Винність Охріменко В.Д підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої, яка в судовому засідання пояснила, що 29 липня 2012 року вона зі своїми знайомими знаходилась в клубі «Місто» по вулиці Клочківській в місті Харкові, біля 17.00 годин їй зателефонували та попрохали вийти з клубу. Вона вийшла та побачила автомобіль в якому знаходились обвинувачений та ще одна особа, які відрекомендувались як представники журналу «Плейбой» та приїхали до потерпілої з метою щоб вона дала письмову відмову від зйомок, але для цього необхідно її паспорт, остання погодилась та разом з підсудним та іншою особою поїхали додому потерпілої за її паспортом. Принесла паспорт та сіла у вказаний автомобіль, в якому за кермом знаходився обвинувачений, а інший сів поряд з потерпілою та продемонстрував їй електрошокер, включив його, водій продемонстрував голку від шприца і пояснив, що вона заражена вірусом "СНІД", після чого сказавши щоб потерпіла сиділа тихо, забрав із сумки - мобільний телефон, торговельної марки "Apple" модель "іPhone 4 16 Gb", зі стартовим пакетом МТС, та фотоапарат "Нікон Д 5100", а інший зняв з руки потерпілої золотий браслет з каменями червоного кольору. Вона зрозуміла що її грабують, але нічого не могла вдіяти, бо боялась застосування до неї насилля - електрошокера та зараження її вірусом "СНІД". Після цього обвинувачений та інший чоловік зв'язали її та автомобіль поїхав, проїжджаючи біля станції метро «Центральний ринок» міста Харкова, їй заявили про те, що вона повинна віддати їм 50 000 доларів США. Також вона пояснила, що вказані особи привезли її в місто Черкаси та поселили в трикімнатній квартирі з гратами на вікнах, в квартирі постійно знаходився чоловік, який був в авто не за кермом. У вказаній квартирі потерпіла знаходилась до 31 липня 2012 року і самостійно не могла залишити це приміщення, в цей час у неї постійно вимагали від передачі спочатку 50 000 доларів США, а коли перевезли потерпілу до іншої квартири суму викупу знизили до 25 000 доларів США. 3 серпня 2012 року її знайомий зібрав 19 000 гривень та перерахував їх на рахунок, вказаний обвинуваченим, після цього потерпіла вмовила відпустити її, та пообіцяла залишок суми перерахувати впродовж місяця, останні погодились та 3 серпня 2012 року вона виїхала до Харкова.

Фактом впізнання потерпілою обвинуваченого як особу, яка вчинила відносно неї протиправні дії.

Фактом вилучення у матері підсудного фотоапарата "Нікон Д 5100" та браслета з металу жовтого кольору з каменями червоного кольору.

Показаннями свідка Димер В.К. який в судовому засіданні пояснив, що знаходиться з потерпілою у фактичних шлюбних стосунках, 29 липня 2012 року він разом з нею знаходився в клубі «Місто» по вулиці Клочківській в місті Харкові. Вона вийшла з клубу і фактично зникла. 31 липня 2012 року через Інтернет вона з ним зв'язалась і свідок зрозумів що останню викрали та вимагають викуп у розмірі 50 000 доларів США. Він зібрав гроші у розмірі 19 000 гривень та 3 серпня 2012 року перерахував їх на вказаний рахунок.

Показаннями свідка Крупич В.Р., яка в судовому засіданні пояснила, що в липні 2012 року від потерпілої надійшло повідомлення в якому остання просить свідка позичити їй гроші, також 31 липня 2012 року через Інтернет з зв'язалась потерпіла та просила позичити їй 50 000 доларів, або 25 000 доларів.

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 8504 від 29.08.2012 року, згідно якого вартість викраденого у потерпілої майна складає - 9 331 гривень 30 копійок.

Довідкою Управління національного Банку України в Харківській області про офіційний курс гривні до долара США.

Суд, допитавши підсудного, потерпілу, свідків, дослідивши докази, визнає формулювання обвинувачення за ч.2 ст.187, ч.2 ст. 146 КК України, доведеним та визнаєОхріменка В.Д. винним у вчинені злочинів, передбачених

Ч.2 ст.187, ч.2 ст. 146 КК України, оскільки він скоїв напад

З метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яказазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, та скоїв незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.

Органом досудового розслідування дії Охріменка В.Д також кваліфіковані за ч. 4 ст. 189 КК України як (вимагання), тобто вимога передачі чужого майна під погрозою насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, повторно.

Кваліфікуючими ознакою ч.4 ст. 189 КК України - є вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.

Судом встановлено, що потерпілій в результаті вимагання було завдано майнової шкоди у розмірі 19 000 гривень, що у відповідності до Примітки ст. 185 КК України не визнається ні значною шкодою, ні шкодою у великому чи особливо великому розмірі, а тому органом досудового розслідування діям Охріменка В.Д в цій частині була дана невірна правова кваліфікація.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України - з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Враховуючи викладене, суд перекваліфіковує дії обвинуваченого з ч. 4 ст. 189 КК України на ч.2 ст. 189 КК України та визнає його винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, оскільки він вчинив (вимагання),тобто вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Посилання підсудного на те, що він ніяких злочинів не вчиняв, спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема показами потерпілої, яка в судовому засіданні однозначно вказала на нього як на особу яка вчинила відносно неї протиправні дії.

У суду немає підстав ставити під сумнів правдивість вказаних свідчень потерпілої, крім цього ці свідчення підтверджуються іншими доказами по справіТаким чином, заяви підсудного судом не приймаються та розцінюються як бажання підсудного уникнути відповідальності за скоєне діяння.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, обставин, що пом'якшують покарання підсудного та обставин, що обтяжують його покарання, судом не встановлено.

Суд, враховуючи тяжкість злочину, особупідсудного, приходить до висновку про те, що з метою виправлення останнього та попередження нових злочинів, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Речові докази, передані на зберігання потерпілій, вважати їй повернутими, а речові докази які знаходяться в камері зберігання речових доказів підлягають поверненню власникам.

Потерпіла заявила цивільний позов в якому просить суд стягнути з підсудного матеріальну шкоду у розмірі 23 200 гривень, моральної шкоди у розмірі 200 000 гривень та 8 000 гривень понесених нею витрат на правову допомогу.В судовому засіданні вона свій позов підтримала та просила його задовольнити.

Підсудний в судовому засіданні позов не визнав та просив суд в його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що в результаті вимагання було завдано майнову шкоду у розмірі 19 000 гривень, а також вартість викраденого мобільного телефону складає - 4 104,10 гривень, а всього майнова шкода, за виключенням вартості повернутого майна, складає 23 104,1 гривень, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню, також підлягає задоволенню позов в частині компенсації витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 гривень, оскільки позивач надала суду докази, які підтверджують вказані витрати.

У відповідності до ч.1 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Обґрунтовуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, позивач посилається на те, що вона зазнала моральних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї з боку підсудного

Судом встановлено, що дійсно винними діями підсудного потерпілій було завдано моральної шкоди, що у відповідності до ст. 1167 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди вказаний позивачем у 200 000 гривень суд вважає завищеним та таким, що не відповідає характеру правопорушення, глибині душевних страждань потерпілої, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди в 20 000 гривень.

Таким чином, цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати на залучення експерта у розмірі 245 гривень 50 копійокпідлягають стягненню з підсудного на користь держави.

Документи підлягають залишенні в матеріалах кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 326, 369, 370, 373, 374, 532 КПК України, суд –

 

З А С У Д И В:

 

Охріменка Віктора Даниловича визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст. 146, ч.2 ст.189 КК України, та призначити йому покарання:- за ч.2 ст.187 КК України - у вигляді позбавлення волі, строком на 7(сім) років з конфіскацією всього особисто йому належного майна;- за ч.2 ст. 146 КК України - у вигляді позбавлення волі, строком на 2(два) роки;- за ч.2 ст. 189 КК України - у вигляді позбавлення волі, строком на 4(чотири) роки;

У відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 7(сім) років з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного Охріменку Віктору Даниловичу цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного йому вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 18 жовтня

2010 року і остаточне покарання призначити у вигляді позбавлення волі, строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць з конфіскацією

всього особисто йому належного майна.

Початок строку відбування покарання Охріменку В.Д. відраховувати з дня його фактичного затримання, тобто з 27 вересня 2012 року.

Запобіжний захід відносно у вигляді тримання під вартою в СІЗО № 27 до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Речові докази, передані на зберігання потерпілій, вважати їй повернутими, а речові докази які знаходяться в камері зберігання речових доказів - повернути власникам.

Стягнути зОхріменка Віктора Даниловича на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 245 гривень 50 копійок.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з Охріменка Віктора Даниловича на користь потерпілої 23 104,1 гривень у якості відшкодування майнової шкоди, 8 000 гривень у якості компенсації витрат на правову допомогу та 20 000 гривень у якості відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову - відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.