Порядок розробки та ведення текстових та графічних документів.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок розробки та ведення текстових та графічних документів.



Графічні бойові документи розробляються як на картах, так і на схемах, що виготовляються на прозорій чи непрозорій основі.

Як правило, основою для оформлення того чи іншого бойового документ є робоча карта посадової особи, звітна карта та глибоко продумані розрахунки.

Кожний розроблений графічний бойовий документ за формою, змістом та оформленням повинен перш за все бути зручним для користування в польових умовах і особливо при роботі в командно-штабних машинах як на місці, так і в русі.

Для досягнення однаковості розробки бойових графічних документів кожний з них оформляється по встановленій формі і має певну послідовність викладення, а також повинен відповідати основним вимогам що до розробки та його оформлення.

З метою досягнення однаковості розробки, зручності користування та швидкості проходження, встановлений наступний порядок оформлення бойових графічних документів:

1.Графічні бойові документи, що розробляються на схемах. Оформляються на одній (лицевій) стороні аркуша паперу стандартних розмірів. Кожен аркуш бойового графічного документу повинен мати поля: ліворуч завширшки – 2-3 см; праворуч, знизу і зверху - по 1- 1,5 см.

2.Назва адресата пишеться праворуч в одну лінію на 1,5 см вище службового заголовка з вказанням назви посадової особи, якій надсилається бойовий документ.

Наприклад: Командиру 5 омбр

1,5 см

БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ 1 АК № 01 1.01. 94. 08.40

3.Службовий заголовок бойового графічного документа, що розробляється на карті, пишеться в одну лінію паралельно верхньому (нижньому) зрізу карти. В ньому вказується: назва бойового документа, номер та назва частини (підрозділу) що виготовив його, порядковий номер документа та час його підпису.

Наприклад:

- БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ 1 АК № 01 1.01. 94. 08.40

- БОЙОВЕ ДОНЕСЕННЯ 11 омбр №01 01.02.94. 18.00

4.При розробці бойових документів на прозорій чи непрозорій основі, крім цих даних в службовому заголовку додатково вказується масштаб карти та рік її виготовлення.

Наприклад:

-“БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ 1 АК № 01. 1.11.94. 08.00. Карта 100000, друге видання 1993р.

5.Назва робочих карт вказується по їх належності. Наприклад:

- РОБОЧА КАРТА командира 1 мр

Почата: 12. 10.94 5.00

Закінчена:

Час у всіх випадках вказується київський за 24-х годинним обчисленням. Число, місяць, рік, години та хвилини позначаються арабськими цифрами та розділяються крапками.

6.Викладаючи зміст графічного бойового документа, основна увага приділяється розкриттю та відображенню тактичного змісту:

n задуму рішення командира;

n найважливіших даних обстановки та способів виконання найскладніших завдань.

7.При затверджені документа командиром чи старшим начальником в правому верхньому його кутку вказується:

-посада, військове звання та прізвище начальника, а також дата та рік затвердження ним документа.

Наприклад:

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир 3 омбр

полковник В.М. ОСІПКО

“ “____________1994р.

8.Графічні бойові документи, що виконані на прозорій основі, повинні мати не менше двох позначок квадратів координатної сітки, чи не менше трьох нанесених місцевих предметів для сполучення документів з картою, а також стрілку “північ-південь”.

9.Важливе місце в досягненні наочності в оформленні графічних бойових документів належить правильному та умілому розміщенню службового заголовка, затвердження документа, назви адресата, підписів посадових осіб та службового оформлення (назва категорії, гриф таємності, номер примірника та відмітка про виконання), а також пояснювальних таблиць. Добре виконання та правильне розміщення цих написів прикрашають документ і сприяють його наочності та зручності для читання.

10.Для оформлення графічного документа застосовується креслярський шрифт. Літери в цьому шрифті можуть бути прописні - А,Б,В,Г,Д тощо, та рядкові - а,б,в,г,д, тощо.

11. По положенню літер відносно обрізів карти шрифти діляться на прямі та похилі (75о). При нанесені обстановки на карту прямий шрифт може застосовуватися тільки для оформлення службового заголовка та надписів посадових осіб. Для нанесення пояснювальних надписів та великої щільності скорочених позначок застосовуються рядкові літери.

12.Розміри шрифту службових заголовків, затверджень, підписів та інших надписів на картах рекомендуються наступні:

службові заголовки на склейках карт: до 5 листів - 2см; до 10 листів - 3см; до 20 листів - 4см; більше 20 листів - 5см.

13.Слово “Затверджую”- 1/2 розміру шрифту службового заголовка.

14.Підписи посадових осіб, службове оформлення, а також заголовки пояснювальних таблиць - 1/3 розміру шрифту службового заголовка.

15.Літери в словах пишуться без зв’язок, окремо. Всі елементи їх мають однакову товщину, рівну: для прописних (заголовних)літер та цифр 1/5 їх висоти; для рядових літер - 1/10 їх висоти.

16.Співвідношення ширини та висоти літер (цифр) має важливе значення для зручності читання літер та окремих слів. При висоті літер до 6 мм відношення ширини літер до їх висоти - 3:4. Виняток складають прописні літери Д,М,Ж,Ф,Ш,Щ та Ю, ширина котрих рівна їх висоті. При збільшенні висоти літер це відношення міняється до 1/2 і навіть до 1/4, тобто висота та ширина букв збільшується непропорційно.

17.Великі літери чи числова величина перед літерами в тексті з прописним шрифтом пишуться однакової висоти з прописною літерою, а в тексті з рядковим шрифтом – на 1/3 вище висоти рядкової літери.

18.Службовий заголовок, затвердження документа, назва адресата, підписи посадових осіб пишуться прописними літерами прямим шрифтом.

19.Службове оформлення графічного бойового документу, заголовки легенд, пояснювальних таблиць та їх заповнення пишеться рядковими літерами та похилими шрифтом.

20.Службове оформлення “ЗАТВЕРДЖУЮ”, гриф “ТАЄМНО” пишеться зверху на відстані 3 см від внутрішньої рамки карти.

21.Заголовок “РОБОЧА КАРТА”, тощо пишеться зверху на відстані 5 см від внутрішньої рамки карти.

22.Підписи (розрахунок розсилки), наприклад “КОМАНДИР 2 мб”, тощо пишуться на відстані 10 см від нижньої внутрішньої рамки карти до верхнього краю надпису.

В батальйоні (дивізіоні) всі питання організації бойових дій та управління підрозділами при підготовці та в ході ведення бою відображаються на робочих картах командира, начальника штабу, заступників командира батальйону.

При роботі з графічними бойовими документами дотримуватись наступних правил:

- Розміри цифр та літер при нанесені нумерації та назв підрозділів на карти різних масштабів, може бути:

масштаб карти взвод рота батальйон

1:25000 3мм/2мм 4мм/2мм 5мм/3мм

1:50000 2,5мм/2,0мм 3мм/2мм 4мм/2,5мм

1:100000 2,2мм/2мм 2,2мм/2мм 3мм/2мм

 

*В чисельнику літери та цифрові величини рядкового шрифту.

**В знаменнику - рядкові літери.

- Дані обстановки наносяться тонкими лініями та встановленими умовними знаками, не затемнюючи топографічну основу карти та надписів на ній;

- Пояснювальні надписи та назви підрозділів тощо, пишуться перпендикулярно до верхньої та нижньої рамки карти.

- Червоним кольором наносяться положення, задача та дії своїх загальновійськових з'єднань, частин та підрозділів Сухопутних військ, Військово-повітряні сили, з’єднання, частини та установи тилу збройних сил, їх ПУ, розмежувальні лінії, межі і зони досягнення та зони ураження ракетних та зенітно-ракетних військ, ядерні удари.

- Чорним кольором наносяться ракетні війська, зенітно-ракетні війська та зенітна артилерія, війська артилерії, інженерні, хімічні, зв’язку, радіотехнічні, автомобільні та дорожні, з’єднання та частини РЕБ та радіорозвідки, технічного забезпечення, топографічні війська, їх ПУ, а також нумерація, назва з’єднань, частин, підрозділів та пояснювальні надписи своїх військ.

- Синім кольором наносяться положення та дії військ противника, нумерація, назва його з’єднань, частин, підрозділів та пояснювальні надписи, використовуючи ті умовні знаки та скорочення, що і для позначення своїх військ, але у суворій відповідності з прийнятими у противника назвами.

- Умовні знаки для позначення положення, завдань та дій військ, вогневих засобів, бойової та іншої техніки наносяться на карту у відповідності з дійсним положенням їх на місцевості і орієнтуються у напрямку дій військ чи ведення вогню;

- Умовні знаки підрозділів на марші наносяться, як правило, один раз на початку маршруту чи з виявленням їх. Допускається нанесення їх умовних знаків на маршруті при підході до якої-небудь межі, на час наступу темного (світлого) часу, тощо.

- Маршрут руху наноситься коричневим кольором на відстані 1-2 мм в стороні від дороги. При цьому, якщо марш здійснюється із сходу на захід (з заходу на схід), то маршрут наноситься південніше дороги, а при здійснені маршу з півночі на південь (з півдня на північ) - східніше дороги. Маршрут наноситься так, щоб не забивались надписи та топографічна основа карти. Розбивка маршруту проводиться через 5-10 км чорними штрихами перпендикулярними до маршруту. Висота штриху - 5мм.

- Пункти управління наносяться на карту так, щоб вертикальна лінія спиралась в точку його знаходження на місцевості, а фігура знаку розташувалась в бік, протилежний фронту своїх військ при діях військ в східному чи західному напрямку; якщо війська діють в південному чи північному напрямку - фігури знаку розташувати праворуч від вертикальної лінії а противника - ліворуч від неї.

- Фактичне положення і дії військ (сил) та об’єктів наносяться встановленими умовними знаками суцільною лінією, а ймовірні чи заплановані дії, а також об’єкти, що будуються, позначаються штриховими (пунктирними) лініями; запасні (тимчасові) райони та позиції позначають пунктирною лінією з літерою ”З”("Т") всередині знаку чи поруч з ним; фальшиві райони, споруди та об’єкти наносяться зеленим кольором.

- При нанесені на карту декількох положень військ (сил), що відповідають різному часу, умовні знаки дозволяється доповнювати штрихами, пунктирами, крапками, тощо, чи підмальовувати різними кольорами, що встановлені вищим штабом; час, до якого відноситься те чи інше положення військ, вказується під найменуванням частини (підрозділу) всередині умовного знаку чи поруч з ним; на карту наноситься, як правило, не більш чотирьох положень військ.

- Знищені танки (БМП, БТР, тощо) позначаються їх умовними знаками, перекресленими хрест-навхрест двома суцільними лініями; пошкоджені - однією суцільною похилою лінією кольором протилежної сторони.

- При нанесенні на карту об'єктів чи дій противника вказується джерело отримання відомості, час та дата спостереження.

- Скорочені позначення та інші пояснювальні надписи розташовуються праворуч від умовних знаків, а при неможливості - на вільному місті, паралельно нижньому (верхньому) обрізу карти.

- Дані, які неможливо відобразити умовними знаками, викладаються текстуально в пояснювальній записці (робочому зошиті).

- При необхідності на картах можуть підніматись річки - синім кольором, болото - синіми штрихами, паралельними нижньому обрізу карти, ліси та гаї - зеленим кольором, автомобільні дороги - коричневим, залізниці - червоним, узбережжя - лінією чорного кольору з коричневою підтушовкою, орієнтири обводяться чорними кружками чи підкреслюються, ділянки місцевості, заражені хімічними отруйними речовинами - жовтим кольором, біологічними засобами - коричневим, населені пункти, залізничні станції та порти - збільшеним надписом назви чи підкреслюються чорним кольором.

Висновок: Бойовий документ є головним джерелом, що забезпечує швидку розробку та наочне відображення питань планування бою, і найбільш доцільним засобом доведення бойових завдань до виконваців або подання старшому начальнику донесень про зміну обстановки та вжитих у звязку з цим заходах.

№ з/п Час (хв.) Навчальні питання та дії викладача Дії тих, хто навчається
2. 40 хв. 2. Умовні позначення та скорочення, що застосовуються в бойових документах.
При викладенні матеріалу першого навчального питання основним є ознайомлення студентів з умовними позначеннями та скороченнями, що застосовуються в бойових документах. Навчально-виховна мета досягається застосуванням активних прийомів і методів навчання. Матеріал необхідно викладати вільно, звертатися до студентів з питань, які вивчалися на попередніх заняттях. Важливо при доповіді менше звертатися до тексту, викладати матеріал з опорою на слайди, спостерігати за реакцією студентів, що дозволить в залежності від їх уваги міняти темп і інтонацію, підтримувати увагу аудиторії. Дидактичні матеріали в ході заняття слід використовувати для розкриття основних, найбільш важливих питань. Конспектують матеріал заняття. Відповідають на запитання.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.032 с.)