ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Навчальної практики з ботаніки



Методичні рекомендації

Щодо проведення

Навчальної практики з ботаніки

 


ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………1

Мета і завдання літньої навчальної практики з дисципліни «Ботаніка»…………………………………………………………3

Методика проведення практичних робіт………………………..5

Обов’язки студента……………………………………………….9

Методика виконання плану морфологічного аналізу і техніки визначення квіткових рослин……………………………………12

Методичні вказівки до визначення рослин……………………..34

Інноваційна методика вивчення рослинних асоціацій рослинних форм та ознак……………………………………………………..36

Додатки.

Методика звітності студента:

І. Геоботанічний опис рослинності……………………………….38

ІІ. Визначення ботанічного складу лугу, заплав, придорожніх

доріг…………………………………………………………………39

ІІІ. Визначення ботанічного складу поля за шкідливими,

отруйними і лікарськими рослинами……………………,….40

ІV. Визначення рослинності за бур’янами……………………….40

V. Рослинність квітників………………………………………….41

VІ. Ознайомлення з рослинами колекційно-дослідного поля….41

VІІ. Бланк опису рослинних асоціацій…………………………………….42

Техніка безпеки……………………………………………………………...44

Методика класифікації покритонасінних рослин з техніки монтування гербарію…………………………………………….45

Методика читання латинського алфавіту…………………………………..52

Висновки…………………………………………………………………….. 53

Література …………………………………………………………………… 54

 

ВСТУП

Ботаніка – наука стародавня і походить від грецького слова Botane, що означає зелень, овоч, трава.

Ботаніка – наука про рослини. Вона вивчає будову, життя рослин, розмноження та поширення в зв’язку з умовами їхнього існування.

Людина цікавилася рослинами задовго до виникнення ботаніки як науки. Ще до нашої ери пізнаючи рослинний світ землі, людина використовувала їстівні корені, плоди, стебла рослин; інші рослини спочатку несвідомо використовувались як ліки, знаряддя виробництва, для вироблення одежі, як декоратині.

Як наука ботаніка сформувалась понад 2000 років тому. Основоположниками її були видатні філософи стародавнього світу Аристотель і Теофраст.

Систематика рослин – одна з найважливіших галузей ботаніки. Спочатку вона розвивалася як описана морфологічна наука.

Сучасна систематика рослин ставить своїм основним завданням з’ясування шляхів еволюції рослинного світу, встановлення споріднених зв’язків між окремими систематичними групами як нижчих, так і вищих рослин. Перед ботаніками – систематиками стоїть завдання пошуків реліктових рослин, створення природних охоронних зон,охорона зникаючих видів ін.

Видатними ботаніками – систематиками і географами є А.Цезальніні, К.Лінней, А .Енглер, Р.Веттштейн, М.І.Кузнецов, Б.М. Козо-Полянський,О.А.Гроссгейм, А.Л.Тахтаджян ін.

Вивченням різноманітності рослинного світу, логічного упорядкування рослин в систему, вивчення причин походження видів займається- систематика рослин.

Умовно рослини поділяють на нижчі і вищі. Систематика рослин включає два розділи:

1. Флористичну систематику, яка включає таксономію (науку про систематичні одиниці- таксони).

2. Філогенетичну систематику, яка вивчає історичний розвиток рослин.

Розвиток України вимагає глибокого і всебічного вивчення її невичерпних природних багатств. Почесне місце серед цих багатств займають рослинні ресурси, що їх постачають нам ліси, луки, гори, болота, степи. Серед диких рослин знаходиться багато дуже корисних для нашого господарства: лікарські, вітамінозні, технічні, кормові ін.

Праці І.В.Мічуріна вчать нас вивчати дику флору і знаходити в ній корисні рослини для запровадження їх в культуру і для створення з них нових, неіснуючих у природі форм. Серед рослин, крім корисних, є ще шкідливі, які завдають чимало шкоди господарству це бур’яни, рослини-паразити та напівпаразити.

Рослини – особлива форма живих організмів:разом з тваринами вони створюють біосферу Землі, сферу життя. Більша частина поверхні материків Землі одягнена суцільним зеленим покривом. Рослинний світ Землі багатий і різноманітний

 

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ЛІТНЬОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ З

БОТАНІКИ.

ОСНОВНОЮ МЕТОЮ ПРАКТИКИ Є:

1.Закріпити отримані студентами знання при вивченні теоретичного курсу. 2.Отримати відповідні знання шляхом спостереження та вивчення живих рослин в природі.

3.Ознайомити студентів з різними видами рослин різних фітоценозів, типових для флори тої місцевості, де проходить практика.

4.Навчити техніку гербаризації та методи флористичних і геоботанічних досліджень, проводити аналіз рослинного угрупування лісу, луків, болота, саду, городу та ін.; визначити господарську цінність угрупування за ступенем кількості кормових, лікарських, технічних рослин і вплив виробничої діяльності людини на ці угрупування.

5. Ознайомлення з рослинним світом, вивчення рослин, занесених до Червоної книги.

В завдання літньої практики з ботаніки входить:

1. Практичне освоєння студентами методів дослідження в області систематики, морфології, екології, геоботаніки рослин і здобуття навиків використання ботанічних знань в їх подальшій практичній діяльності.

2. Виявлення зв’язку між рослинами і навколишнім середовищем, різних способів рослин до умов середовища.

3. Вплив людини і тварин на рослини і рослинний покрив.

4. Оволодіння морфологічним аналізом рослин.

5.Збір і гербаризація різних видів рослин в відповідності до спеціальностей. З ціллю охорони природи брати ті рослини, які рекомендує викладач.

6. Визначати та вивчати зібрані рослини.

Кількість навчальної практики:

Згідно програми для студентів 5.09010102 «Організація і технологія ведення фермерського господарства» -30 видів рослин.

 

Необхідне устаткування.

Щоб ґрунтовно вивчити рослинність, треба збирати і визначати рослини, яка росте в даній місцевості. Дуже бажано складати колекції засушених і визначених рослин, додаючи до них етикетки з назвою рослин, з даними про місце та умови зростання та час збору кожної рослини. Така колекція рослин називається гербарієм (від латинського слова herba - трава).

Так щоб гербарій мав наукову цінність і цілком відповідав своєму призначенню його треба вміло виготовити, тобто як слід зібрати й засушити рослини, правильно змонтувати їх.

 


Анотація

У роботі подано мета і завдання літньої навчальної практики з дисципліни «Ботаніка», методика проведення практичних робіт, обов’язки студента, методика виконання плану морфологічного аналізу і техніки визначення квіткових рослин, методичні вказівки до визначення рослин, інноваційна методика вивчення рослинних асоціацій рослинних форм та ознак.

Для викладачів та студентів вищих навчальних закладів I – II рівнів акредитації.


Звітність по навчальній практиці.

Однією з форм звітності студента по літній практиці являється щоденник. Кожен студент кожного дня записує в щоденник всю зроблену роботу за день, так як під час екскурсії, так і в лабораторії. По деяких темах рекомендуються особливі бланки запису рослинних фітоценозів або список рослин. Всі записі в щоденник записуються уважно та акуратно.

Після проходження практики студенти здають залік. При здачі заліка кожен студент повинен пред’явити:

1. Систематичний гербарій добре висушених, змонтованих і правильно етикованих рослин.

Для студентів спеціальності 5.09010102 «Організація і технологія ведення фермерського господарства 30 видів рослин». До гербарію добавляють список видів рослин, які є в гербарії, з указаним українських і латинських назв цих видів.

2.Щоденник літньої навчальної практики.

При здачі гербарія студент називає українську і латинську назву видів рослин і родин, до яких вони відносяться, а також вказують практичне значення цих видів.

Під час перевірки щоденника керівник практики задає різні питання по матеріалам практики, на які студент повинен дати відповідь.

БОБОВІ – Fabaceae № 19

Горох посівний

Pisum zativim

Поле

Київська область, Миронівський район

С. Маслівка

Червня 2010 року

Прізвище студента.

 

Методика виконання плану морфологічного аналізу і техніки визначення квіткових рослин.

ІІ. Підземна частина рослин.

1. Коренева система стрижнева, мичкувата, домінують такі корені – головний, бічні, додаткові.

2. Кореневища - коротке, довге,тонке, товсте, розгалужене, нерозгалужене.

3. Наявність цибулин, бульб, кореневих «шишок» та інших підземних видозмін кореня чи пагона.

ІІІ. Стебло.

1. За характером росту – пряме, піднесене, витке, чіпке, лежаче, з укоріненням у вузлах та ін.

2. За характером галуження і розвитком міжвузлів.

3. За формою і характером поперечного зрізу.

4. Листорозміщення – чергове, супротивне, мутовчасте (кільчасте), листки у прикореневій розетці.

 

 

 

ІV. Листки.

1.За структурою та розміром:

а)прості,складні;

б) великі, малі, середньої величини.

2.За складом і способом прикріплення до стебла – сидячі, черешкові, з

прилистками, піхвами, розтрубом, стеблообгортні, збіжні, з язичками,

вушками ін.

3. За формою листкової пластинки.

4. За формою основи, верхівки і краю.

5. За ступенем розсічення листкової пластинки.

6. За жилкуванням.

7. Видозміни листків-колючки, вусики ін..

 

 

VІ. Квітки.

1. Двостатеві, одностатеві, безстатеві, правильні, неправильні, асиметричні, над маточкові, підматочкові, приматочкові.

2. Чашечка – правильна або неправильна, її форма – вільна або зросло листа. Кількість чашолистиків або часток, колір, опушення ін.

3. Віночок – правильний, неправильний, зрослопелюстковий, вільно пелюстковий; форма віночка. Кількість пелюсток або часток віночка. Місце прикріплення, колір, опушення та інші особливості віночка.

4. Тичинки – зрослі, вільні, характер зростання. Кількість тичинок, місце прикріплення. Тичинки усі однакові або різні за довжиною.

5. Маточка – кількість маточок у квітці, вільні, зрослі з квітколожем або одна з одною; наявність стовпчика, приймочки; кількість стовпчиків та приймочок; форма приймочок; місцеположення зав’язі – зав’язь верхня, нижня, напівнижня; – зав’язь суцільна, лопатева, гола, опушена. Кількість гнізд у – зав’язі; кількість плодолистиків, інші особливості маточки.

6. Формула квітки: з простою оцвітиною – РАС; з подвійною оцвітиною – К Со А С

 

 

 

 

 

 

 

 

VІІ. Плід, супліддя.

 

1. Розмір, форма, колір, плід голий, укритий волосками, колючками, причіпками н..

2. За походженням – справжні, несправжні: прості, складні.

3. За кількістю насінин – однонасінні, багатонасінні.

4. Тип плодів – сухі нерозкривні (зернівка, сім’янка н..), сухі розкривні (листянка, біб н..), соковиті (ягода, кістянка).

 

VІІІ. Насінина.

1. Розміри, форма, колір.

2. Інші особливості.

 

ІХ. Результати визначення.

1. Хід визначення (№ ступенів за визначником).

2. Назва родини латинська, українська.

3. Назва роду латинська, українська.

4. Назва виду латинська, українська.

 

Х. Місцезростання.

 

Наприклад сухий сосновий ліс; свіжий сосновий ліс, свіжий дубово-грабовий ліс, вільшняк, сфагнове болото, суходільні луки, лісосіка, тощо.

 

ХІІ. Місцезнаходження.

 

Область, район, населений пункт, лісництво.

 

ХІІІ. Дата збирання рослин.

ХІУ. Колекціонер.

V.Рослинність квітників

Багато видів рослин використовується в квітникарстві. Багато їх використовують в декоративно та лісо-парковому господарствах. З цією метою створюються спеціальні станції та науково-дослідні установи.

В завдання цієї теми входить знайомство студентів з колекцією декоративних та квіткових рослин, які вирощуються в Україні.

 

Дата і місце проведення практики:___________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Що зроблено:________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Техніка безпеки – система технічних засобів та прийомів роботи, спрямованих на створення безпечних для життя і здоров’я умов праці.

Під діяльністю людини розуміється активна усвідомленна форма її взаємодії із навколишнім середовищем.

Середовище що оточує людину, яке обумовлене сукупністю діючих на цей час факторів – природного, суспільного, матеріального, духовного та іншого характеру. Характер впливу, що реалізується, може бути безпосередній, побічний, негайний чи віддалений.

Безпека діяльності людини це сукупність:

- властивостей навколишнього середовища, яка завдає шкоди людині у процесі її діяльності;

- якостей людини та засобів, які запобігають можливій шкоді її здоров’я.

Техніка безпеки при виконанні запланованої практики.

На період практики закріпляються викладач - керівник практики. Він організовує і назначає час та місце збору, транспорт, перевіряє склад групи. Керівник практики проводить вступний інструктаж, де студенти ознайомлюються з технікою безпеки.

Кожен студент зобов’язаний:

а) не порушувати правила переходу на дорозі, де рухається транспорт;

б) бути обережними при посадці та висадці з транспорту (не спішити , не утворювати товкучки, дотримуватись правила входу і виходу з транспорту);

в) всі гострі інструменти (копачки, ножниці, ножі, ін. ), які використовуються для збирання гербарію повинні знаходитись в окремому місці щоб не пошкодитися;

г) не відставати від групи, не приймати самостійних рішень без дозволу керівника практики.

Висновок

Ботаніка – наука про рослини, їх будову, життєдіяльність, поширення і походження. Ботаніка вивчає рослинний покрив земної поверхні.

Гербарій для ботаніки один із важливих допоміжних засобів для вивчення рослинного світу, так як добре висушені рослини можуть зберігатися століттями. Найдавніший гербарій, що зберігся, відноситься до середини XVI ст. І до цього часу представляє науковий інтерес. Гербарій, зібраний на певній території, робить можливим її планомірне флористичне вивчення. Збирання гербарію є одним з найефективніших засобів розвитку пізнавальної діяльності студентів, їхньої спостережливості, логічного мислення, уміти аналізувати виявлені факти, робити з них правильні висновки.

Після складання гербарію студент набуває вміння і навики з:

- оформлення звітних документів;

- набуває широку ерудицію про біологічні та екологічні особливості рослин;

- чітко відрізняє шкідливі, отруйні та лікарські рослини серед розмаїття рослинності України;

- заповнення бланку рослинних асоціацій;

- вивчення латинського алфавіту та назв рослин;

- читання латинського алфавіту.

 

Література

1. Барбарич А.І. Хржановський В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка, М., «Колос», 1982.

2. Блукет Н.О., Ємцев В.Т. Ботаніка з основами фізіології рослин М., «Колос»1969.

3. Блукет Н.О.,Родман Л.С., Пузанова С.О. Ботаніка з основами фізіології рослин –К., Вища школа, 1977.

4. Григора І.М., Міщеряков Г.І., Кавецька Г.О. програмований курс ботаніки з лабораторно-практичних занять і учбової практики К.; Видавництво УСГА, 1974- 268с.

5. Жуковський П.М. Ботаника – 5е узд.-М. «Колос», 1982- 623с.

6.

7. Прокудин Ю.Н. и др. определитель высших растений Украины К.: Наукова думка, 1987.

8. Романщак С.П. Ботаніка.-К.: Вища школа, 1995.

9. Старостенко М.М. Учебно-полевая практика по батанике. М.: Высшая школа, 1990.

10. Суворов В.В., Воронова И.Н. др. Руководство к летним практическим заняттям по ботанике Л., «Колос».1966.

11. Шишкина Б.К. Ботанический атлас. М.Сельхозиздат, 1963.

12. Визначник рослин України, К., «Урожай», 1965.

http://www.plantarium.ru/page/find.html

 

http://www.plantarium.ru/page/find.html

 

http://agroscience.com.ua/sites/default/files/forum/files/viznachnik_buryaniv_dupont_2012.pdf


http://agroua.net/plant/chemicaldefence/weeds/t-1/st-3/bg-6/bc-2/w-72/

 

 

Методичні рекомендації

Щодо проведення

навчальної практики з ботаніки

 


ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………1

Мета і завдання літньої навчальної практики з дисципліни «Ботаніка»…………………………………………………………3

Методика проведення практичних робіт………………………..5

Обов’язки студента……………………………………………….9

Методика виконання плану морфологічного аналізу і техніки визначення квіткових рослин……………………………………12

Методичні вказівки до визначення рослин……………………..34

Інноваційна методика вивчення рослинних асоціацій рослинних форм та ознак……………………………………………………..36

Додатки.

Методика звітності студента:

І. Геоботанічний опис рослинності……………………………….38

ІІ. Визначення ботанічного складу лугу, заплав, придорожніх

доріг…………………………………………………………………39

ІІІ. Визначення ботанічного складу поля за шкідливими,

отруйними і лікарськими рослинами……………………,….40

ІV. Визначення рослинності за бур’янами……………………….40

V. Рослинність квітників………………………………………….41

VІ. Ознайомлення з рослинами колекційно-дослідного поля….41

VІІ. Бланк опису рослинних асоціацій…………………………………….42

Техніка безпеки……………………………………………………………...44

Методика класифікації покритонасінних рослин з техніки монтування гербарію…………………………………………….45

Методика читання латинського алфавіту…………………………………..52

Висновки…………………………………………………………………….. 53

Література …………………………………………………………………… 54

 

ВСТУП

Ботаніка – наука стародавня і походить від грецького слова Botane, що означає зелень, овоч, трава.

Ботаніка – наука про рослини. Вона вивчає будову, життя рослин, розмноження та поширення в зв’язку з умовами їхнього існування.

Людина цікавилася рослинами задовго до виникнення ботаніки як науки. Ще до нашої ери пізнаючи рослинний світ землі, людина використовувала їстівні корені, плоди, стебла рослин; інші рослини спочатку несвідомо використовувались як ліки, знаряддя виробництва, для вироблення одежі, як декоратині.

Як наука ботаніка сформувалась понад 2000 років тому. Основоположниками її були видатні філософи стародавнього світу Аристотель і Теофраст.

Систематика рослин – одна з найважливіших галузей ботаніки. Спочатку вона розвивалася як описана морфологічна наука.

Сучасна систематика рослин ставить своїм основним завданням з’ясування шляхів еволюції рослинного світу, встановлення споріднених зв’язків між окремими систематичними групами як нижчих, так і вищих рослин. Перед ботаніками – систематиками стоїть завдання пошуків реліктових рослин, створення природних охоронних зон,охорона зникаючих видів ін.

Видатними ботаніками – систематиками і географами є А.Цезальніні, К.Лінней, А .Енглер, Р.Веттштейн, М.І.Кузнецов, Б.М. Козо-Полянський,О.А.Гроссгейм, А.Л.Тахтаджян ін.

Вивченням різноманітності рослинного світу, логічного упорядкування рослин в систему, вивчення причин походження видів займається- систематика рослин.

Умовно рослини поділяють на нижчі і вищі. Систематика рослин включає два розділи:

1. Флористичну систематику, яка включає таксономію (науку про систематичні одиниці- таксони).

2. Філогенетичну систематику, яка вивчає історичний розвиток рослин.

Розвиток України вимагає глибокого і всебічного вивчення її невичерпних природних багатств. Почесне місце серед цих багатств займають рослинні ресурси, що їх постачають нам ліси, луки, гори, болота, степи. Серед диких рослин знаходиться багато дуже корисних для нашого господарства: лікарські, вітамінозні, технічні, кормові ін.

Праці І.В.Мічуріна вчать нас вивчати дику флору і знаходити в ній корисні рослини для запровадження їх в культуру і для створення з них нових, неіснуючих у природі форм. Серед рослин, крім корисних, є ще шкідливі, які завдають чимало шкоди господарству це бур’яни, рослини-паразити та напівпаразити.

Рослини – особлива форма живих організмів:разом з тваринами вони створюють біосферу Землі, сферу життя. Більша частина поверхні материків Землі одягнена суцільним зеленим покривом. Рослинний світ Землі багатий і різноманітний

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 184.72.102.217 (0.033 с.)