Відкриття та експлуатація складів тимчасового зберігання. Вимоги до їх обладнання. Правила розміщення та зберігання товарів та порядок вупуску товарів.

Склад тимчасового зберігання - це відповідним чином облаштовані приміщення та/або криті чи відкриті майданчики, резервуари, холодильні чи морозильні камери, призначені для тимчасового зберігання товарів під митним контролем до поміщення їх у митний режим.

2. Склад тимчасового зберігання може бути закритого та відкритого типу.

3. Склад тимчасового зберігання закритого типу призначається виключно для зберігання утримувачем складу товарів, що належать йому.

4. Склад тимчасового зберігання відкритого типу призначається для зберігання товарів, що належать будь-яким особам.

5. Товари можуть бути розміщені на складі тимчасового зберігання без вивантаження їх з транспортних засобів.

6. Порядок розміщення, зберігання та обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складі тимчасового зберігання, а також випуску їх із цього складу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Термін зберігання товарів на СТЗ складає 90 днів. Утричувач веде облік товарів, що розміщуються на цьому складі так і випус з нього і щомісячно подає огранам доходів і зборів звіт про рух товарів на складі за попередній місяць. Утримувач складу несе відповідальність чи пошкодження товарів розміщених на СТЗ. Єдиним документом необхідним для розміщення товарів на СТЗ для зберігання під митним контролем є уніфікований документ який встановлює центральний орган виконавчої слади, що забезпечує податкову та митну політику. Строк ТЗ товарів за заявою власника товарів може бути продовжений не більше ніж на 30 днів митними органами доходів і зборів і тільки за згодою утримувача СТЗ.

Стаття 441. Розпорядження товарами, які зберігаються на складі тимчасового зберігання під митним контролем, у разі зупинення дії або анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання

1. У разі зупинення дії або анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання розміщення нових партій товарів на цьому складі не дозволяється.

2. Протягом 30 днів з дня анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання товари, які зберігаються на цьому складі під митним контролем, повинні бути переміщені під митним контролем їх власником, уповноваженою ним особою або утримувачем складу тимчасового зберігання на інший склад тимчасового зберігання або на склад митного органу чи заявлені у відповідний митний режим.

3. Передбачену цим Кодексом адміністративну відповідальність за порушення встановленого частиною другою цієї статті строку розпорядження товарами, які зберігаються на складі тимчасового зберігання під митним контролем, несе власник зазначених товарів, уповноважена ним особа або утримувач складу тимчасового зберігання.

 

ІІ. Вимоги до розташування та обладнання СТЗ та СГД

2.1. СТЗ розташовується на митній території України, окрім території пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного чи міждержавного автомобільного сполучення.

2.2. СТЗ може мати:

одну поштову адресу, якщо СТЗ складається з одного або декількох складських об’єктів;

декілька поштових адрес, якщо СТЗ складається з декількох складських об’єктів, що мають різні поштові адреси та огороджені нерозривно по периметру території СТЗ.

2.3. Якщо СТЗ складається з декількох складських об’єктів, дозволяється використовувати територію, прилеглу до одного з цих складських об’єктів як прилеглу територію до СТЗ.

2.4. Утримувач СТЗ повинен забезпечити:

наявність прилеглої до СТЗ території з твердим покриттям, обладнаної для стоянки транспортних засобів;

цілодобову охорону складських об’єктів або функціонування на них охоронної сигналізації;

обладнання складських об’єктів СТЗ ґратами на вікнах (за їх наявності);

функціонування протипожежної сигналізації на складських об’єктах (крім функціонування такої сигналізації на відкритих майданчиках), наявність засобів пожежогасіння;

наявність повірених засобів для зважування товарів (з урахуванням специфіки товарів), а на СТЗ, призначеному для зберігання наливних чи насипних товарів, - повірених засобів обліку таких товарів і контролю за ними;

наявність рампи, оглядового майданчика, навантажувально-розвантажувальної техніки (з урахуванням специфіки СТЗ);

можливість проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на СТЗ або на прилеглій до СТЗ території;

наявність і функціонування системи відеоспостереження (далі - СВС) за всіма воротами або дверними отворами СТЗ, через які здійснюється ввезення та/або вивезення товарів, в’їздом і виїздом з прилеглої до СТЗ території, фіксування такого відображення для виявлення несанкціонованого доступу до товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, а також ведення архіву відеозаписів СВС;

безперешкодний доступ посадових осіб митниці до СВС;

наявність і функціонування на в’їзді та виїзді з прилеглої до СТЗ відкритого типу території контрольно-пропускної системи, до якої входять шлагбауми, електронні ваги та засоби автоматичного зчитування (фіксації) реєстраційних номерних знаків транспортних засобів з функцією автоматичного внесення інформації про реєстраційний номер транспортного засобу та його загальну вагу до системи електронного обліку товарів на СТЗ (для СТЗ, ввезення або вивезення товарів з яких здійснюється автомобільним транспортом);

освітлення СТЗ та прилеглої до СТЗ території згідно із встановленими нормативними актами, санітарними нормами та правилами;

обладнання робочих місць для посадових осіб підрозділу митного оформлення (далі - ПМО) згідно із встановленими нормативно-правовими актами, санітарними нормами та правилами (у разі необхідності - розміщення ПМО на території СТЗ відкритого типу);

наявність каналів і засобів зв’язку для роботи посадових осіб ПМО та інших державних органів контролю у разі розміщення таких посадових осіб на території СТЗ;

обладнання СТЗ не менше ніж двома засобами нанесення забезпечення, один з яких повинен перебувати у віданні митниці, другий - у віданні утримувача СТЗ;

наявність на складських об’єктах СТЗ (місцях накладення забезпечення для резервуарів (елеваторів)) інформаційних вивісок - за зразками, наведеними в додатку 1 до цього Положення.

Умови обладнання та технічні характеристики СВС наведені в додатку 2 до цього Положення.

2.5. Якщо СТЗ входить до структури вантажного митного комплексу, дозволяється використовувати для обладнання СТЗ технічне обладнання, техніку, інфраструктуру та охорону, що забезпечують функціонування цього вантажного митного комплексу.

2.6. Тимчасове зберігання товарів, ввезених на митну територію України як гуманітарна допомога, здійснюється з дозволу митного органу на СГД за таких умов:

дані про утримувача СГД повинні бути внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги;

наявності на СГД цілодобової охорони або функціонуючої охоронної сигналізації, засобів пожежогасіння;

обладнання СГД не менше ніж двома засобами нанесення забезпечення, один з яких повинен перебувати у віданні митниці, другий - у віданні утримувача СГД.

Відкриття та експлуатація складів органів доходів і зборів. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаться на складі органі вдоходів і зборів. Вимоги до їх обладнання, правила розміщення та зберігання товарів та порядок випуску товарів.

Обов'язковій передачі митному органу для зберігання підлягають:

1) товари, не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення;

2) товари, що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають оподаткуванню митними платежами, якщо вони не сплачені;

3) товари, які до закінчення встановлених строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах тимчасового зберігання, складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, митних складах не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму або такі, що декларувалися, але щодо яких після закінчення строків зберігання під митним контролем двічі надавалася відмова у митному оформленні в порядку, встановленому цим Кодексом;

4) товари, граничний строк перебування яких під митним контролем на території зони митного контролю закінчився;

5) товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничних строків, встановлених статтею 199 цього Кодексу;

6) товари, заявлені у режим відмови на користь держави відповідно до глави 26 цього Кодексу;

7) товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий;

8) зразки товарів і техніко-технологічна документація, взяті митними органами для проведення класифікації товарів відповідно до статті 356 цього Кодексу;

9) зразки товарів та документація, одержані митними органами під час здійснення верифікації сертифікатів походження товару відповідно до статті 47 цього Кодексу;

10) проби та зразки товарів, необхідні для проведення експертизи у справах про порушення митних правил, взяті відповідно до статті 517 цього Кодексу;

11) зразки товарів, одержані митними органами відповідно до частини четвертої статті 401 цього Кодексу.

Стаття 239. Склади митних органів

1. Під складами митних органів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

2. Товари, заявлені у різні митні режими, повинні зберігатися на складах митних органів окремо, з дотриманням порядку, встановленого цим Кодексом для відповідних митних режимів.

3. Порядок роботи складу митного органу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

4. Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.

5. Митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані митними органами цим підприємствам на зберігання.

6. Витрати митних органів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої та у частині п'ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. При цьому відшкодування витрат на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 6 частини п'ятої статті 238 цього Кодексу, здійснюється з урахуванням положень частини третьої статті 243 та частини третьої статті 541 цього Кодексу. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.