Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Загальні Вимоги до підготовки, проведення та здавання лабораторних робіт↑ Стр 1 из 10Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Загальні положення Вступ Метою проведення лабораторних занять з курсу «Програмне забезпечення ІІС» є закріплення студентами теоретичних навичок та набуття практичних навичок при вивченні мови програмування Асемблер та мікропроцесорного контролера МК51. Лабораторні роботи виконуються студентами на комп’ютері з використанням таких програмних засобів: Keil uVision (використовуються для розроблення та настроювання коду програми на мові програмування Асемблер) та Proteus 7 (використовується для моделювання роботи розробленої програми на мікропроцесорному контролері МК51). Вимоги з техніки безпеки 1. Забороняється заходити в клас у верхньому одязі. 2. Проводити роботу в комп'ютерному класі тільки з дозволу викладача або лаборанта. 3. Кожний студент повинен працювати на закріпленому за ним комп'ютері. Перехід на інший комп'ютер без дозволу викладача забороняється. 4. Робоче місце потрібно тримати чистим та охайним. Конспекти та книжки розмістити на столі таким чином, щоб вони не заважали роботі на комп'ютері. 5. Якщо сеанс попереднього користувача не був завершеним, завершіть його. 6. Під час роботи не стукайте по клавіатурі та без потреби не натискуйте на клавіші, не кладіть на клавіатуру сторонні предмети. 7. Необхідно виконувати тільки ту роботу, яка передбачена навчальним процесом. 8. Дозволяється завантажувати програми, необхідні тільки для виконання учбового завдання. 9. Забороняється користуватися дискетами та дисками без дозволу лаборанта або викладача. 10. Перед роботою з дискетою або флеш-диском - обов'язково перевірити її на наявність вірусів. 12. Забороняється замінювати конфігурацію і надбудову операційної системи без необхідності. 13. Дозволяється зберігати файли користувача тільки в каталозі Sum_GU_STUD та працювати тільки у своїй папці, під своїм ім'ям. 14. У разі необхідності роздрукування документа необхідно звернутися до викладача або лаборанта. 15. По закінченні роботи слід закрити всі активні програми та коректно вимкнути комп'ютер. Робоче місце має залишатися чистим.
Загальні вимоги до підготовки, проведення та здавання лабораторних робіт Порядок підготовки до лабораторної роботи До початку проведення лабораторної роботи (дома) студент повинен: ü повторити загальні теоретичні положення відповідно до списків питань, які наводяться в методичних вказівках до конкретної лабораторної роботи, використовуючи конспект лекцій та літературу; ü вивчити за даними методичними вказівками порядок проведення наступної лабораторної роботи; ü розібратися з лабораторною роботою вдома або в комп’ютерному класі у позааудиторний час.
Порядок проведення лабораторної роботи Виконувати лабораторну роботу необхідно згідно з варіантом, який видається викладачем. Лабораторна робота виконується в комп’ютерному класі в програмах для розроблення, настроювання та моделювання коду програми на мові програмування Асемблер Keil uVision і Proteus 7, а факт виконання зазначає викладач у журналі. Звіт необхідно зробити вдома після виконання лабораторної роботи і здати за тиждень до запланованого строку звітності з дисципліни, який визначається розкладом. Лабораторні роботи обов’язково необхідно захищати. Здавання лабораторних робіт Здавання та захист звіту про виконання лабораторної роботи відбувається викладачу, який проводив лабораторні заняття у формі співбесіди. Кожну лабораторну роботу необхідно захищати. Під час захисту обов’язково повинна бути дискета (або інший носій інформації) з виконаною роботою та звіт. Під час захисту студент повинен ясно та змістовно пояснити суть роботи, порядок виконання роботи, отримані результати та зроблені висновки, а також відповісти на контрольні питання до кожної конкретної роботи. Студенти, яки не захистять хоча б одну з робіт, до здавання семестрового контролю (заліку чи іспиту) не допускаються. Після захисту всіх лабораторних робіт звіти з кожної роботи оформлюються та скріплюються під загальним звітом в окремій папці. Наявність всіх захищених робіт є необхідною умовою допуску до семестрового контролю.
Вимоги до форми та змісту звіту 1.3.4.1 Вимоги до змісту звіту до однієї лабораторної роботи Звіт про виконану лабораторну роботу повинний містити номер лабораторної роботи, найменування теми роботи (наприклад, Лабораторна робота 5. Робота з масивами) та містити такі розділи: 1. Титульний аркуш із номером варіанта (додаток Б). 2. Тема та мета лабораторної роботи. 3. Порядок виконання лабораторної роботи. 4. Алгоритм роботи програми. 5. Лістинг розробленої програми. 6. Висновки про роботу. 7. Письмова відповідь на контрольні питання до роботи. У розділі «Порядок виконання лабораторної роботи» необхідно навести: Ø вхідні дані; Ø необхідні розрахунки, якщо вони потрібні; Ø опис алгоритму роботи програми; Ø зображення моделювання роботи програми у Proteus 7. Розрахунки повинні бути повними та містити докладні пояснення. Такий звіт допускається до захисту. Захист здійснюється викладачу, що проводить лабораторні заняття. 1.3.4.2 Вимоги до оформлення звіту Звіт про лабораторну роботу оформлюється на стандартних аркушах паперу А4 від руки або машинним способом, розбірливо та акуратно. При оформленні заголовків, полів, рисунків та таблиць дотримуватися вимог «Методичних вказівок з оформлення текстових документів (курсових і дипломних проектів)». – Суми: Вид-во СумДУ, 1997. При оформленні звітів машинним способом необхідно дотримуватися таких вимог. Параметри тексту: відступ зверху та знизу 20 мм, зліва 20 мм, справа 10 мм при книжній орієнтації сторінки та відповідно 20мм, 10 мм, 20 мм при альбомній орієнтації, колонтитули 15 мм. Текст розміщується з одного боку аркуша. Гарнітура тексту Time New Roman, розмір шрифту 14 рt, інтервал між рядками – одинарний. У таблицях, колонтитулах та на діаграмах шрифт може бути від 10 рt до 16 рt залежно від тексту. Колонтитул повинен вміщуватися у рядок. Вертикальне вирівнювання тексту по верху сторінки. Горизонтальне вирівнювання тексту по ширині сторінки. Нумерація сторінок внизу посередині сторінки арабськими цифрами, перша сторінка не нумерується. Кожен розділ починається з нової сторінки та має горизонтальне вирівнювання по центру сторінки без урахування абзацу. Заголовок розділу великими літерами, відокремлюється від основного тексту одним порожнім рядком. Нумерація розділів і підрозділів арабськими цифрами. Нумерація формул, таблиць, діаграм та рисунків арабськими цифрами усередині кожного розділу. Усі звіти про лабораторні роботи наприкінці семестру збираються разом, забезпечуються титульним аркушем (див. додаток В), змістом, де зазначається назва кожної лабораторної роботи в порядку її виконання за даними методичними вказівками. У такому вигляді звіти здаються викладачеві перед захистом курсової роботи або складанням іспиту (заліку). Робота зі стендом Для запуску стенда необхідно виконати такий порядок дій: 1 Відкрити папку LR_N, яка знаходиться за адресою D:\ Sum_GU_STUD\MPP\Semestr_6\LR_N, де N – номер лабораторної роботи. 2 Запустити додатки Proteus 7 і Keil uVision, виконавши файли MC51.DSN і MC51.Uv2 відповідно. 3 Текст програми набирати у Keil uVision. Рисунок 1 - Вікно програми Keil uVision
Панель використовують для компіляції програми. Кнопка дозволяє відтранслювати програмний код, кнопка виконує компіляцію програми і створює виконуваний файл MC51.hex.
4 Завантаження файла у віртуальний стенд Proteus 7 здійснюється у вікні «Правка компонента», яке викликається подвійним натисканням миші по блоку контролера. Далі вибираємо пункт «Program File» і зазначаємо виконуваний файл MC51.hex. Рисунок 2 - Вікно «Правка компонента» Рисунок 3 - Вікно програми Proteus 7
5 Запуск і зупинення процесу емуляції здійснюється за допомогою панелі, наведеної на рисунку 4. Рисунок 4 - Панель управління моделюванням Завантажити програму на стенд ЕОМ. Переконатися в правильному виконанні індивідуального завдання, при негативному результаті змінити алгоритм або програму. Повторити завантаження програми на стенд ЕОМ. Тема «Робота зі стеком». Завантажити програму в стенд ЕОМ. Переконатися у правильному виконанні індивідуального завдання, при негативному результаті змінити алгоритм або програму. Повторити завантаження програми на стенд ЕОМ. Завантажити програму в стенд ЕОМ. Переконатися у правильному виконанні індивідуального завдання, при негативному результаті змінити алгоритм або програму. Повторити завантаження програми на стенд ЕОМ. Таблиця 4 - Перелік прапорців
Продовження табл. 4
Як початковий код використовувати програму, розроблену в лабораторній роботі 3.
Приклад програми для роботи зі стеком Занести в акумулятор число і виконати перевірку прапорця паритету. Якщо прапорець дорівнює «0», вивести на статичний індикатор число 00h, якщо прапорець дорівнює «1», вивести число 11h. $ NOMOD51 $ Include (D:\ Sum_GU_STUD\MPP\ BIN\ASM51\mod51) ORG 0 mov A, # 01000100b jb PSW.0, Chetnoe mov P2, # 11h jmp Stop Chetnoe: mov P2, # 00h Stop: jmp Stop END
Таблиця 5 - Варіанти індивідуальних завдань до ЛР 4
Продовження табл. 5
Рисунок 12 - Схема до лабораторної роботи 4 Тема «Робота з масивами». Завантажити програму в стенд ЕОМ. Переконатися у правильному виконанні індивідуального завдання, при негативному результаті змінити алгоритм або програму. Повторити завантаження програми на стенд ЕОМ. Тема «Система переривань». Завантажити програму в стенд ЕОМ. Переконатися у правильному виконанні індивідуального завдання, при негативному результаті змінити алгоритм або програму. Повторити завантаження програми на стенд ЕОМ. Структура переривань Механізм переривань в ЕОМ дозволяє автоматично реагувати на зовнішні і на внутрішні події (переповнення таймерів/лічильників; завершення послідовного обміну). Кожне із зовнішніх переривань INTO, INT1 може бути активізовано за рівнем або за фронтом сигналів Р3.2, Р3.3 за допомогою бітів IT0 і IT1 регістра TCON. Під час отримання запиту зовнішнього переривання INTх встановлюється прапорець IEх регістра TCON. Очищення прапорця IEх проводиться апаратно: при перериванні за фронтом IEх скидається при зверненні до відповідної підпрограми обробки переривання; при перериванні за рівнем прапорець очищається при знятті запиту зовнішнього переривання, тобто в IEх відстежується стан виведення INTх. Щоб зовнішнє переривання за рівнем було розпізнано, необхідно, щоб низький рівень на виведення INTх утримувався протягом не менше 12 періодів сигналу тактової частоти. Якщо ж переривання активізується з переходу зі стану високого рівня у стан низького рівня, то циклу низького рівня повинен передувати цикл високого рівня на виведення INTх. Якщо зовнішнє переривання активізується за рівнем, запит потрібно утримувати до початку обслуговуючої підпрограми і знімати перед завершенням цієї підпрограми для запобігання повторного обслуговування. Переривання від таймерів/лічильників виконуються за бітами TF0 і TF1 регістра TCON, які встановлюються при переповненні відповідних регістрів таймерів/лічильників (за винятком режиму 3. Очищення прапорців TF0 і TF1 відбувається при переході до підпрограми обслуговування переривання. Переривання від послідовного порту виконується за прапорцем закінчення прийому RI або за прапорцем закінчення передавання TI, які встановлюються в регістрі SCON. На відміну від усіх інших прапорців, RI і TI скидаються тільки програмним шляхом, як правило в межах підпрограми обробки переривання, де визначається, якому з прапорців RI або TI відповідає переривання. У разі одночасного надходження запитів переривання з однаковим рівнем пріоритету, що дорівнює 0 або 1, обробка їх провадиться в порядку внутрішнього опитування прапорців: IEO -> TFO -> TE1 -> TF1 -> (TI + RI). Встановлення прапорців переривання відбувається в кінці машинного циклу, а їх опитування в наступному циклі. І лише після виконання останнього циклу поточної команди проводиться апаратний виклик відповідної підпрограми обслуговування, еквівалентний команді LCALL. У загальному випадку звернення до підпрограми обслуговування затримується при виконанні хоча б однієї з таких умов: • проводиться обробка переривання з таким самим або вищим пріоритетом; • поточний машинний цикл (опитування прапорця) не є останнім циклом виконуваної команди; • виконувана команда поточної програми RETI або будь-яка команда звернення до регістрів IE, IP. В останній умові після закінчення однієї з вищезазначених команд обов'язково виконається ще одна команда поточної програми перед викликом підпрограми обслуговування переривання. Прапорець переривання, встановлений під час дії блокування переривання за однією з трьох зазначених умов і скинутий до їх зняття, не викличе обслуговування відповідного запиту переривання. Підпрограма обслуговування переривання продовжується до виконання команди RETI, за якою відновлюється стан логіки переривання і стан програмного лічильника PC з двох верхніх осередків стека. При використанні команди RET відновлюється тільки стан програмного лічильника, а стан логіки переривання залишається незмінним. Таблиця 9 - Початкові адреси векторів переривань
Приклад програми: Організувати почергове миготіння лінійки світлодіодів у шаховому порядку. При натисканні кнопки SW1 (INT0) виводити на статичному індикаторі число 01h, при натисканні кнопки SW2 (INT1) виводити на статичному індикаторі число 02h. У програмі використати переривання. $ NOMOD51 $ Include (D:\ Sum_GU_STUD\MPP\ BIN\ASM51\mod51) ORG 0 jmp Config ORG 0003h jmp SW1 ORG 0013h jmp SW2 Config: mov P2, # 00000001b mov IE, # 10100101b mov IP, # 00000001b Begin: mov R1, # 01h; записати в R1 число 1 mov R2, # 02h; записати в R2 число 2 mov P1, # 01010101b; вивід результату на лінійку світлодіодів call DEL; виклик підпрограми затримки mov P1, # 10101010b call DEL; виклик підпрограми затримки jmp Begin, перехід у початок програми
SW1: mov P2, R1 reti
SW2: mov P2, R2 reti
DEL:; підпрограма затримки mov R6, # 0FFh mov R5, # 0Ah C2: mov R7, # 0FFh C4: djnz R7, C4 djnz R6, C2 djnz R5, C2 ret; вихід з підпрограми
END
Таблиця 10 - Варіанти індивідуальних завдань до ЛР 6
Продовження табл. 10
Рисунок 16 - Схема до лабораторної роботи 6 Завантажити програму в стенд ЕОМ. Переконатися у правильному виконанні індивідуального завдання, при негативному результаті змінити алгоритм або програму. Повторити завантаження програми на стенд ЕОМ. У базових моделях сімейства є два програмованих 16-бітних таймери /лічильники (T/C0 і T/C1), які можуть бути використані як таймер, так і як лічильники зовнішніх подій. У першому випадку вміст відповідного таймера/лічильника (Т/С) інкрементується в кожному машинному циклі, тобто через кожні 12 періодів коливань кварцового резонатора, в другому воно інкрементується під впливом переходу з 1 в 0 зовнішнього вхідного сигналу, що подається на відповідний (T0, T1) вивід мікроЕОМ 8051. Оскільки на розпізнавання періоду потрібні два машинних цикли, максимальна частота підрахунку вхідних сигналів дорівнює 1/24 частоти резонатора. На тривалість періоду вхідних сигналів обмежень зверху немає. Для гарантованого прочитання вхідний сигнал повинен утримувати значення 1, як мінімум, протягом одного машинного циклу мікроЕОМ. Приклад програми Організувати почергове перемикання лінійки світлодіодів в шаховому порядку. На статичному індикаторі відображати числа 01h і 02h. Організувати затримку почергового виведення на світлодіоди й індикатор, що дорівнює 1 с. Використовувати таймер 0. $ NOMOD51 $ Include (D:\ Sum_GU_STUD\MPP\ BIN\ASM51\mod51) ORG 0 Begin: mov R1, # 01h; записати в R1 число 1 mov R2, # 02h; записати в R2 число 2 mov P1, # 01010101b; виведення результату на лінійку світлодіодів mov P2, R1 call timer_50mcs; виклик підпрограми затримки mov P2, R2 mov P1, # 10101010b; виведення результату на лінійку світлодіодів call timer_50mcs; виклик підпрограми затримки jmp Begin, перехід на початок програми
timer_50mcs: mov R7, # 20d Sec_1: mov TMOD, # 00000001b mov TH0, # HIGH (15542) mov TL0, # LOW (15542) setb TR0 jnb TF0, $ clr TF0 clr TR0 djnz R7, Sec_1 ret END
Таблиця 13 - Варіанти індивідуальних завдань до ЛР 7
Продовження табл. 13
Рисунок 18 - Схема до лабораторної роботи 7
Завантажити програму в стенд ЕОМ. Переконатися у правильному виконанні індивідуального завдання, при негативному результаті змінити алгоритм або програму. Повторити завантаження програми на стенд ЕОМ. Приклад програми Організувати почергове переключання лінійки світлодіодів у шаховому порядку. На статичному індикаторі відображати числа 01h і 02h. Організувати затримку почергового виведення на світлодіоди й індикатор, що дорівнює 1 сек. Використовувати таймер 0 і переривання. $ NOMOD51 $ Include (D:\ Sum_GU_STUD\MPP\ BIN\ASM51\mod51) ORG 0 jmp Config ORG 000Bh jmp Timer_0 Config: mov R7, # 20d mov R6, # 20d mov R1, # 01h; записати в R1 число 1 mov R2, # 02h; записати в R2 число 2 MOV TMOD, # 00000001B; 16-бітний таймер 0 і таймер1 MOV IE, # 10000010B; Дозволені переривання від таймера1 SETB TR0; запустити таймер 0 JMP $; Чекаємо переривання Timer_0: MOV TH0, # HIGH (15542) MOV TL0, # LOW (15542) djnz R6, Sec_1 mov R6, # 20d jnb F0, label mov P2, R1 mov P1, # 01010101b; виведення на лінійку світлодіодів clr F0 reti label: mov P2, R2 mov P1, # 10101010b; виведення на лінійку світлодіодів setb F0 Sec_1: reti END Список літератури 1. Абрайтис В.Б. Быстродействующие интегральные микросхемы " Электронная промышленность ", 1989.
Дж. Уэбстера, Москва: Мир, 1992.
ДОДАТОК А (довідковий) Теоретичні відомості. Система команд MK51 WAIT: CJNE A, P0, WAIT виконуватиметься до тих пір, поки на лініях порту 0 не встановиться інформація, яка збігається з вмістом акумулятора. Підпрограми. Для звернення до підпрограм необхідно використовувати команди виклику підпрограм (LCALL, ACALL). Ці команди на відміну від команд переходу (LJMP, AJMP) зберігають в стеку адресу повернення в основну програму. Для повернення з підпрограми необхідно виконати команду RET або RETI.
Загальні положення Вступ Метою проведення лабораторних занять з курсу «Програмне забезпечення ІІС» є закріплення студентами теоретичних навичок та набуття практичних навичок при вивченні мови програмування Асемблер та мікропроцесорного контролера МК51. Лабораторні роботи виконуються студентами на комп’ютері з використанням таких програмних засобів: Keil uVision (використовуються для розроблення та настроювання коду програми на мові програмування Асемблер) та Proteus 7 (використовується для моделювання роботи розробленої програми на мікропроцесорному контролері МК51). Вимоги з техніки безпеки 1. Забороняється заходити в клас у верхньому одязі. 2. Проводити роботу в комп'ютерному класі тільки з дозволу викладача або лаборанта. 3. Кожний студент повинен працювати на закріпленому за ним комп'ютері. Перехід на інший комп'ютер без дозволу викладача забороняється. 4. Робоче місце потрібно тримати чистим та охайним. Конспекти та книжки розмістити на столі таким чином, щоб вони не заважали роботі на комп'ютері. 5. Якщо сеанс попереднього користувача не був завершеним, завершіть його. 6. Під час роботи не стукайте по клавіатурі та без потреби не натискуйте на клавіші, не кладіть на клавіатуру сторонні предмети. 7. Необхідно виконувати тільки ту роботу, яка передбачена навчальним процесом. 8. Дозволяється завантажувати програми, необхідні тільки для виконання учбового завдання. 9. Забороняється користуватися дискетами та дисками без дозволу лаборанта або викладача. 10. Перед роботою з дискетою або флеш-диском - обов'язково перевірити її на наявність вірусів. 12. Забороняється замінювати конфігурацію і надбудову операційної системи без необхідності. 13. Дозволяється зберігати файли користувача тільки в каталозі Sum_GU_STUD та працювати тільки у своїй папці, під своїм ім'ям. 14. У разі необхідності роздрукування документа необхідно звернутися до викладача або лаборанта. 15. По закінченні роботи слід закрити всі активні програми та коректно вимкнути комп'ютер. Робоче місце має залишатися чистим.
Загальні вимоги до підготовки, проведення та здавання лабораторних робіт
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; просмотров: 192; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.190.217.139 (0.017 с.) |