Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення

Універсальна десяткова класифікація як міжнародна система. УДК як ієрархічна комбінаційна класифікаційна система. Властивості УДК: універсальність, багатоаспектність, можливість відображення нових понять без порушення її структури. Структура таблиць УДК. Десятковий принцип побудови основного ряду. Основні таблиці класифікації, допоміжні таблиці класифікації, алфавітно-предметний покажчик, їх характеристика. Види визначників, їх функції в УДК. Індексація в УДК. Синтаксичні засоби (знаки) УДК.

Загальна методика бібліографічного опису документів,

її завдання і зміст

Поняття „методика складання бібліографічного опису”. Загальна методика складання бібліографічних описів, її завдання та зміст.

Документ як джерело для складання бібліографічного опису. Процес складання бібліографічного опису. Зони й елементи бібліографічного опису, їх роль в уніфікації описів. Семантичне навантаження елементів опису, їх використання в різних масивах бібліографічної інформації. Правила складання бібліографічного опису. Умовні розділові знаки, що застосовують для виокремлення елементів і зон у бібліографічному описі. Види бібліографічних описів залежно від об'єкту опису і повноти надання інформації (монографічний, зведений, аналітичний; скорочений, розширений, повний), їх коротка характеристика, призначення, використання. Мова складання бібліографічного опису.

Заголовок бібліографічного запису документів. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить ім’я особи. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить назву організації (прості та складні заголовки). Бібліографічний опис під назвою. Методика складання зведеного бібліографічного опису (опис багатотомних документів, опис серіальних видань) та опис окремого тому багатотомного видання. Аналітичний бібліографічний опис (бібліографічний опис складової частини документа). Особливості складання бібліографічних описів окремих видів документів: картографічних, нотних, образотворчих, аудіовізуальних.

Архіви – специфічна інформаційна система

Інформаційна інфраструктура суспільства і ретроспективні документальні ресурси. Архіви – складова інформаційних ресурсів та самостійний компонент сучасної системи інформаційного обслуговування суспільства. Постійне зростання – властивість архівного інформаційного середовища. Ознака особливої індивідуальності нетиражованих одиниць інформації. Селекція профільної документації та відбір високоінформативних документів. Побудова архівного інформаційного середовища на базі генетично споріднених комплексів документів. Архівні фонди і справи (історична класифікація). Формально-логічні побудови в архівах – виключення. Поодиничний, а не подокументний облік в архівах.

Потреби в архівній інформації та групи її споживачів. Класифікація потреб споживачів. Напрями і форми використання архівної інформації. Використання ретроспективної документної інформації у сфері управління, економіки, політичному житті. Архівна інформація у науково-дослідній роботі. Соціально-правові запити. Генеалогічні запити в архівах і методика проведення генеалогічних досліджень державними архівами.

 

Законодавчо-нормативна база діяльності архівних установ України

Радянська спадщина в архівній сфері. Місце архівів у нових історичних реаліях. Демократизація доступу до архівів. Формування контурів правової системи держави і завдання розбудови правової бази діяльності архівних установ. “Основи законодавства про культуру”, “Закон про інформацію” та правові аспекти архівної справи. Закон України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”. Закон про об’єкт і предмет правового регулювання. Пріоритети державної політики у сфері архівної справи. Закон про структуру Національного архівного фонду (далі – НАФ). Право власності на документи НАФ. Врахування базових принципів, закладених в архівному Законі в Законах України “Про державну таємницю”, “Про реабілітацію жертв політичних репресій”, “Про музеї і музейну справу”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу” та ін. Рекомендації Ради Європи (NB (2000)13) стосовно європейської політики доступу до архівів. Положення міжнародного Кодексу етики архівістів, схваленого Генеральною асамблеєю Міжнародної ради архівів.

Основні правила роботи державних архівів України. Особливості, завдання і структура Правил. Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. Розробка нормативних документів, що регламентують роботу архівних підрозділів державних наукових установ, музеїв і бібліотек. Нормативна база щодо комплектування, обліку та зберігання документів НАФ: загальна характеристика.

 

Становлення архівознавства як наукової дисципліни

Становлення наукових знань про архіви. “De archivi Liber” венеціанського поета Балтазара Боніфація (1586–1659). Визнання публічного характеру архівних документів, вимоги доступності до архівних документів. Перша спроба класифікації архівних документів. “Tractatus de jure archivi et cancelariae”(Jena, 1669) канцлера Агасфе Фритча про важливу роль архівів в державному апараті. “Tractatio de archivis” (Ulm, 1669) Георга Аєббтліна про Таємний архів, архів актів і регістратуру. Узагальнення досвіду практичної роботи з архівними документами. Праці архівіста Страсбурзького державного архіва Якоба Венкера про регістратури і архіви (1713, 1715 рр.) та зародження галузевої бібліографії про архіви. Закон du 7 messidore an II (25 червня 1794 р.): визнання принципу публічності архівів, проголошення архівів власністю нації, принципи централізації архівів, введення секційно-серійної схеми класифікації архівних документів. Розширення функцій архівів наприкінці ХVІІІ ст. (експертиза цінності і комплектування архівів, забезпечення збереженості, організація використання архівних документів у наукових цілях). Трансформація знань про архіви у наукову дисципліну. Формування понятійного апарату архівознавства. Утвердження фондового принципу класифікації. Зародження архівознавчої освіти. Формування наукових архівознавчих шкіл. Перший підручник з архівознавства (Голландія, 1898 р.). Архівознавчі праці Х. Дженкінсона, Е. Казанови, О. Мейснера, А. Бренеке, Д. Самоквасова. Перший міжнародний путівник по архівах (Гаага, 1907 р.). Розробка теоретичних засад архівознавства у 20 ст. Розвиток архівознавчої думки у 2-й половині ХХ ст. Теоретичні праці В.М. Автократова. В. Автократов про архівне інформаційне середовище. Російська архівознавча школа про періодизацію історії архівознавчої думки (“емпіричне” архівознавство; “прикладне/традиційне” архівознавство; “фундаментальне/теоретичне” архівознавство).

Вклад науково-дослідних установ (ВНДІДАС, УНДІАСД) у розвиток теоретичних засад архівознавства.

Описання архівних документів: теорія, методика і практика

Розроблення правил і прийомів описування архівних документів: історичний аспект. Вклад архівістів у розроблення методики описування актових книг. Архівне описування – процес створення і організації вторинної документної інформації. Архівне описання – структурована вторинна архівна інформація. Основні одиниці описування. Принципи і методи архівного описування. Вимоги до описової статті. Структура описання, 7 інформаційних зон.

Правила архівного описування в практиці зарубіжних країн. Стандартизація архівного описування. Дескриптивні стандарти – пріоритетні напрями у стратегії Міжнародної ради архівів. Московський міжнародний семінар 2005 р. з питань стандартизації архівного описування. Міжнародні стандарти архівного описування. ISAAR (CPF). Загальний міжнародний стандарт архівного описування ISAD(G). Правила багаторівневого описування. Елементи описання. ДСТУ 4331:2004 Правила описування архівних документів.