворів при паралічі - пластична операція по Н.Р.Фатькіну. На спинці носа висікають шматок шкіри півовальної форми розміром 15 х 6 см з наступним накладенням шва на рану.

По Іванову - резекція внутрішньої стінки носа.

Параліч трійчастого нерва (Paralysis nervi trigemini).

Порушення провідності нижньощелепової гілки, що інервує жувальні м'язи - вважають паралічем трійчатого нерва. Іноді поєднується з паралічем лицьового нерва.

Етіологія: зустрічається у всіх видів тварин.

Центрального походження: захворювання головного мозку (сказ, чума собак), крововиливи, абсцеси і новоутвореннях в мозку.

Периферичного: хвороби зубів, середнього вуха; у ВРХ і коней - частіше при травмах; в овець - при ковильні хворобі.

Клініка: Однобічний параліч - частіше на ґрунті травми:

зсув нижньої щелепи убік;

повіки паралізованої сторони не стуляються;

рух очного яблука обмежено;

чутливість шкіри відсутня;

слинотеча;

прийом корму і води зменшений;

зниження вгодованості.

Двосторонній параліч:

відвисання нижньої щелепи;

масетер розслаблений;

складчастість шкіри зникає;

утрата чутливості шкіри і слизових;

повіки не стуляються;

можливий кератит;

надалі атрофія жувальних м'язів.

Діагноз: КП, епізоотичні ознаки, при вивиху щелепа не стуляється.

Прогноз: однобічний - обережний, двосторонній -несприятливий (атрофія м'язів, виснаження).

Лікування: усунути причину. Далі як і при паралічі лицьового нерва.

Лекція №2

ХВОРОБИ В ДІЛЯНЦІ ПОТИЛИЦІ І ШИЇ

ХВОРОБИ В ДІЛЯНЦІ ХОЛКИ

ТРАВМАТИЧНИЙ НАБРЯК(Oedema tranmaticus)

Зустрічається в основному у робочих коней після тривалої і тяжкої роботи, особливо в жарку погоду.

Етіологія і патогенез.Основна причина - стискання тканин холки хомутом або сідлом при тяжкій роботі по нерівній дорозі, перегрівання, низька вгодованість тварини тощо. Все це сприяє розтягуванню і набряку сполучної тканини, внаслідок чого в ній порушуються окисно-відновні процеси. Це приводить до підвищення проникності кровоносних судин, просочення рідкою частиною крові тканин у зоні пошкодження.

Клінічні ознаки.Після зняття хомута протягом кількох хвилин з’являється припухлість тканин холки - негаряча, неболюча, щільна; при натискуванні на неї пальцем залишається ямка, що повільно виповнюється. Останнє свідчить про застійний характер набряку, тоді як запальні набряки розвиваються повільно і супроводжуються гіперемією, болючістю тощо.

Діагнозставиться за характерними клінічними ознаками.

Прогнозсприятливий: після своєчасного усунення причини та лікування тварина видужує.

Лікування.Застосовують зігрівальні компреси, тепле укутування, змазування іхтіоловою чи камфорною маззю, масаж, коротку новокаїнову блокаду та інші засоби, що забезпечують розсмоктування набряку.

Профілактика- правильна підгонка збруї; під хомут у жарку по­году підкладають м’яку товсту тканину, що обмежує набряк. Для по­передження інфікування користуються дубильними засобами - піак-тоніном, метиленовим синім, брильянтовим зеленим, кубатолом, хро-ніцином та ін.

ФЛЕГМОНА В ДІЛЯНЦІ ХОЛКИ

(Phlegmones in regionis dorso-scapularis)

Етіологія.Дифузне, переважно гостре гнійне запалення пухкої клітковини в ділянці холки найчастіше зустрічається у робочих коней. Розвивається внаслідок травми, нанесеної збруєю, і наступного інфікування. Може бути ускладненням поверхневих уражень холки, лімфоекстравазату, бурситу, випадкових травм, рідко - метастатично.

Класифікація.У ділянці холки залежно від місця локалізації флегмона буває підшкірна, підфасціальна та міжм’язова, а за характером ексудату - гнійна, гнійно-гнильна та газова.

Клінічні ознаки.При підшкірній флегмоні утворюється у ділянці холки одно - або двостороння дифузна, напружена, гаряча і болюча припухлість тканин. Через кілька днів на місці ураження тканини стають тістуватими, з’являється вогнище флуктуації. Хвора тварина пригнічена, у неї підвищується температура тіла, прискорюється пульс та дихання, погіршується апетит, спостерігається гіперемія кон’юнктиви та синюш­ність інших слизових оболонок, високий нейтрофільний лейкоцитоз, що супроводжується збільшенням кількості молодих форм нейтрофілів.

Через 6-7 днів сформовані абсцеси проривають, гнійний ексудат виділяється назовні, після цього загальний стан тварин покращується.

Підфасціальна і міжм’язова флегмона з утворенням глибоких гнійних порожнин зумовлена наявністю пухкого шару клітковини між м’язами та фасціями, рухомістю тканин цієї ділянки, а також опором тканинних шарів самовільному прориванню гнійного ексудату, яке спостерігається не раніше 8-12 днів, коли вже настає значне змертвіння тканин. Після проривання покращується загальний стан тварин, але залишаються нориці й виразки, через які тривалий час ви­діляється гнійний ексудат з домішками шматочків змертвілих тканин.

При анаеробній флегмоні в ділянці холки на фоні загальної різкої депресії з підвищенням температури тіла, прискоренням пульсу та дихання спостерігаються широкі набряки тканин без нагноєння. При розтині виділяється червоно-бурий ексудат з іхорозним запахом.

Діагнозставлять за клінічними ознаками. У разі необхідності в місцях великого напруження тканин чи флуктуації роблять пункцію.

Прогноз.На початкових стадіях і за своєчасного лікування сприят­ливий, при задавненій міжм’язовій флегмоні - обережний.

Лікування.Роблять розрізи (один чи декілька) фокуса ураження, незалежно від наявності в ньому флуктуації. Виявлені кишені, гнійні порожнини промивають антисептичними розчинами (етакридину, фурациліну, калію перманганату, перекису водню та ін.), видаляють змертвілі тканини, після чого нещільно тампонують марлею, просо­ченою рідиною Олівкова (3%-ний розчин перекису водню, 20%-ний розчин хлориду натрію - аа 45,0, розчин йоду 5%-ний - 10,0). Повтор­ну обробку проводять через 2-3 дні.

З появою густого жовтуватого гнійного ексудату марлю просочу­ють маззю Вишневського або заливають її в кишеню і лікують від­критим способом, як гнійну рану.

При анаеробній флегмоні розрізи роблять широкі й глибокі, про­сочену рідиною Олівкова марлю міняють 4-5 разів на добу.

Поряд з місцевим лікуванням проводять курс протисептичної те­рапії: антибіотики внутрішньовенно чи внутрішньом’язово, глюкоза, хлорид кальцію, гексаметилентетрамін внутрішньовенно та ін.

Лекція № 1 (2 години)

Хвороби в області голови.

Параліч лицьового нерва 2. Параліч трійничного нерва 3. Запалення придаткових пазух в області голови4. Запаленняще щелепового суглоба

Хвороби в області голови.

Параліч лицьового нерва

Параліч трійничного нерва

Запалення придаткових пазух в області голови

Запаленняще щелепового суглоба

Сторонні тіла в порожнині рота і глотки.

Кровотеча з носа.

Параліч лицьового нерва (Paralysis nervi facialis).

Зустрічається у всіх видів домашніх тварин (частіше коня), виявляється порушенням функції м’язів які він інервує. Центрального і периферичного походження. Одностороннім чи двосторонньої

Етіологія: частіше одностороннє, периферичні при механічних ушкодженнях - грубий повал, фіксація (зовнішня поверхня жувального М’яза по задньому краї щелепи, здавлювання (новотвором, абсцесом, гематомами, экзостозами, сторонніми білками, пораненнями недоуздка).

Перехід запалення з біля лежачих тканин (запалення привушної залози, воздухоносного мішка, середнього вуха, зовнішнього слухового проходу).

Центрального походження - мит, петехіальная гарячка, контагіозна плевропневмонія, чума собак.

Інвазійний (трипаносомози коней), ушкодження головного мозку (новотворення, крововиливи, абсцеси мозку, отруєння - травами, пестицидами, наркотиками).

Патогенез: Енергійне стискування - нервовий стовбур зберігає свою безперервність, але мієлінова оболонка посупово розпадається і розсмоктується.

На місці ушкодження - крововиливи, набряк, інфільтрація і часткова дегенерація нервових волокон.

Розрив або розріз нервового стовбура - кінці нерва розходяться в них дегенеративні зміни не лише мієліну, а й осьових циліндрів.

Це веде до порушення провідності внаслідок чого параліч.

Від характеру ушкодження - провідність нерва може відновитися.

Клініка: від місця поразки нервового стовбура і його гілок.

Двосторонній повний параліч - порушення рухової здатності м'язів (вушних раковин, повік, щік, губ) вуха відвисають (кінь, собака) птоз верхніх повік, западіння ніздрів (кінь) чи риностеноз, відвисання губ (у ВРХ менш помітно). Прийом корму утруднений, ядуха (бездіяльність м”язів розширювачів носових входів).

Однобічний повний параліч (у коней):

верхня і нижня губи перекошені, відтягнуті на здорову сторону;

нижня губа відвисає;

носовий отвір звужений;

прийом корму утруднений;

захоплення корму зубами;

затримка його між паралізованою щокою і зубами;

при прийомі - голова у воду до кутів рота;

птоз;

відвисання вушних раковин.

У ВРХ - косе розташування верхньої губи і відвисання нижньої менш помітне, однобічне витікання слини при жуйці.

У собак - верхня губа відвисає з одного боку, рухливість раковини відсутня.

У свиней - носовий отвір неоднакової форми і ширини, коса постановка п'ятачка, відсутній активна рухливість верхньої і нижньої губ.

Двосторонній параліч щічного сплетення: вушні раковини і повіки залишаються нормальними, інші ознаки зберігаються, втрата чутливості шкіри в області великого жувального м‘яза і щоки (ушкодження поверхневого скроневого нерва).

Однобічний параліч щічного сплетення - ознаки виражені на одній стороні.

Затяжний плин паралічу лицьового нерва супроводжується атрофією м”язів які він інервує.

Діагноз: КП.

Прогноз - від ступеня ушкодження нервів і КП. При можливості відновлення провідності - сприятливий, порушення цілісного нерва, новотвореннях - несприятливий.

Лікування: комплексно з використанням фізіотерапевтичних і медикаментозних засобів, оперативних прийомів. У місці травми - коротка новокаїнова блокада, легкий масаж, солюкс (усувається біль, спазм судин, відновлюється кровообіг).

По ходу нерва - масаж і утирання суміші:

Camphorae - 15,0

Natrii chloridi - 50,0

Spyritus aethylici - 300,0

У перші 12-24 години після травми: п/ш чи в/м гідрокортизон, преднізолон, на 3-й день - парафін, озокерит.

П/ш чи в/м вітаміни В1, В12, прозерин, галактамін. П/ш - 0,5% р-р стрихніну в дозах (з розрахунку сухої речовини) коням - 0,001-0,003; ДРХ - 0,002-0,005; собаки - 0,001-0,003.

Починати ін'єкції з малих доз, а потім переходять до великих.

Н.С.Федотов (при паралічах і парезах) комбінував дію стрихніну і гальванічного струму (стрихнін п/ш гальванізацією в області розташування позитивного електрода).

Рани в області нерва - відповідна обробка (шви на нерв).

Кузнєцов А.К. і Липовців І.П. при паралічі внутрішньо - судинні введення 0,5-1% розчину новокаїну з розрахунку 2,5 мл на 1 кг маси тварини на одне введення. Повторно через день. Вітамін В12 - у кілька точок у паралізовані м”язи: В- 1000-2000 мг, Д- 10-20 мг на ін’єкцію (15-25 ін'єкцій).

Тканинні препарати тестикулярної витяжки, нікотинову кислоту - парентерально.

Двостороннє звуження носових отворів при паралічі - пластична операція по Н.Р.Фатькіну. На спинці носа висікають шматок шкіри півовальної форми розміром 15 х 6 см з наступним накладенням шва на рану.

По Іванову - резекція внутрішньої стінки носа.

Параліч трійчастого нерва (Paralysis nervi trigemini).

Порушення провідності нижньощелепової гілки, що інервує жувальні м'язи - вважають паралічем трійчатого нерва. Іноді поєднується з паралічем лицьового нерва.

Етіологія: зустрічається у всіх видів тварин.

Центрального походження: захворювання головного мозку (сказ, чума собак), крововиливи, абсцеси і новоутвореннях в мозку.

Периферичного: хвороби зубів, середнього вуха; у ВРХ і коней - частіше при травмах; в овець - при ковильні хворобі.

Клініка: Однобічний параліч - частіше на ґрунті травми:

зсув нижньої щелепи убік;

повіки паралізованої сторони не стуляються;

рух очного яблука обмежено;

чутливість шкіри відсутня;

слинотеча;

прийом корму і води зменшений;

зниження вгодованості.

Двосторонній параліч:

відвисання нижньої щелепи;

масетер розслаблений;

складчастість шкіри зникає;

утрата чутливості шкіри і слизових;

повіки не стуляються;

можливий кератит;

надалі атрофія жувальних м'язів.

Діагноз: КП, епізоотичні ознаки, при вивиху щелепа не стуляється.

Прогноз: однобічний - обережний, двосторонній -несприятливий (атрофія м'язів, виснаження).

Лікування: усунути причину. Далі як і при паралічі лицьового нерва.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 205; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.81.89.248 (0.009 с.)