ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ПОПЕРЕЧНОЇ РАМИ КАРКАСУ ОДНОПОВЕРХОВОЇ ПРОМИСЛОВОЇ БУДІВЛІ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ПОПЕРЕЧНОЇ РАМИ КАРКАСУ ОДНОПОВЕРХОВОЇ ПРОМИСЛОВОЇ БУДІВЛІ



Дані для проектування. Споруда двопролітна (рис. 10,а), опалювана, місце будівництва – район м. Полтави (місцевість відкрита). Споруда розбита на температурні блоки довжиною 72 м. Прольоти споруди L=24 м, крок колон В=12 м. Висота ліхтарів 3,35 м. Кожен проліт споруди обладнаний двома мостовими кранами легкого режиму роботи вантажопідйомністю Q=20/5 т. Відмітка верху кранової рейки Н1=8,15 м.

3.1. Конструктивна і розрахункова схеми рами

Покриття споруди утеплене. Плити покриття залізобетонні розміром 3´12 м. Кроквяні конструкції – залізобетонні сегментні ферми прольотом 24 м. Ліхтарні ферми залізобетонні. Підкранові балки залізобетонні розрізні hп.б=1,4 м. Висота кранової рейки 159 мм (тип КР-100).

Крайні колони проектуються ступінчатими суцільними, прямокутного перерізу (так як Н1<10 м); середні колони (оскільки від дна приямка до верху головки кранової рейки 11,45 м >10 м) проектуються двовітковими.

а)

б)

Рис. 10. Поперечна схема рами будівлі: а) конструктивна; б) розрахункова

Розміри колон по висоті. Висота підкранової частини колони крайніх рядів (від верху підкранової консолі до верху фундаменту) при а1=0,15 м (див. рис.10,а) дорівнює:

Нн11-(hпб+0,15)+а1=8,15-(1,4+0,15)+0,15=6,75 м.

Те саме для колони середнього ряду:

Нн2=6,75+3,3=10,05 м

Висоту верхньої надкранової частини всіх колон призначаємо залежно від габаритного розміру крана Нкр=2400 мм (див. табл. 1) і висоти підкранової балки з рейкою:

Нвкр+(hпб+0,15)+а2=2,4+(1,4+0,15)+0,15=4,1 м.

Приймаємо Нв=4,2 м, що відповідає уніфікованому розмірові висоти будівлі (Н=10,8 м).

Висота колон (від верху фундаменту):

крайніх Нк1н1в1=6,75+4,2=10,95 м;

середніх – Нк2н2в2=10,05+4,2=14,25 м.

Прив’язку крайніх колон до поздовжніх розбивних осей при кроці 12 м приймаємо рівною 250 мм.

З’єднання ферм покриття з колонами виконують шляхом зварювання закладних деталей і в розрахунковій схемі вважають шарнірним (рис. 8,а).

Зовнішні стіни – панельні, товщиною 300 мм, висота стін (відмітка верху) 12,6 м; засклення стрічкове. Навантаження від ваги нижньої ділянки стіни із заскленням висотою 7,2 м передається безпосередньо на фундамент, а навантаження від ваги стін вище відмітки 7,2 м передається безпосередньо на колону (на рівні відмітки 7,2 м).

Розрахункова схема рами показана на рис. 10,б; осі стійок рами прийняті суміщеними з осями надкранових і підкранових частин колон.

 

3.2. Визначення навантаження на раму

Постійне навантаження

Навантаження від 1 м2 покриття (без урахування ваги кроквяних конструкцій) наведено в табл.7.

Таблиця 7

Вид навантаження Нормативне, кН/м2 Коефіцієнт надійності за навантаженням, (gf) Розрахункове, кН/м2
Огороджуюча частина покриття (без врахування з/б плит) 0,9 1,2 1,08
З/б плити покриття (з врахуванням заповнення швів) 2,05 1,1 2,26
Всього 2,95 - 3,34

 

Розрахункове навантаження ферми на колону:

- від ваги покриття - 3,34´В´L/2=3,34´12´24/2=480 кН;

- від ваги ферми (див. табл.2) - 0,5´gф´n=0,5´148´1,1=82 кН;

- від ваги ліхтаря (2,5 т) - 0,5´25´1,1=14 кН;

- від ваги засклення (табл.3) і бортів ліхтаря (20 кН) - (0,4´3,35´12+20)´1,1= 40 кН.

Усього 616 кН.

Розрахункове навантаження від ваги покриття:

- на крайню колону - Nn1=616 кН;

- на середню колону - Nn2=2´616=1232 кН.

Розрахункове навантаження на крайню колону від ваги стінових панелей (åhст=4,2 м - див. рис.10,а) і засклення (hзас=1,2 м), розміщених над відміткою 7,2 м:

Nст=(gст´åhст+gзас´hзас)´В´n=(2,5´4,2+0,4´1,2)´12´1,1=145 кН;

gст і gзас - див. табл.3.

Навантаження від ваги сталевих підкранових балок умовно (зважаючи на незначну вагу) в даному прикладі не враховуємо.

Снігове навантаження. Вага снігового покриву для м. Полтава (табл.5) - S0=0,7 кН/м2.

Розрахункове снігове навантаження на 1 м2 покриття:

Рсн0´с´n=0,7´1´1,4=0,98 кН/м2,

Розрахункове навантаження на колони від снігу:

- на крайню колону: повне - Nсн1сн´В´L/2=0,98´12´24/2=201,6 кН;

- на середню колону: повне - Nсн2=2´Nсн1=2´201,6=403,2 кН;

Навантаження від кранів. Вантажопідйомність крана Q=20 т (200 кН) згідно з табл.1: проліт крана 22,5 м, вага крана 36 т (360 кН), вага візка G=8,5 т (85 кН), нормативне максимальне навантаження від одного колеса Рmax=220 кН.

Розрахункове навантаження одного колеса (при γf =1,2):

максимальний ¾ Рmax=220´1,2=264 кН;

мінімальний ¾ Pmin=((200+360)/2-220)´1,2=72 кН.

Розрахункова поперечна гальмівна сила:

Тп=0,05´(Q+G)´=0,05´(200+85)´1,2=17 кН.

На одне колесо крана передається Т1=0,5´17=8,5 кН.

Розрахункове навантаження на колону від двох зближених кранів. Відстань між колесами моста вздовж кранового шляху К=4,4 м, ширина моста Вкр=6,3 м (див. табл.1).

Завантажуємо епюру впливу тиску підкранових балок на колону двома кранами як показано на рис. 11,а;

а)
б)
Рис.11. Визначення навантаження на колону від мостових кранів

тоді: åу=0,633+1+0,841+0,475=2,95.

Завантажуємо ту ж епюру одним краном (рис.11,б), маємо

åу1=1+0,633=1,633.

Вертикальне навантаження на колону:

Від двох зближених кранів з коефіцієнтом поєднання nс= 0,85:

max Nкрmax´åу´nс=264´2,95´0,85=662 кН;

min Nкр=Pmin´åу´nс=72´2,95´0,85=180 кН;

від чотирьох кранів (на середню колону) з коефіцієнтом поєднання nс=0,7:

Nкр=2´Рmax´åу´nс=2´264´2,95´0,7=1100 кН;

від одного крана (тривале) розрахункове значення з коефіцієнтом 0,6:

max Nкртmax´åу1´0,6=264´1,633´0,6=258кН;

min Nкртmin´åу1´0,6=72´1,633´0,6=70,5 кН.

Горизонтальне навантаження на колону від двох кранів з коефіцієнтом nс=0,85:

Т=Тп1´åу´nс=8,5´2,95´0,85=212 кН.

Вітрове навантаження. Швидкісний напір вітру для м. Полтави (район 2, див. табл. 6) на висоті 10 м над поверхнею землі w0=0.3 кН/м2, а на висоті 20 м – w0´k=0,3´1,25=0.375 кН/м2, (значення k див. рис.5); для частини споруди, розташованої понад відміткою 10 м, приймаємо середнє значення швидкісного напору вітру, яке дорівнює

0,5(w0+w0´k)=0,5´(0,3+0,375)=0,338 кН/м2.

Аеродинамічні коефіцієнти приймаються, як показано на рис.6.

Розрахунковий тиск вітру на 1 м2 поверхні огороджувальних конструкцій (див. рис.12) при коефіцієнті надійності за навантаженням γf =1,2:

q1=0,3´0.8´1.2=0,288 кН/м2; q2=0,338´0.8´1.2=0,324 кН/м2; q3=-0,30´0.5´1.2=-0,18 кН/м2;

q4=-0,338´0.5´1.2=-0,203 кН/м2; q5=-0,338´0.6´1.2=-0,243 кН/м2.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.191.36 (0.008 с.)