Викладач інформаційних систем і технологій О.А.Македон

До недавнього часу, автоматизуючи діяльність своїх підприємств, керівники займалися закупівлею комп’ютерних програм виключно для вузького кола діяльності: нарахування заробітної плати, автоматизації роботи відділу кадрів. Поступово ця позиція керівників змінювалася. Питання, пов’язані з управлінням і аналізом фінансово-господарської діяльності на підприємствах, викликали потребу в комплексних інформаційних системах, які не лише забезпечують доступ до різних керованих ними даних, але й мають засоби для їх аналізу та перспективного планування.

Кожна турфірма має можливість одразу встановити єдину систему оперативного та фінансового обліку. З використанням гнучкого розподілу прав доступу і видимості інформації менеджерам і бухгалтерам доступна лише їх частина, а керівники компанії бачать усю інформацію й можуть спостерігати за роботою менеджерів зі свого комп’ютера. З огляду на те, що оперативне введення інформації здійснюється в єдиній системі, можна легко з’ясувати, хто і як працює: кількість введених заявок, підтверджених, оплачених клієнтом, сплачених постачальнику, закритих, дохід за кожною заявкою. Через звіти системи керівник бачить ефективність роботи кожного менеджера і підрозділи. Можна встановити деталізацію по кожному туристу і кожної складової туру. За будь-якого клієнта можна побачити історію його звернень і оплат. В єдиній системі менеджери можуть одразу побачити, оплачена їх заявка чи ні, суму оплати та іншу важливу інформацію. Бухгалтерія одразу ж отримує вихідну інформацію і не витрачає час на повторне введення одних і тих же даних.

Сьогодні існує безліч програм кількох класів: комплексні або автоматизовані системи управління (АСУ), системи управління документами (СУД), системи автоматизації управління діловими процесами (САДП) або workflow-системи, системи управління знаннями масштабу підприємства та інше. Всі вони вирішують безліч завдань, вимагають різних умов засвоєння та експлуатації, мають різну вартість.

Етапи автоматизації типової турфірми:

1. Установка стандартного програмного забезпечення (ПЗ):

Системне ПЗ – операційна система сімейства Windows;

Прикладне ПЗ фірми «Microsoft» - пакет Microsoft Office (Word, Excel, PowerPoint, Outlook, Access); окремі програми інших фірм: програми машинного перекладу; програми роботи зі зображеннями і розпізнаванням образів; бухгалтерські, фінансові програми; системи управління документами, бізнес-процесами, знаннями.

2. Встановлення спеціального програмного забезпечення (туристичного): типових програмних комплексів: «WinTurPro», «Майстер-Тур», «Майстер-Web», «Само-Тур».

3. Приєднання до систем бронювання – глобальних систем або систем бронювання готелів, авіаквитків.

4. Сполучення типових програмних комплексів із системами бронювання.

5. Участь в електронній торгівлі або електронному бізнесі.

Отже, різноманітне прикладне програмне забезпечення (програмні комплекси, пов’язані з глобальними системами бронювання й локальними програмами типу бухгалтерських програм або програм розсилки факсів) дозволяє всі бізнес-процеси перетворити на електронні, реалізуючи безпаперові технології, технології обміну інформацією по електронній пошті та можливості мережі Інтернет. З розвитком цих технологій автоматизація підприємств стала не лише засобом поліпшення роботи типової туристичної фірми у прийнятті управлінських рішень, але й інструментом підвищення якості обслуговування клієнтів. Це безпосередньо впливає на конкурентоспроможність фірми на ринку послуг у наш час.

 

 

Згадали звички, рід і мову та вишиванку кольорову...

 

Заступник директора з навчально-виробничої роботи М.О.Слизьконіс

Війни не хочем

Війни не хочем, жаль дітей,

Що встали із колін за волю.

Як легендарний Прометей

Здобув для люду кращу долю.

 

Їм кажуть: боротьба – дурня,

Землеполітика в основі,

Геополітика – війна,

Вантаж двухсотий, море крові.

 

Комусь війна – це ріки сліз,

Це горе, муки, безнадія.

А іншим бог війни приніс

Без пафосу, скромне весілля.

 

 

Комусь біда, для когось щастя,

Хтось бідним став, хтось збагатився.

Один в чужі краї подався,

Другий в сорочці народився.

 

Без втрат ще не було війни,

Війни святої за Державу,

Герої, хлопчики, сини,

Ви збережіть Вітчизни славу.

 

Ви захистіть наш милий край,

Рідне село, свою домівку,

Містечко, солов’їний гай,

Трембіту, скрипаля, сопілку.

 

Блакитне небо, синь Дніпра,

Поля, луги, ліси і гори…

Тризуб князів, свята земля,

Карпати, Крим і Чорне море.

 

І Слобожанщина моя, Донбас,

Полтавщина, Поділля.

Дух козаків не зник, не згас,

Коріння наше йде з Трипілля.

 

Ви нас зрізали по вершках,

Але забули про коріння.

Вершки згноїли в Соловках,

Колос пропав - зійшло насіння.

 

З насіння пам’ять проросла,

Згадали звички, рід і мову,

З яких земель і Русь пішла,

Та вишиванку кольорову.

КУРСАНТ

Курсант – майбутній офіцер,

Курсант – надія, щит країни.

Наш оборони – оборони центр,

Блискучий вишкіл Батьківщини.

 

Ми знаєм, що нам захищать,

В нас є традиції великі,

Тризуб князів, героїв стяг,

Ми – козаків славетних діти.

 

Курсант – це честь, відвага, гідність,

Мужності приклад, думки рух,

Лицар, козак, кремінь і ніжність,

Курсант гетьманів має дух.

 

Північний край – чужа земля,

Північний ворог України.

Злий Каїн брата убива,

Сестра нам залиша руїни.

 

Бе Ер Де Ем на п’єдесталі -

Наш символ, міць аеропорту.

Бетон згорів, кіборг зі сталі,

Як Січ, стояв, не здавши варту.

 

Тож хай живе в наших серцях

Любов до коледжу України,

Яка зуміла світу дать,

Піднять до космосу людину.

 

Ми будем гідно прославляти

Навчальний заклад, альма-матер.

Військову службу добре знать,

З колін Вкраїну щоб підняти.

 

Пам’яті НЕБЕСНОЇ СОТНІ

 

Герої сотні – ви не вмерли, ви живі!

На небі краще, чим щурам в в’язниці.

Ви беркутні, тітушкам, найманій шпані

Дивились прямо, снайпер ціливсь в вічі.

 

Читаю біографії, слова останні ваші,

І розумію – поряд з вами я – ніхто!

Коли ви боронили душі наші –

Одні на кухнях грілись, інші – в казино.

 

Це ви за нас давали зрозуміти

Владі, що є народ, що є козацький дух,

Що поряд з батьком щит тримали діти,

А діда захищав юний онук.

 

Ніч, холод і Майдан в облозі,

Руслана заклика: «Київ вставай!»

Метро стоїть. Ті, хто іти не в змозі,

Пішли. Дай Бог героям вічний рай.

 

Не знаю, хто озброєним шакалам

Після убивств наказ дав відійти,

Чи покидька із хонки смерть злякала?

Чи «Путлер» поспішав в наш край зайти?

 

А потім сум, з сльозами «Кача» лине,

Майданом труни на руках пливуть…

Сліз вже нема, не має мати сина,

І діти марно в теплу хату татка ждуть,

 

Коханого нема, загинув чоловік.

Ще вчора ти його дружиною була,

Молилась Богу і благала, щоб зберіг.

Бог не почув, не встиг – пробач, вдова …

 

Сьогодні всі прийшли, сьогодні вже не страшно.

Навіть з трибун високих спустилися вожді.

Чому ж тоді, коли було Майдану важко,

До тих, хто смерть приймав, не підійшли живі?

 

Час проминув. Кажуть, що час лікує,

І учні пишуть твори про Майдан.

Хто гідності не мав, за пайкою жалкує,

Що СОТНЯ їх звільнила від кайдан.

 

В кайданах жити – так, правда, веселіше:

Харчі дають, дах, господар шерсть зніма.

Ти тільки не запитуй його більше,

Коли був Київ, чи була Москва?

 

Училище стоїть на ДОТі

Училище стоїть на ДОТі.

Святкуєм, сльози світ заслав.

В піднесеній, святій скорботі

Курсант і сивий генерал.

 

Поки солдати безіменні,

Але ми мусим віднайти

Їх прізвища для нас священні,

В віках нащадкам зберегти.

 

Вони столицю боронили.

Київська Русь для них свята.

Життя поклали, кров пролили

За наше світле майбуття.

 

Загиблий був чийсь брат, чи батько.

Ще мить - дружина вже вдова.

Мати лишилася без сина.

Без тата - донька-сирота.

 

Ми відзначаєм перемогу,

Звільнились від нацистських пут.

Солдат–герой надав нам змогу

Святковий бачити салют.

 

У нас заклад непростий...