Тема 8. Правове регулювання рекламної діяльності.

Короткий теоретичний коментар до теми:

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин основним двигуном торгівлі можна вважати рекламу – інформування кого-небудь про що-небудь (зараз реклама не обмежується предметним колом). З одного боку, реклама забезпечує споживачів інформацією, сприяє досягненню високого рівня попиту, підтримує стимули до підвищення рівня життя, виступає засобом контролю якості товарів, а з іншого боку, може надавати інформацію, яка дещо перебільшена, вводити в оману, створювати перешкоди для чесної конкуренції, використовуючи різні методи та підходи, які виходять за межі етичних норм. Саме тому правове регулювання рекламної діяльності має вирішальне значення, адже спрямоване на запобігання і припинення недобросовісної реклами, що здатна зашкодити суспільним інтересам, майновим і немайновим правам фізичних та юридичних осіб. Українське законодавство, зокрема, Закон України «Про рекламу», постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», врегулювало більшість відносин, що виникають у межах рекламної діяльності. Але не всі. Деякі важливі аспекти рекламної діяльності залишилися поза увагою законодавців. Так, Міжнародний кодекс рекламної практики від 02.12.1986 р. містить пояснення до принципів рекламної діяльності, таких як законність, пристойність, чесність, достовірність тощо.

Практичне заняття 8.

Питання, що виносяться на обговорення:

1. Поняття реклами. Класифікація реклами.

2. Джерела правового регулювання рекламної діяльності.

3. Учасники рекламних правовідносин.

4. Вимоги, що ставляться до реклами.

5. Державний контроль в області реклами.

6. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу.

7. Поняття і правове регулювання оціночної діяльності.

8. Державне регулювання оціночної діяльності.

9. Суб’єкти оціночної діяльності.

10. Об’єкти оціночної діяльності.

11. Обов’язкова оцінка Види вартості об’єктів оцінки.

12. Договір і звіт про оцінку.

13. Інформація як об’єкт правового регулювання.

14. Право на доступ до інформації.

15. Види інформаційних ресурсів та їх правовий режим.

16. Комерційна тайна.

17. Інформаційні ресурси з обмеженим доступом.

18. Захист інформації та прав суб’єктів інформаційних відносин.

Список рекомендованих нормативно-правових актів:

1. Закон України від 03.07.1996 № 270/96-ВР «Про рекламу»

2. Про затвердження Положення про рекламу цінних паперів та фондового ринку
НКЦПФР; Рішення, Положення, Форма типового документа, Заява від 22.01.2013 № 63

Тема 9. Правовий режим інформації в підприємницькій діяльності.

Короткий теоретичний коментар до теми:

Специфіка ринкового господарювання примушує серйозно ставитися до правової та інформаційної безпеки господарської ді­яльності. З метою забезпечення законних прав та інтересів суб'єк­тів господарювання в умовах ринкової економіки чинним законо­давством України встановлено правові засади режиму інфор­мації, яку суб'єкти господарювання використовують у про­цесі господарської діяльності.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну.

Конфіденційна інформація — це відомості, які знаходяться у воло­дінні, користуванні чи розпорядженні окремих фізичних або юри­дичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбаче­них ними умов.

Суб'єкти господарювання, які володіють інформацією профе­сійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та ін­шого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є пред­метом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комер­ційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законодавст­вом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, вклю­чаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Виняток становить інформація комерційного та банківського ха­рактеру, інформація, правовий режим якої встановлено Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України (з питань статистики, екології, банківських операцій, податків тощо), а також інформація, приховування якої становить загрозу життю і здоров'ю людей.

Практичне заняття 9.

Питання, що виносяться на обговорення:

1. Поняття правового режиму інформації і його різновиди

2. Режим вільного доступу

3. Режим обмеженого доступу

4. Режим документованої інформації

5. Галузі, види інформації та режим доступу до неї.

1. Захист інформації та прав суб’єктів інформаційних відносин.

Список рекомендованих нормативно-правових актів:

1. Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію».

2. Закон України від 09.01.2007 № 537-V «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».

3. Закон України від 23.02.2006 № 3475-IV «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України».

4. Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».

5. Закон України від 09.01.2007 № 537-V «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки».

Тема 10. Правове регулювання оціночної діяльності.

Короткий теоретичний коментар до теми:

Оціночна діяльність регулюється Конституцією України, Законом «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», іншими законами та нормативно-правовими актами, що не суперечать йому.

Положеннями вищезазначеного Закону визначають правові основи регулювання відносин, що виникають у процесі здійснення оціночної діяльності та використання її результатів, а також відносини щодо державного регулювання та громадського контролю у сфері оціночної діяльності.

Оціночна діяльність - це професійна діяльність суб'єктів оціночної діяльності направлена на визначення ринкової вартості або іншого виду вартості об'єкта оцінки.

Ринкова вартість об'єкта оцінки, у відповідності до Закону, - це найбільш вірогідна ціна об'єкта оцінки, що визначена в грошовій формі, за яку об'єкт оцінки може (міг) бути відчужений на відповідному ринку на дату оцінки внаслідок угоди укладеної в умовах відкритого та конкурентного ринку, коли сторони правочину діють розумно, маючи у своєму розпорядженні всю необхідну інформацію, а на величину ціни об'єкта оцінки не впливають будь-які надзвичайні обставини, тобто коли: жодна із сторін правочину не зобов'язана відчужувати об'єкт оцінки, а інша сторона не зобов'язана його прийняти; сторони правочину володіють всією інформацією щодо об'єкта оцінки і діють в своїх інтересах;об'єкт оцінки відчужується на відкритому конкурентному ринку шляхом публічної оферти, типової для аналогічних об'єктів оцінки.

Студенти повинні вільно орієнтуватись у питаннях законодавства щодо правового регулювання оціночної діяльності.

Практичне заняття 10.

Питання, що виносяться на обговорення:

1. Поняття і правове регулювання оціночної діяльності.
2. Державне регулювання оціночної діяльності.
3. Суб’єкти оціночної діяльності.
4. Об’єкти оціночної діяльності.
5. Обов’язкова оцінка Види вартості об’єктів оцінки.
6. Договір і звіт про оцінку.

Список рекомендованих нормативно-правових актів:

1. Закон України від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

2. Постанова КМУ від 18 березня 2009 р. N 225 «Про внесення змін до Методики оцінки майна».

3. Постанова КМУ від 10 грудня 2003 р. N 1891 «Про затвердження Методики оцінки майна»

 

Тема 11. Правове регулювання аудиторської діяльності.

Короткий теоретичний коментар до теми:

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Студентам слід проаналізувати особливості їх правового статусу. В межах вивчення питань теми студенти повинні дослідити характерні ознаки аудиторської діяльності: спеціальне правове регулювання; суб’єкти аудиторської діяльності, їх права та обов’язки; порядок надання аудиторських послуг; спеціальні вимоги щодо надання аудиторських послуг; державне регулювання аудиторської діяльності тощо.

Практичне заняття 11.

Питання, що виносяться на обговорення:

1. Поняття та значення аудиту.

2. Аудиторська діяльність, характерні риси.

3. Правовий статус суб'єктів аудиторської діяльності: аудитор та аудиторська організація.

4. Особливості державного фінансового аудиту.

5. Аудиторська палата України.